- •5. Характеристика організації процесу обслуговування
- •II. Завдання та обов'язки
- •III. Права
- •1. Соціально-економічна сутність маркетингу:маркетинг як економічний процес, господарська функція, господарська концепція.
- •2. Еволюція концепцій маркетингу, тенденції їх сучасного розвитку. Концепція маркетингу - це система поглядів, які визначають орієнтацію підприємницької діяльності на певних етапах її розвитку.
- •4. Специфіка маркетингу в індустрії гостинності.
- •5. Комплекс маркетингу (маркетинг-мікс), його основні елементи – 4 «р»: продукт, ціна, збут, комунікації.
- •6. Система інструментів у маркетинговій діяльності готелів і ресторанів та їхня структура.
- •7. Процес управління маркетингом готелів і ресторанів.
- •8. Поняття середовища маркетингу, його елементи.
- •9. Контрольовані та неконтрольовані чинники.
- •10. Внутрішнє середовище маркетингу.
- •11. Аналіз факторів, що впливають на діяльність закладу та визначають його потенціал: менеджмент, виробництво, комплекс маркетингу, фінансово-економічний потенціал, персонал, корпоративна культура.
- •12. Елементи маркетингового мікросередовища: клієнти, конкуренти, посередники, контактні аудиторії.
- •13. Фактори макросередовища: демографічні, економічні, природні, соціально-культурні, науково-технічні, політико-правові.
- •14. Інформаційне забазпечення маркетингу готельно-ресторанного господарства.
- •15. Класифікація маркетингової інформації, характеристика її джерел (первинна, вторинна).
- •16. Маркетингова інформаційна система (міс): підсистеми внутрішньої інформації, зовнішньої інформації, підтримки маркетингових рішень і маркетингових досліджень.
- •17. Сутність, види (кабінетні та позакабінетні: пошукові, описові, аналітичні; кількісні і якісні) та принципи маркетингових досліджень.
- •18. Методологічні основи маркетингових досліджень.
- •19. Процес маркетингових досліджень: розробка концепції дослідження; підбір інформації; збір, аналіз та інтерпретація інформації; надання результатів дослідження.
- •20. Ринок як економічна основа маркетингу.
- •22. Класифікація споживчих послуг індустрії гостинності: кінцеві споживачі та організації-споживачі.
- •23. Фактори, що впливають на поведінку споживачів.
- •24. Фактори середовища: економічні, культурні (культура, субкультура, мода), соціальні (соціальне положення, референтні групи, сім»я), соціальні (ролі і статуси).
- •25. Особисті фактори (вік, етап життя, рід діяльності, економічне становище, тип особистості, зарозумілість, установки і переконання, стиль життя).
- •26. Мотиви поведінки, що приводять споживачів до придбання послуг закладів готельно-ресторанного господарства.
- •27. Моделювання процесу прийняття рішень про покупку (усвідомлення потреби, пошук інформації, прийняття рішень про покупку, покупка товару).
- •28. Визначення ступеня задоволеності/незадоволеності споживача.
- •29. Дослідження відношення споживачів до закладу готельно-ресторанного господарства.
- •30. Особливості поведінки організацій-споживачів.
- •32. Багаторівнева інтегральна модель готельного продукту.
- •33. Продуктова номенклатура закладу готельно-ресторанного господарства.
- •34. Концепція життєвого циклу продукту.
- •35. Характеристика етапів життєвого циклу продукту.
- •36. Залежність змісту маркетингової діяльності від стадії життєвого циклу продукту.
- •37. Сутність поняття «Новий продукт» у маркетингу готелів і ресторанів.
- •39. Сутність, параметри і фактори підвищення «конкурентноспроможності» продукції та послуг закладів готельно-ресторанного господарства.
- •40. Поняття «якість» у сфері послуг.
- •41. Концептуальні положення та моделі якості послуг в індустрії гостинності.
- •42. Забазпечення якості та конкурентноспроможності продукту.
- •43. Ціна в комплексі маркетингу.
- •44. Етапи формування цінової політики.
- •45. Фактори, що визначають ефективність цінової політики індустрії гостинності.
- •46. Постановка цілей ціноутворення: максимізація поточного прибутку, забезпечення життєздатності, лідерство на ринку, лідерство у якості продуктів, які пропонуються.
- •47. Вибір методу ціноутворення: затратний, з орієнтацією на попит, з орієнтацією на рівень конкуренції.
- •48. Цінові стратегії: конкурентні, диференційовані, асортиментні, психологічного ціноутворення, стимулюючі.
- •49. Обгрунтування та реалізація цінової стратегії закладами готельно-ресторанного господарства.
- •50. Поняття, цілі збутової політики та її місце в системі маркетингу готелів і ресторанів.
- •51. Особливості формування збутової політики закладів індустрії гостинності, фактори, що впливають на її ефективність.
- •52. Вибір каналів збуту, їх функції, характеристики (довжина, ширина).
- •54. Вибір посередників та організація взаємодії між ними.
- •55. Управління каналами збуту.
- •56. Сутність маркетингової політики комунікацій та її роль у маркетинговій політиці готелів і ресторанів.
- •57. Комплекс маркетингових комунікацій.
- •58. Особливості та специфічні інструменти проведення маркетингової комунікаційної політики закладами готельно-ресторанного господарства.
- •59. Реклама в комплексі маркетингових комунікацій:види реклами, класифікація та планування рекламних кампаній, вибір засобів розповсюдження реклами, оцінка ефективності рекламної діяльності.
- •60. Комунікаційні характеристики особистого продажу.
- •61. Зв’язки з громадськістю в комплексі маркетингових комунікацій.
- •62. Стимулювання збуту як елемент комплексного маркетингу.
- •63. Розробка програми стимулювання збуту.
- •64. Поняття «товарної марки» (марочне ім’я і/або знак), «товарного знаку».
- •65. Основні елементи та цілі формування фірмового стилю.
- •66. Організація маркетингової діяльності у закладі готельно-ресторанного господарства.
- •67. Організаційні структури служби маркетингу
- •68. Маркетинг взаємовідносин.
- •69. Внутрішній маркетинг.
- •1. Сутність управління та менеджменту.
- •2. Суб’єкт та об’єкт управління, їх характеристика, взаємозв’язок та взаємодія.
- •3. Менеджмент як вид професійної управлінської діяльності в умовах ринкових відносин.
- •4. Заклад готельного (ресторанного) господарства та готельно-ресторанний комплекс як об’єкт управління.
- •5. Управлінська діяльність менеджера в грг.
- •6. Роль менеджера в грг.
- •7. Види розподілу управлінської праці.
- •8. Види управлінських працівників.
- •9. Сутність та основні елементи управлінської діяльності.
- •10. Управлінська праця.
- •11. Діяльність керівника та його рольові функції.
- •12. Вимоги до менеджерів.
- •13. Особливості підготовки менеджерів за сучасних умов.
- •14. Функції менеджменту.
- •15. Функціональна спеціалізація управління в закладах готельно-ресторанного господарства.
- •16. Основні (загальні) та спеціальні функції менеджменту, їх взаємозв’язок.
- •17. Сутність і зміст функції планування і прогнозування.
- •18. Стратегічне планування діяльності закладів грг.
- •19. Функція організації як базисна функція менеджменту, її зміст та напрями реалізації в закладах грг.
- •20. Координування як функція забезпечення ритмічної роботи закладу, умови її виконання.
- •21. Функція мотивації (стимулювання) її сутність, значення, порядок та напрями реалізації в закладах грг.
- •22. Характеристика теорії мотивації.
- •23. Функція контролю як форма зворотного зв’язку від підрозділів закладу до органів управління.
- •24. Види контролю в грг.
- •25. Органи зовнішнього і внутрішнього контролю за діяльністю підприємств грг.
- •26. Попередній, поточний і заключний контроль.
- •27. Регулювання процесу виробництва та обслуговування на основі контролю ха діяльністю підрозділів закладів грг.
- •28. Характеристика і класифікація спеціальних (конкретних) функцій менеджменту в закладах грг.
- •29. Прийняття управлінських рішень.
- •30. Сутність управлінських рішень, їх значення для ефективності роботи готельно-ресторанних комплексів.
- •31. Класифікація управлінських рішень.
- •32. Вимоги до управлінських рішень: наукова обгрунтованість, реальність, цільова спрямованість, кількісна та якісна визначеність.
- •33. Технологія підготовки та прийняття управлінських рішень.
- •34. Аналіз і класифікація проблем в діяльності підприємств грг.
- •35. Етапи прийняття управлінських рішень.
- •36. Комунікації в управлінні.
- •37. Сутність і види комунікацій.
- •38. Оцінка ефективності комунікацій в управлінні.
- •39. Методи і стилі менеджменту.
- •40. Значення системи методів менеджменту в роботі закладів грг.
- •41. Економічні методи менеджменту, їх значення та напрями використання в закладах грг.
- •42. Зміст економічних методів менеджменту, комерційний розрахунок, ціноутворення, прибуток, матеріальне стимулювання.
- •43. Організаційно-розпорядчі (адміністративні) методи менеджменту.
- •45. Особливості регламентування в закладах грг.
- •46. Розпорядчий вплив і форми його застосування: накази, розпорядження, вказівки.
- •48. Стилі управління.
- •49. Основні види, їх сутність і особливості застосування.
- •50. Методи визначення, їх сутність і особливості застосування.
- •51. Метод визначення та оцінки ефективності використання різних стилів управління.
- •52. Соціально-психологічні аспекти управління.
- •53. Формування груп і управління ними.
- •54. Групова динаміка і керівництво колективом групи.
- •55. Значення груп у процесі управління.
- •56. Формальні і неформальні групи, їх характеристика.
- •57. Аспекти підвищення ефективності діяльності груп.
- •58. Влада і вплив: форми та основні ознаки.
- •59. Авторитет керівника в процесі формування колективу.
- •60. Лідерство я к соціально-економічне явище, сутність і значення у процесі управління групою.
- •61. Теорії лідерства, їх сучасний розвиток і підходи: автори та основний зміст.
- •62. Конфлікти: сутність, види, типи.
- •63. Причини виникнення конфлікту.
- •64. Методи та стилі управління конфліктами: внутрішноо-особистісні, структурні, міжособистісні.
- •65. Сутність міжособистісних стилів управління конфліктами.
- •66. Управління персоналом в закладах грг.
- •67. Роль персоналу в досягненні ефективності та підвищення конкурентноспроможності закладів грг.
- •68. Фактори, що визначають підвищену увагу менеджменту до персоналу в індустрії гостинності.
- •69. Особливості та проблеми управління персоналом в закладах грг.
- •70. Визначення і класифікація персоналу закладів грг.
- •71. Кількісні та якісні характеристики персоналу.
- •72. Організаційна поведінка як об’єкт управління та фактори, що визначають її якість на підприємствах грг.
- •73. Зміст та завдання управління персоналом в закладах грг.
- •74. Кваліфікаційна структура персоналу закладів грг.
- •75. Професії і посади основних підрозділів закладів грг.
- •77. Особливості професійного розвитку та зміст навчальних тренінгів персоналу закладів грг.
- •78. Критерії ділової оцінки персоналу.
- •79. Проблема мотивації та компенсації праці персоналу готельного комплексу.
- •Система нормативної документації на харчові продукти та непродовольчі товари. Система регламентування та контролю безпечності харчових продуктів та товарів. Стандартизація і сертифікація продукції.
- •Поняття про класифікацію та асортимент товару
- •Штрихове кодування і товарна класифікація експортно-імпортних продовольчих товарів. Маркування товарів: методи, види, засоби. Товарні знаки (бренди).
- •Зберігання товарів
- •Товарознавча характеристика борошна, хлібобулочних та макаронних виробів
- •1.Підприємство як суб’єкт та об’єкт ринкових відносин.
- •2.Економічні обмеження при створені та діяльності підприємстваі їх суть та зміст.
- •3.Організація державного регулювання діяльності підприємств.
- •4.Методи державного регулювання діяльності підприємств.
- •5.Класифікація підприємств по різним ознакам.
- •Глава 8 Господарського кодексу України регулює діяльність державних та комунальних унітарних підприємств.
- •Глава 9 Господарського кодексу України регулює діяльність господарських товариств.
- •Глава 10 Господарського кодексу України регулює діяльність підприємств колективної власності.
- •Глава 11 Господарського кодексу України регулює діяльність приватних підприємств.
- •Глава 12 Господарського кодексу України регулює діяльність об'єднань підприємств.
- •6.Ринкова інфраструктура підприємства та її характеристика.
- •7.Мета функціонування підприємства на ринку товарів та послуг.
- •8.”Крапка ліквідації” та методика її розрахунку.
- •9.”Крапка беззбитковості” та методи її визначення.
- •10.”Крапка мінімальної прибутковості” та методи її визначення.
- •11.Цілі та завдання діяльності підприємства та їх характеристика.
- •12.Цільова функція підприємства в умовах переходу на ринкові умови.
- •13.Планування,як інструмент обґрунтування стратегії діяльності підприємства.
- •14.Виробнича програма підприємства,її зміст та завдання.
- •16.Виробнича потужність та її сутність.
- •18.Показники обсягів діяльності підприємства та їх характеристика.
- •19.Визначення оптимальних обсягів виробництва продукції та критерії оптимальності.
- •20.Матеріально-технічне забезпечення,його сутність та завдання.
- •21.Виробничий запас підприємства,його сутність та види.
- •22.Сировинна база та її складові частини.
- •23.Збутова діяльність підприємства.
- •26.Амортизація основних фондів: її суть та значення.
- •29.Оборотні фонди підприємства та їх склад. 30.Класифікація оборотних фондів по різним ознакам.
- •1. Визначення підприємницького права.
- •2. Предмет підприємницького права, його основні категорії та інститути.
- •3. Правові відносини, що регулюються підприємницьким правом.
- •4. Товарно-грошові(майнові) та управлінські відносини.
- •5. Методологічні основи правового регулювання підприємницької діяльності.
- •6. Основні ознаки, що характеризують галузевий метод регулювання.
- •7.Система підприємницького права.
- •8. Підприємницьке право як комплексна галузь.
- •9. Співвідношення підприємницького права з іншими галузями права.
- •10. Функції підприємницького права, що визначають його характеристику.
- •11. Соціальна цінність підприємницького права як ефективного регулятора ринкових відносин.
- •12.Джерела підприємницького права.
- •13.Юридична сила нормативних актів.
- •14. Роль актів узагальнення судової практики та судових прецедентів.
- •15. Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи.
- •16. Види підприємницької діяльності.
- •17. Підприємницька діяльність, що потребує спеціально дозволу(загальні положення).
- •19. Поняття суб’єкта підприємницької діяльності.
- •20.Види та правовий статус підприємців(загальні положення)
- •21. Підприємницька діяльність без створення юридичної особи.
- •22. Правова регламентація заборони провадження громадянами підприємницької діяльності.
- •23. Підприємницька діяльність юридичних осіб.
- •24. Суб’єкти підприємницької діяльності без створення юридичної особи(громадяни-підприємці).
- •25. Суб’єкти підприємницької діяльності – юридичні особи.
- •26. Підприємства: поняття та види відповідно до законодавства України.
- •27. Статут підприємства.
- •28. Спеціальна праводієздатність підприємства.
- •29. Філії та представництва підприємств.
- •30. Дочірні підприємства, їх правовий статус.
- •31. Об’єднання підприємств, їх види та правовий статус.
- •32. Господарські товариства: поняття та види відповідно до законодавства України.
- •33. Права та обов’язки засновників і учасників господарських товариств.
- •34. Функції статутного фонду.
- •35. Особливості створення та функціонування господарських товариств різних видів.
- •36. Інші організаційно-правові форми суб’єктів підприємницької діяльності.
- •37. Поняття та правовий статус суб’єктів малого підприємництва в Україні.
- •38. Нормативні акти, що регулюють порядок державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •39. Порядок і особливості державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльност без створення юридичної особи.
- •40. Особливості реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності – юридичних осіб.
- •41. Оформлення документів, необхідних для державної реєстрації.
- •42. Отримання дозволів на початок роботи.
- •43. Підстави та порядок перереєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •44.Установчі документи юридичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності.
- •45. Функції статутного фонду.
- •46. Особливості установчих документів підприємств і господарських товариств.
- •47. Ліцензування господарської діяльності.
- •48. Патентування підприємницької діяльності.
- •49. Підстави та наслідки скасування державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності.
- •50. Реорганізація юридичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності.
- •51. Форми реорганізації.
- •52. Ліквідація юридичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності, порядок її здійснення.
- •53. Черговість задоволення претензій кредиторів.
- •54. Банкрутство суб’єктів підприємницької діяльності: поняття, суб’єкти.
- •55. Провадження у справах про банкрутство.
- •56. Порядок виявлення кредиторів.
- •57. Порядок проведення санації.
- •58. Наслідки визнання боржника банкрутом.
- •59. Майно як об’єкт підприємницької діяльності.
- •60. Склад майна підприємця.
- •61. Об’єкти майнових прав суб’єктів підприємницької діяльності.
- •62. Правовий режим речей.
- •63. Правовий режим грошей
- •64.Правовий режим цінних паперів.
- •65. Об’єкти права інтелектуальної власності суб’єктів підприємницької діяльності.
- •66. Поняття договору у підприємницькій діяльності.
- •67. Укладання, зміна і розірвання договорів.
- •68. Підстави та наслідки визнання договорів недійсними і неукладеними.
- •69. Попередній договір.
- •70. Виконання договірних зобов’язань.
- •71. Способи забезпечення виконання договірних зобов’язань.
- •72. Відповідальність за порушення договірних зобов’язань.
- •73. Припинення договірних зобов’язань.
- •74. Договір купівлі-продажу, його види.
- •75. Договір роздрібної купівлі-продажу.
- •76. Порядок заняття торговельною діяльністю і правила обслуговування населення.
- •77.Відповідальність суб"єктів підприємництва за порушення правил торговельної діяльності і торговельного обслуговування покупців.
- •78. Особливості оптової торгівлі.
- •79. Поняття та значення товарних бірж.
- •80. Порядок створення товарних бірж.
- •82. Порядок встановлення правил біржової торгівлі.
- •83. Види біржових угод.
- •86. Договір безоплатної передачі(дарування).
- •87. Договір поставки.
- •88. Договір контрактації.
- •89, 90. Поняття та зміст договору майнового найму. Види договорів майнового найму.
- •91. Договір безоплатного користування майном.
- •92. Договіо оренди.
- •93. Особливості оренди державного і комунального майна.
- •94. Договір лізингу.
- •95. Концесійний договір.
- •96. Поняття та види договорів про виконання робіт та надання послуг.
- •97. Договір підряду.
- •98. Договір підряду на капітальне будівництво.
- •99. Транспортні договори.
- •100. Система та види перевезення вантажів, їх правове регулювання.
- •101. Поняття і види договору перевезення вантажів.
- •102. Підстави припинення договору перевезення вантажів.
- •103. Відповідальність за порушення умов договору перевезення.
- •104. Комерційні акти та порядок їх складання.
- •105. Договір перевезення пасажирів і багажу.
- •106. Договір транспортної експедиції.
- •107. Договір страхування.
- •108. Правове регулювання страхової діяльності у підприємництві.
- •109. Види договору страхування.
- •111. Правове регулювання розрахункових та кредитних відносин у підприємницькій діяльності.
- •112. Договір позики та кредитний договір.
- •113. Розрахункові відносини.
- •114. Договіо банківського рахунка.
- •115. Депозитний договір.
- •116. Договір доручення.
- •117. Договір комісії.
- •118. Договір консигнації.
- •119. Догорів схову.
- •120. Договори про сумісну діяльність.
- •121. Склад майна і порядок здійснення внесків учасниками сумісної діяльності.
- •122. Установчий договір про створення юридичної особи.
- •123. Права й обов"язки сторін за установчим договором.
- •124. Поняття промислової власності.
- •125. Законодавство України про захист прав промислової власності.
- •126. Правова охорона винаходів, корисних моделей та промислових зразків.
- •127. Охорона прав на знаки для товарів та послуги.
- •128. Фірмове найменування.
- •129. Ліцензійні договори та договори на передачу права власності на винахід, корисну модель, промисловий зв"язок, знаки для товарів та послуг.
- •131. Раціоналізаторські пропозиції.
- •132. Сорти рослин.
- •133. Зазначення походження товару.
- •134. Топографії інтегральних мікросхем.
- •136. Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства.
- •137. Поняття та прояви монопольної діяльності.
- •139. Неправомірні угоди між підприємцями.
- •140. Дискримінація підприємців органами державної влади та управління.
- •141. Відповідальність за порушення антимонопольного законодавства.
- •142. Поняття недобросовісної конкуренції, її прояви на ринку.
- •143.Відповідальність за недобросовісну конкуренцію.
- •144. Загальні положення про зовнішньоекономічну діяльність у сфері підприємництва.
- •145.Зовнішньоекономічні договори(контракти).
- •146. Валютне регулювання і валютний контроль.
- •147. Особливості вирішення зовнішньоекономічних спорів.
- •148. Міжнародний комерційний арбітраж.
- •149. Способи і механізми захисту прав та законних інтересів суб"єктів підприємницької діяльності.
- •150.Цивільний, кримінальний, адміністративний і нотаріальний захист прав та законних інтересів суб"єктів підприємницької діяльності.
- •151. Розгляд господарських спорів судами загальної юрисдикції.
- •152. Підвідомчість господарських спорів і компетенція господарських судів щодо їхнього вирішення.
- •153. Порядок розгляду спорів господарськими судами.
- •154. Виконання рішень господарського суду.
- •155. Розгляд господарських спорів третейськими судами.
- •Стандартизація якості готельних послуг
- •Сертифікація готельних послуг
- •Правила користування готелями та надання готельних послуг в Україні
- •9.2. Класифікація готелів
- •.Функціональне призначення готельного підприємства
- •Типологія готельних підприємств . Основні принципи типології
- •1. Сфера застосування
- •2. Нормативні посилання
- •3. Загальні пояснення
- •4 Основні поняття
- •4.1 Виконавець
- •4.2 Готельна послуга
- •8.3 Напівпансіон (de Halbpension (5) en half board (5) fr demi-pension (5) ru полупансион (8))
- •8.4 Повний пансіон (de Vollpension (5) en full board (5) fr pension complète (5) ru полный пансион (6))
- •8.5 «Усе включено» (de «All inclusive» (5) en «all inclusive» (5) fr «tout compris» (5))
- •Класифікація готельних підприємств в Україні
- •Місткість номерного фонду
- •Класифікація готельних номерів
- •Основні терміни та поняття
- •Організація побутового обслуговування
- •Основні блоки приміщень готелів
- •Міжнародна класифікація готельних номерів
- •Тема 14. 1.Функціональна організація приміщень.
- •Ва 5. Сучасні принципи оформлення інтер'єру та екстер'єру готелів
- •Глава 5. Сучасні принципи оформлення інтер'єру та екстер'єру готелів
154. Виконання рішень господарського суду.
Вступивши в законну силу, рішення господарського суду набувають якості обов’язковості і виконавчості, внаслідок чого сторони зобов’язані діяти згідно з приписом рішення.
Виконання рішення господарського суду є завершальною і важливою стадією господарського процесу. Реальний захист відновлення порушених суб’єктивних прав юридичної особи, громадянина-підприємця можуть бути забезпечені лише тоді, коли боржник добровільно підкоряється рішенню господарського суду або буде примушений до цього компетентними органами, коли буде виконане рішення господарського суду. Кожне рішення господарського суду повинно бути виконане у встановленому законодавством порядку, тобто реалізоване для досягнення тієї мети, про яку дбала зацікавлена організація, коли зверталася до господарського суду. В іншому випадку звернення до цього органу виявилося б непотрібними витратами коштів, сил, часу сторін і господарського суду, оскільки захист прав є не що інше, як його реальне, в необхідних випадках — примусове здійснення. Тому в рамках господарського процесу регулюються і здійснюються не тільки правовідносини по розгляду й вирішенню господарських справ, але й по виконанню прийнятих рішень.
Як стадія господарського процесу виконання судових рішень здійснюється в процесуальній формі, та порядок діяльності органів виконання заздалегідь приписаний законом. Зацікавленим особам забезпечена можливість брати участь у виконавчому провадженні, при цьому їм надані певні процесуальні права. Чітке і своєчасне виконання всіх рішень господарського суду робить діяльність його органів ефективною. Саме тому провадження по виконанню судових рішень має важливе значення і за своєю суттю є заключною стадією господарського процесу з конкретної справи. Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України (ст. 115 ГПК). Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Пред’явленням наказу до виконання порушується виконавче провадження. Провадження по виконанню рішень будь-якого юрисдикційного органу має важливе значення в механізмі захисту прав. Помилки, які допущені на цьому заключному етапі захисту права, можуть звести нанівець попередню діяльність правоохоронного органу і призвести до зворотнього результату — порушення суб’єктивних прав сторін, які сперечаються. Тому примусове здійснення порушеного або оспорюваного права знаходиться під контролем суду, одночасно є заключною стадією провадження в юрисдикційному органі.
Необхідно відрізняти примусове виконання рішення господарського суду відносно боржника від стадії виконавчого провадження, яка складається з низки процесуальних дій, зокрема видачі наказу, який може і не бути подано до виконання у зв’язку з добровільним виконанням рішення; видачі дубліката наказу, якщо останній втрачено; відстрочки, розстрочки, зміни одного способу та порядку виконання іншим, повороту виконання рішення та інше. Названі дії пов’язані з виконанням рішення незалежно від того, яким чином воно виконується — добровільно чи примусово. Вказані дії мають одну мету — реальне забезпечення захисту дійсно порушеного або оспорюваного права. Вони становлять самостійну і заключну стадію господарського процесу. Норми, які регулюють провадження в господарському суді, становлять самостійний інститут господарського процесуального законодавства. У виконавчому провадженні беруть участь державні та інші органи й посадові особи, до компетенції яких входить примусове виконання рішень господарського суду, і сторони (стягувач і боржник). Згідно із Законом України “Про виконавче провадження” примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Відповідно до Закону України “Про державну виконавчу службу” примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці районних, міських (міст обласного значення), районних у містах відділів державної виконавчої служби та інші органи, організації і посадові особи, які здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених Законом “Про виконавче провадження”. Учасниками виконавчого провадження є суд, суддя, державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, працівники органів внутрішніх справ, інших органів і установ, інші особи. Сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Боржник у стадії виконавчого провадження — це особа, зобов’язана за рішенням господарського суду здійснювати певні дії на користь другої сторони — стягувача. Стягувачем буде сторона, на користь якої провадиться стягнення. Стягувачем звичайно є попередній позивач, але при повороті виконання рішення стягувачем може бути попередній відповідач. У виконавчому провадженні сторони можуть діяти особисто або через представників. Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом (ст. 116 ГПК). Наказ може бути видано на виконання не тільки рішення, але й постанови господарського суду. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. У разі повного чи часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Взаємний залік сум не проводиться. Виконання рішення господарського суду здійснюється, як правило, за участю сторони, на користь якої воно винесено. Накази про стягнення грошових сум разом із рішенням видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення грошових сум до бюджету надсилаються або видаються господарським судом місцевим органам податкової служби для виконання у встановленому порядку через установи банку. Решта наказів виконується державними виконавцями. Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом (ст. 116 ГПК). Згідно зі ст. 117 ГПК у наказі господарського суду має бути зазначено: — найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, дата видачі наказу та строк його дії; — резолютивна частина рішення; — найменування стягувача і боржника, їх адреси, номери рахунків у банках. Якщо рішенням господарського суду встановлюється відстрочка або розстрочка виконання, в наказі зазначається, з якого часу починається перебіг строку його дії. Виданий стягувачеві наказ може бути пред’явлено до виконання не пізніше трьох місяців з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесення ухвали про поновлення пропущеного строку для пред’явлення наказу до виконання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено (ст. 118 ГПК). У процесі виконання судового рішення сторони можуть укласти мирову угоду. Мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу (ст. 121 ГПК). Господарське процесуальне законодавство передбачає випадки зупинення виконання судового рішення. Суд касаційної інстанції за заявою сторони чи поданням прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації. Про зупинення виконання судового рішення виноситься ухвала. Після закінчення перегляду оскарженого судового рішення господарський суд може поновити виконання судового рішення, про що виноситься ухвала (ст. 121-1 ГПК). У разі пропуску строку для пред’явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві й боржникові, яка може бути оскаржена (ст. 119 ГПК). Господарський суд може видати дублікат наказу (ст. 120 ГПК) у разі його втрати, якщо стягувач звернувся із заявою по це до закінчення строку, встановленого для пред’явлення наказу до виконання. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв’язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем — довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред’явлено. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника; у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання (ст. 121 ГПК). Відстрочка — це відкладення або перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини також повинні визначатись господарським судом. При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів до забезпечення позову. Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю. Гарантією захисту майнових прав господарюючих суб’єктів є передбачений господарським процесуальним кодексом поворот виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду (ст. 122 ГПК). Якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані й прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненим чи скасованим у відповідній частині рішенням, постановою. Поворот виконання спрямований на відновлення прав боржника, що порушені виконанням рішення. Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника. До заяви має бути додана довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем. При повороті виконання першопочатковий стягувач зобов’язаний повернути першопочатковому боржнику гроші чи майно, яке від нього одержав за скасованим рішенням. У випадку неможливості повернення майна в натурі в постанові суду повинно бути передбачено відшкодування вартості цього майна. Якщо не виконані рішення або постанова змінені чи скасовані й прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або заяву залишено без розгляду, господарський суд виносить ухвалу про повне або часткове припинення стягнення за зміненими або скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Належне виконання рішення господарського суду, окрім законослухняної поведінки боржника і стягувача, залежить і від діяльності органів Державної виконавчої служби, тому ст. 121-2 ГПК передбачає оскарження дій чи бездіяльності цих органів. Скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником чи прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце засідання якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органу виконання судових рішень. Ухвала може бути оскаржена.