Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гроші.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
1.41 Mб
Скачать
  1. Рівень монетизації економіки як макроекономічний показник. Причини та наслідки демонетизації.

Проблема монетизації економіки полягає в доведенні маси грошей в обороті до рівня, достатнього для успішної реалізації всього обсягу вироблених товарів та послуг. Про достатність монетизації ВВП можна судити за динамікою деяких індикаторів ринку (середнього рівня цін, середньої процентної ставки, стану платіжної дисципліни, рівня ліквідності банків, тощо). Якщо протягом певного часу ці індикатори стабільні, то монетизація достатня.

Ц іновий тренд 1 свідчить про нормальну монетизацію, коли попит і пропозиція збалансовані. Ціновий тренд 2 говорить по надмірну монетизацію, що може бути спричинено певними чинниками:

  • Систематичним скороченням обсягу ВВП

  • Випереджаючим зростанням пропозиції грошей

  • Прискорення швидкості обігу грошей

  • Зменшення попиту на гроші як капітал

Ціновий тренд 3 свідчить про недостатню монетизацію(попит на товарних ринках і середній рівень цін буде знижуватись).

Показник фінансового стану монетизації ВВП розрах.як частка від ділення обсягу грошової маси до номінального річного обсягу ВВП.

З 1991 по 1995 роки рівень монетизації в Україні знижувався.За цей період погіршилась демонетизація економіки, що негативно вплинуло на стан платіжної дисципліни. З 1996 рівень монетизації повільно підіймається. Відчувається дефіцит в економіці «довгих» грошей.

У 91-95 роках демонетизація була спричинена:

  • Тим, що провокували високі темпи зростання грошей та інфляційних очікувань

  • Відбувалось стрімке подорожчання імпортних енергоносіїв, зниження продуктивності праці.

Через це номінальний обсяг ВВП зростав швидше ніж номінальна маса грошей в обороті.

У період з 1996 по 2004 падіння демонетизації ВВП припинилось і її рівень зростав. Але пропозиція грошей почала знижуватися. Це пояснюється тим, що після грошової реформи 1996 року і тривалої стабілізації курсу гривні скоротилися інфляційні очікування, підвищилась довіра до нац.грошей.

В Україні демонетизація була спричинена глибокою інфляцією, внаслідок якої різко скоротився попит на гроші.Тому ремонетизувати економіку не можливо наростанням пропозиції грошей.

  1. Необхідність та шляхи демонетизації економіки України

Показник фінансового стану монетизації ВВП розрах.як частка від ділення обсягу грошової маси до номінального річного обсягу ВВП.

З 1991 по 1995 роки рівень монетизації в Україні знижувався.За цей період погіршилась демонетизація економіки, що негативно вплинуло на стан платіжної дисципліни. З 1996 рівень монетизації повільно підіймається. Відчувається дефіцит в економіці «довгих» грошей.

У 91-95 роках демонетизація була спричинена:

  • Тим, що провокували високі темпи зростання грошей та інфляційних очікувань

  • Відбувалось стрімке подорожчання імпортних енергоносіїв, зниження продуктивності праці.

Через це номінальний обсяг ВВП зростав швидше ніж номінальна маса грошей в обороті.

У період з 1996 по 2004 падіння демонетизації ВВП припинилось і її рівень зростав. Але пропозиція грошей почала знижуватися. Це пояснюється тим, що після грошової реформи 1996 року і тривалої стабілізації курсу гривні скоротилися інфляційні очікування, підвищилась довіра до нац.грошей.

В Україні демонетизація була спричинена глибокою інфляцією, внаслідок якої різко скоротився попит на гроші.Тому ремонетизувати економіку не можливо наростанням пропозиції грошей.

Для збільшення попиту на гроші як шлях демонетизації необхідно:

  • Перейти до політики економічного зростання, яка забезпечить тривале збільшення ВВП;

  • Подолати бартер у відносинах суб’єктів господарювання;

  • Підвищити стабільність нац.грошей та довіру до банків;

  • Підтримувати на незалежному рівні реальну ставку депозитного процента;

  • Забезпечити високий рівень розвитку ринку ЦП та валютного ринку.

Завдання демонетизації економіки виходить за межі монетарної політики і має вирішуватися засобами загальноекономічної політики.