Макроекономіка Радіонова
.pdf
Підсумки підрозділу
1. Моделі Манделла—Флемінга та стандартна модель IS-LM-BP є аналітичними інструментами пояснення механізму формування загальної рівноваги як результату взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників. Моделі мають спільне теоретичне підґрунтя — кейнсіанський підхід, але відрізняються за набором екзогенних змінних.
2. Механізм формування загальної рівноваги за моделлю Ман- делла—Флемінга передбачає вплив внутрішніх чинників на параметри зовнішньої рівноваги. Це може ілюструватися логічними ланцюжками, в яких відображено те, що зміни вітчизняної ставки відсотка, впливаючи на рух капіталу, змінюють курс національної валюти та чистий експорт:
AD↑ → Y↑ → i↑ → I f ↑ → q↑ → NX↓;
M↑ → MP ↑ → i↓ → I f↓ → q↓ → NX↑.
У моделі враховується і зворотний вплив зовнішніх чинників на параметри внутрішньої рівноваги, що зображує такий логіч-
ний ланцюжок:
Im↓ → NX↑ → AD↑ → i↑ → I f↑ → q↑ → NX↓ → Y↓.
3.Модель Манделла—Флемінга є теоретичним обґрунтуванням висновків про ефективність фінансового регулювання економіки за умови фіксованого валютного курсу та ефективності грошового регулювання за умови плаваючого курсу. Із цього випливає, що при взаємодії двох політик не можна забезпечити їхньої однакової ефективності за певного режиму формування валютного курсу.
4.Розширення моделі IS-LM-BP порівняно з моделлю Ман- делла—Флемінга здійснюється за рахунок уведення в аналіз чинника мобільності капіталу. Тож вплив внутрішньої рівноваги на зовнішню здійснюється через два канали: імпорт (Im) та рахунок руху капіталу (KAB), що ілюструють такі логічні ланцюжки:
AD↑ → Y↑ → Im↑ → BP < 0;
AD↑ → і↑ → KАВ↑ → BP > 0
та
81
MP ↑ → і↓ → І↑ → Y↑ → Im↑ → BP < 0;
MP ↑ → і↓ → (і – і*) < 0 → KАВ↓ → BP > 0.
У моделі передбачено, що зворотний вплив зовнішньої рівноваги на внутрішню здійснюється через існування залежності змін продукту від змін курсу валюти, спричинених станом платіжного балансу. Це, наприклад, ілюструє такий логічний ланцюжок:
BP < 0 → q↓ → NX↑ → AD↑ → Y↑.
5. Модель IS-LM-BP конкретизує умови ефективності політик, оскільки дає можливість зробити висновки про таке: а) обидві політики можуть бути ефективними за плаваючого курсу, тоді як за фіксованого курсу грошова політика завжди неефективна; б) зростання мобільності капіталу збільшує ефективність фінансової політики за фіксованого курсу і зменшує — за плаваючого, тоді як ефективність грошової політики не залежить від мобільності капіталу.
6. Можливим варіантом застосування розглянутих моделей для пояснення ситуації у перехідних економіках може бути врахування впливу на формування загальної рівноваги зв’язку між інвестиціями, попитом на гроші, з одного боку, та реальним (з урахуванням зміни цін) курсом валюти — з другого. Умови ефективності фінансової та грошової політики при такому підході визначаються кількісними співвідношеннями коефіцієнтів залежності попиту на гроші, інвестицій та продукту від реального курсу валюти.
Питання для самоконтролю
1.Основні умови встановлення загальної рівноваги у відкритій економіці.
2.Фактори, що визначають ефективність інструментів фінансового та грошового регулювання економіки.
3.Наслідки впливу мобільності капіталів і певного режиму курсоутворення на результативність державної економічної політики.
82
4.Результати застосування стимулювальних фінансових інструментів за плаваючого та фіксованого валютних курсів.
5.Чотири варіанти мобільності капіталу та їх графічне зображення.
Задачі та вправи
1 Визначте зміни ВВП при переході до нового рівноважного стану за моделлю Манделла—Флемінга, якщо державні видатки зросли на 30 одиниць, а грошова база — на 10 одиниць. Курс національної валюти залишився незмінним. Витратний мультиплікатор становить 2,5, мультиплікатор грошової бази 2. Коефіцієнти еластичності інвестицій за ставкою відсотка, попиту на гроші за продуктом та попиту на гроші за ставкою відсотка становлять 2,5, 0,25 та 5 відповідно.
2 Яке відхилення вітчизняної ставки відсотка від світової за моделлю IS-LM-BP забезпечить зовнішню рівновагу, якщо продукт дорівнює 400, автономний чистий експорт та автономний рахунок руху капіталу становлять 50 та 20 відповідно? Коефіцієнт залежності платіжного балансу від зміни вітчизняної ставки відсотка 3. Витратний мультиплікатор 1,8; схильність до споживання 0,8; агрегована ставка відсотка 0,2.
3 Визначте сальдо платіжного балансу, що відповідає тому
обсягу ВВП, який забезпечує рівновагу внутрішніх товарного та грошового ринків за логікою моделі IS-LM-BP. Функції споживання, інвестицій, імпорту, рахунка руху капіталу та попиту на
гроші відповідно є такими: C = 3 + 0,75Y , I = 4 −1,25i , Im =1,1Y ,
KAB = 20 − 2i , M D = 30 + 0,4Y −1,5i . Пропозиція грошей 35. Екс-
порт 8. Поточний рахунок збігається з чистим експортом. Зобразьте ситуацію графічно.
4 Зобразьте графічно відновлення загальної рівноваги при стримувальній фінансовій політиці за низької мобільності капіталу й плаваючого обмінного курсу. Подайте необхідний для пояснення цієї ситуації логічний ланцюжок.
5 Поточну ситуацію зображено на графіку (рис. 1.15).
83
i
LM
BP
IS
Y
Рис. 1.15
Визначте основні ознаки поданої на графіку економічної ситуації та проілюструйте, як може бути досягнута рівновага при: а) фіксованому валютному курсі; б) плаваючому валютному курсі в найбільш ефективний спосіб. Поясніть логіку переходів.
1.2.2. Модель торгового балансу NX-(NS – I)
Вступ
Модель торгового балансу пояснює наближення економіки одночасно до стану внутрішньої та зовнішньої рівноваги, тобто до рівноваги загальної. Для цього в моделі, як і в моделі IS-LM, використовується метод порівняльної статики.
Модель торгового балансу особлива тим, що як основні інструменти економічної політики держави в ній обрано фінансову та зовнішньоекономічну політику, що більше відповідає практиці трансформаційних економік.
Що треба пригадати з базового курсу макроекономіки
Зміст моделей «витрати — випуск» та «ін’єкції — вилучення».
Модель AD-AS з кейнcіанським, проміжним та класичним відрізками сукупної пропозиції.
Логіку впливу змін курсу національної валюти на експорт та імпорт.
Параметри внутрішньої та зовнішньої рівноваги.
84
Нові уявлення за результатами вивчення підрозділу
9Зміст «явища Фельдстайна—Горіоки».
9Як може врівноважуватися торговий баланс без порушення рівноваги національних заощаджень та інвестицій.
9Способи та умови ефективного поєднання фінансової та грошової (девальвації-ревальвації) політики при реалізації мети одночасного досягнення внутрішньої та зовнішньої рівноваги.
9Особливості досягнення загальної рівноваги з урахуванням зміни загального рівня цін.
9Фактично реалізовані в постсоціалістичних країнах у 1990-х—на початку 2000-х років сценарії скеровування економіки до стану загальної рівноваги.
Історія питання
Модель торгового балансу набула актуальності у 80-х роках ХХ ст. у зв’язку з відкриттям «явища Фельдстайна— Горіоки»1. Дискусія навколо цього відкриття була пов’язана з розбіжністю між теорією та практикою відшкодування від’ємного сальдо рахунка поточних операцій (САВ) та пов’язаного з ним сальдо торгового балансу (NX).
Теоретично у відкритій економіці сальдо рахунка поточних операцій і сальдо торгового балансу може коригуватися зміною
національних заощаджень (NS) . Ідеться про макроекономічну
тотожність NX = NS − I, з якої випливає, що збільшення заоща-
джень може бути інструментом подолання від’ємного сальдо торгового балансу.
М. Фельдстайн та С. Горіока на прикладі 21 розвинутої країни довели, що зміна національних заощаджень майже повністю поглинається зміною інвестицій. Із цього випливає, що збільшення заощаджень не може слугувати інструментом зменшення дефіциту торгового балансу всупереч макроекономічній тотожності.
Відкриття М. Фельдстайна та С. Горіоки спричинило появу в 1980-х роках серії нових досліджень, в яких економетрично пере-
1 Feldstein M., Horioka C. Domestic Savings and International Capital Flows // Economic Journal. — June 1982.
85
вірявся зроблений висновок або робилися спроби теоретичного розв’язання знайденої суперечності1.
Модель торгового балансу NX-(NS – I) є теоретичною конструкцією, що пояснює, які інструменти економічної політики можуть використовуватися для врівноваження дефіциту торгового балансу без порушення внутрішньої рівноваги.
Умови моделі:
•відкрита економіка, в якій із зовнішнім сектором пов’язано створення значної частини ВВП;
•прямий зв’язок між реальним обмінним курсом і чистим
експортом: qr ↑→ NX ↑, коли девальвація уявляється як зростання курсу;
•короткий період, в якому ціни вважаються постійними
(P = const);
•загальна рівновага як результат взаємодії внутрішньої та зовнішньої рівноваги, причому під зовнішньою рівновагою розуміють відсутність дефіциту або надлишку торгового балансу, а під внутрішньою — повне використання виробничих ресурсів та досягнення потенційного ВВП і природного рівня безробіття.
Основний зміст
У моделі сальдо торгового балансу подано як різницю між експортом і імпортом, які визначаються курсом валюти та доходами:
NX = Ex(qr , Y f ) − Im(qr , Y ) , |
(1.36) |
|
+ + |
− + |
|
де Yf — доходи іноземців, які споживають вітчизняний експорт;
Y — доходи вітчизняних споживачів імпортованої продукції (відповідно, вітчизняний ВВП); qr — реальний обмінний курс.
Рівняння сальдо торгового балансу (1.36) відображає те, що експорт перебуває у прямій залежності від реального обмінного курсу та доходів іноземців, а імпорт — у прямій від доходів вітчизняних споживачів та в оберненій — від реального курсу. Для спрощення у подальшому передбачається незмінність експорту
1Studies on U.S. External Imbalances // Federal Reserve Bank of NY: Quaterly Reviev.
—1989. — Winter—Spring.
86
_
( Ex = Ex ), а залежність між імпортом та вітчизняним ВВП подана як така, що опосередкована граничною схильністю до імпорту:
− |
′ |
(1.37) |
|
||
Im = Im+ m Y , |
||
−
де Im — автономний імпорт; m′ — схильність до імпорту за продуктом (доходом).
З урахуванням чинників, що впливають на імпорт, загальний вигляд функції торгового балансу є таким:
NX = NX (Y , qr ) . |
(1.38) |
|
− |
+ |
|
З огляду на зв’язок між імпортом і ВВП за рівнянням (1.37) матимемо такий вираз сукупних витрат:
_ |
′ |
|
_ |
_ |
_ |
′ |
|
(1.39) |
Y = C+ c Y |
+ I |
+ Ex − Im − m Y |
||||||
′ |
′ |
|
|
|
_ _ |
_ |
|
_ |
|
(де A = C+ I |
+ Ex − Im ). |
||||||
Y = A + c Y − m Y |
||||||||
З рівняння (1.39) випливає значення витратного мультиплікатора, що враховує схильність до імпорту:
me = |
∆Y = |
1 |
= |
1 |
, |
|
1 − c′ + m′ |
s′ + m′ |
|||||
|
∆A |
|
|
де s′ — схильність до заощаджень.
Вираз (1.38) відображає однобічний вплив змін курсу національної валюти на чистий експорт — лише через імпорт. У реальній дійсності цей вплив є подвійним (через імпорт та через експорт) і тому суперечливим. Якщо, наприклад, девальвація збільшує експортні можливості країни, то одночасно вона зменшує можливості імпортування.
Урахування подвійного впливу змін курсу національної валюти і на імпорт, і на експорт здійснюється за правилом Маршал- ла—Лернера, яке формалізується в такий спосіб:
x′+ m′ > 1,
де x′ = ∆Ex — схильність до експорту за доходами іноземців.
∆Yf
Економічний зміст правила такий: девальвація валюти матиме позитивний вплив на торговий баланс, якщо сума схильностей до
87
експорту за доходами іноземців та до імпорту за вітчизняними доходами перевищуватиме одиницю.
Вплив девальвації на сальдо торгового балансу з урахуванням лише залежності імпорту від змін валютного курсу можна зобразити системою графіків (рис. 1.16):
i |
2 |
LM |
Графік 1 |
|
1 |
|
|
|
IS1 |
IS2 |
|
|
|
|
|
NX |
|
Y |
Графік 2 |
|
|
|
|
|
1 ∆Y |
|
|
–∆NX |
|
α Y |
|
|
2 |
NX(Y) |
|
Рис. 1.16
X Графік 1 відображає зв’язок між девальвацією та зростанням сукупних витрат і продукту, а саме: qr ↑→ Ex ↑→ AD ↑→ Y ↑.
Зростанню сукупних витрат, як відомо, відповідає правобічний зсув функції IS .
X Графік 2 ілюструє функцію торгового балансу як таку, що має обернену залежність від Y . Нахил функції до осі Y зображує значення показника граничної схильності до імпорту,
а саме: tg α = ∆∆NXY = ∆∆ImY = m′. У разі збільшення сукупних
витрат і зростання ВВП сальдо торгового балансу стає від’ємним: −∆NX .
У повному вигляді модель NX-(NS – I) є поєднанням двох функцій: торгового балансу (NX ) та розриву між національними за-
ощадженнями та інвестиціями (NS − I ) (saving gap).
За моделлю торгового балансу загальна рівновага досягається тоді, коли сальдо торгового балансу дорівнює розриву між національними заощадженнями та інвестиціями, тобто NX = NS − I . Ця
88
рівність має просте доведення, що спирається на логіку моделі «ін’єкції-вилучення»:
SPr +T + Im = I Pr + G + Ex SPr − I Pr +T − G = Ex − Im ,
де SPr , I Pr — приватні заощадження та інвестиції відповідно. Оскільки G = CG + IG , то
(SPr +T − CG ) − (I Pr + IG ) = NX ,
де CG , IG — державне споживання та державні інвестиції відпо-
відно; |
SPr + SG = NS — національні заощадження; |
T −CG = SG |
|
I Pr + IG = I |
— національні інвестиції. |
Унаслідок порушення рівноваги, відображеної тотожністю NX = NS − I, можуть виникати два варіанти співвідношень поданих у рівнянні величин:
• NS |
> |
I |
NX > 0, і країна стає чистим кредитором; |
• NS |
< |
I NX < 0, і країна стає чистим дебітором. |
|
Повний вигляд моделі NX-(NS – I) графічно зображено на рис. 1.17.
NX |
NS – I |
|
NS – I |
|
|
|
|
|
|
β |
|
|
* α |
Y |
|
Y |
NX |
|
|
|
|
Рис. 1.17 |
|
X Розрив заощаджень (NS – I) надано як функцію, що прямо залежить від Y на тій підставі, що між заощадженнями та доходом існує прямий зв’язок (S = s′Y ). При цьому інвестиції за мо-
деллю «ін’єкції-вилучення» є нееластичними за доходом, тому всі зміни розриву заощаджень при зміні продукту пов’язуються лише з національними заощадженнями. Кут нахилу функції (NS – I) ві-
дображається схильністю до заощаджень: tg β = ∆∆YS = s′.
X Точка перетину функцій NS − I та NX подає загальну рівновагуяк результат поєднання внутрішньої та зовнішньої рівноваги.
89
Модель торгового балансу NX-(NS – I) дає можливість ілюструвати механізм порушення та відновлення нульового сальдо торгового балансу внаслідок застосування інструментів фінансової та грошової політики при використанні або зміні державних витрат, абозміні курсу національної валюти (девальвації чиревальвації).
Порушення нульового сальдо торгового балансу та повернення до нього після збільшення державних витрат ілюструє графік на рис. 1.18.
NX |
(NS – I)1 (NS – I)2 |
||
NS – I |
|||
|
|
||
|
1 ∆Y |
3 |
|
–∆NX |
|
Y |
|
|
2 |
NX1 NX2 |
|
Рис. 1.18
X Графік показує, що під впливом зростання витрат зростає розрив заощаджень, тому функція (NS – I) зсувається праворуч.
Відбувається збільшення продукту (∆Y ) та формується від’ємне сальдо торгового балансу (− ∆NX ) у точці 2.
X Для повернення до нульового сальдо торгового балансу необхідна девальвація національної валюти із застосуванням інструментів грошового регулювання. Девальвація ілюструється правобічним зсувом функції NX та переходом до точки 3.
Зміни торгового балансу, спричинені змінами витрат, можуть бути оцінені у такий спосіб:
|
|
|
|
|
1 |
|
||||
приріст Y внаслідок змін державних витрат: ∆Y = ∆G |
|
; |
||||||||
s′+ m′ |
||||||||||
зміни торгового балансу під впливом змін імпорту, які, своєю |
||||||||||
чергою, залежать від змін продукту: |
|
|
m′ |
|
|
|||||
|
|
|
|
′ |
|
|
||||
|
m′ |
∆NX = −∆Im = − ∆Y ×m |
= −∆G s′ + m′ . |
|
||||||
|
|
|
||||||||
Вираз |
|
є мультиплікатором змін сальдо торгового ба- |
||||||||
s′+ m′ |
||||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
лансу за змінами витрат mNX / G .
90