- •2.Населення як елемент продуктивних сил і носій виробничих відносин.
- •3.Населення як демографічна категорія: постійне, наявне, юридичне населення.
- •4.Економічно активне і економічно неактивне населення.
- •5.Природний та механічний рух населення, його показники. Види і наслідки міграції.
- •6.Відтворення населення. Прогнози відтворення населення в Україні.
- •7.Шляхи вдосконалення державної демографічної політики регулювання демографічних і міграційних процесів.
- •8.Трудовий потенціал як соціально-економічна і обліково-статистична категорія.
- •9.Трудовий потенціал як форма прояву особистісного фактора.
- •10.Характеристика трудових ресурсів і трудового потенціалу України, їх прогнози.
- •11.Визначення управління як соціально-економічного явища і як процесу.
- •12.Функції управління соціально-економічними об’єктами.
- •14. Утп як державна система планомірного регулювання процесів відтворення, розподілу та використання трудових ресурсів суспільства.
- •15. Елементи державної системи утп. Цілі, завдання і функції утп.
- •16. Цілі, завдання і функції утп на державному рівні
- •17.Організаційний та функціональний аспекти державної системи утп
- •18.Завдання та функції державних, регіональних та галузевих органів утп України
- •19.Роль науково-дослідних установ та наукових досліджень у забезпеченні органів утп необхідною інформацією та нормативно-правовими документами.
- •20.Технологія прийняття та реалізації рішень щодо утп на різних рівнях суспільної системи.
- •21.Нормативно-правова база утп, порядок її розробки, затвердження та перегляду.
- •22.Система нормативно-правових актів, що регулюють утп
- •23. Характеристика основних законодавчих актів у сфері праці
- •24.Науково-методичне обслуговування процесів управління і використання трудового потенціалу
- •25. Характеристика науково-методичної бази в галузі планування і прогнозування, регулювання зайнятості, організації діяльності органів управління трудовими ресурсами, регулювання трудових доходів
- •26.Кадрове і фінансове забезпечення використання трудового потенціалу
- •27.Ринок праці як підсистема ринкової економіки: макроекономічні аспекти
- •28. Ринок праці як інструмент включення робочої сили в суспільне виробництво
- •29.Ринок праці як ринок особливого виду. Регулятори ринку праці.
- •30. Конкуренція наринку праці, її види та роль у функціонуванні ринкової економіки.
- •31. Становлення ринкової економіки України і ринку праці.
- •32. Характеристика ринку праці України, його структура, функції, умови ефективного функціонування, тенденції розвитку.
- •33. Основні завдання планування трудового потенціала в умовах становлення ринкової економіки в Україні.
- •34. Система балансів трудових ресурсів і методи їх розробки.
- •35.Баланс ринку праці: сутність, порядок і методи розробки.
- •36. Планування зайнятості працездатного населення та забезпечення потреб народного господарства в робочій силі.
- •37. Оптимізація пропорцій розподілу трудового потенціалу за галузями народного господарства, територіями та основними видами діяльності.
- •38. Прогнозування чисельності населення та розвитку трудового потенціалу.
- •39. Зайнятість і безробіття як соціально-економічні явища. Поняття ефективної зайнятості.
- •40. Методи впливу на попит, пропозицію і ціну робочої сили на макрорівні.
- •41. Порядок формування, організація виконання програм зайнятості.
- •42. Оцінка ефективності політики зайнятості в Україні.
- •43. Поняття та основні показники загальноосвітнього і професійного рівня трудового потенціалу.
- •44. Конкурентоспроможність робочої сили і професійна мобільність людини на ринку праці.
- •45. Функції та структура державної системи загальної та професійної освіти.
- •46. Людський капітал в системі соціально-економічних категорій
- •47. Соціально-економічне значення концепції людського капіталу.
- •48.Інвестиції в людський капітал як соціально-економічна категорія.
- •50.Розрахунок індексу тривалості життя.
- •51. Розрахунок індексу рівня освіченості
- •52. Взаємозв’язок економічного зростання, зайнятості і людського розвитку.
- •54. Людський розвиток як шлях до економічного зростання
- •55. Рівень життя, нерівність і людський розвиток
- •57.Освіта, культура, інтелектуальний потенціал як чинники людського розвитку.
- •58. Гендерні аспекти людського розвитку.
- •60. Моделі мотивації економічної активності трудового потенціалу
- •63. Рівень життя та його вплив на економічну і соціальну активність.
- •65. Види доходів та економічні закони, що регулюють їх розподіл.
- •66. Заробітна плата як основна форма трудових доходів. Сутність, функції і форми заробітної плати
- •70. Економічна роль держави в умовах ринку та її функції: ефективності, справедливості, стабільності
- •71.Державне регулювання заробітної плати. Законодавство про оплату праці
- •72.Економічний ефект мінімуму заробітної плати. Законодавство про оплату праці.
- •73.Новий зміст соціальної політики на етапі переходу до ринкової економіки
- •74.Створення умов для творчої, високопродуктивної праці як основне завдання державної соціальної політики
- •75.Сучасні напрямки соціальної політики в Україні.
- •76.Соціальний захист населення як елемент соціальної політики
- •77.Нова роль суспільних фондів споживання
- •78.Форми соціального страхування населення в нових економічних умовах
- •79.Необхідність змін в системі пенсійного забезпечення в нових умовах розвитку українського суспільства
- •80.Перспективи розвитку соціальної політики в Україні з урахуванням світового досвіду.
- •81.Сутність соціального партнерства та його роль у регулюванні ств і використанні трудових відносин
- •82.Складові системи соціального партнерства та механізм її функціонування.
- •83.Порядок ведення переговорів на національному рівні та укладання генеральної угоди
- •84. Суть, значення та завдання професійної орієнтації
- •85. Управління професійною орієнтацією. Основні напрямки професійної орієнтації.
- •86. Світовий досвід управління професійною орієнтацією.
- •87. Завдання управління з формування професійного рівня трудового потенціалу.
- •88. Система професійної підготовки трудового потенціалу в Україні.
- •89. Організація перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів робітничих професій.
- •90. Становлення і розвиток міжнародного співробітництва в управлінні трудовим потенціалом.
- •91. Міжнародна організація праці (моп): цілі, завдання, функції, структура та основні напрямки діяльності.
- •92. Проблеми створення єдиного ринку праці в країнах Європейського економічного співтовариства.
- •93. Участь України в європейських і світових структурах. Двостороннє міжнародне співробітництво в управлінні трудовими ресурсами.
- •94. Проблеми інтеграції України в світовий ринок праці.
- •95. Поняття, показники і критерії економічної та соціальної ефективності використання трудових ресурсів.
- •96. Методичні основи класифікації резервів ефективності використання трудового потенціалу.
- •97.Сучасний рівень ефективності використання трудового потенціалу України.
- •98. Характеристика резервів і шляхи підвищення ефективності використання трудового потенціалу України.
- •99.Структурні зміни світового ринку праці у 90-х роках двадцятого століття.
- •Населення як елемент продуктивних сил і носій виробничих відносин.
70. Економічна роль держави в умовах ринку та її функції: ефективності, справедливості, стабільності
Адам Сміт зі своєю визначною книгою”Багатство народів” (1776) був гордий своїм пізнанням порядку в економічній системі. Він проголосив принцип “невидимої руки”, який твердить, що кожною особою в її егоїстичному переслідуванні тільки своєї власної вигоди керує якась невидима рука, мета якої – досягти найбільшої вигоди для всіх. Сміт побачив гармонію між приватним і суспільним інтересами. За його підходом до економіки будь-яке державне втручання у вільну конкуренцію майже завжди шкідливе.
Доктрина “невидимої руки” Сміта пояснює, чому результат діяльності ринкового механізму є таким впорядкованим. Його погляд на силу, що управляє ринковим механізмом, надихає сучасних економістів – і прихильників, і критиків капіталізму. Після більш як двох століть досвіду і міркувань ми тепер усвідомлюємо розмах і реалістичні обмеження цієї доктрини. Ми знаємо, що інколи ринок дозволяє спади, мають місце “невдачі” ринку, і що ринки не завжди ведуть до найефективніших результатів. Важливі невдачі ринку - це недосконала конкуренція і збитки від, наприклад, забруднення навколишнього середовища. Давайте з’ясуємо ту вирішальну роль, яку відіграє конкуренція в ринковій економіці.
Досконала конкуренція. Сміт сам визнавав, що достоїнства ринкового механізму проявляються повністю лише тоді, коли присутня система стримувань і противаг досконалої конкуренції. Що розуміється під досконалою конкуренцією? Це спеціальний термін, який відповідає ринку, на якому жодна з фірм чи жоден із споживачів не є достатньо могутніми, щоб впливати на ринкову ціну. Наприклад, ринок пшениці є досконало кенкурентний, оскільки навіть найбільше сільськогосподарське підприємство дає тільки мізерну частку світового збору пшениці і не може суттєво впливати на ціну пшениці.
Доктрина невидимої руки прийнята для економіки, в якій всі ринки досконало конкурентні. За таких умов ринку генеруватимуть ефективний розподіл ресурсів, так що економіка перебуватиме на межі виробничих можливостей. Коли всі галузі є об’єктами стримувань і противаг досконалої конкуренції, ринки можуть забезпечити ефективну товарну номенклатуру за найефективніших технологій та використання мінімальної кількості ресурсів.
Таким чином, Адам Сміт відкрив цікаву властивість конкурентної ринкової економіки. За досконалої конкуренції, без невдач ринку, ринки витискають з доступних ресурсів настільки багато корисних товарів і послуг,наскільки це можливо. Проте коли сили монополії, або збитки від забруднення навколишнього середовища, або подібні невдачі ринку стають надто поширеними, ці чудові властивості невидимої руки можуть зійти на нівець.
71.Державне регулювання заробітної плати. Законодавство про оплату праці
Закон "Про оплату праці" визначає сферу державного регулювання заробітної плати найманих працівників в Україні. На державному рівні відбувається:
• встановлення розміру мінімальної заробітної плати;
встановлення державних норм і гарантій оплати праці;
• встановлення умов і розмірів заробітної плати керівників
підприємств, заснованих на державній, комунальній власності;
• встановлення умов і розмірів заробітної плати працівників
підприємств, установ і організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету;
• регулювання фондів оплати праці працівників підприємств-монополістів згідно з переліком, що визначається Кабінетом
Міністрів України;
• оподаткування доходів працівників.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Стаття 3 Закону "Про оплату праці" визначає її як законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці (обсяг робіт).
На державному рівні забезпечується також регулювання заробітної плати при відхиленні від тарифних умов. Такими умовами вважається виконання робіт, які не відповідають нормальним вимогам, що встановлені законодавством про працю, колективним чи трудовим договором.
Як компенсація за роботу при відхиленні від нормальних умов праці законодавство передбачає відповідні доплати понад тарифну ставку або посадовий оклад. Такі доплати є своєрідними гарантіями оплати праці, оскільки вони дозволяють диференціювати заробітну плату залежно від умов праці.
До сфери державного регулювання віднесено також встановлення норм оплат праці: в надурочний час; у святкові, неробочі і вихідні дні; в нічний час; за час простою, що стався не з вини працівника; при виготовлені продукції, що виявилась браком не з вини працівника. Зокрема, у останньому випадку місячна заробітна плата працівника не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки (окладу).
Закон "Про оплату праці" до сфери державного регулювання відносить також встановлення гарантій для працівників при оплаті щорічних відпусток; часу, протягом якого працівник виконував державні обов'язки та в інших випадках, коли за працівником за законодавством зберігається середній заробіток.
Державне регулювання заробітної плати охоплює також встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній і комунальній власності.
Заробітна плата працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законодавчих та інших нормативних актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів у межах бюджетних асигнувань та інших позабюджетних доходів.
Державному регулюванню підлягає заробітна плата працівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, суду та прокуратури, митної і податкової служб.
Законодавство про оплату праці грунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України "Про колективні договори і угоди", Закону України "Про підприємства в Україні" та інших актів законодавства України.