- •Початок позитивізму в соціології: уявлення про суспільство о. Конта та його закон трьох станів людського знання
- •2. Фактори виникнення та розвитку соціології як нової науки (на прикладі концепції Конта)
- •3. Можливості ідеї еволюції. Г. Спенсер та суспільство як біологічний організм, що розвивається. Соціальні інститути та їх види.
- •4. Спростування уявлень про суспільство к.Маркса та Просвітництва: вчення про воєнне і індустріальне суспільства г.Спенсера
- •5. Соціологізм е.Дюркгайма: вчення про суспільство. Теорії суспільного розподілу праці, соціальної аномії та солідарності.
- •6. Позитивізм Дюркгайма
- •7. Буття людини в суспільстві: погляд Маркса на фактори формування людини. Уявлення про відчужену людину Маркса.
- •8. Діалектика базису і надбудови в соціологічній концепції к. Маркса.
- •9. Розуміюча соціологія м. Вебера: категорія розуміння, віднесення до цінностей та ідеальні типи.
- •11. Вплив психології на концепцію людини в соціології XX століття: основні положення теорії соціального обміну Дж. Хоманса. Тлумачення влади та соціальної стратифікації.
- •12. Суспільство та демістифікована людина. З.Фройд
- •13. Проблема порядку в західній соціології XX століття: структурний функціоналізм т.Парсонса.
- •14. «Велика Відмова» г.Маркузе: неомарксистське прочитання психоаналізу
- •17. Соціальна роль, соціальний статус та соціальний інститут: визначення, основні положення та співвідношення.
- •18. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки системи/ моделі соц. Стратифікацїї: рабство ,класи, стани та касти
- •19.Порівняльна характеристика теорій соц. Стратифікації: функціональна, (нео)вебер. Та (нео)марксистські перспективи.
- •20. Класовий поділ сучасних західних суспільств: види класів та критерії класового розшарування. Зміни класової структури сучасних західних суспільств та методи її дослідження.
- •21. Соціальна мобільність: визначення, види та тенденції розвитку в сучасних умовах. Фактори, що їй сприяють, та методи вивчення
- •22. Концепція середнього класу: історичні витоки та демістифікація підгрунтя
- •24. Тенденції розвитку процесів соціальної стратифікації українського суспільства. Наслідки соціального розшарування сучасного українського суспільства.
- •25 Середній клас в Україні: соціально-економічні характеристики та особливості вимірювання.
- •26. Гендерний вимір соціальної стратифікації та його наслідки: випадок сучасних західних суспільств.
- •27. Теорія патріархату як спроба концептуального осягнення гендерної нерівності: економічні та психоаналітичні пояснення.
- •29.Основні категорії гендерної соціології :стать, категорія статі, гендер та андрогінна особистість. Теорія формування тендерної ідентичності та сексуальності н.Ходоров.
- •30. Соціальні та біологічні відмінності між чоловіками та жінками
- •31.Гендерна стратифікація сучасного українського суспільства та її наслідки.
- •32. Пояснення суспільства через звертання до природи людини: ч. Дарвін та соціобіологія.
- •34. Соціалізація: визначення, принципи, види та агенти. Відмінності між соціалізацією дорослих та дітей. Випадки „мауглі” та госпіталізм.
- •36.Девіантна, деліквентна та злочинні види поведінки:біологічні, психологічні та соціологічні пояснення.
- •39. Соціологічні виміри явної та латентної злочинності в Україні.
- •40.Культура як соціальна система:визначення поняття та фундаментальні ознаки.
- •41.Мова як фактор творення суспільства та людини: деякі поняття, гіпотези та результати сучасної соціолінгвістики.
- •42. Сім’я: визначення, види та тенденції розвитку. Альтернативні форми сім’ї на сучасному етапі.
- •43.Деякі приховані сторони сімейного життя:насильство щодо дітей, жінок та чоловіків.
- •46. Соціологічні дослідження визначення, види функції та основні категорії.
- •47.Валідність та надійність соціологічної інформації:визначення, види та співвідношення.
- •48.Вибірка т її види. Репрезентативність та процедури її досягнення.
- •49. Дихотомізм
- •50. Природа наукового факту
- •51. Кількісні і якісні види досліджень
- •53. Головні особливості соціологічної перспективи дослідження наукового знаннЯ
- •54. Екстерналістське бачення соціологічних методів: концепція подвійної легітимізації (на прикладі контент-аналізу).
- •55. Вимірювання: визначення, види, основні проблеми та шляхи їхнього подолання
- •56.Опитування та його види. Переваги та недоліки.
- •57. Інтервю, як вид опитування. Основні проблеми та шляхи подолання.
- •58. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
- •59. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Особливості шкалування за Тёрстоуном та метод семантичного диференціалу.
- •60. Контент – аналіз
58. Шкалування як засіб узгодження компонентів операціоналізма та пов’язані із ним проблеми. Шкалування за Лайкертом та Гуттманом.
Шкалування – це процедура поєднання ряду відносно вузьких показників в єдину сумарну міру, яка приймається за відображення більш ширшого основного поняття, частиною якого є кожна окрема ознака.
Уніфікуюча міра, що відображає певне основне поняття назив. шкалою. Шкальна оцінка – часткове значення ступення прояву в кожному окремом випадку осн. поняття.
Шкалування є процедурою, за допомогою якої дослідник формує шкалу і приписує окремим випадкам оцінки на цій шкалі .
При виборі і інтерпритації компонентів шкали виник. 2 проблеми повєязані з валідністю та надійністю. Валідність – ступінь відповідності вимірювань поняттям, які ці вимірювання повинні відображати. Надійність – стійкість отриманих за допомогою вимірювання значень, Завданням надійності є те, щоб різні показники, що є компонентами шкали, були повєязанні один з одним послідовно. Якщо показники не є послідовними чи двозначними, то основані на них спостереження можуть бути хибними.
Шкал-ням за Лайкертом.
Проста методика, відповідно до якої кожному респоспонденту надається деяка серія стверджень, які потребують оціночних суджень. Пропонується сказати респонденту згоден чи не згоден з певним твердженням. Кожній відповіді приписується оцінка в діапазоні від 1-5. Кінцевий результат, отримується шляхом додавання оцінок, що проставлені навпроти відповідей респондента, а доалі цю суму розділити на кількість стверджень.
Передбачається чим вища оцінка, отримана в рамках даної шкали, тим більша кількість вимірюваної ознаки притамано респонденту.
Недолік: ми нічого не знаємо про взаємодію між окремими компонентами шкали (Кожний з них дійсно може виміряти різні аспекти того самого основної ознаки й на перший погляд так воно і є, однак ми не можемо бути в цьому абсолютно впевнені. Дослідники часто намагаються обійти це утруднення, упевнившись у тому, що між пунктами шкали існує високий ступінь кореляції, але при цьому найчастіше порушуються деякі статистичні допущення, що стосуються виміри ступеня кореляції.). Також некоретно додавати оцінки 1 з одною., а тим паче усереднювати їх. Більш правильною процедурою є знаходження на основі відповідей сер. величини іншого вигляду – медіани, яка потім приписується респонденту в якості оцінки шкали.
Шкал-ня за Гуттманом.
Цей метод виходить з того, що деякі типи поведінки повєязані 1 з одною так, що послуговування одним з них досягається з великими труднощами, ніж послуговування іншим.
Процедура подібна до попереднього шкал-ня. Респондентів прохають проставити навпроти кожного ствердженяя «+» , якщо згодні або «-» якщо ні. Цей метод забезпечує адекватний спосіб знаходження ступеня ознаки, що характерна для респондента, і ступінь відповідності компонентів. Для аналізу результатів будується таблиця, яка зображає гіпотетичний розподіл відповідей по шкалі Гуттмана. Кожна строка таблиці являє собою групу респондентів, що дали відповідь на запропановані ствердження.
Групи респондентів для яких характерний будь-який з наборів відповідей назив. Типами ідеальної шкали.
В кожній строчці підраховується ідеальні оцінки і похибки. Ризик хибного висновку розрах за коефіцієнтом відтворення за Гуттманом.