- •5. Характеристика організації процесу обслуговування
- •II. Завдання та обов'язки
- •III. Права
- •1. Соціально-економічна сутність маркетингу:маркетинг як економічний процес, господарська функція, господарська концепція.
- •2. Еволюція концепцій маркетингу, тенденції їх сучасного розвитку. Концепція маркетингу - це система поглядів, які визначають орієнтацію підприємницької діяльності на певних етапах її розвитку.
- •4. Специфіка маркетингу в індустрії гостинності.
- •5. Комплекс маркетингу (маркетинг-мікс), його основні елементи – 4 «р»: продукт, ціна, збут, комунікації.
- •6. Система інструментів у маркетинговій діяльності готелів і ресторанів та їхня структура.
- •7. Процес управління маркетингом готелів і ресторанів.
- •8. Поняття середовища маркетингу, його елементи.
- •9. Контрольовані та неконтрольовані чинники.
- •10. Внутрішнє середовище маркетингу.
- •11. Аналіз факторів, що впливають на діяльність закладу та визначають його потенціал: менеджмент, виробництво, комплекс маркетингу, фінансово-економічний потенціал, персонал, корпоративна культура.
- •12. Елементи маркетингового мікросередовища: клієнти, конкуренти, посередники, контактні аудиторії.
- •13. Фактори макросередовища: демографічні, економічні, природні, соціально-культурні, науково-технічні, політико-правові.
- •14. Інформаційне забазпечення маркетингу готельно-ресторанного господарства.
- •15. Класифікація маркетингової інформації, характеристика її джерел (первинна, вторинна).
- •16. Маркетингова інформаційна система (міс): підсистеми внутрішньої інформації, зовнішньої інформації, підтримки маркетингових рішень і маркетингових досліджень.
- •17. Сутність, види (кабінетні та позакабінетні: пошукові, описові, аналітичні; кількісні і якісні) та принципи маркетингових досліджень.
- •18. Методологічні основи маркетингових досліджень.
- •19. Процес маркетингових досліджень: розробка концепції дослідження; підбір інформації; збір, аналіз та інтерпретація інформації; надання результатів дослідження.
- •20. Ринок як економічна основа маркетингу.
- •22. Класифікація споживчих послуг індустрії гостинності: кінцеві споживачі та організації-споживачі.
- •23. Фактори, що впливають на поведінку споживачів.
- •24. Фактори середовища: економічні, культурні (культура, субкультура, мода), соціальні (соціальне положення, референтні групи, сім»я), соціальні (ролі і статуси).
- •25. Особисті фактори (вік, етап життя, рід діяльності, економічне становище, тип особистості, зарозумілість, установки і переконання, стиль життя).
- •26. Мотиви поведінки, що приводять споживачів до придбання послуг закладів готельно-ресторанного господарства.
- •27. Моделювання процесу прийняття рішень про покупку (усвідомлення потреби, пошук інформації, прийняття рішень про покупку, покупка товару).
- •28. Визначення ступеня задоволеності/незадоволеності споживача.
- •29. Дослідження відношення споживачів до закладу готельно-ресторанного господарства.
- •30. Особливості поведінки організацій-споживачів.
- •32. Багаторівнева інтегральна модель готельного продукту.
- •33. Продуктова номенклатура закладу готельно-ресторанного господарства.
- •34. Концепція життєвого циклу продукту.
- •35. Характеристика етапів життєвого циклу продукту.
- •36. Залежність змісту маркетингової діяльності від стадії життєвого циклу продукту.
- •37. Сутність поняття «Новий продукт» у маркетингу готелів і ресторанів.
- •39. Сутність, параметри і фактори підвищення «конкурентноспроможності» продукції та послуг закладів готельно-ресторанного господарства.
- •40. Поняття «якість» у сфері послуг.
- •41. Концептуальні положення та моделі якості послуг в індустрії гостинності.
- •42. Забазпечення якості та конкурентноспроможності продукту.
- •43. Ціна в комплексі маркетингу.
- •44. Етапи формування цінової політики.
- •45. Фактори, що визначають ефективність цінової політики індустрії гостинності.
- •46. Постановка цілей ціноутворення: максимізація поточного прибутку, забезпечення життєздатності, лідерство на ринку, лідерство у якості продуктів, які пропонуються.
- •47. Вибір методу ціноутворення: затратний, з орієнтацією на попит, з орієнтацією на рівень конкуренції.
- •48. Цінові стратегії: конкурентні, диференційовані, асортиментні, психологічного ціноутворення, стимулюючі.
- •49. Обгрунтування та реалізація цінової стратегії закладами готельно-ресторанного господарства.
- •50. Поняття, цілі збутової політики та її місце в системі маркетингу готелів і ресторанів.
- •51. Особливості формування збутової політики закладів індустрії гостинності, фактори, що впливають на її ефективність.
- •52. Вибір каналів збуту, їх функції, характеристики (довжина, ширина).
- •54. Вибір посередників та організація взаємодії між ними.
- •55. Управління каналами збуту.
- •56. Сутність маркетингової політики комунікацій та її роль у маркетинговій політиці готелів і ресторанів.
- •57. Комплекс маркетингових комунікацій.
- •58. Особливості та специфічні інструменти проведення маркетингової комунікаційної політики закладами готельно-ресторанного господарства.
- •59. Реклама в комплексі маркетингових комунікацій:види реклами, класифікація та планування рекламних кампаній, вибір засобів розповсюдження реклами, оцінка ефективності рекламної діяльності.
- •60. Комунікаційні характеристики особистого продажу.
- •61. Зв’язки з громадськістю в комплексі маркетингових комунікацій.
- •62. Стимулювання збуту як елемент комплексного маркетингу.
- •63. Розробка програми стимулювання збуту.
- •64. Поняття «товарної марки» (марочне ім’я і/або знак), «товарного знаку».
- •65. Основні елементи та цілі формування фірмового стилю.
- •66. Організація маркетингової діяльності у закладі готельно-ресторанного господарства.
- •67. Організаційні структури служби маркетингу
- •68. Маркетинг взаємовідносин.
- •69. Внутрішній маркетинг.
- •1. Сутність управління та менеджменту.
- •2. Суб’єкт та об’єкт управління, їх характеристика, взаємозв’язок та взаємодія.
- •3. Менеджмент як вид професійної управлінської діяльності в умовах ринкових відносин.
- •4. Заклад готельного (ресторанного) господарства та готельно-ресторанний комплекс як об’єкт управління.
- •5. Управлінська діяльність менеджера в грг.
- •6. Роль менеджера в грг.
- •7. Види розподілу управлінської праці.
- •8. Види управлінських працівників.
- •9. Сутність та основні елементи управлінської діяльності.
- •10. Управлінська праця.
- •11. Діяльність керівника та його рольові функції.
- •12. Вимоги до менеджерів.
- •13. Особливості підготовки менеджерів за сучасних умов.
- •14. Функції менеджменту.
- •15. Функціональна спеціалізація управління в закладах готельно-ресторанного господарства.
- •16. Основні (загальні) та спеціальні функції менеджменту, їх взаємозв’язок.
- •17. Сутність і зміст функції планування і прогнозування.
- •18. Стратегічне планування діяльності закладів грг.
- •19. Функція організації як базисна функція менеджменту, її зміст та напрями реалізації в закладах грг.
- •20. Координування як функція забезпечення ритмічної роботи закладу, умови її виконання.
- •21. Функція мотивації (стимулювання) її сутність, значення, порядок та напрями реалізації в закладах грг.
- •22. Характеристика теорії мотивації.
- •23. Функція контролю як форма зворотного зв’язку від підрозділів закладу до органів управління.
- •24. Види контролю в грг.
- •25. Органи зовнішнього і внутрішнього контролю за діяльністю підприємств грг.
- •26. Попередній, поточний і заключний контроль.
- •27. Регулювання процесу виробництва та обслуговування на основі контролю ха діяльністю підрозділів закладів грг.
- •28. Характеристика і класифікація спеціальних (конкретних) функцій менеджменту в закладах грг.
- •29. Прийняття управлінських рішень.
- •30. Сутність управлінських рішень, їх значення для ефективності роботи готельно-ресторанних комплексів.
- •31. Класифікація управлінських рішень.
- •32. Вимоги до управлінських рішень: наукова обгрунтованість, реальність, цільова спрямованість, кількісна та якісна визначеність.
- •33. Технологія підготовки та прийняття управлінських рішень.
- •34. Аналіз і класифікація проблем в діяльності підприємств грг.
- •35. Етапи прийняття управлінських рішень.
- •36. Комунікації в управлінні.
- •37. Сутність і види комунікацій.
- •38. Оцінка ефективності комунікацій в управлінні.
- •39. Методи і стилі менеджменту.
- •40. Значення системи методів менеджменту в роботі закладів грг.
- •41. Економічні методи менеджменту, їх значення та напрями використання в закладах грг.
- •42. Зміст економічних методів менеджменту, комерційний розрахунок, ціноутворення, прибуток, матеріальне стимулювання.
- •43. Організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи менеджменту.
- •45. Особливості регламентування в закладах грг.
- •46. Розпорядчий вплив і форми його застосування: накази, розпорядження, вказівки.
- •48. Стилі управління.
- •49. Основні види, їх сутність і особливості застосування.
- •50. Методи визначення, їх сутність і особливості застосування.
- •51. Метод визначення та оцінки ефективності використання різних стилів управління.
- •52. Соціально-психологічні аспекти управління.
- •53. Формування груп і управління ними.
- •54. Групова динаміка і керівництво колективом групи.
- •55. Значення груп у процесі управління.
- •56. Формальні і неформальні групи, їх характеристика.
- •57. Аспекти підвищення ефективності діяльності груп.
- •58. Влада і вплив: форми та основні ознаки.
- •59. Авторитет керівника в процесі формування колективу.
- •60. Лідерство я к соціально-економічне явище, сутність і значення у процесі управління групою.
- •61. Теорії лідерства, їх сучасний розвиток і підходи: автори та основний зміст.
- •62. Конфлікти: сутність, види, типи.
- •63. Причини виникнення конфлікту.
- •64. Методи та стилі управління конфліктами: внутрішноо-особистісні, структурні, міжособистісні.
- •65. Сутність міжособистісних стилів управління конфліктами.
- •66. Управління персоналом в закладах грг.
- •67. Роль персоналу в досягненні ефективності та підвищення конкурентноспроможності закладів грг.
- •68. Фактори, що визначають підвищену увагу менеджменту до персоналу в індустрії гостинності.
- •69. Особливості та проблеми управління персоналом в закладах грг.
- •70. Визначення і класифікація персоналу закладів грг.
- •71. Кількісні та якісні характеристики персоналу.
- •72. Організаційна поведінка як об’єкт управління та фактори, що визначають її якість на підприємствах грг.
- •73. Зміст та завдання управління персоналом в закладах грг.
- •74. Кваліфікаційна структура персоналу закладів грг.
- •75. Професії і посади основних підрозділів закладів грг.
- •77. Особливості професійного розвитку та зміст навчальних тренінгів персоналу закладів грг.
- •78. Критерії ділової оцінки персоналу.
- •79. Проблема мотивації та компенсації праці персоналу готельного комплексу.
- •Система нормативної документації на харчові продукти та непродовольчі товари. Система регламентування та контролю безпечності харчових продуктів та товарів. Стандартизація і сертифікація продукції.
- •Поняття про класифікацію та асортимент товару
- •Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів. Маркування товарів: методи, види, засоби. Товарні знаки (бренди).
- •Зберігання товарів
- •Товарознавча характеристика борошна, хлібобулочних та макаронних виробів
- •1.Підприємство як суб’єкт та об’єкт ринкових відносин.
- •2.Економічні обмеження при створені та діяльності підприємстваі їх суть та зміст.
- •3.Організація державного регулювання діяльності підприємств.
- •4.Методи державного регулювання діяльності підприємств.
- •5.Класифікація підприємств по різним ознакам.
- •Глава 8 Господарського кодексу України регулює діяльність державних та комунальних унітарних підприємств.
- •Глава 9 Господарського кодексу України регулює діяльність господарських товариств.
- •Глава 10 Господарського кодексу України регулює діяльність підприємств колективної власності.
- •Глава 11 Господарського кодексу України регулює діяльність приватних підприємств.
- •Глава 12 Господарського кодексу України регулює діяльність об'єднань підприємств.
- •6.Ринкова інфраструктура підприємства та її характеристика.
- •7.Мета функціонування підприємства на ринку товарів та послуг.
- •8.”Крапка ліквідації” та методика її розрахунку.
- •9.”Крапка беззбитковості” та методи її визначення.
- •10.”Крапка мінімальної прибутковості” та методи її визначення.
- •11.Цілі та завдання діяльності підприємства та їх характеристика.
- •12.Цільова функція підприємства в умовах переходу на ринкові умови.
- •13.Планування,як інструмент обґрунтування стратегії діяльності підприємства.
- •14.Виробнича програма підприємства,її зміст та завдання.
- •16.Виробнича потужність та її сутність.
- •18.Показники обсягів діяльності підприємства та їх характеристика.
- •19.Визначення оптимальних обсягів виробництва продукції та критерії оптимальності.
- •20.Матеріально-технічне забезпечення,його сутність та завдання.
- •21.Виробничий запас підприємства,його сутність та види.
- •22.Сировинна база та її складові частини.
- •23.Збутова діяльність підприємства.
- •26.Амортизація основних фондів: її суть та значення.
- •29.Оборотні фонди підприємства та їх склад. 30.Класифікація оборотних фондів по різним ознакам.
- •1. Визначення підприємницького права.
- •2. Предмет підприємницького права, його основні категорії та інститути.
- •3. Правові відносини, що регулюються підприємницьким правом.
- •4. Товарно-грошові(майнові) та управлінські відносини.
- •5. Методологічні основи правового регулювання підприємницької діяльності.
- •6. Основні ознаки, що характеризують галузевий метод регулювання.
- •7.Система підприємницького права.
- •8. Підприємницьке право як комплексна галузь.
- •9. Співвідношення підприємницького права з іншими галузями права.
- •10. Функції підприємницького права, що визначають його характеристику.
- •11. Соціальна цінність підприємницького права як ефективного регулятора ринкових відносин.
- •12.Джерела підприємницького права.
- •13.Юридична сила нормативних актів.
- •14. Роль актів узагальнення судової практики та судових прецедентів.
- •15. Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи.
- •16. Види підприємницької діяльності.
- •17. Підприємницька діяльність, що потребує спеціально дозволу(загальні положення).
- •19. Поняття суб’єкта підприємницької діяльності.
- •20.Види та правовий статус підприємців(загальні положення)
- •21. Підприємницька діяльність без створення юридичної особи.
- •22. Правова регламентація заборони провадження громадянами підприємницької діяльності.
- •23. Підприємницька діяльність юридичних осіб.
- •24. Суб’єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи(громадяни-підприємці).
- •25. Суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи.
- •26. Підприємства: поняття та види відповідно до законодавства України.
- •27. Статут підприємства.
- •28. Спеціальна праводієздатність підприємства.
- •29. Філії та представництва підприємств.
- •30. Дочірні підприємства, їх правовий статус.
- •31. Об’єднання підприємств, їх види та правовий статус.
- •32. Господарські товариства: поняття та види відповідно до законодавства України.
- •33. Права та обов’язки засновників і учасників господарських товариств.
- •34. Функції статутного фонду.
- •35. Особливості створення та функціонування господарських товариств різних видів.
- •36. Інші організаційно-правові форми суб’єктів підприємницької діяльності.
- •37. Поняття та правовий статус суб’єктів малого підприємництва в Україні.
- •38. Нормативні акти, що регулюють порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •39. Порядок і особливості державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльност без створення юридичної особи.
- •40. Особливості реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб.
- •41. Оформлення документів, необхідних для державної реєстрації.
- •42. Отримання дозволів на початок роботи.
- •43. Підстави та порядок перереєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •44.Установчі документи юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.
- •45. Функції статутного фонду.
- •46. Особливості установчих документів підприємств і господарських товариств.
- •47. Ліцензування господарської діяльності.
- •48. Патентування підприємницької діяльності.
- •49. Підстави та наслідки скасування державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •50. Реорганізація юридичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності.
- •51. Форми реорганізації.
- •52. Ліквідація юридичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності, порядок її здійснення.
- •53. Черговість задоволення претензій кредиторів.
- •54. Банкрутство суб’єктів підприємницької діяльності: поняття, суб’єкти.
- •55. Провадження у справах про банкрутство.
- •56. Порядок виявлення кредиторів.
- •57. Порядок проведення санації.
- •58. Наслідки визнання боржника банкрутом.
- •59. Майно як об’єкт підприємницької діяльності.
- •60. Склад майна підприємця.
- •61. Об’єкти майнових прав суб’єктів підприємницької діяльності.
- •62. Правовий режим речей.
- •63. Правовий режим грошей
- •64.Правовий режим цінних паперів.
- •65. Об’єкти права інтелектуальної власності суб’єктів підприємницької діяльності.
- •66. Поняття договору у підприємницькій діяльності.
- •67. Укладання, зміна і розірвання договорів.
- •68. Підстави та наслідки визнання договорів недійсними і неукладеними.
- •69. Попередній договір.
- •70. Виконання договірних зобов’язань.
- •71. Способи забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •72. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань.
- •73. Припинення договірних зобов’язань.
- •74. Договір купівлі-продажу, його види.
- •75. Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •76. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила обслуговування населення.
- •77.Відповідальність суб"єктів підприємництва за порушення правил торговельної діяльності і торговельного обслуговування покупців.
- •78. Особливості оптової торгівлі.
- •79. Поняття та значення товарних бірж.
- •80. Порядок створення товарних бірж.
- •82. Порядок встановлення правил біржової торгівлі.
- •83. Види біржових угод.
- •86. Договір безоплатної передачі(дарування).
- •87. Договір поставки.
- •88. Договір контрактації.
- •89, 90. Поняття та зміст договору майнового найму. Види договорів майнового найму.
- •91. Договір безоплатного користування майном.
- •92. Договіо оренди.
- •93. Особливості оренди державного і комунального майна.
- •94. Договір лізингу.
- •95. Концесійний договір.
- •96. Поняття та види договорів про виконання робіт та надання послуг.
- •97. Договір підряду.
- •98. Договір підряду на капітальне будівництво.
- •99. Транспортні договори.
- •100. Система та види перевезення вантажів, їх правове регулювання.
- •101. Поняття і види договору перевезення вантажів.
- •102. Підстави припинення договору перевезення вантажів.
- •103. Відповідальність за порушення умов договору перевезення.
- •104. Комерційні акти та порядок їх складання.
- •105. Договір перевезення пасажирів і багажу.
- •106. Договір транспортної експедиції.
- •107. Договір страхування.
- •108. Правове регулювання страхової діяльності у підприємництві.
- •109. Види договору страхування.
- •111. Правове регулювання розрахункових та кредитних відносин у підприємницькій діяльності.
- •112. Договір позики та кредитний договір.
- •113. Розрахункові відносини.
- •114. Договіо банківського рахунка.
- •115. Депозитний договір.
- •116. Договір доручення.
- •117. Договір комісії.
- •118. Договір консигнації.
- •119. Догорів схову.
- •120. Договори про сумісну діяльність.
- •121. Склад майна і порядок здійснення внесків учасниками сумісної діяльності.
- •122. Установчий договір про створення юридичної особи.
- •123. Права й обов"язки сторін за установчим договором.
- •124. Поняття промислової власності.
- •125. Законодавство України про захист прав промислової власності.
- •126. Правова охорона винаходів, корисних моделей та промислових зразків.
- •127. Охорона прав на знаки для товарів та послуги.
- •128. Фірмове найменування.
- •129. Ліцензійні договори та договори на передачу права власності на винахід, корисну модель, промисловий зв"язок, знаки для товарів та послуг.
- •131. Раціоналізаторські пропозиції.
- •132. Сорти рослин.
- •133. Зазначення походження товару.
- •134. Топографії інтегральних мікросхем.
- •136. Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства.
- •137. Поняття та прояви монопольної діяльності.
- •139. Неправомірні угоди між підприємцями.
- •140. Дискримінація підприємців органами державної влади та управління.
- •141. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.
- •142. Поняття недобросовісної конкуренції, її прояви на ринку.
- •143.Відповідальність за недобросовісну конкуренцію.
- •144. Загальні положення про зовнішньоекономічну діяльність у сфері підприємництва.
- •145.Зовнішньоекономічні договори(контракти).
- •146. Валютне регулювання і валютний контроль.
- •147. Особливості вирішення зовнішньоекономічних спорів.
- •148. Міжнародний комерційний арбітраж.
- •149. Способи і механізми захисту прав та законних інтересів суб"єктів підприємницької діяльності.
- •150.Цивільний, кримінальний, адміністративний і нотаріальний захист прав та законних інтересів суб"єктів підприємницької діяльності.
- •151. Розгляд господарських спорів судами загальної юрисдикції.
- •152. Підвідомчість господарських спорів і компетенція господарських судів щодо їхнього вирішення.
- •153. Порядок розгляду спорів господарськими судами.
- •154. Виконання рішень господарського суду.
- •155. Розгляд господарських спорів третейськими судами.
- •Стандартизація якості готельних послуг
- •Сертифікація готельних послуг
- •Правила користування готелями та надання готельних послуг в Україні
- •9.2. Класифікація готелів
- •.Функціональне призначення готельного підприємства
- •Типологія готельних підприємств . Основні принципи типології
- •1. Сфера застосування
- •2. Нормативні посилання
- •3. Загальні пояснення
- •4 Основні поняття
- •4.1 Виконавець
- •4.2 Готельна послуга
- •8.3 Напівпансіон (de Halbpension (5) en half board (5) fr demi-pension (5) ru полупансион (8))
- •8.4 Повний пансіон (de Vollpension (5) en full board (5) fr pension complète (5) ru полный пансион (6))
- •8.5 «Усе включено» (de «All inclusive» (5) en «all inclusive» (5) fr «tout compris» (5))
- •Класифікація готельних підприємств в Україні
- •Місткість номерного фонду
- •Класифікація готельних номерів
- •Основні терміни та поняття
- •Організація побутового обслуговування
- •Основні блоки приміщень готелів
- •Міжнародна класифікація готельних номерів
- •Тема 14. 1.Функціональна організація приміщень.
- •Ва 5. Сучасні принципи оформлення інтер'єру та екстер'єру готелів
- •Глава 5. Сучасні принципи оформлення інтер'єру та екстер'єру готелів
Класифікація готельних підприємств в Україні
В Україні 2003 р. прийнято два стандарти, які регулюють діяльність суб'єктів готельного бізнесу — "Послуги туристичні. Засоби розміщення. Загальні вимоги" та "Послуги туристичні. Класифікація готелів". Основна мета введення національних стандартів — гармонізувати національне законодавство з європейським, сформулювати зміст термінів і визначень, зорієнтувати власників готелів на дотримання єдиних норм у діяльності готелів.
До введення нових стандартів в Україні діяло спільне для пострадянського простору "Положення про віднесення готелів до розряду, а номерів до категорій" разом з Прейскурантом № К-05 на послуги готелів. Згідно з цим стандартом, опублікованим 1979 р. та з доповненням 1984 р., готельні заклади, залежно від рівня комфорту номерів, комунальних послуг, розвитку служб обслуговування (громадського харчування, побуту, торгівлі, зв'язку), розмірів і типів громадських приміщень, поділяли на категорії "люкс", "вища А", "вища Б", "перша", "друга", "третя", "четверта"; мотелі — "вища А", "вища Б", "перша", "друга", "третя". Атестацію готелів здійснювали міністерства і відомства, яким вони підпорядковувались.
Державний комітет України з житлово-комунального господарства видав 1991 р. Рекомендації "Про порядок віднесення комунальних готелів України до міжнародної класифікації" № Р204 Україна 285-91. Вони мали на меті наблизити уніфікацію національних стандартів у готельній сфері відповідно до діючих міжнародних стандартів. Згідно з нововведеннями готелі класифікували у зірковій системі за чотирма категоріями. Водночас із міжнародними принципами класифікації готелів використовували традиційну систему розрядів, встановлену згідно з "Положенням про віднесення готелів до розрядів і номерів у готелях до категорій". Обов'язкова умова, відповідності готелю міжнародній класифікації стосувалась дотримання "Загальних вимог", що було підставою для одержання певної категорії у системі зірок.
У 1994 р. Державний комітет України з туризму видав "Положення про державну атестацію та перереєстрацію готелів, мотелів, кемпінгів, туристських баз і комплексів, а також підприємств громадського харчування України, які приймають і обслуговують туристів". Одночасно із цим Положенням вводилась європейська система класифікації з використанням зірок.
Ми вже зазначали, що і в Росії тоді розробляли, згідно з європейським стандартом, ГОСТ Р50645-94 "Туристско-экскурсионное обслуживание. Классификация гостиниц". В Україні цей стандарт введено у використання 1 січня 1997 р. Він встановлював класифікацію готелів (мотелів) різних організаційно-правових форм місткістю понад 10 номерів, за винятком приватного житлового сектору. Основні вимоги до готелів у процесі класифікації стосувались матеріально-технічного забезпечення, номенклатури та якості пропонованих послуг, рівня обслуговування. Готелі класифікували за п'ятьма категоріями, мотелі — за чотирма.
Стандарт "Засоби розміщення. Загальні вимоги" введений в Україні 2003 р. Він вперше регламентує умови до матеріально-технічної бази засобів розміщення, наданих послуг з урахуванням параметрів, висунутих ВТО. Відповідно до нового стандарту засоби розміщення поділяють на колективні та індивідуальні. До перших належать готелі й аналогічні їм засоби розміщення. До других — кімнати, орендовані у сімейних будинках, і житло, орендоване в приватних осіб або через агентства, а також неосновне особисте житло, надане безплатно родичам та знайомим.
У національному стандарті викладено основні вимоги до таких загальних характеристик, як архітектурно-будівельне, інженерно-технічне, довідково-інформаційне забезпечення, а також до персоналу (типові для готелів різної категорії). Необхідно, зокрема, передбачити:
1. Архітектурно-будівельні проекти готелів та їх обладнання мають відповідати будівельним нормам і вимогам стандарту.
2. Повинні бути зручні під'їзні шляхи, дорожні знаки та вимощені пішохідні доріжки.
3. Прилегла територія мусить бути добре освітленою, впорядкованою й озелененою.
4. Обладнати майданчик з твердим покриттям для короткотермінового паркування автотранспорту.
5. Довідково-інформаційні стенди зі зазначенням назви засобу розміщення і категорії, а також інформації стосовно виконавців послуг, режиму роботи та переліку послуг, які надаються, повинні розміщатись при вході на територію та (або) в приміщення.
Засоби розташування, відповідно до обладнання інженерно-технічними системами, мають забезпечувати:
— освітлення у житлових і громадських приміщеннях — природне та штучне, у коридорах — цілодобове;
— систему електропостачання, підведену до житлових приміщень, електричні розетки повинні бути промарковані зі зазначенням напруги;
— холодне й гаряче водопостачання та каналізацію цілодобово; у районах із перебоями у водопостачанні — мінімальний запас води не менше ніж на добу та підігрів води;
— опалення із підтримуванням температури повітря в житлових приміщеннях у межах 18—22 °С;
— вентиляцію з циркуляцією повітря, що запобігає проникненню сторонніх запахів у житлові приміщення;
— телефонний зв'язок;
— мережу радіомовлення або радіомовлення, незалежне від мережі;
— пасажирський ліфт (за необхідності).
У пункті характеристики житлової та нежитлової частини заклади розміщення повинні відповідати таким параметрам:
1. Площа житлової кімнати має дорівнювати не менше 8 м2; у розрахунку на особу не менше 6 м2 — у закладах цілорічного функціонування; не менше 4,5 м2 —у закладах сезонної (літньої) діяльності; для таборів — не менше 4 м2 на особу.
2. У засобах розміщення в номері повинен бути санвузол із відповідним санітарним інвентарем та обладнанням загального користування; окрема кімната побутового обслуговування; місце для праці, забезпечене необхідним обладнанням та інвентарем; приміщення або частина приміщення для перегляду телепередач; камера зберігання; приміщення для надання послуг харчування і (або) кухня для самостійного приготування їжі, обладнаної холодильником, електричною (газовою) плитою чи пічним опаленням.
3. Мати пристрої для зручного користування інвентарем згідно зі стандартом.
Обслуговуючому персоналу, який забезпечує послуги в колективних засобах розміщення, необхідно:
— мати відповідну освіту та кваліфікацію, що відповідає виконуваній роботі;
— створювати атмосферу гостинності, комфорту, виявляти доброзичливість і ввічливість;
— дотримуватись посадових інструкцій, розроблених та затверджених у закладі розміщення.
Кожен засіб розміщення повинен надавати мінімальний обсяг послуг, а саме:
— цілодобово приймати туристів;
— здійснювати послуги з громадського харчування або створювати умови для самостійного приготування їжі;
— щоденно прибирати житлову кімнату та санвузол (окрім гуртожитків, таборів праці й відпочинку, гірських притулків і под.);
— змінювати постільну білизну — щоп'ять діб, рушники — щотри доби;
— відправляти, отримувати і доставляти пошту;
— зберігати цінності та багаж;
— надавати медичну допомогу і викликати "швидку допомогу", користуватися аптечкою першої допомоги;
— володіти туристичною інформацією.
Стандарт також регламентує вимоги з безпеки й охорони навколишнього середовища. Відповідно до пункту "вимоги безпеки" заклади розміщення повинні:
— розташовуватись в екологічно безпечній зоні;
— гарантувати безпеку життя та здоров'я клієнтів, їхнього майна;
— бути обладнаними системами протипожежного захисту за "Правилами пожежної безпеки в Україні";
— передбачати аварійні виходи, сходи, добре помітну інформаційну довідку для вільної орієнтації як у звичайній, так і в надзвичайній ситуації;
— забезпечувати в достатньому для огляду місці плани евакуації та поведінки персоналу і туристів у надзвичайних ситуаціях (стихійне лихо, пожежі тощо);
— передбачати справність технічного стану, експлуатації та відповідність вимогам нормативних документів, інструкцій експлуатації всього санітарно-технічного, технологічного й іншого обладнання;
— гарантувати вимоги експлуатації електричного, газового обладнання згідно зі стандартом;
— дотримуватись санітарно-гігієнічних та протиепідеміологічних правил і норм, спрямованих на утримання санітарно-технологічного обладнання та інвентарю, стану території, місць загального й індивідуального перебування туристів, прання, прасування, зберігання білизни, видалення відходів і захисту від комах та гризунів;
— забезпечити допустимий рівень звукового тиску та рівень звуку в приміщенні відповідно до стандарту;
— гарантувати в епідеміологічному безпечному стані питну воду;
— здійснити сертифікацію та придбати миючі засоби, які входять до "Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні", препарати для дезінфекції, дезінсекції, дератизації, дезодорації згідно з "Гігієнічним висновком державної санітарно-гігієнічної експертизи на вітчизняну та імпортовану продукцію";
— підготовляти обслуговуючий персонал до дій у надзвичайних ситуаціях; відповідає за підготовку персоналу в таких ситуаціях керівник засобу розміщення (власник);
— забезпечити медичний огляд обслуговуючого персоналу відповідно до вимог, установлених чинним законодавством.
У стандарті передбачені вимоги з охорони довкілля. Так, засоби розміщення повинні:
— функціонувати згідно з вимогами охорони навколишнього середовища (щодо утримування території, технічного стану і зберігання приміщень, вентиляції, водопостачання, каналізації) відповідно до чинних нормативних документів;
— передбачити систему санітарного очищення та прибирання території згідно з нормативними документами;
— під час надання послуг не допускати шкідливого впливу на довкілля;
— мати екологічний паспорт або висновок природоохоронних служб, що підтверджує відсутність шкідливих впливів на навколишнє середовище та довідку про екологічний стан навколишнього середовища.
Дотримання вимог засобами розміщення контролюють органи державного управління в межах їхньої компетенції відповідно до вимог чинних нормативних документів.
У Національному стандарті України "Послуги туристичні. Класифікація готелів" відображені основні підходи до класифікації готелів і аналогічних засобів розміщення за категоріями. Такі заклади класифікують згідно зі загальною характеристикою готелю і комплексом вимог до матеріально-технічного оснащення, переліком послуг, котрі надаються, і фаховістю персоналу.
Категорію готелю, як уже згадувалося, позначають спеціальним символом — "*" (зірка). Кількість зірок збільшується з підвищенням рівня якості обслуговування. Категорія зазначається на вивісці, технічні: документації, рекламі. Вимоги, викладені у стандарті, мінімальні, тому їх необхідно виконувати повністю.
Зауважимо однак: за державним стандартом, категоризація чи присвоєння зірок необов'язкові. Необхідна лише сертифікація на безпеку. Одночасно суттєвим чинником, що вплинув на збільшення кількості сертифікованих готелів, є прийняття нової редакції Закону України "Про туризм". Згідно з ним турфірми мають право працювати лише зі сертифікованими засобами розміщення.
Якщо будинок готелю належить до пам'яток історії чи архітектури, допускається відхилення від вимог стосовно матеріально-технічного оснащення готелів і переліку пропонованих послуг. Керівництво готелю у такому випадку подає документальне підтвердження, засвідчене уповноваженими органами, про те, що виконання вимоги неможливе з огляду збереження історичного характеру будинку, навколишньої забудови та прилеглої території, а відхилення не призведе до значного зниження вимог, установлених для цієї категорії готелю. В інформаційних та рекламних матеріалах, які стосуються готелю, подають інформацію про історичний характер будинку і пов'язані з цим відхилення від вимог до матеріально-технічного оснащення чи номенклатури наданих послуг.
У готелі повинні бути внутрішні Правила проживання, що не суперечать правилам користування готелями, Книга відгуків і пропозицій, а також Журнал реєстрації вступного інструктажу працівників з питань охорони праці й Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці.
Заборонено використовувати зіркову систему як ознаку відповідності готелю певній категорії без підтвердження її у встановленому порядку, тобто в процесі сертифікації.
Згідно зі загальними вимогами якості обслуговування, технічного обладнання, номерного фонду, послуг, роботи персоналу готелі різних категорій повинні відповідати таким вимогам.
Однозіркові готелі можуть споруджувати з недорогих будівельних матеріалів, мати обладнання та меблі, які виробляють серійно. Всі меблі й електроприлади повинні бути справними. На фасаді обов'язкова вивіска зі зовнішнім освітленням чи вивіска, що світиться, а біля будинку необхідне (окрім готелів, розташованих у суцільній міській забудові) декоративне та (або) огороджувальне озеленення. Автостоянка повинна розташовуватись на відстані не більше 400 м, з кількістю місць не менше 20 % кількості номерів. Засоби розміщення цієї категорії повинні мати зону приймання клієнтів площею не менше 10 м2, у готелях до 50 номерів; якщо готель більший, — додаткову площу в 0,2 м2 на кожен номер понад 50 номерів. У житлових приміщеннях обов'язкові меблі та килимове покриття, сейф для зберігання дорогих речей у рецепції.
У технічному сенсі такі готелі мають бути з аварійним освітленням, резервуаром для одноденного запасу води, вентиляцією, опаленням окремими приладами (або центральним), ліфтом, якщо будинок має понад чотири поверхи, телефоном у рецепції та міським телефоном на поверсі, доступним для гостей. Кожен номер неодмінно повинен мати електричні розетки зі зазначенням напруги, звукоізоляцію, телевізор (на прохання гостя), радіоприймач.
У структурі номерний фонд повинен складатись (не менше 60 %) з одно-, двомісних номерів. Житлова площа одномісних номерів (без площі санвузла, коридору, балкона) — 8 м2, двомісного — 10 м2, тримісного —14 м2, чотиримісного —16 м2; у номерах більшої місткості до площі чотиримісного номера додається на кожного гостя 4,5 м2.
Необхідно передбачити такий комплект меблів й інвентарю в номері:
— односпальне ліжко розміром 80 х 190 см, двоспальне 140 х 190 см, дитяче або розкладне ліжко (на прохання), тумбочку для кожного спального місця, стільці для сидіння, стіл, поличку для багажу, шафу;
— комплект постільних речей і білизни;
— килимок біля кожного ліжка (за відсутності килима або килимового покриття підлоги);
— вішак для верхнього одягу та головних уборів;
— цупкі й прозорі гардини на вікна;
— дзеркало;
— щітку для одягу;
— склянку на кожного гостя;
— інформаційні матеріали про перелік послуг та прейскуранти цін; інформатор "Прошу не турбувати", "Можна прибирати"; протипожежну інструкцію й інструкцію щодо дій в екстремальних ситуаціях.
Кількість номерів із повним санвузлом (умивальник, унітаз, ванна або душ) повинна становити 25 % їхньої загальної кількості, площа санвузла має бути достатньою для вільного пересування. Якщо номер без санвузла, його необхідно обладнати умивальником з холодною та гарячою водою. На кожному поверсі, де розташовані номери без санвузла, повинен бути туалет та ванна (душова) на кожні п'ять номерів без санвузла, але не менше ніж два туалети та дві ванни (душові) на поверх окремо для чоловіків і жінок.
У кожному санвузлі потрібно передбачити інвентар: дзеркало над умивальником з освітленням; поличку для туалетних речей; килимок на підлозі, тримач для одягу; склянку; не менше двох рушників на кожного гостя, в тому числі банний рушник; туалетне мило; туалетний папір; тримач для туалетного паперу; щітку для унітаза; кошик для сміття з вогнетривкого матеріалу. Аналогічні вимоги — до туалету та ванної кімнати загального користування.
В однозіркових готелях, порівняно з іншими категоріями, не обов'язкова наявність закладів для надання послуг із харчування. З додаткових приміщень для надання послуг необхідно передбачити кімнату побутового обслуговування та камеру схову, яка працює цілодобово.
У готелях такої категорії до обов'язкових послуг належать:
— цілодобова робота служби приймання;
— щоденне прибирання номерів та заправляння ліжок покоївкою;
— заміна постільної білизни і рушників — раз на три дні або за бажанням гостя;
— повернення білизни після прання через 24 год;
— надання праски;
— дрібний ремонт одягу;
— зберігання цінностей у сейфі адміністрації та багажу;
— виклик таксі. — Персонал однозіркових готелів повинен:
— мати підготовку, яка відповідає виконуваній роботі;
— знати інструкції, що фіксують функціональні обов'язки та встановлені правила роботи;
— добре володіти (персонал служби приймання) іноземною мовою міжнародного спілкування;
— проходити періодичний медичний огляд;
— мати формений одяг, відповідно до служби, а також службові позначки.
Двозіркові готелі у вимогах національного стандарту з метою сертифікації, за винятком окремих пунктів, близькі до однозіркової категорії, тому доцільно звернути увагу саме на них.
Якщо кількість номерів менша за 50—20 м2, додаткова площа становить у 0,3 м2 на кожен номер у готелях, розмірами понад 50 номерів. Номерний фонд повинен складатись не менше ніж з 80 % з одно-, двомісних номерів. Житлова площа однокімнатних одномісних номерів (без площі санвузла, коридору та балкона) повинна бути не меншою 9 м2, двомісних — 12 м2, тримісних — 16 м2, чотиримісних — 18 м2. Кількість номерів із повним санвузлом має становити не менше 50 %. У двозіркових готелях, порівняно з однозірковими, передбачений один з основних закладів громадського харчування — ресторан, кафе чи бар. Окрім цього, готелі повинні надавати послуги з бронювання або продажу квитків до театру й інших розважальних закладів.
Тризіркові готелі. їх будівлі повинні гармонійно вписуватись в архітектурні ансамблі вулиці, мікрорайону; а головний фасад — відповідати певному архітектурному стилю з використанням сучасних підходів, виражених у будівельних технологіях зі застосуванням новітніх матеріалів, що дають змогу створити привабливий зовнішній вигляд. Меблі й обладнання можуть бути з матеріалів середньої вартості, проте естетично оформленими та відповідати єдиному стилю. Все устаткування потрібно зберігати в доброму технічному стані зі створенням затишку.
У зовнішніх елементах благоустрою й облаштування території необхідно передбачити вивіску, що світиться, з емблемою на фасаді готелю. Готель повинен мати щонайменше два входи: парадний — для гостей у вестибюль, обладнаний дашком над дверима чи подвійними дверима, які відкриваються автоматично, та окремий службовий вхід. Вхід у ресторан — з готелю, інший вхід — з вулиці. Автостоянка з охороною має розташовуватись на відстані не більше 400 м, кількість номерів повинна бути не менше 20 % їхньої загальної кількості. Якщо готель розташований у зеленій зоні, необхідно передбачити декоративне й огороджувальне озеленення території.
Якщо у готелі до 50 номерів, зона прийому гостей у структурі приміщень громадської частини готелю повинна охоплювати мінімальну площу 20 м2; якщо номерів більше — 0,5 м2 у розрахунку на кожен номер. Зона рецепції має забезпечуватись меблями для відпочинку, в тому числі гарнітурними; покриття підлоги — спеціальне, з використанням граніту, мозаїки, оздоблювальної плитки; озеленення — декоративне; інтер'єр оформлений картинами або іншими художніми творами; освітлювальні прилади гармоніюють зі загальним стилем приміщення з килимами або килимовим покриттям (у тому числі на коридорах). Є сейфи для зберігання цінностей, інформаційні та рекламні матеріали, зокрема іноземними мовами. Холи передбачено і на поверхах.
У технічному обладнанні готелю має бути стаціонарний генератор, резервуар для запасу води, щонайменше на добу, резервна система гарячого водопостачання, кондиціонування повітря у приміщеннях спільного використання з дотриманням температури 18—22 °С і вологості 45—60 %, вентиляція санвузлів, центральне теплопостачання, пасажирський ліфт (якщо будинок — понад три поверхи, телефон у рецепції, вестибюлі та прямий з міською, міжміською, міжнародною мережею у всіх номерах).
Номерний фонд повинен складатись на 100 % з одно-, двомісних номерів, хоча водночас допускаються багатокімнатні номери. Житлова площа в однокімнатних номерах: одномісних — не менше 10 м2, двомісних — 14 м2. Між номерами забезпечена звукоізоляція на рівні 35 дБА.
У технічній характеристиці номери необхідно оснащувати:
— замками з внутрішніми запобіжниками;
— загальним освітленням, світильниками біля кожного ліжка, лампами, що освітлюють робочі місця;
— електричними розетками зі зазначенням напруги;
— кольоровим телевізором та радіоприймачем у кожному номері;
— холодильником.
Меблі й інвентар номерів мають складатися з:
— односпального ліжка розміром 90 х 200 см, двоспального — 140 х 190 см і дитячого або розкладного (на прохання);
— комплекту постільних речей і білизни;
— килимка біля кожного ліжка (за відсутності килима або килимового покриття підлоги);
— тумбочки або столика біля кожного спального місця;
— шафи з поличками та вішалкою;
— вішака для верхнього одягу й головних уборів;
— стільців або інших меблів для сидіння (предмет на кожного гостя, але не менше двох у номері);
— стола;
— полички для багажу;
— цупких завіс або жалюзі, які забезпечують затемнення приміщень;
— дзеркала — у кімнаті й окремо у ванній кімнаті над умивальником;
— швацького набору, щітки для одягу та взуття;
— склянки на кожного гостя;
— інформаційних матеріалів у номері, в тому числі іноземною мовою в папці з емблемою готелю, прейскурантів цін, рекламних матеріалів, телефонних довідників;
— набору письмового приладдя (конверта, поштового паперу, ручки, олівця);
— інформаторів "Прошу не турбувати", "Можна прибирати", пакетів для прання та хімчистки;
— протипожежної інструкції та інструкції щодо дій в екстремальних умовах.
До санітарного обладнання номера належить:
— дзеркало над умивальником з бічним або верхнім освітленням;
— поличка для туалетних речей;
— завіси для ванни чи душу;
— килимок на підлозі;
— тримач для рушників, гачки для одягу;
— склянка;
— рушники (не менше трьох на кожного гостя), в тому числі банний;
— банна шапочка на кожного гостя;
— туалетне мило, туалетний папір, тримач для паперу;
— щітка для унітаза;
— кошик для сміття з вогнетривкого матеріалу.
Згідно з вимогами стандарту тризіркові готелі обов'язково повинні мати: ресторан або кафе з кількістю місць не менше 75 % кількості місць у готелі; зал для проведення культурно-масових (ділових) заходів з аудіо- та відеоапаратурою; об'єкт для біологічного відновлення організму — плавальний басейн, сауну, тренажерний зал, солярій тощо; перукарню; кімнату побутового обслуговування; камеру схову; торговий заклад.
Обов'язкові послуги готелів цієї категорії:
— цілодобова робота служби прийому;
— віднесення багажу (на прохання);
— щоденне прибирання номерів, заправляння ліжка;
— заміна постільної білизни щотри дні або за бажанням гостя, щоденна заміна рушників;
— повернення білизни після прання впродовж 24 год;
— надання праски;
— чищення та дрібний ремонт одягу;
— чищення взуття персоналом готелю або автоматом;
— надання в користування комп'ютерів, електронних засобів зв'язку, відео-, аудіоапаратури;
— зберігання коштовних речей у сейфі адміністрації;
— обмін валюти (допускається наявність пункту обміну валюти або банкомату на відстані до 100 м);
— прийом кредитних карток;
— виклик таксі;
— бронювання квитків на різні види транспорту, бронювання та продаж квитків до театру та в інші заклади розваг;
— туристичні послуги;
— прокат спортивного й відпочинкового інвентарю для готелів, розташованих у курортно-рекреаційній зоні;
— виклик швидкої допомоги;
— сніданок, у тому числі надання послуг із харчування в номер (за бажанням клієнта) від 7 до 24 год.
Обслуговуючий персонал повинен знати посадові інструкції, функціональні обов'язки та правила роботи, мати кваліфікацію стосовно виконуваної роботи і гарантувати безпеку в готелі. Персонал служби приймання обов'язково мусить володіти англійською та ще однією мовою, найвикористовуванішою в цьому регіоні, що підтверджує документ про освіту. Весь обслуговуючий персонал повинен мати формений одяг з диференційованими відмінностями про службу, службові позначки та проходити періодичний медичний огляд.
Чотиризіркові готелі. Будинок готелю повинен доповнювати архітектурний ансамбль території, головний фасад — вписуватись в архітектурний стиль, приваблювати гостей. Обов'язкова автостоянка з охороною або гараж із технічним обслуговуванням автомобілів, розташований у безпосередній близькості до готелю. Навколишній ландшафт необхідно декоративно озеленити (це не стосується готелів у суцільній міській забудові).
Готель повинен мати вивіску, що світиться, з емблемою, декілька входів — безпосередній до вестибюля, де міститься служба приймання, обладнаний повітряно-тепловою завісою та дашком на шляху від автомобіля, й окремий службовий вхід. У ресторан повинні бути входи з готелю та з вулиці.
Громадська частина приміщення готелю, насамперед зона рецепції, має охоплювати мінімальну площу 30 м2 — у готелях до 50 номерів, у більших — 0,8 м2 на кожен номер. Будівельні матеріали, меблі й устаткування громадських приміщень і номерів виконують із дорогих матеріалів. Усі приміщення мають бути комфортними та у бездоганному технічному стані, оснащені килимами або килимовим покриттям високої якості, підлога — зі спеціального покриття — природного обробленого каменю, мозаїки, оздоблювальної плитки. Необхідно передбачити декоративне оформлення — картинами або іншими художніми творами, освітлювальними приладами, які гармонійно вписуються в інтер'єр, озеленення. У зоні приймання повинен бути сейф для зберігання цінностей, інформаційні та рекламні матеріали, в тому числі іноземними мовами. Обов'язкова наявність холів на поверхах. Якщо кількість номерів понад 30, гостей реєструють, використовуючи сучасне технічне обладнання.
Технічне обладнання чотиризіркових готелів складається з:
— стаціонарного генератора подачі струму, який забезпечує функціонування всіх життєво необхідних технічних систем упродовж не менше 24 год;
— резервуара для запасу води щонайменше на добу;
— резервної системи гарячого водопостачання на час аварії чи профілактичних робіт; кондиціонування, що забезпечує заміну повітря та дотримання температури 18—22 °С і вологості 45—60%;
— вентиляції санвузлів;
— центрального теплопостачання з термостатом для індивідуального регулювання температури;
— пасажирського ліфта, якщо у будинку понад два поверхи (ліфт на кожні 60 номерів);
— вантажного ліфта, якщо кількість номерів — понад 30;
— телефону: в рецепції — доступного для гостей; прямого, з'єднаного з міською, міжміською, міжнародною мережею в усіх номерах; у багатокімнатних номерах — у кожній кімнаті; у вестибюлі — телефону колективного користування, в кабіні або під ковпаком — міського, міжміського, міжнародного.
Житлова частина має складатись на 100 % з одно-, двомісних номерів із житловою площею не менше 12 м2, двомісних — 15 м2. Багатокімнатні номери (не менше 5 % загальної кількості) повинні мати вітальню площею не менше 16м2, спальню з санвузлом, коридор із додатковим туалетом, а всі номери — підвищену звукоізоляцію дверей та вікон, що забезпечує захист від вуличного шуму.
Технічне оснащення номерів:
— замок на дверях підвищеної секретності з внутрішнім запобіжником;
— загальне освітлення, світильник біля кожного ліжка, лампа на робочому столі, вимикач дистанційного управління загального освітлення;
— електричні розетки зі зазначенням напруги (не менше двох на кімнату) в санвузлі, для підключення Інтернету, різнопазові;
— телевізор кольоровий у кожному номері з прийняттям програм основних телекомпаній світу, готельного відеоканалу, з дистанційним управлінням;
— міні-бар або холодильник у всіх номерах;
— міні-сейф у кожному номері або сейф з індивідуальним відділенням у службі приймання.
Номери повинні бути оснащені:
— ліжком односпальним 90 х 200 см, двоспальним 160 х 200 см, дитячим або розкладним ліжком (на прохання);
— комплектом постільної білизни з білих/кольорових тонкотканих натуральних тканин;
— тумбочкою біля кожного спального місця;
— вішаком для верхнього одягу та головних уборів;
— шафою з поличкою;
— кріслом для відпочинку (щонайменше два на номер) або м'яким диваном;
— письмовим столом зі стільцями;
— журнальним столиком;
— поличкою для багажу;
— цупкими завісами або жалюзями, які забезпечують затемнення приміщення, прозорі завіси;
— дзеркало — одне великого розміру або у повний зріст, додаткове — у ванній кімнаті;
— швацький набір;
— набір посуду для питної води, чаю та міні-бару;
— водою мінеральною або столовою — 0,2 л на гостя щоденно;
— інформаційні матеріали про перелік послуг, ціни на них, рекламні матеріали, телефонний довідник у папці з емблемою готелю, в тому числі іноземними мовами;
— набір письмового приладдя;
— інформатори "Прошу не турбувати", "Можна прибирати";
— пакети для пральні й хімчистки;
— протипожежна інструкція та інструкція щодо дій в екстремальних ситуаціях.
Санітарне обладнання номерів на 100 % має бути з повним санвузлом. Інвентар та предмети санітарно-гігієнічного оснащення санвузла складаються з:
— дзеркала над умивальником;
— полички для туалетних речей;
— завіс для ванни чи душу;
— килимка на підлозі;
— фена для сушіння волосся;
— тримача для рушників, гачка для одягу;
— склянки;
— не менше чотирьох рушників на кожного гостя, в тому числі банного;
— банної шапочки на кожного гостя;
— туалетного мила або дозатора рідкого мила, шампуню, піни (солі) для ванни в упаковці з емблемою готелю;
— туалетного паперу та тримача для туалетного паперу;
— щітки для унітаза;
— кошика для сміття з вогнетривкого матеріалу;
— пакетів для предметів гігієни.
Гастрономічні послуги має здійснювати ресторан із декількома залами, окремими кабінами, кількістю столів не менше 75 % кількості номерів з класом обслуговування не нижче за "вищий". З-поміж інших обов'язкових приміщень для надання послуг з харчування повинен бути банкетний зал, бар, додатковий бар у залі приймання, окреме приміщення для харчування персоналу.
Чотиризіркові готелі повинні забезпечувати:
— універсальний зал для культурно-масових (ділових) заходів із наданням аудіо-, відеоапаратури;
— бізнес-центр з телефаксом, копіювальною технікою, комп'ютерами, підключеними до Інтернету;
— плавальний басейн, сауну, тренажерний зал, солярій, масажну кімнату (щонайменше два об'єкти з перелічених); перукарню вищої категорії, відповідно до вимог стандарту;
— кімнати побутового обслуговування;
— камеру зберігання;
— магазин і торгові кіоски.
Серед обов'язкових загальних послуг:
— послуги служби приймання;
— послуги швейцара;
— обов'язкове піднесення багажу;
— щоденне прибирання номерів, контроль їхнього стану впродовж доби;
— заправляння ліжок;
- щоденна зміна (за бажанням гостя) постільної білизни та рушників;
— прання з поверненням білизни впродовж 12 год;
— прасування, виконання послуги за 1 год, у тому числі у вихідні;
— чищення одягу (хімчистка);
— дрібний ремонт одягу;
— чищення взуття персоналом готелю;
— послуги секретаря, стенографіста, перекладача, посильного;
— надання у користування комп'ютера й інших електронних засобів зв'язку та обладнання;
— зберігання коштовних речей у сейфі адміністрації та багажу;
— обмін валюти цілодобово;
— приймання кредитних карток;
— організація зустрічі й проводів (аеропорт, вокзал та ін.);
— виклик таксі;
— оренда, прокат автомобіля;
— бронювання квитків на різні види транспорту;
— бронювання або продаж квитків до театру та в інші розважальні заходи;
— туристичні послуги;
— прокат спортивного й відпочинкового інвентарю для готелів, розташованих у курортно-рекреаційній зоні;
— виклик швидкої допомоги та користування аптечкою першої допомоги.
Неодмінні послуги з харчування: сніданки; цілодобова робота принаймні одного бару; цілодобове обслуговування в номері.
Посадові інструкції, які фіксують встановлені обов'язки та правила роботи, повинен знати весь персонал і мати кваліфікацію, що відповідає роботі та гарантує безпеку в готелі, вільно володіти двома іноземними мовами (це стосується і покоївок, і швейцарів та ін.). Персонал має бути фахово підготовлений, швидко й ефективно виконувати прохання гостей, періодично проходити медичний огляд, носити формений одяг з характерними для готелю особливостями, диференційованими за службами зі службовими позначками.
П'ятизіркові готелі. Вимоги до таких готелів, згідно зі стандартом, в основній частині аналогічні чотиризірковій категорії: інтер'єр — виняткового дизайну; номери, холи, вестибюль прикрашені авторськими роботами — картинами, декоративним оздобленням, живими квітами, керамікою, гобеленами тощо.
Усе загальне обладнання, устаткування громадських приміщень, кімнат і санвузлів, меблі й килими мають вироблятись із дорогих матеріалів, бути оригінальними і в бездоганному стані, посуд і столові прибори — виконані в одному стилі, гарнітурні. Постільна білизна повинна виготовлятись із тонкотканих тканин з вишитою або витканою емблемою готелю.
Площа однокімнатних одномісних номерів має становити щонайменше 14м2, двомісних — 16 м2. Санвузли повинні бути у всіх номерах з площею не менше 5 м2.
Технічне оснащення номерів передбачає охоронну сигналізацію або електронні засоби контролю за безпекою номерів, замки у номерах — підвищеної секретності з вічком у дверях, телефони в апартаментах — у кожній кімнаті; міні-бар та міні-сейф — у кожному номері; у ванній кімнаті — підігрів підлоги. У готелях вище одного поверху повинен працювати ліфт або ескалатор. У санітарному обладнанні номера необхідно передбачити на кожного гостя банний халат та банні тапочки. З-поміж обов'язкових установ у п'ятизіркових готелях стандарт регламентує додатковий бар у зоні приймання, плавальний басейн, медичний кабінет; серед послуг — паркування автомобілів персоналом готелю та подання автомобіля гостя з гаража (стоянки) до під'їзду. Порівняно з чотиризірковими готелями, у п'ятизіркових обслуговуючий персонал повинен вільно володіти двома-трьома іноземними мовами міжнаціонального спілкування.
Рівень комфорту- це комплексний критерій, складовими якого є певні параметри: - стан номерного фонду: площа номерів (м2), частка одномісних (однокімнатних), багатокімнатних номерів, номерів-апартаментів, наявність комунальних зручностей і т. д.; - стан меблів, інвентаря, предметів санітарно-гігієнічного призначення; - наявність і стан підприємств харчування: ресторанів, кафе, барів; - стан будинку, під'їзних колій, облаштованість прилягаючої до готелю території; - інформаційне забезпечення і технічне оснащення, у тому числі наявність телефонного, супутникового зв'язку, телевізорів, холодильників, міні-барів, міні-сейфів і т. д.; - забезпечення можливості надання ряду додаткових послуг. Ці параметри оцінюються практично в всіх наявних нині системах класифікації готелів. Крім того, ряд вимог пред'являється до персоналу та його підготовки: освіті, кваліфікації, віку, стану здоров'я, знання мови, зовнішньому вигляду і поводженню. Установлення рівня комфорту в даний час лежить в основі більше ніж тридцяти систем класифікації, найбільш розповсюдженими серед яких такі: - європейська, або, як часто її називають, система "зірок", що ґрунтується на Французькій національній системі класифікації, в основі якої лежить розподіл готелів на категорії від однієї до п'яти зірок. Така система застосовується у Франції, Австрії, Угорщині, Єгипті, Китаї, Україні і ряді інших країн; - система букв (А, В, С, D), що використовується в Греції; - система "корон", застосовується у Великій Британії; - система розрядів (люкс, вищий А, вищий Б, перший, другий, третій, четвертий), використовувалася на території колишнього СРСР. У кожній окремій державі до розуміння рівня комфорту як критерію класифікації підходять по-різному. Саме ця обставина, а також ряд факторів, зумовлених культурно-історичними і національними традиціями держав, перешкоджають введенню в світі єдиної класифікації готелів. У цьому напрямі залишається безрезультатна діяльність Всесвітньої туристичної організації (ВТО), Комітету готельної та ресторанної індустрії ЄС, Міжнародної готельної асоціації (МГА). Авторитетна в готельному бізнесі фірма ВТІ (Business Travel International) пропонує таку класифікацію. Вона видає щорічний довідник, у якому показано вартість розміщення в готелях бізнес-класу різних країн. Відповідно до класифікації ВТІ, всі готелі поділяються на 9 розрядів: 5 вищих і 4 нижчих. Вищі розряди: - Superior Deluxe - винятково готелі класу люкс, що пропонують найвищий стандарт проживання, послуг і зручностей; - Deluxe - надає аналогічні за характером послуги, що й готелі класу Superior Deluxe, але без надмірного їх задоволення, лише відповідно до мети задоволення потреб клієнта; - Moderate Deluxe - готелі цього розряду не мають такої високої репутації, як попередні. В іншому основні їх характеристики схожі; - Superior First Class - готелі вищі за середній клас; - First Class - комфортабельні готелі зі стандартними номерами, місцями для проведення загального дозвілля і стандартним набором зручностей. До нижчих розрядів відносять класи Moderate First Class, Superior Tourist Class, Tourist Class, Moderate Tourist Class. ВТІ обмовляє, що ця класифікація може відрізнятися від національної системи класифікації, а її стандарт не відповідати стандарту, прийнятому в тій чи іншій країні. У світовій практиці є випадки, коли в межах однієї країни існує кілька систем класифікацій. Наприклад, у Великій Британії поряд із системою "корон" використовується класифікація, запропонована Асоціацією британських турагентств- British Travel Authority (ВТА): - бюджетні готелі - розташовані в центральній частині міста і мають мінімум зручностей; - готелі туристичного класу - у структурі обов'язкова наявність ресторану і бару; - готелі середнього класу - рівень обслуговування досить високий; - готелі першого класу- дуже висока якість комфорту і відмінний рівень обслуговування; - готелі вищої категорії- рівень обслуговування і проживання екстра-класу. У Великій Британії також реалізується класифікаційна схема для широкого спектра об'єктів розміщення, що включає як розкішні готелі, так і скромні фермерські будиночки на два номери, розроблена багатопрофільною організацією АА (Automobile Association development Ltd). Класифікаційна система АА визнана в національному масштабі і гарантує якість обслуговування в готелях, що пройшли інспекцію фахівців АА і заслужили право користатися її емблемою - чорно-жовтим знаком. Підтвердження категорії готелю здійснюється щорічно. Усі засоби розміщення в системі АА розділені на два класи: власне готелі (Hotels, Lodge Country, House) і приватні готелі та пансіонати (Private Hotels, Guesthouses), фермерські будинки (Farmhouses), невеликі дорожні готелі (Inn). Готелі в системі АА класифікуються від однієї до п'яти зірок. При цьому оцінюються кількість, якість наданих послуг, місткість номерного фонду (розмір готелю). Властивістю системи АА, що допомагає клієнтам орієнтуватися у різноманітті пропонованих готельних послуг, є те, що кращі готелі одного класу відзначаються тут червоними зірками (Red star) (звичайні- зірки жовтого кольору на чорному тлі). При виділенні кращих готелей оцінюються не тільки якість номерного фонду, якість харчування, а й гостинність, охайність персоналу, загальне враження клієнтів від готелю. Наприклад, ***** - **** Red означає чудовий готель, що рекомендується для відвідування. Забезпечує дуже високий рівень сервісу, харчування і розміщення; *** - ** Red - гарний готель, що перевищує необхідний для одержання відповідної категорії рівень вимог. Забезпечує високий рівень комфорту; * Red - готель середнього рівня, що забезпечує прийнятний рівень обслуговування і комфорту. Тобто готелі в системі АА класифікуються від однієї до п'яти Q (від "Quality"- якість): 5Q- кращі з обраних, 4Q- обрані, 3Q-1Q - що рекомендуються. Французька національна класифікація встановлює для туристичних готелів шість категорій, серед яких п'ять із присвоєнням певної кількості зірок (1*, 2*, З*, 4* чи 5*), одна категорія без зірки. Така система дозволяє найбільш повно охопити ринок готельних послуг. Жодне готельне підприємство не може претендувати на присвоєння категорії, якщо воно не відповідає мінімальним вимогам-критеріям, об'єднаним у такі групи: А - кількість кімнат; В - загальні приміщення; С - устаткування готелю; D - комфортність житла; Е - обслуговування; F - зручність для інвалідів і осіб з обмеженою рухливістю. Відповідно до Німецької класифікації, готельні підприємства поділяються на п'ять класів. З метою гармонізації з Європейською системою тут відразу ж передбачається відповідність кожного класу певній кількості зірок: туристичний клас - *; стандартний клас - **; комфортний клас - ***; перший клас - ****; люкс - ***** Спроби встановити відповідність із системою "зірок", що іноді чисто умовні, роблять і в інших системах (букв, "корон", категорій). Так, у Греції готелю категорії А відповідають чотири зірковому рівню, У- тризірковому, 3- двозірковому, р - однозірковому. В Італії перша категорія умовно відповідає рівню чотирьох зірок, друга - трьох, третя - двох. Для того щоб гармонізувати систему "корон", що використовується у Великій Британії, із системою "зірок", необхідно від загального числа "корон" відняти одну "зірку" (наприклад, рівень чотирьох "корон" дорівнює рівню трьох "зірок"). Розглянута вище класифікація готелів, запропонована Асоціацією британських турагентств, що вважається у Великій Британії найбільш розповсюдженою, також передбачає подібну відповідність: бюджетні готелі - *; готелі туристичного класу - * *; середнього класу - ***; першого класу - ****; вищої категорії - *****_ Німецька класифікація встановлює вимоги за 22-ма обов"язковими і незалежними від класу підприємств критеріями: 1. Робота служби прийому (Reception). 2. Сервіс сніданків. 3. Сервіс напоїв. 4. Сервіс харчування. 5. Наявність телефону в номері. 6. Робота телефону. 7. Мінімальна площа для 75 % номерів, включаючи площу санвузла. 8. Санітарний комфорт (у відсотках до загального оснащення санвузлів). 9. Оснащення санвузлів. 10. Наявність сюїт-номерів (номерів-апартаментів). 11. Меблювання й оснащення номерів. 12. Наявність радіо і ТВ-приймачів у номері. 13. Наявність подарунків для гостей. 14. Послуги прання і прасування. 15. Наявність сейфів. 16. Кількість і стан холів. 17. Можливість безготівкового розрахунку. 18. Наявність телефаксу. 19. Кількість і режим роботи готельних барів. 20. Кількість і режим роботи ресторанів. 21. Можливість проведення конференцій і банкетів. 22. Кількісті додаткових послуг. За останньою вимогою встановлено таку кількість додаткових послуг: для готелів класу люкс - 270, першого - 120, комфортного - 70, стандартного - 25, туристичного - 0. Особливістю Німецької класифікації є те, що в ній передбачені категорії і для таких типів готельних підприємств, як пансіони, вітальні двори, готелі-гарні. При встановленні відповідних категорій для цих типів відсутні такі обов'язкові критерії, як "Ресторан", "Сервіс харчування", а необхідна кількість факультативних критеріїв набагато менша: для першого класу - 90, комфортного - 50, стандартного- 15. Крім того, зазначеним типам підприємств максимально може бути привласнений перший клас (****). У США немає офіційно затвердженої класифікації готелів. За рівнем комфорту вони звичайно поділяються на п'ять категорій. Вища категорія (п'ять зірок) присуджується двома організаціями: American Automobile Association (AAA) i Mobile Travel Guide. Власний підхід до класифікації готелів мають готельні ланцюги. Звичайно в них виділяються не категорії, а марки, що поширюються на всі готелі конкретного ланцюга. У кожній марці може враховуватися не тільки рівень комфорту, а й призначення, місце розташування і деякі інші критерії. Наприклад, найбільший європейський готельний ланцюг Ассог (Франція) пропонує кілька марок підприємств, у яких різноманітна палітра послуг і цін: - Sofitel; - Novotel; - Mercury, що, в свою чергу, за рівнем комфорту і цін поділяється ще на 3 групи: - Relais Inn - пропонує стандартні номери, якісне обслуговування за помірними цінами; - Hotel Mercury - послуги вищого рівня, індивідуальне обслуговування, комфортабельне розміщення; - Grand Hotel - прекрасне розміщення готелю, вишуканий комфорт і високий рівень обслуговування цілодобово; - Ibis; - Etap; - Formule 1. З урахуванням кон'юнктури ринку, готельний ланцюг Ассог поєднує ряд підприємств, незалежно від їхньої марки, з метою обслуговування визначених сегментів туристичного ринку. Наприклад, деякі готелі марки Novotel і Mercury входять у групу Atria, що спеціалізується на прийомі й обслуговуванні конгресів, виставок та інших професійних зустрічей і заходів. Інша група готелів має у своїй назві знак "Goralia", що означає "курортний готель". Найбільший американський готельний ланцюг Holiday Inn при виділенні марок враховує не тільки рівень комфорту, а й призначення, розміщення, тривалість перебування клієнтів і деяких інших критеріїв. Вона включає такі марки: - Holiday Inn hotels resorts - готелі курортного типу, розташовані позаміськими і промисловими зонами, поблизу морського узбережжя або озер, у горах та лісі. Мають усе необхідне для активного відпочинку: басейни, сауни, тенісні корти і різний спортивний інвентар. Це найпоширеніша торгова марка ланцюга; - Holiday Inn Garden Court hotels - готелі економічного класу для ділових людей. Найчастіше знаходяться поблизу аеропортів і великих торгових бізнесів-центрів; - Holiday Inn Express hotels - готелі з номерами квартирного типу (апарт-отели); - Holiday Inn Select hotels - готелі для ділових людей з повним набором послуг; - Holiday Inn Hotels Suites - готелі, розраховані на бізнесменів, що полюбляють мати домашній комфорт в умовах тривалого проживання в готелі. Відомий готельний ланцюг Великої Британії Forte Hotel Group пропонує чотири диференційовані торгові марки готельних підприємств: - Le Meridien Hotels & resorts - готелі класу deluxe (вище від категорії люкс), розташовані в найбільших містах і на курортах. Архітектурне вирішення підприємств цієї марки витримане в класичному європейському стилі з індивідуальними особливостями, що враховують місцеві традиції. Властивий високий рівень обслуговування. Клієнтами в більшості випадків є представники бізнес-, конгресового та інсентив (заохочувального)-туризму; - Posthouse- середньобюджетні готелі. Пропонують стандартний набір послуг. Забезпечують необхідні умови для відпочинку й роботи, проведення конференцій і симпозіумів. Близько 50 % підприємств цієї марки мають оздоровчі центри з безкоштовними послугами для проживаючих; - Heritage Hotels - унікальна торгова марка, яку називають "перлиною". Готелі, об'єднані під цією маркою, являють велику історичну цінність. Практично всі підприємства цієї марки знаходяться в зонах підвищеної туристичної активності і в невеликих, що мають багатовікову культуру, містечках Англії і Шотландії, центральній частині й уздовж узбережжя Великої Британії. Наприклад, цю марку має найстарший готель Англії "The Bear", побудований в околицях Оксфорда ще в XIII ст. - Travelodge - готелі цієї групи мають у середньому 85- 200 гостьових кімнат, розрахованих на мандрівників і бізнесменів, що обрали економ-клас. Розташовані поблизу автомагістралей і транспортних вузлів. У ряді випадків назви марок готелів не дають споживачеві відповідної інформації, внаслідок чого туроператори стали проводити умовне співвідношення кожної марки визначеній кількості зірок за європейською системою. У випадку з готельним ланцюгом Ассог це виглядає так: Sofltel - 5 зірок, Novotel - 4, Mercury - 3, Ibis - 2, Etap - І, Formule I - без зірки. В Україні існує така класифікація готелів, відповідно до якої всі готелі поділяються на п'ять категорій із присвоєнням їм від однієї до п'яти зірок, мотелі - на чотири категорії з присвоєнням від однієї до чотирьох зірок. Мінімальні вимоги до готелів (мотелів) різних категорій, передбачені цим стандартом, об'єднані в такі групи: 1. Будинок і прилягаюча до нього територія (вивіска, вхід для гостей, автостоянка). 2. Технічне устаткування (аварійне освітлення й енергопостачання, водопостачання, кондиціонування повітря, внутрішнє радіомовлення, ліфт, телефонний зв'язок з номера, телефони колективного користування). 3. Номерний фонд: частка місць а одно-, двомісних номерах, наявність багатокімнатних номерів (апартаментів), площа номерів, наявність і площа санвузлів у номерах. 4. Технічне оснащення (двері і замки, охоронна сигналізація, засоби контролю за безпекою, звукоізоляція, висвітлення, опалення, наявність регулятора кондиціонування повітря, телефонного апарата, таймера, радіоприймача, телевізора, холодильника, міні-бара, міні-сейфа). 5. Оснащення меблями й інвентарем (мінімальні розміри ліжок, наявність комплекту білизни, килимів і килимового покриття підлоги, тумбочки, шафи, вішалки для верхнього одягу і головних уборів, стільців, крісел, столів письмового та журнального, полиці для багажу, підставки під телевізор, щільних шторів або жалюзі, що забезпечують затемнення приміщення, дзеркала, щіток, комбінованого ключа для відкривання пляшок, графінів, склянок, набору посуду для міні-бару, попільниць, інформаційних матеріалів у номері в тому числі й іноземними мовами, набору письмових приладь - конвертів, поштового паперу, ручки, олівця - протипожежної інструкції, інструкції про дії в екстремальних умовах, характерних для даного місця - зсуви в горах, землетрус і т. д.). 6. Інвентар і предмети санітарно-гігієнічного оснащення номера (наявність дзеркала і полки для туалетних приналежностей, фіранки у ванній, коврика, фена, рушникотримача, гачків для одягу, рушників - на кожного гостя, махрового простирадла, лазневої шапочки - на кожного гостя, лазневих тапочок - на кожного гостя, туалетних прилади, серветок, туалетного паперу, кришки і щітки для унітаза, кошиків для сміття, пакетів для предметів гігієни, пральні, хімчистки). 7. Санітарні об'єкти загального користування (туалети, устаткування туалетів, ванних кімнат, душових). 8. Загальні приміщення (наявність меблів, спеціальних покрить підлоги, килимів і килимових покрить, декоративного озеленення, художніх композицій, музичного віщання, газет, журналів, сейфа для зберігання цінностей, гардероба у вестибюлі, вітальнях, приміщень для перегляду телепередач, залів для культурних (ділових) заходів з устаткуванням для синхронного перекладу, аудіо- та відеоапаратурою, бізнесу-центру, спортивно-оздоровчого центру, плавального басейну, медичного кабінету, перукарні, кімнат побутового обслуговування, магазинів, торгових кіосків і т. д.). 9. Приміщення для надання послуг харчування (ресторани, кафе, бари). 10. Послуги (робота служби прийому, послуги швейцара, підношення багажу, ранкова побудка, збирання номера і ліжок покоївки, вечірня підготовка номера, зміна постільної білизни і рушників, прання і прасування, хімчистка, дрібний ремонт одягу, чищення взуття, поштові й телеграфні послуги, вручення кореспонденції гостям, машинопис, копіювання документів, послуги секретаря, стенографіста, посильного, надання в користування комп'ютерів, електронних засобів зв'язку, відео-, аудіообладнання, зберігання цінностей у сейфі адміністрації, зберігання багажу, обмін валюти, організація зустрічей і проводів, виклик таксі, прокат автомобілів, паркування (персоналом готелю) і подача з гаража (стоянки) до під'їзду автомобіля гостям, технічне обслуговування автомобілів гостей, бронювання квитків на різні види транспорту, бронювання і/чи продаж квитків у театри, на спортивні, видовищні заходи, туристичні й медичні послуги). 11. Послуги харчування (обслуговування, можливість вибору кожного з варіантів наданого харчування (сніданок, дворазове харчування, триразове харчування), робота кафе в будь-який час доби, надання сніданку, бронювання місць у ресторані, обслуговування в номері). 12. Вимоги до персоналу і його підготовки (наявність письмових стандартів для персоналу, кваліфікація, знання іноземних мов, медичні вимоги, зовнішній вигляд, вимоги до поводження).