111. Правове регулювання розрахункових та кредитних відносин у підприємницькій діяльності.

 Основними провідниками кредитно-фінансових відносин в суспільстві є банки, які виступають могутнім інструментом структурної політики і регуляції економіки, що здійснюється шляхом перерозподілу фінансів, капіталу у формі банківського кредитування інвестицій, необхідних для пі Аналіз юридичних норм, що регламентують суспільні відносини в галузі кредиту, свідчить, що ці правовідносини є проявом цивільно-правових, адміністративно-правових та фінан сово-правових відносин, а метод правового регулювання є неоднорідним. Він, з одного боку, заснований на методах, притаманних цивільному праву — рівність учасників, а з іншого — на фінансово-правовому та адміністративно-пра вовому методі регулювання — визнання юридичної нерівності сторін (з моменту надання кредиту і здійснення контролю кредитора над позичальником), а значить методі владних приписів. Але ж адміністративне право не регулює фінансових відносин, специфіка яких диктує необхідність застосу вання фінансово-правового методу. Більшість приписів в таких випадках видається фінансово-кредитними органами держави, створеними спеціально для здійснення фінансової діяльності, і такі установи пов'язані з іншими органами дер жави лише функціонально по лінії фінансової діяльності; в цих відносинах відсутнє повне підпорядкування.

Відносини щодо відкриття рахунку в банку виникають тому, що в силу закону суб'єкт підприємницької діяльності не має права тримати кошти понад суми (ліміту), встановленої комерційним банком, в своїй касі. І хоча такі відносини вини кають на підставі поданої клієнтом заяви для відкриття ра хунку і передбачають укладення договору, кредитна устано ва перевіряє правовий статус заявника, наявність документів, необхідних для відкриття рахунку і лише після цього дає згоду на його відкриття. Права і обов'язки власника рахунку визначаються нормативними актами Національного банку України, норми яких носять суто імперативний характер і не дозволяють сторонам діяти за своїм волевиявленням, тобто є фінансово-правовими нормами.

Відкриття рахунку тягне за собою розрахунково-касове обслуговування банківською установою суб'єкта підприєм ницької діяльності, що дозволяє останньому вступати в ци вільно-правові відносини, пов'язані з розрахунками по його основній діяльності, а також дає можливість бути учасни ком кредитних відносин з банком. І якщо відносини щодо господарської діяльності є цивільно-правовими, то ті ж відно сини стосовно розрахунків між ними мають складну право ву природу, мають інший суб'єктний склад (постачальник, покупець і банківські установи, що їх обслуговують) і є ком плексним правовим інститутом.

112. Договір позики та кредитний договір.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Договір позики вважається безпроцентним, якщо:

1) він укладений між фізичними особами на суму, яка не перевищує п'ятдесятикратного розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, і не пов'язаний із здійсненням підприємницької діяльності хоча б однією із сторін;

2) позичальникові передані речі, визначені родовими ознаками. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором. 1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. 1. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

2. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернено. Позичальник має право відмовитися від отримання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом. У випадку порушення позичальником встановленого кредитним договором обов'язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором. Договором, виконання якого пов'язане з переданням у власність іншій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками, може передбачатися надання кредиту як авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (комерційний кредит), якщо інше не встановлено законом.