Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гроші.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
1.41 Mб
Скачать
  1. Спооби нарахування та сплати проц..Ставок.

  1. Функції та роль процента

Абсолютна величина доходу, який отримують від надання грошей у борг у будь-якій формі, називається процентними грошима, або, коротко, процентами.

Норма позичкового процента — це відношення суми річного доходу, одержаного на позичковий капітал, до суми капіталу, наданого в позичку, помножене на 100. Інтервал часу, до якого застосовується процентна ставка, називається періодом нарахування процентів. Норма позичкового процента перебуває у певній залежності від норми прибутку.

Крім норми прибутку, на рівень норми процента впливає багато інших об’єктивних і суб’єктивних чинників, а саме:

  • розміри грош. нагромаджень та заощаджень у сусп-ві та товарно-грошова збалансованість вир-ва;

  • масштаби вир-ва, рівень його спеціалізації та кооперування;

  • співвідношення між внутрішнім і зовнішнім боргом держави;

  • циклічність коливань вир-ва;

  • сезонність умов вир-ва та реалізації продукції;

  • своєчасність повернення кредиту;

  • рівень кредитно-грошового регулювання ек-ки центр. банком з допомогою процентних ставок та інших властивих йому інструментів, їх диференційованості залежно від грошово-кредитної політики;

  • міжнар. чинники, особливо вільний перелив капіталів із країни в країну, передусім так званих «гарячих» грошей.

під час кризи – гостра нестача позичкового кап і підвищення норми процента; у період застою знижуються сер норма прибутку і норма ПЗ проц. пожвавлення – зростає попит на кредит при недостатніх обсягах позичк кап. у ген перспективі норма поз проц має тенденцію до зниження.

Процентні ставки можуть бути фіксованими або «плаваючими». В останньому випадку фіксується не сама ставка, а лише базова ставка і розмір надбавки до неї.

Маржа) — різниця між процентними став-ками за наданий кредит і за залучені ресурси.

Позичковий процент виконує функції 1) розподілу прибутку та 2) збереження позичкового капіталу.

1. Прибуток, отриманий позичальником з використанням позичкового капіталу, розподіляється на дві частини — позичковий процент і підприємницький дохід. Позичальникові належить лише та частина прибутку, яка залишиться після сплати процентів кредитору. Цього доходу має вистачити на сплату процентів і одержання власного прибутку, заради якого позичальник вступив у кредитні відносини.

2. Функція збереження позичкового капіталу полягає в тому, що з допомогою процента кредитору забезпечується повернення від позичальника як мінімум вартості, рівноцінної тій, яка була надана в кредит.

  1. Сутність, призначення та види фінансового посередництва.

Грошовий ринок за характером зв’язку між кредиторами та позичальниками розділяється на два сектори: сектор прямого фінансування та сектор непрямого (опосередкованого) фінансування, Фін пос займаються діяльність з акумуляції вільного грош. капіталу та розміщення його серед позичальників-витратників Фінансові посередники діють на ринку від свого імені і за власний рахунок, створюючи власні зобов’язання і власні вимоги. Тому їх прибутки формуються як різниця між доходами від розміщення акумульованих коштів і витратами, пов’язаними з їх залученням. Усі фін. посередники функціонують на єдиному грош. ринку, з одним і тим же об’єктом — вільними грош. коштами, і відчутно впливають на кон’юнктуру цього ринку

Економічне призначення фін. посередників полягає в забезпеченні базовим суб’єктам гро­ш. ринку максимально сприятливих умов для їх успішного функціонування.

Фін. посередники позитивно впливають на кругооборот капіталу в процесі розширеного відтворення, розвиток вир-ва, торгівлі, інших сфер ек-ки. Особливо важлива їх роль у переміщенні грош. заощаджень домашніх госп-в в оборот ділових підпр-в. основні переваги: можливість кредитора оперативно розмістити кошти, скорочення витрат суб’єктів гр. на формування вільних коштів(не потрібно багато часу), затрат на рекламу., надійність, платоспроможність. послаблення фін ризиків, збільшення доходності позичкового капіталу.

Види фін. посередників.

Види фінансових посередників поділяти на три групи:

  • депозитні інституції;

  • договірні ощадні інституції;

  • інвестиційні посередники.

До депозитних відносять: ком.банки, ощадні установи,кредитні спілки. Як спільна риса вони приймають кошти на зберігання.

До Договірних ощадних інституцій: страхові компанії, пенсійні фонди. Продають своїм клієнтам права на певні, заздалегідь визначені виплати за певних умов.

Інвестиційні інституції: взаємні фонди, інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, фінанси.компанії…Мають право залучати кошти для надання довгострокових позик таь купівлі ЦП.