30. Конкуренція наринку праці, її види та роль у функціонуванні ринкової економіки.

Конкуренція – економічне суперництво, боротьба між суб’єктами господарської діяльності за кращі умови виробництва і реалізації товарів та послуг з метою отримання якомога більшого прибутку. Завдання конкуренції – суперництво ринкових суб’єктів за реалізацію власних інтересів шляхом набуття економічних конкурентних переваг порівняно зі своїми суперниками.

Залежно від поєднання форм ринку (вільної конкуренції або монополії та олігополії тощо) і грошових систем (більшою чи меншою мірою це пов'язано з розвитком кредитування) розрізняються такі основні моделі конкуренції на ринку робочої сили:

1) надання ринків робочої сили можливості формування заробітної плати. У результаті виникали різні форми ринку: монополії покупців, монополії продавців і т.д. Монополія роботодавців на ринку робочої сили дозволяла роботодавцям знижувати заробітну плату, а робочим отримувати лише таку частину продукту, яка набагато менше, ніж це було б, якщо б конкуренція на стороні роботодавців призвела заробітки в стан рівноваги;

2) групи роботодавців та робітників визначають заробітну плату в ході переговорів під керівництвом державних органів. Розподіл здійснюється органами самоврядування або професійно-становими групами;

3) розподіл доходів складається в умовах повної конкуренції через механізм вільних цін, виконують такі функції: передачі достовірної інформації про попит та пропозицію товарів і послуг; служать стимулом до застосування найбільш економічних методів виробництва; визначають, хто отримує і яку частку виробленого продукту, т. е. встановлюють правила розподілу доходів. Розподіл в умовах повної конкуренції пов'язано з виникненням суттєвих відмінностей в купівельній спроможності доходів. На практиці вироблені способи коригування розподілу для ринку вільної конкуренції. Це податкова політика - встановлення прогресивного прибуткового податку.

Досконала конкуренція наринку трудових ресурсів передбачає наявність чотирьох головних ознак:

1) пред'явлення попиту на певний вид праці (тобто на працівників конкретної кваліфікації і професії) досить великою кількістю конкуруючих між собою фірм;

2) пропозицію своєї праці усіма працівниками однієї і тієї ж кваліфікації і професії (тобто входять доскладу деякої неконкуруючих групи) незалежно один від одного;

3) відсутність будь-якого одного об'єднання з боку як покупців трудових послуг (монопсонія), так і їхніх продавців (монополія);

4) об'єктивна неможливість агентів попиту (фірм) і агентів пропозиції (працівників) встановлювати контроль за ринковою ціною праці, тобто примусово диктувати рівень заробітної плати.

Наконкурентному ринку праці великому числу конкуруючих фірм, що купують конкретні види праці, протистоять робітники, які мають однакову кваліфікацію і пропонують свої послуги незалежно один від одного. Якщо вони не об'єднані в профспілки, то кожен робітник конкурує з іншими робітниками за вільні робочі місця, які є в наявності у кожний даний період часу. При цьому конкретний індивід суб'єктивно визначає длясебе, скільки часу він буде працювати. З цих індивідуальних рішень складається зрештою обсяг пропонування праці в економіці.

В умовах досконалої конкуренції ні фірма, ані окремий робітник не мають контролю над існуючим у даний період рівнем заробітної плати і обсягом зайнятості, тобто вони не можуть впливати на стан ринкової рівноваги. Рівноважна ставка зарплати встановлюється в кожний момент внаслідок взаємодії сукупного попиту на працю і сукупного пропонування праці. Недосконало конкурентні структури, які виникають на ринку праці, надають особливостей його функціонуванню. Тут можуть виникнути три ситуації:покупцем є монопсоніст або олігопсоніст на ринку праці; продавцем є монополіст на ринку праці; двостороння монополія: монополіст – продавець зустрічається з покупцем – монопсоністом.

Види економічної конкуренції

* За галузево-територіальною ознакою

o Внутрішньогалузева; o Міжгалузева;

o Міжнародна;

* За кількістю суб'єктів ринку та ступенем їх конкурентної сили:

o Досконала (чиста); o Недосконала (монополія, монополістична конкуренція, олігополія)

* За методами конкурентної боротьби

o цінова; o нецінова

o чесна; o нечесна

Роль конкуренції у ринковій економіці:

Функція регулювання. Щоб перемогти у конкурентній боротьбі, підприємець має виготовляти товар, якому надає перевагу споживач. Звідси під впливом ціни капітали спрямовуються в ті галузі, де можливий найбільший прибуток.

Функція мотивації. Підприємства, що пропонують кращу за якістю продукцію, або виготовляють її з меншими виробничими витратами, одержують винагороду у вигляді прибутку (позитивні санкції). З іншого боку, ті підприємства, що не реагують на уподобання клієнтів або порушують правила конкуренції зі своїми суперниками на ринку, виявляються покараними шляхом збитків або виштовхуються з ринку (негативні санкції).

Функція розподілу. Конкуренція не тільки активізує стимули до вищої продуктивності, а й дозволяє розподіляти прибуток серед підприємств і домашніх господарств відповідно до їхнього ефективного внеску. Це відповідає панівному в конкурентній боротьбі принципу винагороди за результати.

Функція контролю. Конкуренція обмежує і контролює економічну силу кожного підприємства. Наприклад, підприємець може призначити високу ціну, та конкуренція надає покупцеві можливість вибирати серед декількох продавців. Чим досконаліша конкуренція, тим справедливіше ціна.