78.Форми соціального страхування населення в нових економічних умовах

Світова практика свідчить, про наступні основні форми (інститути) соціального захисту населення: соціальне страхування (з публічно-правовим статусом); соціальна допомога, що надається державою; приватна страхова ініціатива і соціальні послуги, що надаються підприємствами різних форм власності.

У країнах з розвинутою ринковою економікою кожна з цих чотирьох форм соціального захисту (концепція чотирьох стовпів) відіграє цілком визначену роль. Світовий досвід свідчить, система соціального страхування - це основний інститут соціального захисту в умовах ринкової економіки, покликаний забезпечити реалізацію конституційного права громадян на матеріальне забезпечення в старості, у випадку хвороби, повної або часткової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття. Прийнятними мінімальними рівнями соціальних гарантій для застрахованих при настанні страхових випадків по рекомендації Міжнародної організації праці (Конвенція № 102 (1952 р.) вважається 40-50% заміщення заробітної плати кваліфікованого робітника.

Оптимальною пропорцією розподілу страхового навантаження між працівниками і роботодавцями вважається паритетна її розкладка, що перешкоджає невиправданому зниженню поточних витрат працівників, підвищує їхню мотивацію до набуття прав на коллективно-персоніфікований страховий захист, дозволяє гармонізувати відносини між соціальними суб\'єктами.

79.Необхідність змін в системі пенсійного забезпечення в нових умовах розвитку українського суспільства

Існуюча солідарна пенсійна система, функціонування якої врегульовано Законами України "Про пенсійне забезпечення" і "Про недержавне пенсійне забезпечення", на сьогоднішній день не відповідає ні світовим стандартам у сфері пенсійного забезпечення, ні потребам пенсіонерів.

Необхідність поступового впровадження накопичувальної системи пенсійного страхування очевидна. Поданий у Верховну Раду України Проект Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 13.12.2010 року покликаний створити умови для впровадження реформ у цій сфері і одночасно забезпечити поліпшення рівня пенсійного забезпечення з збереженням стабільності бюджету Пенсійного фонду в існуючих демографічних умовах.

Так, законопроектом передбачено, що підвищення пенсії за віком торкнеться тільки деяких категорій осіб з інвалідністю, зокрема, осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідів по зору I групи - сліпих та інвалідів з дитинства. А надбавки за стаж понад 30 років у жінок та 35 років у чоловіків фактично нівелюють принципи пенсійного страхування.

Необхідно відзначити ряд нововведень, які відповідають принципам соціальної справедливості і свідчать про здоровий підхід законодавця до розробки регулятивних норм, і, крім того, в разі їх прийняття можуть знизити соціальну напруженість у суспільстві.

Так, виплати дострокової пенсії (за півтора року) державним службовцям, депутатам, прокурорам, суддям будуть проводитися тільки непрацюючим пенсіонерам і, крім того, буде введено обмеження заробітку для призначення пенсії даним категоріям осіб сумою заробітної плати, на яку нараховується єдиний соціальний внесок, як для інших категорій пенсіонерів. А призначення дострокових пенсій народним депутатам буде можливо не за 2 роки до досягнення пенсійного віку, а за півтора, як це передбачено для інших категорій пенсіонерів.