65. Валютний курс: сутність та призначення

Валютний курс – це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або «ціна» грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошовій одиниці іншої країни.

Валютний курс відбиває взаємодію сфер нац. та сві­тової економік. Якщо основні хар-ки кожної валюти формуються у межах нац. госп-в, то їх кількісне порівняння відбувається у зовнішньоек. операціях. Ва­лютний курс порівнює нац. вартості не прямо, а опосе­редковано – через їх відносну купівельну спроможність. Це за­безпечує наявність вартісних критеріїв при проведенні міжнарод­них розрахунків, дає змогу вимірювати ефективність зовнішньо­ек. операцій.

Валютний курс необхідний для:

– обміну валютами при торгівлі товарами, послугами, при русі капіталів та кредитів;

– порівняння цін світових та нац. ринків, а також вартісних показників різних країн;

• періодичної переоцінки рахунків в іноземній валюті фірм та банків.

Розрізняють кон’юнктурні та структурні (довгостр.) чин­ники, які впливають на валютний курс.

Кон’юнктурні чинники пов’язані з коливаннями ділової ак­тивності, політичної та військово-політичної обстановки, з чут­ками, здогадками та прогнозами.

Довгостр. тенденції визна­чають стан тієї чи іншої нац. грошової одиниці у валют­ній ієрархії:

1. Зростання нац. доходу. Цей чинник зумовлює підвищений попит на іноземні товари, водночас товарний імпорт може збільшувати відплив іноземної валюти.

2. Темпи інфляції. Співвідношення валют за їх купівельною спроможністю (паритет купівельної спроможності) є своєрідною віссю валютного курсу, тому на валютний курс впливають темпи інфляції.

3. Стан платіжного балансу. Активний платіжний баланс сприяє підвищенню курсу нац. валюти, бо при цьому збільшується попит на неї з боку зовн. боржників. Пасивний платіжний баланс породжує тенденцію до зниження курсу нац. валюти, тому що боржники продають її на іноземну ва­люту для погашення своїх зовн. зобов’язань.

4. Різниця процентних ставок у різних країнах.

5. Діяльність валютних ринків та спекулятивні валютні операції. Якщо курс якої-небудь валюти має тенденції до зни­ження, то фірми та банки завчасно продають її на більш стійкі валюти, що погіршує позиції ослабленої валюти.

6. Ступінь викор-ня певної валюти на євроринку і в міжнародних розрахунках.

7. Ступінь довіри до валюти на нац. та світово­му ринках.

8. Валютна політика.

9. Ступінь розвитку фондового ринку, який є конкурентом валютному ринку.

66. Види валютних курсів

Валютний курс – це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або «ціна» грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошовій одиниці іншої країни.

Ва­лютний курс порівнює нац. вартості не прямо, а опосе­редковано – через їх відносну купівельну спроможність.

Види:

• Номінальний встановлений як ціна валюті однієї країни у валюті іншої країни.

• Реальний враховує співвідношення рівня цін у країнах, валюти яких порівнюються. Показники його тісно пов’язані з показниками паритету купівельної спроможності валют (П к.с.): ВКр=ВКн*Пк.с.

Якщо ВКр більша за ВКн, то продавати вітчизняні товари вигідніше на зовнішньому ринку, ніж на внутрішньому. Якщо навпаки вигідний імпорт.

• Плаваючий. Рівень його вільно коливається під впливом зміни попиту та пропозиції на валютному ринку. Це можливо коли НБУ не втручається в процеси на валютному ринку.

• Режим вільно плаваючого в.к.ефективно діє в країнах з високо розвинутою економікою, що забезпечуть виоку збалансованість платіжних балансів.

• Режим регульованого плаваючого курсу. Плавання таке контролює і регулює ЦБ залежно від змін економічної ситуації в країні.

• Фіксованим назив.вал.курс рівень чкого банки тривалий час підтримують на незмінному заздалегідь визначеному рівні. Така підтримка можлива за двосторон.чи багатосторон.домовленості країн.

• Двосторонній.Виражає співвідношення валют тільки двої країн. Один завжди підвищ.,другий-зниж.

• Багатосторонній-співвідношення нац..валюти з усіма іншими валютами.

• Ринковий формується на валютному ринку під впливом попиту та пропозиції, і відображає дію чинників впливу на конюктуру.

• Офіційний валютний курс. Визнач.ЦБ на підставі динаміки ринкового курсу та з урахуванням завдань валютної політики.

• Курс спот – купівля-продаж здійснюється з негайною її поставкою

• Курс форвард – здійснюється з відстроченням патежу.

• Курс продавця та покупця.

• Легальний. Формується на легальному секторі валютного ринку.

• Нелегальні форм.в тіньовому секторі.

67. Зміст та використання реального валютного курсу

Валютний курс – це співвідношення, за яким одна валюта обмінюється на іншу, або «ціна» грошової одиниці однієї країни, що визначена в грошовій одиниці іншої країни.

Показником реального валютного курсу користуються нац..органи валютного регулювання – ЦБ для оцінювання та обґрунтування захоодів валютно-курсової політики. Розрахунок Рв.к. – складна,тривала процедура. Методи визначення:

• Метод Біг-Маг;

• Метод прийнятий у програмах міжнародних порівнянь;

• Метод українсько-Європейського консультативного центру.

Ці методи відрізняються товарам за якими здійснюється порівняння.Чим ширший набір товарів, тим складніше зробити розрахунки. Найпростіший метод Біг-Маг, валютний курс визнач.за формуллою:

ВК р=ВКн*Рн/Рі

Номінал.валют.курс*(рівень цін нац..тов.в нац..валюті/рівень цін товарів в іноз.валюті)

Показники його тісно пов’язані з показниками паритету купівельної спроможності валют (П к.с.): ВКр=ВКн*Пк.с.

Якщо ВКр більша за ВКн, то продавати вітчизняні товари вигідніше на зовнішньому ринку, ніж на внутрішньому. Якщо навпаки вигідний імпорт.

Таке співвідношення може змінюватися під впливом 2 груп чинників:1) що впливають на динаміку номінального курсу; 2) що впливають на паритет купівельної спроможності.

Чинники другої групи переважно стихійно складаються на ринку і проявляються в інфляційних процесах.