Добавил:
Telegram: @ohthischizh Если ответы не отображаться в браузере, скачайте файл и откройте в Word. 4149 4393 0114 6555 - Можете кинуть спасибо-копейку :) Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Макроекономіка Радіонова

.pdf
Скачиваний:
46
Добавлен:
17.02.2022
Размер:
4.34 Mб
Скачать

Порушення нульового сальдо торгового балансу та повернення до нього внаслідок девальвації національної валюти ілюструє графік на рис. 1.19.

NX

NX2 (NS I)1 (NS I)2

NS I

NX1

2

 

NX

1

Y

3

 

 

Y

Рис. 1.19

X Графік показує те, що під впливом девальвації формується додатне сальдо торгового балансу, відповідно, функція NX зсувається праворуч (перехід до точки 2).

X Для досягнення нульового сальдо необхідна стимулювальна фінансова політика, яка ілюстрована правобічним зсувом функ-

ції ( NS I ) та переходом до точки 3.

Зміни торгового балансу, спричинені девальвацією національної валюти, можуть бути визначені так:

приріст Y унаслідок девальвації, що приводить до зростання одного з елементів сукупних витрат — чистого експорту:

1

;

Y = ∆Ex

 

s′ + m

зміни торгового балансу під впливом змін імпорту, який залежить від змін продукту:

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

Ex

NX = ∆Ex − ∆Im = ∆Ex m′∆Y = Ex m′×

 

s′ + m

 

 

 

 

 

m

 

s

 

 

 

 

NX = ∆Ex 1

 

= ∆Ex

 

 

 

.

 

 

 

 

s

+ m

 

 

s

 

 

 

s′ + m

 

 

Вираз

 

є мультиплікатором змін сальдо торгового ба-

s′+ m

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

лансу за змінами курсу національної валюти mNX / q .

Порівнюючи формули мультиплікаторів змін сальдо торгового

балансу за змінами витрат

 

 

m

та змін сальдо торгово-

mNX / G

=

 

 

 

 

 

 

s′ + m

 

го балансу за змінами курсу національної валюти

 

 

s

,

mNX / q

=

 

 

 

 

 

 

s′ + m

 

91

можемо зробити такий висновок: за інших рівних умов вплив фінансової політики на сальдо буде більшим порівняно з грошовою

політикою, якщо m>s, і навпаки, меншим, якщо m<s. Пояснювальні можливості моделі торгового балансу NX -

(NS I ) не обмежуються лише відповіддю на питання, чому пору-

шується нульове сальдо торгового балансу і як воно відновлюється. Модель дає можливість ілюструвати механізм одночасного формування зовнішньої та внутрішньої рівноваги(рис. 1.20).

NX

(NS I)1

 

 

NX2

(NS I)2

 

 

NX1 1

(NS I)3

 

NX

 

 

 

4

 

 

 

 

NX

2

Y*

Y

 

 

3

 

Рис. 1.20

X Графік ілюструє, що початкова ситуація (точка 1) характеризується відсутністю як зовнішньої рівноваги (NX > 0), так і внутрішньої (Y < Y*.). При реалізації політики стимулювання витрат (перехід до точки 2) може бути досягнута зовнішня рівновага (NX = 0), але при цьомунемає внутрішньої рівноваги(Y ≠ Y*).

X Подальше збільшення державних витрат задля досягнення випуску на потенційному рівні спричиняє погіршення торгового балансу — формується його від’ємне сальдо (точка 3). Якщо б стимулювання випуску тривало з використанням стимулювання витрат, то економіка наближалась до внутрішньої рівноваги, але віддалялась від зовнішньої.

X Для повернення до нульового сальдо торгового балансу з одночасним стимулюванням випуску має бути використана девальвація обмінного курсу (перехід у точку 4 внаслідок зрушення функції NX).

Особливості руху до загальної рівноваги за логікою моделі NX-(NS I ) , які ілюстровані на рис. 1.20, дають підстави для та-

ких узагальнень:

для одночасного руху в бік обох рівноваг необхідно поєднувати інструменти фінансового та грошового регулювання;

92

ефективність державного регулювання економіки має оцінюватися за критерієм мінімізації змін торгового балансу при стимулюванні випускув процесі його наближення допотенційнихобсягів.

За логікою моделі торгового балансу вплив на параметри однієї з рівноваг (зовнішньої або внутрішньої) обов’язково супроводжується «побічним» впливом на параметри іншої рівноваги.

Ступінь такого «побічного» впливу визначається кількісними значеннями схильності до імпорту m' та схильністю до заощаджень s'. Згадані схильності, як уже зазначалося, графічно відображаються кутами нахилу лінії торгового балансу NX та лінії розриву заощаджень NS – I.

Економетричні дослідження підтверджують існування зв’язку між значеннями схильностей до імпорту та заощаджень, з одного боку, та рівнем розвитку економіки — з другого. Чим вищий цей рівень, тим більшою стає сума значень m' та s'. Але навіть у найбільш розвинутих країнах вона не перевищує одиниці.

Модель торгового балансу дає інструментарій для обґрунту-

вання більшої відносної ефективності державного регулювання у країнах з нижчим рівнем розвитку. Підставою для такого висновку є врахування низьких значень схильностей до імпорту та заощаджень, які можуть бути властиві таким країнам. Наприклад, за інших рівних умов «побічним» ефектом девальвації за низької схильності до заощаджень стане відносно більший приріст продукту (графік на рис. 1.21).

NX

(NS I)H

 

 

YH

(NS I)L

 

 

 

YL

Y

 

NX1

NX2

 

Рис. 1.21

 

X На графіку (рис. 1.21) проілюстровано те, що наслідки девальвації національної валюти у країні з низькою схильністю до заощаджень більші, ніж у країні з високою схильністю до за-

ощаджень: YL > YH .

X Якщо низька схильність до заощаджень справді є ознакою країн з нижчим рівнем розвитку, то стимулювальна зовнішньоекономічна політика в ній має бути ефективнішою, ніж у країні з високим рівнем розвитку.

93

Модель
NX-(NS I)
з урахуванням зміни цін

Вихідне припущення моделі NX-(NS – I) про стабільність цін значно обмежує її пояснювальні можливості. Адже, наприклад, у країнах із несформованою ринковою або перехідною

економікою загальний рівень цін може істотно змінюватися навіть у короткостроковому періоді. Оскільки це так, то доцільним є розширення моделі через урахування зміни загального рівня цін. Із цією метою модель торгового балансу розглядається в поєднанні з моделлю AD-AS (система графіків на рис. 1.22).

Припущення розширеної моделі:

Виокремлення трьох зон, що мають такі економічні характеристики:

зона І — корелює з кейнсіанським відрізком кривої AS, а значить, характеризується недовикористанням ресурсів (безробіттям) за позитивного сальдо торгового балансу через низькі доходи і попит на імпортовані товари;

зона ІІ — збігається з проміжним відрізком AS і передбачає

наближення до повного використання ресурсів за від’ємного сальдо торгового балансу;

― зона ІІІ — відповідає неокласичному відрізку AS, тому їй властиве надвиробництво за від’ємного сальдоторговогобалансу.

Урахування загрози зростання загального рівня цін при стимулюванні виробництва до рівня потенційного випуску фінансовими інструментами.

 

 

I

II

 

III

 

NX > 0

NX < 0

 

NX < 0

NX

Y < Y*

Y < Y*

 

Y > Y*

 

 

(NS I)1 (NS I)2

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

Y*

Y

 

 

NX = 0

2

 

 

 

 

 

 

 

 

NX1

 

AS

 

 

 

 

 

Р

 

 

 

 

 

P2

 

 

 

AD2

P1

 

 

 

 

 

AD1

 

 

 

 

 

 

Y

 

 

 

 

 

Рис. 1.22

94

X Перебування у точці 1, яка означає недовиробництво, вимагає стимулювання економіки. Стимулювальна фінансова політика ілюстрована зсувом лінії NS I праворуч. За логікою кейнсіанського відрізка AS при цьому не відбуватиметься помітного зростання цін, що й демонструє графік AD-AS.

X Точка 2, що міститься у зоні проміжного відрізка, передбачає наближення економіки до потенційного випуску. При цьому зростання цін не становить загрози, оскільки позитивно корелює зі збільшенням обсягів виробництва.

X Перехід у зону ІІІ означає невиправдано високий, а отже, небезпечний рівень цін при збільшенні від’ємного сальдо торгового балансу.

Загальний висновок, який ілюструє розширена модель торгового балансу, полягає у тому, що дії уряду, спрямовані на досягнення загальної рівноваги, мають реалізовуватись так, аби не спричиняти руйнівного зростання цін.

Застосування

Модель торгового балансу особливо корисна для ілюстрації механізму формування загальної рівноваги у трансформаційнихекономіках. Це пояснюється принаймні двома обставинами.

По-перше, трансформаційні економіки на початковому етапі перетворень зазвичай перебувають у зоні I. Тут характер взаємодії фінансової та грошової політики очевидний: для поліпшення ситуації досить того, щоб вони обидві були стимулювальними.

По-друге, перехід трансформаційних економік у зону II, до так званого навколорівноважного стану, ускладнює вимоги до діяльності уряду, оскільки передбачає більш точний інструментарій узгодження політик. Досвід трансформацій свідчить: якщо при переході із зони I у зону II не вдосконалювати взаємодію політик, то результатом може бути або тривале перебування економіки у незадовільному з огляду на темпи зростання (рівень безробіття, інфляцію тощо) стані, або виникненнянової, більш глибокої і тривалої, кризи.

Для перевірки пояснювальних можливостей моделі торгового балансу використана статистика країн перехідної економіки за період, що охоплює кризовий спад та пожвавлення. У табл. 1.7 надані дані щодо трьох постсоціалістичних країн — Угорщини, Словенії та Польщі. Ці дані характеризують загальний стан економіки, зовнішню та внутрішню рівновагу.

95

96

Таблиця 1.7*

Угорщина

1990 р.

1991 р.

1992 р.

1993 р.

1994 р.

1995 р.

1996 р.

1997 р.

1998 р.

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реальна річна зміна

–3,3

–11,9

–3,0

–0,6

2,9

1,5

1,3

4,6

4,9

4,1

5,2

3,8

3,3

ВВП, %

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Торговий

баланс,

1019

892

753

–3805

–3557

–49

213

416

–701

–1297

–1793

–775

–1506

млн дол. США

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівеньбезробіття, %

н.д.**

н.д.

9,8

11,9

10,7

10,2

9,9

8,7

7,8

7,0

6,4

5,7

5,8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Словенія

1990 р.

1991 р.

1992 р.

1993 р.

1994 р.

1995 р.

1996 р.

1997 р.

1998 р.

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реальна річна зміна

–8,1

–8,4

–5,5

2,8

5,3

4,1

3,8

4,5

3,7

5,9

4,1

2,9

2,9

ВВП, %

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Торговий

баланс,

н.д.

н.д.

971

221

307

–371

–186

–139

–291

–882

–689

–117

312

млн дол. США

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівеньбезробіття, %

н.д.

н.д.

11,5

9,1

9,0

7,4

7,3

7,1

7,6

7,4

7,2

5,9

13,8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Польща

1990 р.

1991 р.

1992 р.

1993 р.

1994 р.

1995 р.

1996 р.

1997 р.

1998 р.

1999 р.

2000 р.

2001 р.

2002 р.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реальна річна зміна

–11,4

–7,0

2,7

3,8

5,1

7,0

6,0

6,8

4,9

4,0

4,0

0,9

1,6

ВВП, %

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Торговий

баланс,

3942

–18

597

–2935

2265

1891

–3883

–6650

–8620

–13 691–1 0915

–6856

–6400

млн дол. США

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рівеньбезробіття, %

6,3

11,8

13,6

16,4

16,0

15,2

13,2

10,5

10,4

13,0

13,9

16,2

17,8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*За даними міжнародної фінансової статистики МВФ.

**н.д. — немає даних.

96

X На початковому етапі трансформації досліджувані країни мали додатне сальдо торгового балансу, що пов’язано з відносно незначними обсягами імпорту, та безробіття, яке значно перевищувало природне. Саме ці ознаки дають підстави стверджувати, що країни були в зоні I (див. рис. 1.22).

X Після припинення спаду, коли прирости ВВП стають додатними, торгові баланси країн мають тенденцію до погіршення (від’ємне сальдо) внаслідок зростання імпорту. У перехідних економіках зростання імпорту лише частково пояснюється збільшенням схильності до імпорту на тлі зростання власних доходів країни. Важливим чинником цього зростання стає іноземна допомога у вигляді кредитів, прямих і портфельних інвестицій, боргового фінансування тощо.

Досвід розвитку постсоціалістичних країн свідчить, що після закінчення кризового спаду і набуття торговим балансом від’ємних значень подальше розгортання подій може здійснюватися за трьома сценаріями, зображеними графічно на рис. 1.23.

TB

Сценарій 2

0

Сценарій 1 t, роки

Сценарій 3

Рис. 1.23

X Сценарію 1 відповідає фінансова політика, спрямована на стимулювання інвестиційного попиту, створення сприятливих умов для іноземних інвестицій та ефективного використання отриманих кредитів. Така політика з часом втілюється у збільшенні випуску, зростанні експорту, а отже, у поліпшенні торгового балансу. За таким сценарієм розвивалися країни Балтії, Словацька Республіка та з деякими відхиленнями — Угорщина, Болгарія, Словенія. Оскільки додатне сальдо означає не тільки перевищення експорту над імпортом, а й відплив іноземного ка-

97

піталу, то урядова політика має бути спрямована на підтримання невеликого торговельного дефіциту. На графіку моделі

NX- (NS I ) це відображається одночасним зсувом лінії чистого

експорту праворуч. Позитивні результати незначного торговельного дефіциту виявляються:

у припливі іноземного капіталу;

поступовому «підтягуванні» рівня випуску до потенційного рівня.

X Сценарію 2 відповідає ситуація, за якої після досягнення

нульового сальдо торгового балансу внаслідок стимулювальної фінансової політики не була використана взагалі або використана неефективно грошова політика девальвації національної валюти. У цьому разі сальдо торгового балансу стає додатним, і іноземний капітал починає залишати країну. Найбільш яскравим прикладом такого варіанта розвитку є Польща, де після років, коли зростання випуску супроводжувалося додатним торговим балансом, темпи зростання ВВП уповільнились з 6—7 % до 1— 1,6 %, а дефіцит торговогобалансу набув загрозливих розмірів.

X Сценарій 3 ілюструє ситуацію, коли після певного збільшення випуску не створюються умови для поліпшення сальдо торгового балансу — воно набуває дедалі більших від’ємних значень унаслідок «проїдання» іноземних кредитів та неефективних інвестицій. Коли немає належної віддачі від інвестицій, торговельний дефіцит стає загрозливим, а платоспроможність країни починає викликати занепокоєння кредиторів. Такий сценарій був властивий Румунії та більшості країн СНД.

Зрозуміло, що найбільш бажаним є сценарій 1, за якого збільшення рівня випуску досягається за збереження незначного (у межах 2—4 % ВВП, як в Угорщині та Словенії) дефіциту торгового балансу.

Підсумки підрозділу

1. Модель торгового балансу NX-(NS I ) вирішує на

теоретичному рівні проблему узгодження зовнішньої і внутрішньої рівноваги з урахуванням інструментів фінансового регулювання економіки та змін курсу національної валюти. Складова моделі — функція торгового балансу NX — відображає обернену залежність між вітчизняним продуктом та сальдо торгового

98

балансу, її описує рівняння NX = NX (Y, qr ) . Функція розриву за-

+

ощаджень (NS I ) передбачає прямий зв’язок між заощадження-

ми та продуктом, який визначається граничною схильністю до заощаджень s.

2. Модель торгового балансу дає можливість ілюструвати та оцінювати наслідки порушення раніше встановленої зовнішньої рівноваги. Зміни сальдо торгового балансу за змінами витрат оцінюються

за формулою NX = ∆G sm+m, а вираз sm+mє мультиплікатором

змін сальдо торгового балансу за змінами витрат ( mNX / G ). Зміни сальдо торгового балансу за змінами курсу національної валюти ви-

значаються формулою NX = ∆Ex

s

, а вираз

s

є мульти-

s′+ m

s′+ m

 

 

 

плікатором змінсальдо торгового балансу за змінамикурсу( mNX / q ).

3. Зі змісту моделі випливають важливі висновки щодо правил державного регулювання економіки, а саме: а) рух у бік одночасного досягнення і зовнішньої, і внутрішньої рівноваги забезпечується поєднанням фінансової та грошової (девальвації-ревальва- ції) політики; б) ефективність державного регулювання має оцінюватися за критерієм мінімізації відхилень від однієї рівноваги при наближенні до іншої.

4. Розширення пояснювальних можливостей моделі NX- (NS I ) передбачає врахування зростання загального рівня цін.

Це дає змогу визначити безпечні та небезпечні межі стимулювання економіки додатковими витратами або девальвацією курсу національної валюти.

5. Досвід країн перехідної економки, інтерпретований з використанням інструментарію моделі NX- (NS I ) , дає підстави для

виокремлення трьох сценаріїв економічного розвитку в процесі наближення до потенційних обсягів ВВП:

І — при збереженні незначного дефіциту торгового балансу з відповідним припливом іноземного капіталу, тобто вдалим поєднанням фінансової та грошової політики;

ІІ — при досягненні зростаючого додатного сальдо торгового балансу, що передбачає відплив капіталу з країни й означає невдале поєднання фінансової та грошової політик;

ІІІ — при значному дефіциті торгового балансу і створенні загрози дефолту, що засвідчує загальну неефективність державного регулювання економіки.

99

Питання для самоконтролю

1. Способи врівноваження торгового балансу країни без порушення рівноваги національних заощаджень та інвестицій.

2.Умови ефективного поєднання фінансової та грошової політики в процесі одночасного досягнення внутрішньої та зовнішньої рівноваги.

3.Формули розрахунку мультиплікатора змін сальдо торгового балансу за змінами витрат та за змінами курсу національної валюти.

4.Умови більш (менш) сильного впливу фінансової по-

літики на сальдо торгового балансу країни порівняно з аналогічним впливом грошової політики.

5. Основні сценарії посткризового розвитку постсоціалістичнихкраїн заумовирізнихзначеньторгового балансу.

Задачі та вправи

1 Економіка перебувала у стані одночасного досяг-

нення внутрішньої та зовнішньої рівноваги. Під впливом ревальвації національної валюти відбулося зменшення експорту на 20 одиниць. Як треба змінити державні видатки, щоб торговий баланс досяг нульового сальдо? Гранична схильність до імпорту 0,25, гранична схильність до заощаджень 0,3. Зобразьте ситуацію

на графіку моделі Nx - (S I ) .

2 Економіка перебувала у стані рівноваги. Розрив заоща-

джень та інвестицій скоротився внаслідок зменшення державних витрат на 100 одиниць. Як треба девальвувати національну валюту, щоб випуск повернувся до попереднього рівня? Коефіцієнт еластичності експорту за курсом валюти 10. Схильність до споживання 0,8, гранична схильність до імпорту 0,25. Зобразьте си-

туацію на графіку моделі Nx - (S I ) .

100