Макроекономіка Радіонова

Тут відображено вплив додаткових витрат через продукт та імпорт на платіжний баланс і курс валюти за тією ж логікою, що і для графіка 1.

Другий (перехід від точки 2 до точки 3): q↓ → NX↑ → AD↑ → Y↑.

Девальвація національної валюти, якій національний банк не запобігає в умовах плаваючого курсу, стимулює чистий експорт і спричиняє зростання сукупних витрат. Останнє відображається у другому зсуві лінії IS праворуч.

Третій (реакція платіжного балансу на попередні зміни): q↓ → Y↑ → ВР = 0.

Логіка третього ланцюжка пов’язана з правилом побудови ВР, яке передбачає, що девальвація національної валюти означає правобічний зсув цієї функції до її перетину з IS та LM.

X Відновлення рівноваги при плаваючому курсі і високій мобільності капіталу (графік 4) пояснюються трьома логічними ланцюжками:

Перший (перехід від точки 1 до точки 2):

G↑ → AD↑ → і↑ → KАВ↑ → BP > 0 → q↑.

Логіка цього ланцюжка є такою самою, як і для графіка 3. Другий (перехід від точки 2 до точки 3):

q↑ → NX↓ → AD↓ → Y↓.

Тут показано, що в разі відсутності дій центрального банку, спрямованих на незмінність курсу національної валюти, відбувається зменшення чистого експорту і, відповідно, сукупних витрат. Останнє втілюється у частковому зсуві IS ліворуч, отже, у зменшенні результату, отриманого від стимулювання сукупного попиту фінансовими інструментами.

Третій (реакція платіжного балансу на попередні зміни): q↑ → Y↓ → ВР = 0.

Логіка третього ланцюжка відображає те, що ревальвація означає лівобічний зсув функції ВР до її перетину з IS та LM.

Особливості відновлення загальної рівноваги після застосування інструментів грошової політики за різних варіантів формування валютного курсу та різної мобільності капіталів подано з використанням матриці умов у табл. 1.5.

71

X Графіки 1 та 3 відображають неможливість здійснення активної грошової політики за фіксованого валютного курсу та те, що в разі порушення рівноваги центральний банк як за високої, так і за низької мобільності капіталів буде змушений продавати іноземну валюту з офіційних валютних резервів. Точка 2 (праворуч від ВР) в обох випадках означає, що платіжний баланс зведено з від’ємним сальдо. Відмінність ситуації з високою мобільністю капіталів (графік 3) полягає в тому, що тут додатковим негативним результатом порушення рівноваги буде суттєвий відплив капіталів під дією зменшення ставки відсотка.

X Відновлення рівноваги при плаваючому валютному курсі (графіки 2 та 4) можна ілюструвати трьома логічними ланцюжками:

Перший (перехід від точки 1 до точки 2):

MP ↑ → і↓ → І↑ → Y↑ → Im↑ → BP < 0 → q↓.

72

Тут ілюстровано те, що стимулювальна грошова політика справляє вплив на продукт за логікою кейнсіанського ефекту — через інвестиційні витрати. І за високої, і за низької мобільності капіталу це робить сальдо платіжного балансу від’ємним через стимулювання імпорту та спричиняє девальвацію.

Другий (перехід від точки 2 до точки 3): q↓ → NX↑ → AD↑ → Y↑.

Девальвація національної валюти стимулює через чистий експорт збільшення сукупних витрат, що призводить до правобчного зсуву лінії IS.

Третій (реакція платіжного балансу на попередні зміни): q↓ → Y↑ → ВР = 0.

Девальвація національної валюти передбачає правобічний зсув ВР до перетину з IS та LM і забезпечення нульового сальдо платіжного балансу за вищого рівня ВВП.

Відмінність ситуацій, зображених на графіках 2 та 4, полягає в тому, що за умови вищої мобільності капіталу девальвація, спричинена від’ємним сальдо платіжного балансу, має бути більшою. Це пояснюється додатковим збільшенням від’ємного сальдо під впливом відпливу капіталу при зменшенні вітчизняної ставки відсотка. Тому перший логічний ланцюжок для графіка 4 може бути модифікований у такий спосіб:

MP ↑ → і↓ → (і – і*) < 0 → KАВ↓ →

Результати аналізу загальної рівноваги за моделлю IS-LM-BP подані в матричній формі, що ілюструє ефективність фінансової та грошової політики за різних режимів формування курсу валюти та різної мобільності капіталів:

Невисока мобільність капіталу

73

Висока мобільність капіталу

Позначка «++» означає, що політика є дуже ефективною.

Матрична форма подання результатів аналізу за моделлю IS- LM-BP унаочнює висновки, що фактично рекомендовані правилами макроекономічного регулювання, а саме:

1.За плаваючого валютного курсу обидві політики — фінансова та грошова — можуть бути ефективними. А за фіксованого курсу стимулювальна грошова політика завжди є неефективною.

2.Мобільність капіталу справляє помітний вплив лише на фінансову політику, тоді як ефективність грошової політики мало залежить від мобільності капіталу.

3.Для фінансової політики, результати якої пов’язані з мобільністю капіталу, спостерігається зростання ефективності при підвищенні мобільності за фіксованого курсу, і навпаки, зменшення ефективності при зростанні мобільності за плаваючого курсу.

Предметом дискусії найчастіше стає не власне модель IS-LM- ВР, а її теоретичне підґрунтя — базова модель IS-LM та модель Манделла—Флемінга. Але ті проблеми, які при цьому обговорювалися, безумовно, стосуються і моделі IS-LM-ВР. Формальним поштовхом до дискусії кінця ХХ — початку ХХІ ст. стало одержання Р. Манделлом у 1999 р. Нобелівської премії з економіки. Пік обговорення припадає на конференцію за темою «Модель IS- LM: її злет, падіння та життєздатність», проведену в університеті Дюка (штат Північна Кароліна, США) у 2003 р.

Одним з основних аргументів проти моделі як теоретичного інструменту пояснення рівноваги у сучасній економіці стало «звинувачення» у спрощеності. Спрощеність моделі пов’язується з невикористанням таких надбань макроекономіки кінця ХХ ст., як теорія раціональних сподівань, модель реального бізнесциклу, ідей теорії нового економічного зростання тощо.

Серед аргументів за доцільно навести такі:

— саме модель IS-LM здатна ілюструвати відмінності наслідків фінансової та грошової політики1;

1 Krugman P. How complicated does the model have to be? // Oxford Review Economic Policy. — 2003. — Vol. 16. — Nо. 4.

74

— висновки моделі підтверджуються сучасними фактами, зокрема, перехідні економіки та економіки країн, які розвиваються, з режимом фіксованого курсу виявляють більшу ефективність фінансової політики1.

Прагнення позбутися тих обмежень, що їх мають моделі IS- LM та IS-LM-ВР, приводить до появи їх цікавих модифікацій. Наприклад, Д. Ромер наголошує на обмеженні моделі IS-LM, тому що в ній передбачається таргетування національним банком грошових агрегатів*. Оскільки типовим об’єктом таргетування у другій половині ХХ ст. для розвинутих країн стала реальна ставка відсотка, то запропоновано заміну функції LM на функцію МР.

Остання відображає зв’язок r = r(π, Y ) . У такий спосіб модель

+ −

IS-LM модифікується в модель IS-МР2. Ще більш складну моди-

фікацію передбачає модель АЕ-АР-КІ A. Макіна. Її зміст розкривають такі залежності:

(праця, капітал та технічний прогрес); λ — коефіцієнт еластичності випуску за

різницею цін; А — очікування іноземців щодо національної валюти.

А. Макін доходить висновку, що у відкритій економіці за плаваючого курсу монетарна експансія може збільшувати випуск і зайнятість лише у короткому періоді, а фінансова експансія взагалі не впливає на випуск3.

Застосування

Хоча розглянута модель Манделла—Флемінга створювалася для сформованої ринкової економіки, вона придатна для застосування при поясненні перехідних економік. Це зумов-

1 Fun Liang-Shing, Fun Chuen-mei. The Mandell—Flemingt Model Revisited // The American Economist. — 2002. — Vol. 46. — No. 1.

* Докладно про особливості таргетування (визначення як мети) при здійсненні грошової політики йтиметься в підрозд. 4.1.

2Romer D. Keynesian Macroeconomics without the LM Curve // Journal of Economic Perspectives. — 2000. — Vol. 14. — No. 2.

3Makin A. Macroeconomic policy in an output — expenditure model // IAER. — August 2001. — Vol. 7. — No. 3.

75

люється реалізацією частини умов моделі саме в економіках такого типу. Ідеться, по-перше, про значну залежність внутрішньої рівноваги малих (перехідних) економік від ситуації на зовнішніх ринках. По-друге, про можливість відображення особливої ролі змін курсу національної валюти у формуванні сукупного попиту.

Для застосування моделі необхідно абстрагуватися від тих припущень, які не відповідають умовам перехідних економік, а саме: а) про автоматичне наближення національної ставки відсотка до середньосвітової; б) про суттєвість впливу ставки відсотка на формування обсягу інвестицій; в) про незмінність цін і відповідність динаміки номінального і реального курсу національної валюти. Натомість мають бути сформульовані інші припущення, які відповідають особливостям перехідних економік. З високою ймовірністю можна стверджувати, що до таких припущень належать:

•відносне відставання розвитку фінансового ринку, а отже, низька еластичність інвестиції за ставкою відсотка;

•реагування інвестицій на дохідність капіталовкладень, що залежить від змін курсу національної валюти (за умови ревальвації реальна дохідність капіталовкладень підвищується, а за умови девальвації, навпаки, зменшується);

•реалізація трансакційного мотиву у формуванні попиту на гроші за суттєвого послаблення, а можливо, і відсутності спекулятивного мотиву (залежності попиту на гроші від ставки відсот-

ка M D = M D (i) );

−

• залежність попиту на гроші від змін курсу валюти, що спричинено передусім використанням «твердих» валют інших країн як і засобу обігу, і засобу нагромадження, тобто існуванням прямої залежності між попитом на гроші та курсом валюти:

M D = M D (q) ;

+

• вплив загального рівня цін на попит на гроші через реальний курс qr, який є номінальним курсом, скоригованим за співвідношенням зовнішнього (Pf) і внутрішнього (Pd) рівня цін.

Якщо сформульовані припущення справді відображають особливості перехідних економік, то рівняння моделі Манделла— Флемінга можуть бути модифіковані в такий спосіб:

76

У модифікованому рівнянні IS курс валюти фігурує двічі: як чинник впливу на інвестиції і як чинник впливу на чистий експорт. Фактично тут ідеться про вихідне рівняння вигляду

Y = C + I( q ) +NX( q ), яке ґрунтується на двох припущеннях:

− +

а) про вплив ревальвації національної валюти на збільшення дохідності інвестицій (і′) і, відповідно, на збільшення обсягів інвестицій та продукту. Цей зв’язок (за умови, що qr↓ — це ревальвація національної валюти) можна відобразити таким логічним ланцюжком:

qr↓ → i′↑ → I↑ → Y↑;

б) про вплив ревальвації національної валюти на зменшення чистого експорту, що відображається в такий спосіб:

qr↓ → NX↓ → Y↓.

Рівняння LM модифікується на основі припущення про появу у структурі попиту на гроші складової, пов’язаної з курсом національної валюти, коли девальвація зменшує попит на гроші, а ревальвація, навпаки, збільшує. Тому логічний ланцюжок є таким:

qr↓ → M D ↑ → MP ↑.

Висновки модифікованої моделі Манделла—Флемінга залежать від того, яким — додатним чи від’ємним — буде зв’язок між Y та qr за рівнянням IS. Якщо абсолютне значення коефіцієн-

та с у рівнянні Y = α( A − сq r + pq r ) буде меншим, ніж значення ко-

Y = 1k MP + kl qr за будь-яких умов буде висхідною. Два варіанти

співвідношень нахилів функцій IS та LM зображено графічно на рис. 1.14.

77

Рис. 1.14

X На графіку 1 ілюстрована ситуація, за якої | с | >| p | . Вона

подібна до традиційної в тому сенсі, що нахили функцій IS та LM різні. Тому висновки про наслідки застосування інструментів чи то фінансової, чи то грошової політики не є складними.

X На графіку 2 зображено ситуацію, коли | с | <| p | . Обидві функ-

ції мають висхідний нахил. Результати змін, спричинених фінансовим і грошовим регулюванням, тут визначатимуться кутами нахилу обох функцій до осі Y.

Варіанти співвідношень висхідних функцій IS та LM, що відрізняються кутами нахилу до осі Y, та різні результати регулювання подано у табл. 1.6.

78

X Графіки 1 та 2, на яких подана стимулювальна фінансова політика, відображають, відповідно, те, що вона буде неефективною, якщо нахил функції IS до осі Y більший, ніж нахил LM, і навпаки, ефективною за протилежної умови.

X Графіки 3 та 4, які ілюструють зміни, спричинені грошовою політикою, відображають те, що вона буде неефективною, якщо нахил функції LM до осі Y більший, ніж нахил IS, і навпаки, ефективною за протилежної умови.

Для конкретизації умов, які роблять політики ефективними або, навпаки, неефективними при існуванні залежності інвестицій і попиту на гроші від змін курсу валюти, необхідно проаналізувати модифіковані рівняння функцій IS та LM:

IS: Y = α(A −сqr + pqr ) = αA −αсqr + αpqr = αA − αdqr ,

де d = | с − p | ;

LM: Y = 1k MP + kl qr

Кути нахилу функцій на графіках 1—4 у табл. 1.6 можна тлумачити як показники сумарної залежності Y по qr за рівняннями IS та LM відповідно. Якщо це так, то нахил функції IS можна оці-

нити в такий спосіб: EqY = ∆∆Yq = α(c − p) = | αd | . Відповідно, нахил

LM буде визначатись так: EqY = ∆∆Yq = kl .

79

Співвідношення параметрів функцій IS та LM, з одного боку, і кутів нахилу функцій — з другого, є такими:

а) kl > αd — функція IS більше нахилена до осі Y, ніж функція LM, що відповідає ситуаціям, зображеним на графіках 2 та 3;

б) kl < αd — функція LM більше нахилена до осі Y, ніж функ-

ція IS, що відповідає ситуаціям на графіках 1 та 4. Співвідносячи графічні зображення наслідків фінансової і

грошової політик (графіки 1—4) та наші міркування щодо нахилів функцій IS та LM, яким відповідають певні значення коефіцієнтів, можемо подати результати аналізу в такій матричній формі:

Отже, модифікація моделі з метою її застосування для пояснення перехідних економік дає підстави для таких узагальнень

щодо ефективності фінансової і грошової політики:

фінансова політика виявляється ефективною, якщо добуток

витратного мультиплікатора (α) і різниці коефіцієнтів інвестицій та чистого експорту за реальним курсом валюти (d = с – p) мен-

ший від співвідношення попиту на гроші за курсом валюти ( l) і попиту на гроші за продуктом (k);

грошова політика виявляється ефективною, якщо добуток

витратного мультиплікатора (α) і різниці коефіцієнтів інвестицій та чистого експорту за реальним курсом валюти (d = с – p) біль-

ший від співвідношення попиту на гроші за курсом валюти ( l) і попиту на гроші за продуктом (k).

Подальша деталізація висновків мала б спиратися на фактичні дані про кількісні значення показників kl та αd в конкретних економіках.

80