- •Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •3. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •4. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •5. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •6. Позитивізм Дюркгайма
- •7. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •8. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •9. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •11. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •12. Суспільство та демістифікована людина. З.Фройд
- •13. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •14. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •17. Соціальна роль, соціальний статус та соціальний інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •18. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки системи/ моделі соц. Стратифікацїї: рабство ,класи, стани та касти
- •19.Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •20. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •21. Соціальна мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •22. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •24. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •25 Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •26. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •27. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •29.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість. Теорія формування тендерної ідентичності та сексуальності н.Ходоров.
- •30. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •31.Гендерна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •32. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •34. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •36.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •39. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •40.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •41.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •42. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •43.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •46. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •47.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •48.Вибірка т її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •49. Дихотомізм
- •50. Природа наукового факту
- •51. Кількісні і якісні види досліджень
- •53. Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знаннЯ
- •54. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •55. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •56.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •57. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •58. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •59. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Тёрстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •60. Контент – аналіз
12. Суспільство та демістифікована людина. З.Фройд
Відрядним для Фройда є таке: “Здається незаперечним, що в нашій сучасній культурі ми себе погано почуваємо”. З одного боку, людство досягло неабияких успіхів у покращенні свого життя, а з іншого – усе більше людей почувають незадоволення існуючим станом речей. Фройд пропонує звернути увагу до людини. На його думку, їй притаманні 2 інстинкти:
1.інстинкт до життя (ерос) – збереження органічного життя або у формі самозбереження чи у формі продовження роду;
2. інкстинт до смерті (танатос) – повернення до стану неживої матерії з метою відокремлення від турбот життя.
Ерос. З самого початку дитині притаманний статевий потяг – лібідо, яке народжується разом з тілом і помирає разом з ним. Ознаками лібідо є:
-
лібідо дитини розсіяене по всьому тілу, тому будь-яка його ділянка може стати джерелом збудження. Ерогенними зонами є : рот, анус, шкіра, великий палець руки чи ноги.
-
Лібідо не є самостійним та диференційним, а торкається інших потреб організму та процесів їх задоволення, надаючи всьому сексуального відтінку.
-
Дитина – автооеротична істота, тобто лібідо задовільняється на власному тілі та не вимагає інших людей.
-
Лібідо – бісексуально, бо не має приматогеніталій та майже відсутня статева диференціація.
-
Дитина є многобічною перверсивною істотою, здатна до садизму, мазохізму, гомосексуалізму.
Найбільш важливою подією в житті дитини є потяг до матері та ненависть до батька. Відносини між дитиною та матір’ю з самого початку є сексуалізовані. Дитина може надавати сексуального відтінку будь-якому акту піклування та турботи з боку матері, оскільки при цьому неможливо уникнути торкання геніталій, ерогенних зон, що спричиняє приємні відчуття та може стати причиною першої ерекції. Конкурентом дитини є батько, який змушує дитину бути самостійною, не дозволяє брати її у ліжко.Тому виникає ненависть до батька.
Танатос. – вроджена потреба у злі, жорстокості, агресії. Частково діє щодо зовнішнього світу, що проявляється у руйнівних діях (садизм), і щодо внутрішнього світу, що призводить до руйнівних дій (мазохізм). З народження в психіці дитини панує принцип насолоди, який вимагає негайного задоволення усіх бажань та потреб. По мірі її розвитку стає зрозумілим несумісність принципу насолоди з рельністю. Формується принцип реальності, мета якого- привести усі бажання у відповідність до дійсності. Некерований ерос так само деструктивний як і некерований танатос і їх безперешкодне задоволення несумісне із цивілізаційним розвитком людини, а тому усі пов’язані з потреби і бажанння повинні витіснятися, але вони не зникають і врешті-решт утворююють певну структуру особистості. Відтепер особистість складається з 3-х психічних інстанцій:
1. ВОНО – царина первинних інстинктів, де діє принцип насолоди;
2. Я (Его) – це перцептуально осягаюча система, завдання якої – представляти дійсність перед Воно таким чином, щоб зменшити кіл-ть конфліктів з нею;
3. НАД-Я – формується під впливом батьків та оточення. Це – мораль, вищі цінності людського життя. Відтепер витіснення бажань, що є несумісні з дійсність відбувається автоматично, а людське життя наповнюється почуттям провини, що спричинено, з одного боку, наявністю бажань, а з іншого – усвідомленням неможливості їх задоволення.
Фройд вказував на те, що джерелом людської цивілізаціїє ті інстинкти, що витісняються. Вони продукують енергію, на якій будується уся людська культура, тобто десексуалізовані інстинкти задовольняються іншими засобами. Цей процес Фройд назвав сублімацією. Ще один наслідок для суспільного життя – заміна деяких речей, відтепер замість негайного задоволення людина одержує відстрочене, замість радості чи горя – праця або робота тощо. І головне: така психічна будова людини означає фіксацію розвитку інстинктів на дитячій стадії, тобто інстинктуальній будові людини властиве прагнення до минулого стану дійсності і така реакційність є небезпечною, бо психічний розвиток дитини відстає від її розумового розвитку. Таку ситуацію позначають як “дитина з атомною бомбою”, коли при постановці цілі люди керуються фактичними бажаннями дитини, хоча їхні можливості – це можливості дорослої людини. Така організація інстинктів і наслідки є неминучими і не піддаються жодній спробі реформування.