Макроекономіка Радіонова
.pdf
або
|
|
|
Y = α(A −bi +nq) = |
|
|||||||||
= |
|
|
|
1 |
|
|
(A −bi + nq) |
||||||
1 |
|
′ |
|
|
|||||||||
LM: |
−c (1−t) |
|
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
M |
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= |
|
(Y , i) |
(1.31) |
|||||
або |
|
|
|
|
P |
P |
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
M |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
= M D = kY − hi, |
|
|||||||||
або |
|
|
P |
|
|||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
1 M |
|
|
h |
|
|
|||
|
|
|
|
Y = |
+ |
i |
|
||||||
|
|
|
|
k |
P |
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
k |
|
||||
|
|
|
|
|
|
i = i* |
(1.32) |
||||||
і— вітчизняна ставка відсотка; i* — світова ставка відсотка; q — номінальний курс національної валюти;
MP — реальна пропозиція гро-
шей;
M D — попит на гроші;
α — витратний мультиплікатор; c' — гранична схильність до споживання;
t — коефіцієнт залежності податків від рівня доходів;
b — коефіцієнт залежності інвестицій від ставки відсотка; n — коефіцієнт залежності чистого експорту від номінального курсу національної валюти; k — коефіцієнт залежності попиту на гроші від випуску (продукту);
h — коефіцієнт залежності попиту на гроші від ставки відсотка.
Наведені рівняння дають можливість побачити відмінності моделі Манделла—Флемінга від звичайної моделі IS-LM. Вони полягають у тому, що:
• у структурі сукупних витрат з’являється чистий експорт, який залежить від курсу валюти:
|
|
+ nq . |
(1.33) |
NX = Ex − Im = (Ex + nq) − Im = NX |
|||
Рівняння (1.33) відображає те, що при девальвації національної валюти відбувається зростання експорту, натомість при ревальвації — його зменшення. Отже, фактично йдеться про зворот-
ний зв’язок. Знак «+», а не «–» перед nq пояснюється тим, що
девальвація (наприклад, перехід від $1 = 5 UA до $1 = 8 UA) означає збільшення показника обміну, а ревальвація (наприклад, перехід від $1 = 10 UA до $1 = 8 UA) — його зменшення;
• система стає замкненою завдяки рівнянню фінансової інтеграції: i = i*. Тотожність i = i* передбачає, що мала відкрита еко-
61
номіка сприймає відсоткову ставку, що встановилась на зовнішньому ринку, як величину задану, не впливаючи на її рівень. Умовою вирівнювання вітчизняної та світової ставок відсотка є абсолютна мобільність капіталів.
Графічний аналіз моделі
Графічний аналіз моделі Манделла—Флемінга зазвичай здійснюється на координатній площині «дохід — курс валюти»
(Y −q ). Реалізація такого підходу дає можливість відобразити
вплив різних режимів валютного курсу на формування рівноваги при використанні різних інструментів регулювання.
Варіанти відновлення загальної економічної рівноваги надані з використанням матриці умов (табл. 1.3).
Таблиця 1.3
Валютний |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
курс |
|
|
Плаваючий |
|
Фіксований |
|||||
Політика |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
LM1 |
LM2 |
Графік 3 |
|
q |
|
LM |
|
||||||
Фінансова |
|
|
Графік 1 |
q |
||||||
|
|
|||||||||
|
|
|
|
IS2 |
|
|
|
|
||
тазовнішньо- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IS2 |
торговельна |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
IS1 |
|
|
IS1 |
||
|
|
|
|
|
Y |
|
|
|
Y |
|
|
q |
LM1 |
LM2 Графік 2 |
q |
LM1 |
LM2 |
Графік 4 |
|||
Грошова |
|
|
|
|
IS |
|
|
|
IS |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|
Y |
|
|
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X Таблиця ілюструє чотири варіанти відновлення загальної рівноваги, два з яких передбачають режим плаваючого курсу валюти, а два інших — фіксованого.
62
X Відновлення рівноваги після застосування стимулювальних фінансових інструментів (графік 1) за плаваючого курсу здійснюється згідно з такою логікою:
G↑ або T↓ → AD↑ → Y↑ → i↑ → I f↑ → q↑ → NX↓ → Y↓.
Цей логічний ланцюжок відображає те, що збільшення державних закупівель або зменшення податків стимулює сукупні витрати і ВВП. Одночасно зростає ставка відсотка, що сприяє у відкритій економіці з абсолютною мобільністю капіталу (третя умова моделі) припливу іноземних інвестицій (I f↑). Відповідно зростає попит на національну валюту, що збільшує її курс (відбувається ревальвація) та зменшує чистий експорт і ВВП. У такий спосіб скорочення чистого експорту, спричинене ревальвацією, нівелює зростання продукту за рахунок додаткових внутрішніх витрат.
X Відновлення рівноваги після застосування інструментів зов-
нішньої торговельної політики за плаваючого курсу (графік 1)
зображає логічний ланцюжок, змістовна особливість якого пов’язана з відображенням впливу торговельних обмежень на реальний дохід:
Im↓ → NX↑ → AD↑ → i↑ → I f↑ → q↑ → NX↓ → Y↓.
Тут відображено те, що торговельні обмеження, втілені у скороченні імпорту (Im↓), не мають позитивного впливу на ВВП.
X Відновлення рівноваги після застосування грошових інструментів за плаваючого курсу (графік 2) здійснюється за такою логікою:
M↑ → M |
|
↑ → i↓ → I f↓ → q↓ → NX↑ → AD↑ → Y↑. |
P |
|
|
Логічний ланцюжок ілюструє зворотний зв’язок між грошовою пропозицією та ставкою відсотка і курсом валюти. Девальвація останньої справляє позитивний вплив на чистий експорт і випуск продукту.
X Загальна рівновага після застосування фінансових інструментів за фіксованого валютного курсу (графік 3) відновлюється у такий спосіб:
G↑ або T↓ → AD↑ → Y↑ → i↑ → I f↑ → q↑
M↑ → MP ↑ → q↓ → NX↑ → AD↑ → Y↑.
63
Друга частина логічного ланцюжка, що починається з M↑, пов’язана з діями національного банку, спрямованими на непорушність фіксованого курсу. Ці дії стимулюють сукупний попит і зростання продукту. Тому не відбувається витіснення за рахунок зменшення чистого експорту після фінансового стимулювання.
X Загальна рівновага після впливу через інструменти зовніш-
ньої торговельної політики за фіксованого курсу (графік 3) від-
новлюється за такою логікою:
Im↓ → NX↑ → AD↑ → Y↑ → i↑ → I f↑ → q↑
M↑ → MP ↑ → q↓ → NX↑ → AD↑ → Y↑.
X Рівновага після застосування грошових інструментів за фіксованого валютного курсу (графік 4) не ілюструється логічним ланцюжком, оскільки зміна грошової пропозиції тут не може використовуватись як інструмент регулювання економіки. Якщо зростання пропозиції грошей відбулось як побічне явище, наприклад, при поверненні боргових зобов’язань за державними цінними паперами (зсув LM праворуч), то національний банк мусить скоротити пропозицію грошей з використанням інших інструментів (повернення LM у початковий стан).
Результати аналізу загальної рівноваги на основі моделі Ман- делла—Флемінга стосуються змін основних параметрів моделі — Y, NX, q. Оскільки ці зміни відбуваються під впливом трьох політик за різних режимів валютного курсу, то їх зазвичай зображають такою матричною формою:
|
Плаваючий валютний |
Фіксований валютний |
||||||||
|
|
|
курс |
|
|
|
курс |
|
||
Політика |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Параметри |
|
|
Параметри |
|
|||||
|
|
|
|
|
||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Y |
|
NX |
|
q |
Y |
|
NX |
|
q |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фінансова |
0 |
|
– |
|
+ |
+ |
|
0 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Зовнішньоторговельна |
0 |
|
0 |
|
+ |
+ |
|
+ |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Грошова |
+ |
|
+ |
|
– |
0 |
|
0 |
|
0 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
(Позначка «+» відображає зростання, «–» означає зменшення, а «0» — незмінність.)
64
У матриці ілюстровано те, що за критерієм впливу на продукт фінансова політика виявляється ефективною за фіксованого курсу, тоді як грошова — за плаваючого. Отже, за будь-якого режиму валютного курсу принаймні одна з політик обов’язково виявиться неефективною. Тож, найкращих результатів регулювання можна досягти у ситуації, коли режим валютного курсу не справляє негативного впливу. Зрозуміло, що подібне може мати місце лише вмежах зони функціонування єдиної валюти.
Оскільки висновок про доцільність існування зон використання єдиної валюти з огляду на ефективність політики державного регулювання випливає з моделі Р. Манделла, то саме його називають «батьком євро».
Модель IS-LM-BP створює порівняно з моделлю Манделла—Флемінга більші пояснювальні можливості насамперед тому, що розширює
зміст поняття «зовнішня рівновага». Тут ідеться не лише про торговийбаланс (NX), а й про платіжний баланс країни в цілому.
Умови моделі
•Мала відкрита економіка у короткому періоді.
•Незмінність цін.
•Позитивний вплив зростання внутрішнього доходу на платіжний баланс лише через імпорт.
•Вплив сальдо платіжного балансу на курс національної валюти.
•Різна мобільність капіталу, отже, різна реакція платіжного балансу на відхилення вітчизняної ставки відсотка від світової.
Зміст моделі
Ендогенними змінними моделі є дохід (Y), ставка відсотка (і) та курс національної валюти (q).
Рівняння моделі:
IS:
|
|
|
Y = C(Y −T ) + |
|
(1.33) |
|||||
+ I (i) + G + NX (q, Y ) |
||||||||||
|
|
|||||||||
або |
|
|
|
|
|
|
||||
|
|
|
Y = α(A −bi +nq) = |
|
||||||
= |
|
|
|
1 |
|
|
(A |
−bi |
+ nq) |
|
1 |
′ |
−t) + m |
′ |
|
||||||
|
−c (1 |
|
|
|
|
|
||||
A = C + I +G + NX — автономні витрати;
і — вітчизняна ставка відсотка; i* — світова ставка відсотка;
q — номінальний курс національної валюти,
MP — реальна пропозиція грошей;
65
LM:
MP = MP (Y,i) (1.34)
або
MP = M D = kY − hi
або
Y = 1k MP + kh i
BP:
TB(NX) + KAВ = 0 (1.35)
або
− |
′ |
− |
* |
) = 0 |
|
|
|||
NX − m Y + KA B + l(i −i |
||||
або
|
− _ |
|
Y = |
NX + KA B +l(i −i* ) |
|
m′ |
||
|
M D — попит на гроші;
NX — торговий баланс, який для спрощення ототожнюється з поточним рахунком платіжного балансу; KАB — капітальний рахунок платіжного балансу; α — витратний мультиплікатор;
c' — гранична схильність до споживання;
t — агрегована ставка податків за доходом;
m′ — гранична схильність до імпорту;
b — коефіцієнт залежності інвестицій від ставки відсотка;
n — коефіцієнт залежності чистого експорту від номінального курсу національної валюти;
k — коефіцієнт залежності попиту на гроші від продукту;
h — коефіцієнт залежності попиту на гроші від ставки відсотка;
l — коефіцієнт залежності сальдо рахунка руху капіталів від співвідношення вітчизняної та світової ставки відсотка.
Особливу роль у моделі IS-LM-BP відіграє лінія BP. Тому пояснимо її побудову та розташування, скориставшись графіком на рис. 1.13.
іBP(Y, i)
IV |
1 |
1 |
I |
KAB(i) 2 |
|
2 |
|
KA |
|
|
NX(Y) Y |
|
|
|
1 |
NX = KA |
|
2 |
|
|
|
|
|
III |
NX |
|
IІ |
Рис. 1.13
66
X Лінія ВР (І квадрант) побудована за відповідними точками ліній рахунка руху капіталу KАB (ІV квадрант) та NX (II квадрант) на тій підставі, що нульове сальдо платіжного балансу, яке
відображає функція ВР, досягається за умови KАB = NX.
X При ставці відсотка і, що відповідає точці 1 на графіку KАB, рахунок руху капіталу дорівнює поточному рахунку NX за обсягу продукту (Y), що також відповідає точці 1. Отже, точка 1 належить лінії ВР за умовою KАВ = NX. Так само доводять і належність точки 2 лінії ВР. Отже, ВР — це сукупність точок, ко-
жна з яких є комбінацією значень I та Y, за яких NX(Y ) +
−
+ KА( i ) = 0.
−
X Нахил лінії ВР — tg кута, що утворюється самою функцією ВР та віссю і, відображається у кількісних значеннях змінної l з
рівняння функції ВР: tg = ∆∆Yi . При вищих значеннях l функ-
ція ВР більше нахилена до осі Y. Більший нахил до осі Y означає
більшу мобільність капіталу.
X Точки, що містяться праворуч або ліворуч від ВР, означають комбінації значень і та Y, за яких платіжний баланс не зводиться з нульовим сальдо. Зокрема, точки праворуч від ВР передбачають, що продукт (Y) є більшим від того, що забезпечує нульове сальдо платіжного балансу. Зростання Y спричинятиме від’ємні значення сальдо платіжного балансу. За цією ж логікою точки, що містяться праворуч від ВР, означатимуть додатні значення сальдо платіжного балансу.
X Лінія ВР здійснює паралельні зсуви у випадку девальвації або ревальвації національної валюти. Рух праворуч передбачає девальвацію. Він може спричинятись, наприклад, зростанням світової ставки відсотка, зменшенням закордонних цін або відносним скороченням доходів іноземців і, відповідно, зменшенням експорту вітчизняних товарів. Натомість рух ВР ліворуч означає ревальвацію, що може відбуватися, наприклад, під впливом зростання вітчизняної ставки відсотка, збільшення іноземних цін та доходів іноземців і вітчизняного експорту.
В економічному аналізі розрізняють такі варіанти мобільності капіталу, що мають відповідне графічне зображення:
• абсолютну мобільність (лінія ВР горизонтальна);
67
•високу (кут нахилу до осі і великий);
•невисоку (кут нахилу до осі і невеликий);
•абсолютну немобільність (лінія вертикальна).
Після закріплення за функціями IS, LM та BP сучасних назв і тлумачень різні варіанти моделі IS-LM-BP почали відрізнятися тим, на якій мобільності капіталу дослідники роблять основний акцент. Наприклад, у праці Р. Дорнбуша, С. Фішера, Р. Штарца1 функція BP подана як горизонтальна, отже, акцент зроблено на абсолютній мобільності капіталу. У П. Ліндерта, Т. Пугеля2, у Р. Фроєна3 та у працях багатьох інших авторів BP зображена як висхідна з різними кутами нахилу. Нарешті, деякі дослідники, наприклад Д. Епплеярд та А. Філд4, докладно аналізують варіант із вертикальною BP, отже, їх цікавлять наслідки абсолютної немобільності.
Оскільки нахил лінії BP віддзеркалює залежність платіжного балансу від змін національної ставки відсотка, яка [залежність] може суттєво відрізнятись у різних країнах, то стандартна модель IS-LM-BP має об’єднувати всі можливі варіанти розташування лінії ВР.
Графічний аналіз моделі
У графічному аналізі загальної рівноваги за моделлю IS-LM- BP мають бути відображені:
•причини порушення встановленої рівноваги (застосування фінансових або грошових інструментів регулювання);
•мобільність капіталу;
•режим формування валютного курсу.
Для спрощення обмежимося розглядом лише двох варіантів мобільності капіталу — високою та невисокою. Отже, поза увагою залишаться абсолютна немобільність (вертикально розташована лінія ВР) та абсолютна мобільність (горизонтально розташована лінія ВР) як граничні варіанти. Це принципово не змінює основних висновків моделі.
Механізм відновлення загальної рівноваги після застосування інструментів фінансової політики за різних варіантів формування валютного курсу та різної мобільності капіталів подано з використанням матриці умов у табл. 1.4.
1Dornbusch R., Fischer S., Startz R. Macroeconomics, 7th edition, 1998.
2Lindert P., Pugel T. International Economics, 10th edition, 1996.
3Froyen R. Macroeconomics, 6th edition, 1999.
4Appleyard D., Field A. International Economics, 4th edition, 2001.
68
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Таблиця 1.4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Фінансова політика |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Курс |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Мо- |
|
Фіксований курс |
|
|
Плаваючий курс |
||||
більність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
i |
IS2 |
BP |
Графік 1 |
i |
IS1 |
IS2 |
IS3 |
BP2 Графік 2 |
Невисока |
IS1 |
|
3 |
LM2 |
|
|
|
2 |
LM |
|
|
2 |
LM1 |
|
|
1 |
3 |
||
мобіль- |
|
1 |
|
|
|
|
|
||
ність ка- |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
піталу |
|
|
|
|
|
BP1 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
|
|
|
Y |
|
|
|
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Графік 3 |
|
|
|
|
Графік 4 |
|
i IS |
IS2 |
LM1 LM2 |
i |
IS1 |
IS3 |
IS2 |
LM |
|
Висока |
1 |
2 |
|
|
|
2 |
BP2 |
||
|
|
BP |
|
|
|
3 |
|||
|
|
|
|
|
ВР1 |
||||
мобіль- |
|
1 |
3 |
|
|
|
1 |
|
|
ність ка- |
|
|
|
|
|
|
|||
піталу |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Y |
|
|
|
|
Y |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
X Таблиця ілюструє чотири варіанти відновлення загальної рівноваги після фінансового стимулювання економіки, два з яких представляють перебіг подій за невисокої мобільності капіталу при двох режимах формування валютного курсу (графіки 1 і 2), а два — за високої (графіки 3 і 4).
X Відновлення рівноваги за невисокої мобільності капіталу та фіксованого курсу (графік 1) можна формалізувати двома логічними ланцюжками:
Перший (перехід від точки 1 до точки 2):
G↑ →AD↑ → Y↑ → Im↑ → BP < 0 → q↓.
Тут відображено, що збільшення сукупного доходу під впливом зростання сукупних витрат призводить до зростання імпорту (третя умова моделі IS-LM-BP) і до від’ємного сальдо торгового балансу. Попри зростання національної ставки відсотка, що відбувається одночасно зі збільшенням Y, приплив іноземних
69
інвестицій не компенсує зменшення NX, оскільки маємо ситуа-
∂∂ImY > ∂KA∂i В . Точка 2 міститься праворуч від лінії ВР, що означає BP < 0. Від’ємне саль-
до платіжного балансу створює передумови девальвації національної валюти.
Другий (перехід від точки 2 до точки 3):
M↓ → і↑ → І↓ → Y↓.
Для запобігання змінам курсу валюти за умови фіксованого курсу національний банк зменшує пропозицію грошей. Останнє спричиняє підвищення ставки відсотка і часткове витіснення внутрішніх інвестицій. Відповідно зменшується сукупний попит і ВВП.
X Відновлення рівноваги за високої мобільності капіталу та фіксованого курсу (графік 3) зображує такий логічний ланцюжок:
Перший (перехід від точки 1 до точки 2):
G↑ → AD↑ → і↑ → KАВ↑ → BP > 0 → q↑.
Збільшення сукупного попиту тут сприяє, поряд зі зростанням Y, збільшенню вітчизняної ставки відсотка і. За умов високої мобільності капіталів це збільшує сальдо рахунка капіталу. Зміни чистого експорту через зростання доходу є меншими, ніж
обсяги припливу капіталу: ∂∂ImY < ∂KA∂i В . Тож платіжний баланс
має позитивне сальдо (точка 2 міститься ліворуч від ВР). Це створює передумови для підвищення курсу валюти.
Другий (перехід від точки 2 доточки 3):
M↑ → q↓ → NX↑ → Y↑.
Дії центрального банку, спрямовані на утримання курсу на незмінному рівні, мають наслідком збільшення чистого експорту і ВВП.
На відміну від ситуації з низькою мобільністю, при високій мобільності капіталу відбувається зростання Y без часткового витіснення у зв’язку зі зменшенням внутрішніх інвестицій.
X Відновлення рівноваги при плаваючому курсі та невисокій мобільності капіталу (графік 2) пояснюються трьома логічними ланцюжками:
Перший (перехід від точки 1 до точки 2):
G↑ → AD↑ → Y↑ → Im↑ → BP < 0 → q↓.
70