- •3.Мови за типами знаків ( невербальні та вербальні). Вербальні мови, класифікаційні ознаки. Визначення поняття «словесна мова», її групи одиниць, функції мови.
- •5. Функціональні стилі української літературної мови. Стилетвірні фактори. Взаємопроникнення стилів.
- •6. Літературні стилі: становлення, теорія трьох стилів. Розрізнення понять літературний стиль, напрям, течія.
- •7. Характеристика наукового стилю
- •8. Характеристика художнього стилю
- •13.Публіцистичний стиль. Особливості.
- •14. Стилістичні можливості фонетики
- •15. Змінність лексичного складу мови ( архаїзми, неологізми, історизми)
- •17. Лексика за сферою вживання
- •18. Стилістичні можливості жаргону та арго у функ. Стилях укр. Літ мови
- •19.Стилістичні можливості поетизмів та емоційно-експресивної лексики у функ стилях укр. Літ мови
- •20. Стилістичні можливості термінів у функц стилях укр. Літ мови.
- •21. Стилістичні можливості розмовної та просторічної лексики у функціональних стилях української літ-ної мови.
- •22. Стилістичні можливості діалектизмів (територіальних та соціальних) у функціональних стилях літературної мови.
- •26.Стилістичні можливості метафори та персоніфікації
- •27.Стилістичні можливості гіперболи та літоти
- •28. Стилістичні можливості порівняння та епітета
- •29. Стилістичні можливості оксюморона.
- •31. Визначення понять "евфемізм" та "дисфемізм". Соціальні та мовні умови виникнення. Стилістичні можливості евфемізмів та дисфемізмів.
- •33. Омонімія. Класифікаційні ознаки омонімів. Питання розмежування полісемії та омонімії. Стилістичні функції омонімії. Міжмовна омонімія та її стилістичні можливості.
- •34. Визначення поняття «паронімія». Класифікаційні ознаки паронімів. Стилістичні функції паронімів.
- •36. Трасформація фразеологогізмів. Сфера функціонування трасформованих фразеологізмів. Способи трансформації.
- •37. Стилістичні засоби фразеології.
- •38. Афористика. Групи афоризмів.
- •39. Класифікаційні ознаки префіксів та суфіксів. Властива ім. Синонімія та омонімія
- •40. Оказіоналізми
- •45.Стилістичні можливості дієслівних категорій (способу, часу, особи). Транспозиція категорій.
- •47.Стилістичні можливості простого речення
- •48.Стилістика головних та другорядних членів речення.
- •49. Односкладні речення: стилістичний аналіз
- •50. Стилістичні можливості ускладненого речення.
- •51.Стилістика складного речення.
- •52.Визначення стилістичний прийомів: перифраз, ампліфікація, тавтологія. Їхні стилістичні можливості у функціональних стилях сучасної української літературної мови
- •53. Синтаксична омонімія. Причина виникнення. Види синтаксичної омонімії.
- •54. Стилістичні можливості періоду тексту.
- •55. Стилістичні фігури та їх види. Стилістичні можливості.
- •56. Синтаксична синонімія. Види синтаксичної синонімії: стилістичні можливості.
- •57. Текст. Властивості тексту. Напруга та напруженість тексту. Різновиди напруженості. Причини напруженості.
- •58. Модальність. Різновиди модальності.
- •59. Виклад та способи викладу.
36. Трасформація фразеологогізмів. Сфера функціонування трасформованих фразеологізмів. Способи трансформації.
Трансформації фразеологічних одиниць поділяють на дві основні групи: семантичну й структурно-семантичну. До прийомів семантичної належать власне семантичні трансформації та подвійна актуалізація фразеологізмів До структурно-семантичних видозмін фразеологічних одиниць – поширення фразеологічних одиниць, заміна компонента або компонентів, скорочення компонентного складу фразеологічних одиниць, натяк, контамінація.
З погляду стилістики трансформація потрібна для того, щоб оновити семантику й структуру фразеологізмів, аби не стерся фразеологічний образ.
Заміна, або субституція, компонентів стійкого сполучення словами вільного вжитку – один із найпоширеніших різновидів структурно-семантичного типу трансформацій. Авторська заміна відрізняється від нормативної тим, що вибір слова-замінника зумовлює насамперед контекст.
37. Стилістичні засоби фразеології.
Кожний стиль мовлення володіє значним запасом фразеологізмів. Стилістичні функції фразеологізмів залежать від джерел їх походження. Відтак фразеологізми діляться на три групи:
• розмовно-побутові,
• народнопоетичні
• книжні.
Розмовна фразеологія української мови надзвичайно багата й різноманітна: розбити глек; собаку з'їсти; як дбаєш, так і маєш; друзі пізнаються в біді.
Розмовно-побутові фразеологізми широко вживаються в розмовному, художньому стилях, рідше - в публіцистичному. Ці фразеологізми мають яскраво виражене емоційно-експресивне забарвлення. Серед них багато прислів'їв і приказок, що роблять наше мовлення багатим, виразним, дотепним.
Наприклад: Чорта лисого хапнеш, коли все позапирано. (М. Кропивницький.) То добре, що швидко, та є таке прислів'я: "Поспішиш - людей насмішиш". (Остап Вишня.) У творах художньої літератури розмовно-побутові фразеологізми є важливим засобом підсилення, увиразнення думки. Цю ж функцію вони виконують і в текстах публіцистичного стилю.
Народнопоетичні фразеологізми - вирази, що виникли на фольклорній основі (сталі епітети, метафори, порівняння, тавтологічні звороти, примовки, каламбури, ворожіння). Вони поширені в художньому стилі. Українські письменники часто використовують ці вирази в своїй творчості.
Наприклад: На камені на білому там стояла темная темниця. (Т. Шевченко.) Та будь я шельмовська. анахтемська дочка! Щоб мені очі повилазили, щоб мені руки й ноги покорчило, щоб мені трясця. (Г. Квітка-Основ'яненко.) Фольклорні елементи мовлення виступають у художньому (зрідка в публіцистичному) стилі як засоби емоційного забарвлення тексту в ліричні та гумористичні тони, увиразнюють художні образи.
Книжні фразеологізми виникли на писемній (книжній) основі і найчастіше використовуються в книжних стилях. До книжних фразеологізмів належать крилаті слова і вирази - це сталі словесні формули, що є повторенням влучних висловів письменників, філософів, учених, державних діячів.
Наприклад: мертві душі (за назвою твору Миколи Гоголя), ахіллесова п'ята (з грецької міфології), лебедина пісня (староримський вислів), путівка в життя (від назви кінофільму). Вони використовуються в творах художньої літератури. Наприклад: Майнув над його роками синій птах та й полишив саму печаль. (М. Стельмах.) Синій птах - вислів німецького письменника М. Метерлінка. Стоптані перли, зів'ялі листки вслали його перехресні стежки. Зрадила доля мужицького сина! (М.Вороний.) У цих реченнях Микола Вороний використав образи Франкової поезії.
І в публіцистичному стилі часто зустрічаємо крилаті вислови. Причому публіцисти іноді вдаються до перефразування відомих афоризмів: Народ святкує вашу пам'ять і славить ваше ім'я "в сім"ї вольній, новій" (О. Довженко.) Я вважаю, що справа редагування перших книг молодих - особливо важлива і відповідальна справа: письменникові дається "путівка" в літературу, в життя! (Ю. Смолич.)
А ще до книжних фразеологізмів належать термінологічні словосполучення, поява яких зумовлена постійним розвитком різних галузей науки, культури, техніки. Вони найчастіше використовуються в науковому, діловому і публіцистичному стилях. У творах художньої літератури вживаються зрідка. Термінологічні словосполучення, як і інші групи фразеологізмів, означають одне поняття і в мовленні виступають як готовий вислів, що не членується: коротке замикання; іменний складений присудок; площа нагріву; адамове яблуко; північне сяйво; неповні речення; технічний мінімум; узяти в лапки тощо.
Міжстильовими називаються фразеологічні звороти , що використовуються в усіх стилях мовлення . Міжстильові фразеологічні звороти являють собою загальновживані найменування певних предметів і явищ дійсності. Їм не властиві додаткові відтінки значення , експресивність , емоційність .
Наприклад : привертати увагу , із року в рік , робити послугу, милувати око, тішити себе надією, спинитися на півдорозі, пробувати сили, зламати слово, думка визріла, сумнів бере, перша ластівка, майстер своєї справи, довести ділом, рано чи пізно, в одну мить, на весь голос.
Функціонально закріплені фразеологізми стилістично неоднорідні: їх парадигми відрізняються ступенем експресивності, виразністю емоційних властивостей тощо.