48.Інвестиції в людський капітал як соціально-економічна категорія.

Поняття "людський капітал" означає не лише усвідомлення вирішальної ролі людини в економічній системі суспільства, а й визнання необхідності інвестування в людину, оскільки капітал набувається та збільшується шляхом інвестування (за рахунок обмеження поточного споживання) і дає тривалий економічний ефект.

Інвестиції в людський капітал становлять будь-які дії, які підвищують професійну кваліфікацію і продуктивні здібності людини і, тим самим, продуктивність праці працівників. Витрати, які сприяють підвищенню людської продуктивності, можна розглядати як інвестиції, оскільки поточні витрати здійснюються з тим розрахунком, що їх буде багаторазово компенсовано зростаючим потоком доходів у майбутньому.

Інвестиції в людський капітал бувають різних видів. Передусім це, звичайно, витрати на освіту, включаючи загальну і спеціальну, формальну і неформальну освіту, підготовку за місцем роботи і т. д. Вони є найочевиднішим, найпоширенішим і, напевне, найважливішим видом інвестицій у людський капітал. Освіта формує працівників, які стають більш кваліфікованими і більш продуктивними. Велике значення мають також витрати на охорону здоров'я. Добре здоров'я — результат витрат на профілактику захворювань, медичне обслуговування, дієтичне харчування і поліпшення життєвих умов — продовжує тривалість життя, підвищує працездатність і продуктивність праці працівників. Насамкінець, витрати на мобільність, завдяки яким працівники мігрують з місць, де відносно низька продуктивність праці, в місця з відносно високою продуктивністю, збільшуючи тим самим результати використання свого людського капіталу. Крім названих вище, відповідно до основних активів людського капіталу, до інвестицій відносять також витрати на пошук економічно значимої інформації, виховання дітей (вкладення в майбутній людський капітал) та ін.

Отже, всі види витрат, які можна оцінити в грошовій або іншій формі і які сприяють зростанню в майбутньому продуктивності та заробітків працівника, розглядаються нами як інвестиції в людський капітал.

Інвестування — це важлива передумова виробництва людського капіталу, але ще не саме його виробництво, що здійснюється в процесі активної людської діяльності, в якій майбутній власник цього капіталу практично завжди виступає одночасно і об'єктом, і суб'єктом, і результатом впливу. Людський капітал створюється як у суспільному секторі економіки (наприклад, у сфері освіти) за рахунок державних і приватних інвестицій, так і на особистісному рівні в тому розумінні, що витрати часу і праці на саморозвиток та самовдосконалення майбутнього власника людського капіталу абсолютно необхідні для нарощення цього капіталу. Ці приватні витрати потім обов'язково включаються в суспільні витрати відтворю-вального процесу, оскільки накопичений запас знань, умінь та інших продуктивних рис людини може реалізуватися і бути оціненим лише в суспільстві завдяки активній діяльності його власника.

50.Розрахунок індексу тривалості життя.

Однією з гострих і найбільш значущих проблем для сталого соціально-

економічного розвитку України є проблема збереження й зміцнення трудового

потенціалу. Перехід до нової моделі суспільного розвитку в системі світових

взаємин обумовлює важливість та своєчасність досліджень зазначеної проблеми, а

потреба у створенні повноцінних умов для розвитку трудового потенціалу

посилює практичну значущість її вирішення. Саме кількісні та якісні параметри

трудового потенціалу стають у сучасних умовах вагомим чинником

результативності економічних перетворень.

обрахунок індексу тривалості життя проводиться за формулою

Іlife = Xi- Xmi / Xmax – Xmin

де Іlife – індекс тривалості життя;

Xi – очікувана тривалість життя під час народження населення i-ї

території;

Xmax – максимальне значення показника (на рівні 85 років);

Xmin – мінімальне значення показника (на рівні 25 років).

Така методика розрахунку індексу тривалості життя обумовлює набуття

відповідного значення в межах від 1 до 0, тобто чим ближче значення

обрахованого індексу до 1, тим триваліше життя населення відповідної країни.

Тривалість життя населення є одним з елементів демографічної підсистеми

трудового потенціалу країни. Ця підсистема є основою кількісної складової

трудового потенціалу, тобто характеризує швидкість відновлення відповідного

ресурсу. Особливість цього показника полягає в його інтегральній сутності. Саме

через оцінювання тривалості життя можна здійснювати аналіз соціально-

економічної та соціально-психологічної підсистем трудового потенціалу. Таким

чином, тривалість життя опосередковано характеризує деякі елементи якісної

складової трудового потенціалу.