18. Соціальна стратифікація ,як ознака нерівності суспільства: визначення, критерії принципи та наслідки системи/ моделі соц. Стратифікацїї: рабство ,класи, стани та касти

Соц. стратифікація- поділ сусп-та на вертикально розташовані соц.. групи і верстви, які мають різний престиж, власність,владу, освіту тощо. Вона засвідчує не просто різне становище в сусп.-ві індивідів, родин чи цілих країн, а саме їх не рівне становище.

Критерії соц. стратифікації.

• Розмір прибутків та власності:

«Жінки як неповноцінні особи без належного юр. Статусу протягом більшої частини історії людства не мали змоги провадити уконом .дія-сті, тобто не могли ані бути власниками, ані самостійно заробляти на життя».Таке становище почало змінюватися на прик. 19 поч. 20 ст.,особливо після 2 Св .війни.

На сьогодні в індустр. Країнах заробіток жінок з числа працюючих за наймом становить 77% отриманого чоловіками. У країнах, що розвиваються цей показник 73%. Лише 1/5 різниці в зп можна пояснити відмінностями, що пов*яз. Із освітнім рівнем, трудовим досвідом або особливостями роботи.

• Ранг у владній ієрархії:

Чоловіки та жінки вперше отримали можливість голосувати на рівних на прикінці 19 ст. Вцілому в світі жінки займають у парламенті 13.9% мість. Це на 3% більше аніж 50 р. тому. В Сх. Європі з початком політ. Та економ. Реформ рівень жінок в органах влади впав з 25 до 7%.

• Статус, що визначається родом занять та кваліфікацією:

Якщо на поч..1900р. працювало і одержувало зп 20% жінок, то сьогодні близько 60%. Проте спостерігається закономірність: чим вищим є престиж та доход в певній професії, тим менший % жінок там спостерігається.

Принципи соц.стратифікації:

• Це особливість сус-тва, а не відображення індивідуал. відмінностей;

• Зберігається протягом поколінь, зокрема діти успадковують соц.. статус своїх батьків;

• Універсальна, проте різноманітна, тобто всі сус-тва є соц.. не рівними, однак всі вони відрізняються тим, що саме створює цю нерівність;

• Передбачає не лише нерівність, а й певні переконання , що виправдовують існуючий стан речей.

Наслідки соц. стратифікації:

• Здоров*я.

Діти бідних в 3 рази частіше помирають від хвороб, нещасних випадків та насильства. Дорослі, дохід яких втщий за середній, частіше мають ідеальне здоров*я, вони живуть на 7 р. довше. До початку індустр. Революції ніяких відмінностей в тривалості життя не спостерігалося.

• Сімейне життя:

Зазвичай чим нижчий клас сім*ї, тим більше вона має членів та менший вік укладення шлюбу. Чим вище соц.. статус родини, тим більше шансів отримати добру освіту, більша схильність до пошуку взаєморозуміння, тим менше виділено розподіляти обов*язки за статевими ознаками.

• Політика

Чим вищий статус людини, тим більша ймовірність того, що вона буде вияв ляти лібералізм в соц.питаннях і консерватизм.Чим вищий статус, тим вища ймовірність того, що людина буде брати участь у виборах.

Розрізняють 4 основні історичні типи стратифікованого суспільства:

-рабство -касти - стани - класи.

• Рабство було граничною формою нерівності, за якої одні люди володіли іншими

• Касти. У різних районах поділ на касти має різні форми. Я к правило межі між кастами дуже різні, що практично виключає будь- яку соц.. мобільність.

• Стани. До найвищого належали аристократи і вельможі .До нижчого- духівництво, наділене значними привілеями.До третього- селяни, чиновники недворянського походження . Межі між станами не були такими різкими, як за кастової системи, а соціальне переміщення було можливим, хоча й складним.

• Класи- угрупування людей на основі нерівного становища щодо основ. Соц.. ресурсів, які витрачають їхні життєві шанси, соц.. претензії та соц. можливості спільної діяльності.