83. Види біржових угод.

При класифікації біржових угод по видах основним критерієм є строк виконання угоди. Угоди з реальним товаром укладаються з метою купівлі-продажу конкретного товару, тобто обов'язково завершуються дійсним переходом товару від продавця до покупця. Особливістю угод з реальним товаром є те, що її предметом може бути будь-який товар, допущений до реалізації на даній товарній біржі, при кратних обсягах, різних базисах поставки і формах розрахунку. При цьому продавець, який продає на біржі товар, зобов'язаний мати його в наявності і поставити в обумовлений угодою строк. Як правило, угоди з реальним товаром укладаються як з правом перепродажу, так і без права на його перепродаж. У практиці біржової діяльності угоди з реальним товаром можуть укладатися на товарних біржах: * на основі попереднього огляду товару;

* без попереднього огляду товару;

* за зразками;

 * за стандартами, технічними умовами або за обумовленими середніми чи мінімальними якісними параметрами товару.

3. Угоди з умовою.

4. Бартерні угоди.

1. Угоди з коротким строком поставки ("спот")

Основною метою укладення таких угод є дійсний, фізичний перехід товару від продавця до покупця на умовах, які передбачені угодою. За купленим на торгах контрактом покупець на одному зі складів одержує реальний товар. 2. Угоди з відстроченою поставкою ("форвард")

Такі угоди - це взаємопередача прав і обов'язків на реальний товар з відстроченим терміном поставки. Угода з відстроченою поставкою оформляється як договір поставки. Продавець бере зобов'язання здійснити поставку закупленого товару у строк, обумовлений угодою, а покупець бере зобов'язання прийняти товар та здійснити оплату за цінами контракту у випадку, якщо відсутній повний розрахунок чи передплата при укладенні угоди. Особливість угоди з відстроченою поставкою полягає в різниці у часі укладення угоди та поставкою товару покупцеві. Тривалість періоду між моментом укладення угоди та поставкою товару встановлюється кожною біржею залежно від його асортименту. Так, на агропродукцію - це термін 3, 6, 9 місяців. За цей період часу контракт може продаватись кілька разів, аж поки не буде вичерпано його термін дії.  Об'єктом торгівлі при форвардних угодах, як правило, є товар, який буде вироблено (вирощено) на момент його поставки. Переваги укладення угод з відстроченою поставкою (форвард) виявляються в значній економії витрат на зберігання продукції, а головне - дають змогу товаровиробнику самому авансувати майбутнє виробництво.

. Угода із заставою Така угода передбачає сплату одним контрагентом іншому обумовленої суми грошової застави на момент укладення біржового контракту, як гарантії виконання своїх зобов'язань. Залежно від природи (змісту) передбачуваних ризиків невиконання контрагентом зобов'язань по угоді з відстроченою поставкою заставу вносить покупець або продавець, що й обумовлює укладення: 1.1. Угоди із заставою на покупку, яка передбачає гарантійні виплати з боку покупця, що забезпечує страхування своєчасних розрахунків і засвідчує рівень його платоспроможності; 1.2. Угоди із заставою на продаж, яка передбачає гарантійні виплати з боку продавця, що забезпечує страхування своєчасної поставки реального товару. Крім грошових перерахувань гарантійним внеском можуть бути і певні обсяги товару, який буде поставлятися покупцеві. Рівень застави коливається в межах від 1 до 100 % вартості контракту. 2. Угоди з премією Така угода дає можливість будь-якому з контрагентів на основі попередньо виплаченого обумовленого рівня премії володіти правом висунути вимогу контрагентові щодо умов виконання зобов'язання аж до повної відмови від нього.  Використання угоди з премією на біржовому товарному ринку не впливає і не змінює сутності форвардної угоди на реальний товар, однак дає змогу контрагентові мобільніше використовувати у своїх інтересах термін до поставки реального товару згідно з умовами контракту. Угоди з кредитом - це певна форма домовленості між брокером і клієнтом. Сутність полягає в тому, що брокер бере зобов'язання замість товару, поставленого клієнтом, надати йому також товар, у якому він зацікавлений. Для цього брокер звертається в банк і на основі даної угоди з клієнтом одержує кредит для придбання на біржових торгах товару, у якому зацікавлений клієнт і за допомогою якого брокер одержує потрібний йому товар. Наступним етапом при здійсненні такої угоди є продаж на біржі брокером одержаного від клієнта товару та розрахунок за кредит з банком.  Така угода є одним з різновидів проведення законних бартерних операцій. 3. Угода з умовою Це угода на поставку реального товару, при якій продаж одного виду товару супроводжується одночасно покупкою іншого реального товару. Укладаються такі угоди у процесі публічного торгу, а розрахунки мають грошову основу. Угоди з умовою використовуються на біржах реального товару і особливо прийнятні в умовах формування ринкових відносин. Однак досвід свідчить, що в укладенні угод з умовою більше зацікавлені контрагенти, ніж брокери. Зацікавленість клієнтів полягає в тому, що, пропускаючи одну з торговельних стадій, вони можуть одночасно, тобто в межах однієї угоди, за поставку свого товару одержувати потрібний інший вид товару. Такий вид угоди не завжди є ефективним для брокера, оскільки в межах одного контракту необхідно забезпечити максимально прийнятний варіант товарної взаємозадоволеності клієнтів. У випадку, коли брокер не може запропонувати прийнятний варіант щодо зустрічного товару, він втрачає право на винагороду, яка, як правило, становить 4-8 % комісійних. Практика укладення таких угод на біржах реального товару свідчить, що їх питома вага в загальному біржовому обороті незначна. Це пов'язано не з сутністю самої угоди, а зумовлено частими відмовами брокерів у підготовці, на що вони мають право. 4. Бартерні угоди Це угоди, які укладаються на умовах передачі прав власності на товари без грошової оплати, тобто є товарообмінними операціями за схемою "товар" = "товар", або "товар" = "товар + гроші". Характерним для бартерних угод є те, що товарообмінні операції на товарній біржі можуть здійснюватися за двох умов: * участі біржового посередника, тобто брокера; * без його участі з обов'язковою реєстрацією товарообмінних операцій у вигляді біржових угод. У товарообмінних операціях беруть участь будь-які види продукції, регламентовані біржею як товар, яким на ній торгують. Пропорції при товарообмінних операціях на біржі встановлюються контрагентами. Механізм підготовки і здійснення товарообмінної операції на товарній біржі такий же, як і при підготовці та укладенні біржових угод. Так, замовлення на обмінну операцію приймає брокер (у випадку, коли товарообмінна операція здійснюється з участю біржового посередника), реєструє його у робочому журналі і починає підбір варіантів. У деяких випадках брокер укладає з постійним клієнтом угоду-доручення, у межах якого бере на себе зобов'язання при певних комісійних здійснити вигідну обмінну операцію. 84, 85. Договір міни. Бартерний договір:поняття та особливості.

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.

Характеристика договорів міни (бартеру)

1. Предметом договору міни (бартеру) є товар, тобто матері­альні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи. Договором міни може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

2. Міна (бартер) може здійснюватися як суто господарська операція із притаманними їй обмеженнями, зокрема щодо її суб'єктів, або як цивільно-правова, за якої таких обмежень не­ має.

Господарські операції здійснюються в межах господарської (в тому числі підприємницької) діяльності. Господарською діяльністю в свою чергу вважається будь-яка ді­яльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосе­редня участь такої особи в організації такої діяльності є регу­лярною, постійною та суттєвою. У цьому разі учасниками бартерної операції можуть бути тільки суб'єкти господарюван­ня, тобто зареєстровані в установленому законодавством поряд­ку юридичні особи, а також фізичні особи — суб'єкти підпри­ємницької діяльності.

У разі якщо міна (бартер) здійснюється у загальному цивіль­но-правовому порядку, її сторонами можуть бути юридичні та (або) фізичні особи незалежно від наявності у них статусу суб'єктів підприємницької діяльності.

3. Сторона договору міни вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупаем товару, який вона одержує взамін. Тому до договору міни (бар­теру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в до­говорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

4. Товар передається сторонами у власність, повне господар­ське відання чи оперативне управління. Як і у випадку з дого­ворами купівлі-продажу, поставки, контрактації, правила щодо яких застосовуються до договорів міни, конкретний правовий режим майна, що передається та, відповідно, набувається, зале­жить від правового статусу сторін договору міни.

5. Обмін товарами, роботами, послугами за договорами міни(бартеру) не опосередковується рухом грошових коштів, що є головною відмінністю цих договорів від договору купівлі-про­ дажу. На це вказується і у визначенні бартеру, що міститься вп. 1.19 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» бартер «передбачає проведення розрахунків за товари (роботи,послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахун­ки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, пос­луг)».

6. Обмін товарів (робіт, послуг) зазвичай відбувається на ос­нові еквівалентності їх вартості¹, що в свою чергу нерозривно пов'язано із визначенням ціни товарів (робіт, послуг), що обмі­нюються. Сторони договорів міни і бартеру мають право самос­тійно визначати їх вартість без обмежень.

За погодженням сторін можлива гро­шова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.

7. Строки договорів міни та бартеру в межах України зако­нодавством не встановлені, тому у цьому питанні можливе зас­тосування положень щодо договорів купівлі-продажу, поставки, контрактації.