- •Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 3. Активний, алостеричний центри ферментів. Регуляція активності ферментів. Активатори та інгібітори ферментів. 2 год
- •Матеріали методичного забезпечення теми
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Студент напередодні заліку вживав вуглеводи в кількості, еквівалентній 12000кДж енергії, що достатньо для синтезу 60кг атф. Який шлях синтезу атф є основним в організмі людини:
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Е проби
- •Зведена таблиця даних по лактату і пірувату
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 30. Роль ліпідів у структурі та функціях біологічних мембран. Встановлення молекулярних механізмів регуляції ліполізу (2 години).
- •Тема 31. Тканинний, внутрішньоклітінний обмін ліпідів. Окислення вищих жирних кислот та гліцерину. Біоенергетика окислення вжк (2 години).
- •Тема 32. Біосинтез гліцерину, вжк та гліцеридів. Утворення фосфоліпідів (2 години).
- •Тема 33. Обмін ацетооцтової кислоти. Кетонові тіла
- •Тема 34. Будова, біологічна роль і обмін холестерину. Біосинтез холістерину. Порушення ліпідного обміну. Ліпопротеїни, структура та функції (2 години).
- •Одеський державний медичний університет кафедра медичної хімії модуль №3
- •Обмін аміаку в організмі людини. Сечовина. Біосинтез сечовини - найважливіший механізм знешкодження та виведення аміаку з організму.Транспортні форми аміаку.
- •Тема 25: ”Тканинний обмін нуклеотидів, процеси розщеплення пуринових та піримідинових нуклеотидів. Порушення пуринового обміну (подагра)”.
- •1. Матеріали методичного забезпечення заняття.
- •1.1. Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань:
- •1.2. Лабораторна робота:
- •1.5. Теми для самостійної роботи студентів.
- •Тема 28. „Біосинтез білків в рибосомах. Посттрансляційна модифікація пептидних ланцюгів. Регуляція трансляції. Вплив фізіологічно активних сполук на процеси трансляції.”- 2 год.
- •Матеріали методичного забезпечення заняття.
- •1.1.Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань:
- •1.1.2. Ситуаційні задачі до теми.
- •1.2.Завдання для перевірки кінцевого рівня знань
- •1.3. Тестові завдання до теми.
- •1.4. Теми доповідей, рефератів:
- •Тема 29. Регуляція експресії генів. Механізми мутацій, репарацій днк. Отримання рекомбінантних днк, трансгенних білків – 2 год
- •Одеський державний медичний університет Кафедра медичної хімії
- •Змістовий модуль 14
- •Тема 30.Загальні поняття про гормони.Классіфікація механізми дії гормонів на клітини-мішені.Гормони гіпоталамуса, гіпофіза.
- •Ієрархія гормонів
- •Утворення і розпад оксиду азоту у
- •Участь оксиду азоту у функції органів і тканин
- •3. Запитання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •4.Тестові завдання до теми
- •Тема 31. . Гормони щитовидної та паращитовидної залоз, регуляція фосфорно-кальцієвого обміну.
- •5. Структурно-логічні схеми теми:
- •3.Запитання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •4.Тестові завдання до теми
- •6.Тема наступного заняття.Стероідні гормони.Гормони кори наднирників та статевих залоз.
- •Тема 32. Стероідні гормони.Гормони кори наднирників та статевих залоз.
- •1.Матеріали методичного забеспечення теми
- •2.Зміст лабороторної работи
- •3. Запитання для перевірки кінцевого рівня знань.
- •4.Тестові завдання до теми
- •5.Теми для самостійної работи студентів.
- •Тема 33 .Гормони підшлункової залози та мозкової речовини наднирників.
- •2.Зміст лабороторної работи
- •Змістовий модуль № 17 “ Біохімія та патобіохімія крові ”
- •Тема 53. Біохімічна характеристика і функції крові. Біохімічний склад плазми крові. Характеристика білкових фракцій крові (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 54. Осмотичний тиск та кислотно-основний стан крові. Буферні системи крові, гормональні механізми регуляції, функція легень і нирок (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 55. Дихальна функція крові. Гемоглобін, будова, синтез в організмі. Роль у транспортуванні кисню та вуглекислого газу. Аномальні гемоглобіни. Розпад гемоглобіну (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 56. Дослідження транспортних форм ліпідів – ліпопротеїнів плазми крові. Типи ліпопротеїнемії. Роль ліпопротеїнів в розвитку атеросклерозу (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 57. Біохімія згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Роль печінки в синтезі білків системи згортання крові. Гемофілії (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 58. Біохімія імунних процесів, гуморального та клітинного імунітету. Імуноглобуліни, цитокіни (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Змістовий модуль № 18 “ Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин ”
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 59 (продовження). Детоксікаційна функція печінки: біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Реакції мікросомального та перекисного окислення . Реакції кон'югації в гепатоцитах.
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Рекомендована література:
- •Змістовий модуль № 17 “Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин”
- •Тема 62. Біохімія м'язів Особливості хімічного складу та обміну речовин в м'язах. (2 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 63. Біохімія нервової тканини. Біохімічний склад головного мозку. Нейро медіатори. Біохімія сполучної тканини. Білки та глікозаміноглікани сполучної тканини (4 год).
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
- •Тема 63 (продовження). Біохімія сполучної тканини. Білки та глікозаміноглікани сполучної тканини.
- •1. Матеріали методичного забезпечення теми
Тема 33. Обмін ацетооцтової кислоти. Кетонові тіла
Лабораторна робота
1. Якісні реакції на ацетон (йодоформенна, нітропрусидна).
Кількісне визначення ацетону в сечі за методом Рудого
1.Матеріали методичного забезпечення теми
1.1.Завдання для самоперевірки вихідного рівня знань, вмінь
1.Що відбувається з більшістю продуктів перетравлення жирів після всмоктування з кишечнику і транспортування кров’ю? Що розуміють під виразом “жирові депо”? Наведіть приклади.
2.Які основні напрямки перетворення ліпідів в тканинах?
3.Як Ви розумієте процес мобілізації жиру з жирових депо? Під дією яких ферментів він відбувається? Назвіть їх.
4.Які продукти утворюються з жиру жирових депо під дією тканинних ліпаз, який тип хімічних реакцій вони каталізують?
5.Який процес передує початку окислення гліцерину і вищих жирних кислот в тканинах?
6.Яке біологічне значення має внутрішньоклітинне окислення гліцерину і вищих жирних кислот?
1.2. Контрольні запитання
1. Механізм утворення ацетоацетату.
2. Механізм утворення β-оксибутирату
3. Механізм утворення ацетону
4. Шляхи обміну ацетоацетату
5. Біологічне значення кетонових тіл в організмі людини
6. Причини підвищення рівня кетонових тіл в крові і поява їх у сечі.
Яке значення в медичній практиці має кількісне визначення ацетону в сечі?
2. Зміст лабораторної роботи
1. Якісні реакції на ацетон (йодоформенна, нітропрусидна).
Йодоформена проба Лібена. В пробірку налийте 2 мл досліджуваної сечі, додайте 1 мл 10% розчину їдкого калію і 6 крапель розчину Люголя. Вміст пробірки перемішайте шляхом струшування. Зробіть висновок.
Примітки:
При наявності ацетону розчин мутніє і випадає світло-жовтий осад.
Нітропрусидна проба Ротера. В пробірку налийте 2 мл досліджуваної сечі, додайте 0,5 мл нітропрусиду натрію і 0,5 мл насиченого розчину сульфату амонію. Вміст пробірки перемішайте шляхом струшування і обережно по стінці настоїть 2 мл розчину аміаку. Спостерігайте. Зробіть висновок.
Примітки:
При наявності ацетону на межі рідин з’являється фіолетове кільце /забарвлення/.
2. Кількісне визначення ацетону в сечі за методом Рудого.
В 6 пробірок /крім першої/ налийте по 1 мл насиченого розчину хлористого натрію, а в першу – 2 мл досліджуваної сечі. Із першої пробірки 1 мл перенесіть в другу, і з другої – в третю й т.д. із останньої відберіть 1 мл. Таким чином, в кожній наступній пробірці кількість сечі буде в 2 рази менша, ніж в попередній. Тобто одержимо ряд розведень в 2, 4, 8, 16 та 32 рази. Потім в усі пробірки додайте по 0,5 мл розчину нітропрусиду натрію і по 1 мл насиченого розчину сульфату амонію і обережно нашаруйте по 2 мл розчину аміаку; визначте час нашарування. Відмірте, в якій пробірці з’явилось фіолетове кільце до кінця 4 хв. Зробіть розрахунок, враховуючи розведення сечі в цій пробірці. Дайте оцінку результату.
Примітки:
Час появи забарвлення залежить від концентрації ацетону. При концентрації 0,85 мг % забарвлене кільце з’являється між 3,5-4 хв. після нашарування аміаку.
Медико-біологічна оцінка отриманих результатів
Ацетон і інші ацетонові тіла, якщо вони присутні в сечі в кількостях, що виявляються, є патологічними компонентами сечі. Якщо в сечі присутній ацетон, то це означає що в ній присутні також і інші ацетонові тіла (ацетооцтова і бета-гідроксимасляна кислоти). Цей стан – ацетонурія, кетонурія, свідчить про порушення ліпідного обміну. При інтенсивному розщепленні жирів в організмі (у випадку цукрового діабету) нагромаджується значна кількість молекул ацетилкоензиму-А, які не встигають окислюватися в циклі трикарбонових кислот до кінцевих продуктів. Складаються умови перетворення ацетоацетил-КоА , через проміжний продукт до ацетооцтової, бета-гідроксимасляної кислот і ацетону. Ацетонурія спостерігається при тяжких формах цукрового діабету з порушенням вуглеводного і ліпідного обміну.
3. Запитання до кінцевого рівня знань студентів
1.Напишіть реакції окислення гліцерину до СО2 і Н2О. Полічіть кількість молекул АТФ що утворилися.
2.Напишіть реакції окислення стеаринової кислоти - (С18) до СО2 і Н2О. Полічіть кількість молекул АТФ що утворилися.
3.Напишіть реакції окислення пальмітинової кислоти - (С16) до СО2 і Н2О. Полічіть кількість молекул АТФ що утворилися.
4.Полічіть кількість відновлених форм коферментів ФАДН2 і НАДН2 при окисленні стеаринової кислоти до ацетил-КоА.
5.Напишіть хімізм реакцій утворення вільної ацетооцтової кислоти, з наступним утворенням бетагідроксимасляної кислоти і ацетону.
6.Поясніть причини (з біохімічних позицій) ацетонемії і ацетонурії.
7.Наведіть приклади взаємозв’язку між обміном вуглеводів і ліпідів. Назвіть загальні метаболіти процесів окислення вуглеводів і ліпідів.
4.Тестові завдання до теми:
1. У пациєнта, що хворіє на цукровий діабет, спостерігається кетонемія та кетонурія. Укажіть, яка з даних речовин, є попередником кетонових тіл.
А- альфа- кетоглутарат
В - холестерол
С – ненасичені жирні кислоти
D – оксалоацетат
Е – ацетил – КоА
2. Після тривалого голодування спостерігається гіперкетонемія. Де відбувається синтез кетонових тіл?
А - ядро кардіоміоцитів;
В - мітохондрії гепатоцитів;
С - цитоплазма гепатоцитіов;
D - цитоплазма кардіоміоцитів.
Е - мітохондрії кардіоміоцитів.
3. У пацієнта, який голодує з лікувальною метою на протязі 2 тижнів, рН сечі понизився до 4,5. Поява якої речовини в сечі змінило ії реакцію?
А - аміаку.
В - фенілпірувату
С - сечової кислоти;
D - молочної кислоти;
Е - ацетооцтової кислоти.
4. Развиток коми при цукровому діабеті може бути зумовлено:
А - підвищенням осмотичного тиску
В - накопиченням у крові кетонових тіл
С - гіполіпемією, яка виникає при введені інсуліну
D - гіперліпопротеїнемією
Е – низьким рівнем ліпопротеїнів крові
5.Які сполуки входять у поняття «кетонові тіла»?
А – фумарилацетооцтова кислота, піровиноградна кислота,діоксиацетон
В - фенілоцтова кислота, гомогентензинова кислота, бензойна кислота;
С – ацетооцтова кислота, бета-оксимасляна кислота,ацетон
D – оцтова кислота, альфа-кетоглутарова кислота,нікотинова кислота
Е – ліпоєва кислота, арахідонова кислота, лимонна кислота.
6. У пацієнта з цукровим діабетом спостерігається кетонемія и кетонурія. Укажіть, яка речовина є попередником кетонових тіл?
А - оксалоацетат;
В - ацетил-КоА;
С - ненасичені вищі жирні кислоти;
D - альфа-кетоглутарат;
Е - холестерин.
7. Введення яких речовин у організм хворого цукровим діабетом призводить до
зменшення кетогенеза?
А - ліпази
В - аденозинтрифосфата
С - глюкози
D - глюкози з інсуліном;
Е - тіамінпірофосфату.
8. Біохімічною основою збільшення вмісту кетонових тіл в умовах патології є зменшення ступеня утилізації ацетил-КоА в ЦТК .Это зумовлено виходом із ЦТК:
А - сукцинату
В - альфа-кетоглутарату;
С - фумарату;
D - оксалоацетату;
Е – малату.
9. При тривалому голодуванні джерелом енергії для мозку є :
А – гліцерин
В - ацетоацетат, α - оксибутират
С - жирні кислоти
D - амінокислоти
Е – азотисті основи
Наступна тема: «Будова, біологічна роль і обмін холестерину. біосинтез холістерину. Порушення ліпідного обміну. ліпопротеїни, структура та функції».