- •Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •3. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •4. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •5. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •6. Позитивізм Дюркгайма
- •7. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •8. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •9. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •11. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •12. Суспільство та демістифікована людина. З.Фройд
- •13. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •14. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •17. Соціальна роль, соціальний статус та соціальний інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •18. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки системи/ моделі соц. Стратифікацїї: рабство ,класи, стани та касти
- •19.Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •20. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •21. Соціальна мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •22. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •24. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •25 Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •26. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •27. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •29.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість. Теорія формування тендерної ідентичності та сексуальності н.Ходоров.
- •30. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •31.Гендерна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •32. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •34. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •36.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •39. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •40.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •41.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •42. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •43.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •46. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •47.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •48.Вибірка т її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •49. Дихотомізм
- •50. Природа наукового факту
- •51. Кількісні і якісні види досліджень
- •53. Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знаннЯ
- •54. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •55. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •56.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •57. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •58. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •59. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Тёрстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •60. Контент – аналіз
24. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
1. Владна ієрархія продовжує залишатись головним критерієм СС. Відбулось зрощування економічного та політичного капіталу, що виражена в контролі над найважливішими економічними ресурсами та процесами розподілу та перерозподілу суспільного багатства
2. Залежність рівня доходів від якості роботи ще більше зменшилась
Залежність оплати праці від певних чинників
|
Повна |
Часткова |
Не залежить |
Важко сказати |
Освіта |
12 |
34 |
32 |
22 |
Професійні навички |
19 |
35 |
42 |
4 |
Досвід роботи |
20 |
35 |
24 |
21 |
Інтенсивність праці |
28 |
27 |
22 |
23 |
3. Важливими факторами СС в українському суспільстві є виникнення приватного сектору економіки, особливий інтерес в якому становить виникнення ринку фінансових, інформаційних, юридичних послуг
4. Престиж вищої освіти набув виключно прагматичного хар-ру, зокрема серед професій, що потребують високого освітнього рівня, престижними є високооплачувані професії і відбулось відносне знецінення кваліфікованої ручної праці
Наслідки СС
Одним з найбільш визначних наслідків СС є маргіналізація. В соціології під цим поняттям розуміється „пограничное положение личности по отношению к какой либо социальной общности, накладівающей при этом определенный от печаток на ее психику и образ жизни”. Інакше кажучи, маргіналами можна позначити всіх тих людей, що ніяк не задіяні в офіційних та неофіційних секторах економіки. Українські маргінали складаються з різних за походженням та утворенням груп населення. це безробітні, пенсіонери, що отримали пенсію нижче прожиткового мінімуму тощо.
На початкових стадіях маргіналізації ці групи зберігають систему цінностей, що склалися в них в минулому, однак поступово вони починають створювати нову соціально створену систему цінностей, яким притаманна ворожість до існуючих соціальних інститутів, онтогоністичні форми соціальної нетерпимості, схильність до спрощених та радикальних політичних рішень. Небезпека в тому, що посилення маргіналізації призводить до того, що притаманна цій групі система цінностей починає поширюватись на інші групи.
Окрім картоплі, відбулось зниження споживання по всіх продуктах у 2-3 рази. середньодобова калорійність харчування знизилась до 60% від рівня ’90 рр. У низько доходних домогосподарствах споживання тваринного білка – 24г/добу, а в середньо доходних – 27г/добу. за біологічними ж нормами споживання цього виду білка повинно становити 51-53 г/добу. у бідних сім’ях хліба та хлібопродуктів споживається у 2,5 рази менше, ніж у високо доходних, м’яса - у 12 р., фруктів – у 15 р.
25 Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
Критерій виокремлення середнього класу в західних країнах такий: доход середнього класу, щодо ВВП більше 60%, з/п 60-65% від доходу, доходи від майна за дивідендами 8-14% від освіти 10-15%, особисте споживання 80% доходу у тому числі на харчові прод 1/3, плата за житло ¼.
В Україні існують такі відомості щодо середнього класу: 50% за даними ДПА; за даними опитувань 14% та 30 % відповідно; 7% за економічними показниками.
Якщо подивитись загальну структуру доходів населення у 2005(див. Діагр. 18.2), то ми бачимо що заробітна плата там становить 42,7 %, доходи від власності 2,7 % а трансферти 39,8 %. Однак якщо середній клас становив би більше 50 % то відповідно структура доходів населення повинна була б мати вигляд відповідно: (якщо брати до уваги критерій для середнього класу) заробітна плата там становила б 55-60 %, доходи від власності не менше 5 -10 % а трансферти 10-15 %.Однак ми маємо зовсім іншу структуру. Крім того за витратами нижче прожиткового мінімуму живе 55,3%(див табл..18.13), тобто середнього класу точно менше ніж 50 %.
Тепер візьмемо до уваги інший критерій: Сукупні грошові витрати 2061 грн. в міс має лише одна з груп населення, що задовольняє критерії для середнього класу дохід більше 1600 грн.І саме ця група найбільше наближається до критерію особисте споживання в 80% з показником 84,2 % відповідно.(табл. 18.22)Визначимо яку частину складає ця група в загальній структурі населення (табл..18.23 стор.9) — 13,6 % . Таким чином за критерієм особисте споживання в Україні не більше як 13,6 відсотків населення.
За критерієм дохід від майна за дивідендами треба 8-14 %, а в Україні (Див.діагр. 18.3 стор.5) Доходи від власності сплачені — 0,9%, тобто нижче у 8 разів від норми.
Тобто порівнявши усі результати ми можемо стверджувати, що в України середній клас складає — 7 відсотків.
Беручи до уваги наявність великої частини населення яка має вищу освіту та залишилась без нормального рівня доходу після розвалу СРСР ми маємо такі завишені показники по даним опитувань 14% та 30%, адже люди маючи вищу освіту автоматично відносять себе до середнього класу, а за економічними показниками до останнього не належать.