Макроекономіка Радіонова

♦ уникнення властивої неокласикам вади, коли при поясненні безробіття завищеною зарплатою доводиться обґрунтовувати, чому реальні факти свідчать про незростання зарплати за економічного спаду;

♦ використання нетрадиційного підходу в поясненні економічного піднесення, коли надлишковий попит товарного ринку розглядається як причина скорочення пропозиції праці, а не збільшення заощаджень.

Така оцінка власних надбань може бути пов’язана з подіями в макроекономічній науці в середині 1970-х років. Це був період формування нового підходу в макроекономічному аналізі, що забезпечував поєднання неокласичного і кейнсіанського інструментарію. Саме тому серед переваг (надбань) моделі її автори зазначають те нове, що давав цей синтез.

Застосування

Р. Барро та Г. Гроссман зазначали, що для спрощення вони не аналізують ситуацію, коли поєднуються надлишковий попит на працю і надлишкова пропозиція товарів. Так само поза їх увагою залишався і варіант поєднання надлишкової пропозиції праці та надлишкового попиту на товарному ринку.

На наш погляд, саме останній варіант, коли LS > LD , Y D > Y S ,

заслуговує на особливу увагу. Він актуальний для перехідних, або несформованих, ринкових економік.

Є підстави вважати, що українська економіка тривалий час демонструє саме варіант поєднання надлишку пропозиції праці та надлишку попиту на товарному ринку. При цьому таке поєднання було актуальним не лише для кризових 1990-х, а й для економічного пожвавлення початку 2000-х років.

Існування в українській економіці надлишку пропозиції праці підтверджується показниками безробіття, що перевищують природний рівень.

Надлишок попиту на товарному ринку виявлявся головним чином опосередковано — через такі явища 2000-х років, як:

•бум усфері житлового будівництва, за якого збільшення обсягів житла відбувається на тлі випереджального зростання його ціни1;

•збільшення споживчого кредитування за неприродно високих річних ставок відсотка за кредит;

•перманентний перелив в Україну доходів (приблизно 5 млн українців, працюючи за кордоном, утримують свої родини);

1Лише за 2001—2006 рр. ціни на житло в Україні зросли в середньому в п’ять разів

//www.megakvartal.com/news.

141

• незадоволений вітчизняним виробництвом інвестиційний попит експортоорієнтованих українських корпорацій, так званих базових галузей (добувна промисловість, металургія тощо), що зацікавлені в технічному переоснащенні застарілих підприємств.

Доведення факту існування надлишкового попиту може спиратися на дані про розрив у темпах зростання реального ВВП і валових національних видатків (графік1 на рис. 2.5).

16 %

14 12

10 8

6 4

2

0

2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008

Реальний ВВП, % до попереднього року Валові національні видатки, % до попереднього року

Рис. 2.5

X Дані свідчать про те, що річна зміна валових національних видатків у всіх (крім 2004 р.) аналізованих роках перевищувала прирости реального ВВП.

X Оскільки валові національні видатки охоплюють споживання, інвестиції з урахуванням зміни запасів та чистий експорт, то саме вони репрезентують сукупний попит.

Спираючись на логіку моделі Барро—Гроссмана, можна зобразити ситуацію, для якої характерне поєднання надлишкового попиту на товарному ринку та надлишкової пропозиції на ринку праці, такою системою рівнянь:

W * (LS − LD1 ) = Y D −Y S1;

LD1 = F −1 (Y );Y S1 = F(L).

1Графік побудовано за даними: Економічна статистика: МЦПД. — 2009. — № 4(99).

—Квіт.

142

Перше рівняння системи відображає факт співіснування надлишку пропозиції на ринку праці з надлишком попиту на товарному ринку. Така ситуація означає цілковиту перевагу фірм над домашніми господарствами та можливість одноосібної оптимізації корисності.

Друге рівняння системи відображає формування ефективного попиту на працю з урахуванням продукту, що може бути реалізований.

Третє рівняння системи є виробничою функцією, орієнтованою на потребу фірм у ресурсі праці.

Нерівновагу за надлишкової пропозиції на ринку праці і надлишкового попиту на товарному ринку ілюструє система графіків на рис. 2.6.

Рис. 2.6

X Загалом система графіків відображає, що при LS > LD ,

Y D > Y S за будь-яких цін — як рівноважних, так і нерівноважних — не досягається одночасна оптимізація корисності фірм та домашніх господарств. В аналізованій ситуації саме фірми оптимізують попит на працю та обсяги пропозиції.

143

X Оптимізація товарної пропозиції асоціюється зі зростанням (а не зменшенням) цін ( P3 > P* ). На графіку ринку товарів за умови відповідної зміни цін та заробітних плат це мало б означати лівобічний зсув функції попиту до рівня Y D (P3 ) . Однак пріоритетне становище фірм при зростанні цін реалізується у скороченні сукупної пропозиції до ефективного рівня Y S1 .

X Ефективна пропозиція Y S1 на товарному ринку корелює з

ефективним попитом на працю LD1 , що є меншим від LD за будь-якого рівня заробітної плати.

X На графіку «Продукт і зайнятість» показано, що врахування інтересів домашніх господарств мало б означати збільшення

попиту на працю та рух LD1 до рівня, позначеного пунктирною лінією. Інша ситуація— збільшення пропозиції товарів за незмін-

ного попитуна працю та рух Y S1 до пунктирної лінії — означає ще більше розбалансування інтересів економічних суб’єктів.

X Правобічний зсув LD1 означає врівноважування ринку праці, але не вирішує проблеми надлишку попиту на товарному ринку,

оскільки зберігатиме нерівність Y D (P* ) >Y S1 .

Застосування моделі Барро—Гроссмана для ситуації поєднання надлишкової пропозиції на ринку праці та надлишкового попиту на товарному ринку дає підстави для висновку про можливість існування варіанта нерівноваги, за якого узгодження надлишків відбувається при оптимізації корисності лише однієї групи економічних суб’єктів.

Підсумки підрозділу

1. Загальна нерівновага за неокласичними уявленнями — це перехідний стан економіки, що характеризується такими ознаками:

—ціновий шок — тимчасова нездатність цін реагувати на економічні збурення;

—узгодження надлишків попитуі пропозиції на різнихринках. Натомість загальна рівновага за кейнсіанськими уявленнями є

природним станом економіки при:

•неповному використанні ресурсів за негнучкості цін;

•узгодженні надлишків попиту на товарному та ресурсному ринках.

144

2. Узгодження надлишків на неочищених ринках за неокласичним підходом відображає рівняння

Y D −Y S = WP (LS − LD ) −(BS − BD ) ,

а узгодження за кейнсіанським підходом — рівняння

Y D −Y S = I − S .

3.Модель нерівноваги доходу і зайнятості Барро—Гроссмана

євиявом неокласичного синтезу. Вона пояснює узгодження ринків без відповідного узгодження цін за оптимізації корисності суб’єктів ринкових відносин — домашніх господарств та фірмвиробників.

4.У моделі Барро—Гроссмана нерівновагу за економічного спаду описує система рівнянь, які відображають формування ефективного попиту на працю та ефективного попиту на товари за надлишку пропозиції на обох ринках:

W * (LS − LD1 ) =Y S −Y D1 ;

LD1 = F −1 (Y ) для ∂∂FL ≥W ;

5. Нерівновагу при економічному піднесенні зображує система рівнянь, в якій відображено формування ефективної пропозиції на ринку праці та ефективної пропозиції на ринку товарів за умови надлишкового попиту на обох ринках:

W * (LD − LS1 ) =Y D −Y S1 ;

6. Застосування моделі Барро—Гроссмана передбачає розгляд такого варіанта нерівноваги, як поєднання надлишкової пропозиції на ринку праці та надлишкового попиту на товарному ринку. Цей варіант може бути відображений системою рівнянь:

W * (LS − LD1 ) =Y D −Y S1 ; LD1 = F −1 (Y ) ;

Y S1 = F(L) .

145

Є підстави вважати, що події в українській економіці першої половини 2000-х років розгортаються за логікою саме такого варіанта нерівноваги.

Питання для самоконтролю

1.Взаємодія ринку товарів і ринку праці за логікою моделі нерівноваги Барро—Гроссмана.

2.Зміст традиційних кейнсіанських і неокласичних поглядів на формування загальної макроекономічної не-

рівноваги.

3.Умови оптимізації корисності домогосподарств і фірм-виробників у моделі загальної нерівноваги (теорія неокласичного синтезу).

4.Визначення макроекономічної нерівноваги у фазах економічного спадутапіднесення вмоделіБарро—Гроссмана.

5.Правило узгодження ринків при «збуреннях» економіки, що ґрунтується на неокласичних уявленнях.

Задачі та вправи

1 Проілюструйте графічно ситуацію нерівноваги, якщо вона відповідає неокласичним уявленням і спричинена раптовою зміною переваги домашніх господарств на користь додаткової праці. Заробітна плата не відреагувала на ці зміни. Запишіть рівняння узгодження надлишків, які утворилися на ринках.

2 Визначте надлишок пропозиції на ринку праці. Спочатку

економіка була в рівноважному стані, пізніше відбулося зростання пропозиції грошей з 10 до 15 одиниць. Підприємці оцінили зміни реально, а наймані працівники стали жертвою «грошової ілюзії», сприйнявши номінальне зростання доходів як реальне. Функцію пропозиції праці та виробничу функцію описують від-

повідно такими рівняннями: LS = 2W , Y = 32L1/ 2 . Швидкість обігу грошей 12,8.

3 За логікою моделі Барро—Гроссмана запишіть систему рівнянь, які описують ситуацію одночасного існування надлишку

146

попиту на ринку праці та надлишку пропозиції на товарному ринку. Визначте характерні ознаки цієї ситуації.

4 Визначте ефективний попит домашніх господарств, якщо

рівень цін на товарному ринку 4,5, зарплата 1,5. Функції пропозиції праці та прибутку відповідно описують рівняння:

із заробітних плат і прибутків.

5 Визначте гіпотетичну (таку, що відповідає рівновазі за Ва-

льрасом) пропозицію праці домашніх господарств. Оцініть, яким буде надлишок на ринку праці за такої зарплати та цін товарного рику: W =1, P = 5 . Поведінку фірм і домашніх господарств описують такі рівняння:

—виробнича функція Y = L1/ 2 ;

—функція корисності домашніх господарств:

U= C1/ 2 (14 − L)1/ 2 ;

—бюджетне обмеження домогосподарств: P C =W L + Pr .

2.2.НЕРІВНОВАГА ЯК НЕСТАБІЛЬНІСТЬ,

СПРИЧИНЕНА ФІНАНСОВИМИТАГРОШОВИМИІМПУЛЬСАМИ. МОДЕЛІ ВАРБУРТОНА—ЄГЕРА ТА БЛІНДЕРА—СОЛОУ

Вступ

Пояснюючи феномен нерівноваги в попередньому підрозділі, ми акцентували увагу на природі цього явища. При цьому було з’ясовано, що існують принаймні два протилежні підходи. У межах першого — неокласичного — нерівновага подається як перехідний стан, пов’язаний з тимчасовими ціновими шоками, у межах другого — кейнсіанського — як природний стан, спричинений неповним використанням ресурсів. Поєднання цих двох підходів (неокласичний синтез) збагатило пояснення нерівноваги, зокрема, завдяки врахуванню мотивів (обмежень), які визначають поведінку ринкових суб’єктів.

Економічні збурення, з якими пов’язана нерівновага, не були до цього часу предметом спеціального розгляду. Поза увагою залишалося, наприклад, питання, чи може нерівновага спричиняти-

147

ся державним регулювання економіки. У цьому підрозділі розглядається підхід до загальної нерівноваги як до явища, що виникає внаслідок монетарних та фінансових імпульсів, ініційованих урядом. Отже, ітиметься про умови, за яких державне регулювання економіки може ставати причиною економічної нестабільності.

Що треба пригадати з базового курсу макроекономіки

Неокласичні уявлення про формування загальної рівноваги.

Особливості окремих фаз економічного циклу та пояснення циклічних коливань.

Монетаристські уявлення про загальну економічну рівновагу.

Зміст та інструментарій моделі IS-LM. Сутність ефекту багатства.

Нові уявлення за результатами вивчення підрозділу

9 Варіанти реакції економіки на монетарний і фінансовий імпульси та різні вияви макроекономічної нестабільності, що пов’язані з ними.

9 Роль поведінкових чинників — схильностей до споживання, пропозиції праці, сплати податків — у формуванні економічної нестабільності.

9 Два рівні вияву загальної нерівноваги.

9 Зв’язок загальної нерівноваги, нестабільності (нестійкості) економічної системи та ефекту витіснення. 9 Умови перебування економіки у стані стійкої рівноваги та умови його порушення.

Історія питання

Підхід до загальної нерівноваги як до економічної нестабільності, спричиненої змінами пропозиції грошей, реалізовано в моделі Варбуртона—Єгера. Ця модель вважається альтернативною базовій моделі бізнесового циклу Фрідмена—Лукаса. Їх об’єднує аналіз наслідків монетарного імпульсу, й у цьому сенсі вони обидві є монетарними.

148

Власне під моделлю Варбуртона—Єгера розуміють теоретичну конструкцію, обґрунтовану у двох працях згаданих авторів1. Її провідна ідея— це уявлення про те, що зміни грошової пропозиції значно швидше втілюються в змінах обсягів випуску, ніж у змінах цін. Фактичновтакийспосібвизнається «жорсткість» (нееластичність) цін.

Інша модель — Бліндера—Солоу є поясненням нерівноваги з позицій фінансового імпульсу. Вона розроблена двома авторами на початку 1970-х рр. та скорегована ними через декілька років2. Модель являє собою своєрідну апологію кейнсіанських поглядів на ефективність регулювання економіки фінансовими інструментами. Автори не заперечують ефекту витіснення при зростанні державних витрат та виникненні дефіциту бюджету. Але вони доводять, що мультиплікатор витрат може перевищувати одиницю, й аналізують умови, за яких це може відбуватися. В їх поясненні нерівновага постає як наслідок лише певних способів фінансування дефіциту державного бюджету за певних умов.

Основний зміст

В аналізованому в цьому підрозділі підході до загальної нерівноваги як до явища, пов’язаного з імпульсами внаслідок діяльності уряду, можна умовно виділити два елементи:

—нерівновагу у зв’язку з монетарними імпульсами;

—нерівновагу, спричинену фінансовими імпульсами.

Тому розглядатимемо моделі, які пояснюють логіку розгортання та наслідки двох видів імпульсів.

Нерівновага за монетарного імпульсу пов’я- зується з неочікуваними змінами грошової пропозиції. Під неочікуваними розуміють такі зміни пропозиції грошей, які виявляються у

відхиленні від тривалого тренду. Саме така зміна передбачена у моделі бізнесового циклу Фрідмена—Лукаса3. Грошова трансмісія*

1Warburton C. The monetary disequilibrium hypothesis (1966); Yeger L. The significance of monetary disequilibrium (1997).

2Blinder A., Solow R. Does fiscal policy matter? // Journal of Public Economics. — 1973. —

№2; Blinder A., Solow R. Does fiscal policy matter? A correction // Journal of Public Economics.

— 1976. — №5.

3Friedman M. The role of monetary policy // The American Economic Review. — 1968.

—March. — P. 1—17; Lucas R. Understanding business cycle theory // Studies in Business —

Cycle Theory. — 1981. — P. 215—239.

* Різні види грошової трансмісії — способи передачі грошового імпульсу — аналі-

зуються в підрозд. 4.1 посібника.

149

за цією моделлю може ілюструватися для економічного піднесення та спаду такими двома логічними ланцюжками:

передача грошового імпульсу за економічного піднесення:

M unexS ↑→ Pn ↑, W n ↑→W. O.E. → LS ↑, I ↑→ Y S ↑ ;

передача грошового імпульсу за економічного спаду:

M unexS ↓→ Pn ↓, W n ↓→W.U.E. → LS ↓, I ↓→ Y S ↓ ,

де M unexS — неочікувана пропозиція грошей; W. O.E — хибна за-

вищена (overestimate) оцінка номінального зростання загального рівня цін як реального з боку підприємців та найманих працівни-

ків; W.U.E. — хибна занижена (underestimate) оцінка номінального зменшення загального рівня цін як реального; P, W — рівень цін

товарного ринку та рівень зарплат відповідно; LS , I, Y — пропозиція праці, інвестиції та реальний продукт відповідно.

X Для економічного піднесення тут передбачається вплив зростання пропозиції грошей на реальну пропозицію праці й інвестиції через хибне сприйняття економічними суб’єктами номінального зростання цін як реального. Таке сприйняття вмотивовує найманих працівників та інвесторів, відповідно, до збільшення пропозиції праці та інвестицій. Унаслідок цього відбувається реальне зростання продукту.

X За економічного спаду зменшення пропозиції грошей і падіння рівня цін та зарплат сприймається економічними суб’єктами як реальне. Тому вони скорочують пропозицію праці та інвестиції.

X Для економічного піднесення та спаду передбачені симетричні зміни, тобто йдеться про одні й ті самі ланки передавального механізму грошового імпульсу.

Основна ідея про логіку передавального механізму грошового імпульсу належить М. Фрідмену. Внесок Р. Лукаса в розглянуту логіку пов’язаний:

• з уведенням поняття надлишкових інвестицій (over-investment), які формуються за піднесення одночасно зі зростанням пропози-

ції праці і відображені як I ↑ ;

150