4. Соціально-психологічні методи менеджменту.

Зростання ролі соціально-психологічних факторів на сучасному етапі пояснюється змінами значення суспільної праці: покращанням її творчого і інтелектуального змісту, а також зростанням культурного й професійного рівня працівників. Зростають вимоги до соціальних і психологічних умов виробництва, з одного боку, і до психологічних якостей працівника (пам'ять, фантазія, мислення тощо) — з іншого. Отже, соціально-психологічні методи - це сукупність прийомів і способів соціального та психологічного впливу на колектив і окремого працівника для підвищення їх трудової діяльності. До цих методів входять:

- соціальні плани;

- моральні стимули;

- способи формування колективів і соціально-психологічного клімату.

До соціальних методів належать: підвищення соціально-виробничої активності (встановлення стандартів зразкової поведінки у всіх сферах діяльності); підтримка соціальної спадкоємності (конкурси майстерності, присвоєння кваліфікаційних відмінностей, свята з приводу ювілеїв і успішного завершення великих ділових операцій та ін.); соціальне нормування (встановлення норм відносин між працівниками фірми, правил внутрішнього розпорядку, виробничого етикету, виробітку і неухильне дотримання єдиних цінностей для всього персоналу фірми та ін.); моральне стимулювання. Мотивація участі в справах підприємства передбачає, що працівникам надається право голосу при вирішенні ряду проблем, вони залучаються в процес консультування з спеціальних питань, в деяких випадках чи частково делегуються права та відповідальність. Мотивація покращання праці здійснюється в наданні робітникам роботи, яка дає можливість здійснювати контроль над ресурсами та умовами власної праці. На підприємствах доцільно застосовувати такі критерії мотивуючої організації праці:

• будь-які дії повинні бути обміркованими в першу чергу тими, хто вимагає дій від інших;

• працівники відповідають за свою роботу, вони особисто причетні до результатів, їх дії для інших конкретно важливі;

• людям надається можливість відчути свою значущість;

• люди, які добре працюють, мають право на моральне та матеріальне визнання;

• рішення про зміни в роботі співробітників приймаються за їх участю і з опорою на їх знання та досвід.

Психологічні методи, спрямовані на регулювання відносин між людьми шляхом оптимального підбору і розстановки персоналу. До них відносяться методи комплектування малих груп, методи гуманізації праці, методики професійного відбору і навчання. Психологічні методи управління покликані забезпечити формування первинних трудових колективів відповідно до індивідуальних здібностей, нахилів, інтересів працівників і дотримання їх психологічної сумісності та шляхи регулювання відносин між людьми, впливаючи на індивідуальну психологію окремих робітників. Тому знання аспектів психології та правильне використання кадрів управління має важливе значення. Вони повинні розуміти особливості поведінки людини, враховувати його темперамент, тип вищої нервової діяльності.

Психологічні методи управління поділяються на такі групи:

- методи формування і розвитку трудо­вого колективу (дають можливість підтримувати на оптимальному рівні кількісне співвідношення між працівниками з урахуван­ням їхньої психологічної сумісності для регулювання групових стосунків усередині колективу);

- методи гуманізації стосунків у тру­довому колективі (стиль керівництва трудовим колективом, культура управління та організації праці, етика управлінської діяльності тощо);

- методи психологічного спонукання (мотивації). Сутність цих методів полягає в формуванні у працівників мотивів до високопродуктивної праці через розвиток ініціативи та підприємливості.

Нерозвиненість міжособистісних відносин (існу­вання в колективі недовіри до окремих працівників, байдужість до пере­живань колег тощо) може призвести до викривленого сприйняття праців­никами обстановки в колективі, погіршення їх настрою, розбіжностей міркувань, відсутності інтересу до колективних традицій. Прийоми і способи соціально-психологічного впливу багато в чому визначаються підготовленістю керівника, його компетентністю, організаторськими здібностями і знаннями в галузі соціальної психології. Такі методи вимагають, щоб на чолі колективу стояли люди, які вміють використовувати різноманітні інструменти менеджменту та мають здатність до системного бачення проблем. Успіх діяльності керівника в цьому випадку залежить від того, наскільки вірно він використовує різні форми соціально-психологічного впливу, які в кінцевому рахунку сформують позитивні міжособистісні стосунки.