Крива попиту на гроші.
Графік.
По
вертикалі системи координат відображу.норма
очікуваного доходу на альтернативні
грошам активи. Зміна цієї норми означає
зміну альтернативної вартості зберігання
грошей у формі, що не приносить доходу.
По горизонталі відображається обсяг
попиту на гроші. Сукупність
кривих
,
,
відображає функціональну зміну попиту
на гроші залежно від 2 груп чинників:
зміни номінального обсягу ВНП та зміни
норми очікуваного доходу. Криві
,
,
,
відбивають зміну поточної каси як
трансакційної складової попиту на
гроші.
Чинники.
1) Зміну обсягів вир-ва (або обсягів національного доходу). Вплив обумовлюється трансакційним мотивом нагромадження грошей – чим більший обсяг вир-ва ВНП, а отже і нац. доходу, тим більшим може бути обсяг операцій щодо його реалізації і тим більшим має бути запас грошей для виконання цих операцій.
2) Зміна обсягу ВНП, у свою чергу, визначається 2 самостійними чинниками – динамікою рівня цін та рівня реального обсягу вир-ва, кожний з яких може діяти незалежно один від одного. Вплив кожного з цих чинників є прямо пропорційним – у міру зростання цін чи/та збільшення фіз. обсягу вир-ва відповідно зростатиме попит на гроші, а при їх зниженні попит буде скорочуватися.
3) При макроек. підході викор-ся чинник швидкість обігу грошей.Чим вища швидкість , тим меншим буде попит на гроші. Вплив обернено пропорційний.
4) При мікроек. підході викор-ся чинник зміни норми процента. Обернена.
5. чинник накопичення багатства, пряма;ек.субєкти накопичують багатство у формі різниз активів.
6. чинник інфляції, обернена; в умовах інфляції запас грошей знецінюється, підвищ.ставка процента, зростає альтернативна вартість грошових запасів і скороч.попит на гр.
7. очікування погіршення кон*юнктури ринку.(скорочення товарної продукції, посилення дефіциту, погіршення якості товару).
Пропозиція грошей, її сутність, особливості формування та чинники зміни.
Суть пропозиції грошей полягає в тому, що ек. суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.
На рівні окремого економічного суб’єкта пропозиція грошей взаємодіє з попитом на гроші як його альтернатива. Якщо фактичний запас грошей окремого індивіда перевищує його попит на гроші, то цей індивід пропонуватиме частину свого запасу грошей на ринок до продажу і навпаки.
На макроекономічному рівні пропозиція грошей формується дещо по-іншому. Всі економічні суб’єкти одночасно не можуть запропонувати на ринку грошей більше від наявного у них запасу грошей. Тобто фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Ніякі стимулюючі фактори, наприклад зростання процента, не можуть збільшити пропозицію грошей понад цю межу. Якщо ж виникає потреба збільшити пропозицію понад цю межу, що можливо при зростанні сукупного попиту на гроші, то це можна зробити тільки додатковою емісією грошей в оборот.
Щоб
спростити аналіз чинників, запишемо
пропозицію грошей у вигляді такої
формули:
,
де
– пропозиція грошей у вигляді готівки
поза банками та депозитів на поточних
рахунках;
–
коефіцієнт
грошово-кредитного мультиплікатора;
–
грошова
база.
Оскільки грош. база ( ) перебуває під повним контролем центр. банку, то обсяг її може змінюватися внаслідок певних операцій цього банку – операцій на відкритому ринку, рефінансування комерційних банків, валютної інтервенції. Усі вони здійснюються за його рішеннями, тому й зміна пропозиції грошей у розмірах. адекватних зміні грошової бази, є функцією центрального банку.
Чинниками впливу на пропозицію грошей:
Зміна норми обов'язкового резервування викликає протилежну за напрямом зміну коефіцієнта ( ) мультиплікації грош. маси, оскільки він визначається за формулою
,
де
–
норма обов'язкового резервування. Тому
чим нижчою буде норма (
),
тим вищим буде коефіцієнт мультиплікації,
а отже більшим заг. обсяг грошової
пропозиції, і навпаки.
зміна облікової ставки, обернена залежність;
зміна типової ринкової процентної ставки;
процентної ставки за депозитами до запитання, пряма;
обсягу багатства економічних суб’єктів, пряма;
тінізації підприємницької діяльності: послаблює мультиплікативне збільшення депозитів, що зменшує проп грошей;
стану довіри до банків, банківської паніки, обернена...