Буткевич О.В. Історія міжнародного права_Частина 1

Розділ II. Виникнення міжнародного права

П. Гугенгейм, розглядаючи існування незалежних держав як умову формування міжнародного права.

Ще одним критерієм появи міжнародного права в Середньовіччі (X. Лаутерпахт, Е. Ніс та ін.) називали появу тоді доктрини чи науки міжнародного права (італійська та іспанська школи), праць із його теорії Ф. Вітторіа, Д. Сотто, Б. Айали, А. Джентілі, Ф. Суареса, Г. Гроція та ін.

Загалом критерії появи міжнародного права в Середньовіччі

зводяться до таких: 1) наявність певної кількості суверенних держав; 2) знаходження держав на приблизно однаковому рівні культурного розвитку та усвідомлення ними цієї культурної єдності; 3) існування спільних міжнародних інтересів; 4) усвідомлення державами необхідності врегулювання своїх взаємовідносин нормами права.

Розглянувши ці фактори, можна дійти таких висновків: по-пер- ше, не всі вони є притаманними розвитку держав і міждержавних відносин саме періоду Середньовіччя; по-друге, не всі вони є необхідними умовами для виникнення міжнародного права. Саме існування кількох незалежних одна від одної держав є характерними і для давніх часів, причому для констатації факту існування між ними міжнародного права не обов'язково, щоб ці держави мали всі риси, властиві сучасним державам.

Майже однаковий культурний розвиток держав також не є вирішальним чинником для появи між ними міжнародних відносин. На думку О. Ніппольда, «Немає жодної підстави розглядати рівність цивілізації необхідною умовою для того, щоб держави вступали в міжнародно-правові відносини.»' На їхню появу впливають насамперед фактори політичного, воєнного, економічного характеру.

Ще одним фактором, який нібито свідчить про відсутність між-

агресії в міжнародних відносинах ще не є підставою говорити про відсутність міжнародного права (чи його неефективність). Сучасні ж дослідження (з другої половини XX ст.) доводять, що постійний стан війни і ворожості між народами неможливий. Як внаслідок фізичної, матеріальної, фінансової, економічної та іншої неможливості

1 Nippold О. Le Developpment Historique du Droit International depuis le congres de Vienne. Recueil de Cours. 1924. Tome 2 de la collection. — Paris, 1925. — P. 8.

61

Бугкевич О. В. ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

вести постійні війни через їхню велику затратність у цих сферах, так і внаслідок необхідності співпраці між державами насамперед в економічній сфері. По-друге, правове врегулювання питань ведення війни, статусу військовополонених, цивільного населення, окупованої території тощо в Стародавній Індії, Єгипті, Хетській державі, Греції, Римі показують високий рівень розвитку цих інститутів.

За висновком Ф. Лорана, саме навколо війн зав'язувалися відносини між державами стародавнього світу. Війна, на думку Ф. Мартенса, «була могутнім засобом для зближення народів... Крім того, війна була засобом, за допомогою якого народи знайомились один з одним і після укладення миру зав'язували мирні відносини і поширювали плоди своєї освіченості в чужих землях».1 Війни сприяли розвиткові торгівлі, міжнародних відносин, з одного боку, і розвиткові міжнародного права, відповідних його інститутів та принципів — з іншого.

У XX ст. П. Сорокін запропонував теорію флуктуації: «Рево* люції та війни є не чим іншим, як логічними і фактичними наслідками виникнення дезінтеграції сталої системи відносин»2. Така війна об'єктивно не може бути постійною. П. Сорокін пропонує на основі зіставлення тривалості війни, чисельності населення країн, чисельності їхніх армій, інтенсивності воєнних дій тощо порівняти війни античності, Середньовіччя і новітнього періоду (порівняння війни 1914 — 1918 pp. з війнами середніх віків, що тривали століттями, але полягали в декількох битвах, і з війнами Стародавньої Греції VI — II ст. до н. е., що супроводжувалися різким збільшенням розвитку наукової і філософської думки античності, — не на користь сучасності). Щодо Стародавнього Риму дослідник доходить висновку, що «здатність римлян підтримувати Pax Romana за допомогою невеликих воєнних операцій вражаюча. Pax Romana в межах величезної Римської імперії був, безумовно, прекрасно організованим мирним співіснуванням». Теорія флуктуацій, виражаючи природу міжнародно-правових відносин, які розвиваються часто «по колу», відбиває й особливості воєнно-мирних періодів історії.

1 Мартене Ф. Современное международное право цивилизованных народов. — Т.1. —СПб., 1898, — С . 34.

2 Сорокин П. Социальная и культурная динамика: Исследования изменений в больших системах искусства, истины, этики, права и общественных отношений. — СПб.: РХГИ, 2000. — С. 620 (англ. видання: Sorokin P. Social & Cultural Dynamics. A Study of Change in Major Systems of Art, Truth, Ethics, Law and Social Relationships. Extending horizons books — Porter Sargent Publisher — Boston).

6 2

К Розділ II. Виникнення міжнародного права

2. Датування виникнення міжнародного права стародавнім періодом

Другий напрям, який вивчає виникнення міжнародного права, з'явився пізніше, і його спричинили, зокрема, археологічні, етнографічні та історичні відкриття другої половини XIX ст. Вони показали, що в стародавній період існувала розвинута система міжнародного спілкування на основі різноманітних правових джерел (дипломатичних листів, договорів, різноманітних письмових правочинів та ін.). Цей напрям датування появи міжнародного права полягав у тому, що ще в стародавньому світі держави у своїх взаємовідносинах керувалися правовими нормами та інститутами, а отже, дослідники, що його дотримувалися, стояли на позиціях існування вже тоді міжнародного права. Професор П. Казанський вважав, що історію міжнародного права можна починати з тих пір, коли починається історія людських суспільств.

Як правило, існування міжнародного права в стародавній період визнавали вчені, які спеціально займалися дослідженням його історії. Академік В.Е. Грабар зробив висновок, що слід «позбутися упередженої думки, що в давнині не існувало міжнародного права.»1 Прихильники існування міжнародного права в стародавній пе-

Стародавнього Китаю А. Мартін вважав, що група держав, яка постійно підтримує відносини, не може не створити систему норм для їх урегулювання: «Ми знаходимо 1) політичні і торговельні відносини між державами; зв'язки, які не можна підтримувати без загальних принципів; 2) обмін посольствами з таким церемоніалом, який властивий досить розвинутим цивілізаціям; 3) міжнародні договори формально письмово укладені, урочисто підписані і збережені в священному місці; 4) політичну рівновагу сил, яка добре сприймається і дає змогу здійснювати такі комбінації, які підтримують силу сильних і захищають право слабких; 5) визнання і повагу прав нейтральних; 6) створення класу професійних дипломатів»2.

1 Грабарь В.Э. Первоначальное значение римского термина jus gentium // Ученые записки Тартуского гос. ун-та.— Вып. 148.—Тарту, 1964. — С. 7.

2 Martin М. W.A.P. Les vestiges d'un droit international dans 1'ancienne Chine. — Revue de droit international et de Legislation comparee. Tome XIV. Bruxelles. Librairie C. Muquarett, 1882, — P . 230.

6 3

Аналіз міжнародних відносин у стародавньому світі показує, що між державами існували постійні взаємні інтереси, які не лише об'єднували їх і сприяли розвиткові міждержавних відносин, а й викликали до життя необхідні для їх урегулювання інститути міжнародного права (такі, як статус послів, статус іноземців, відповідальність за порушення угод, видача злочинців іншій державі, інститути права війни, дипломатичного права, торговельного права та ін.). Наголошуючи на біологічній характеристиці права, Дж. Ссель доходив висновку, що «завжди існувало міжнародне право, або міжгрупове право, в якому, так би мовити звичаєві чи конвенційні норми мали за мету врегулювати колективні відносини між людськими спільнотами і відносини між окремими індивідами»'. Близько до цієї позиції знаходяться ті вчені, наприклад Т. Кашаніна, які розглядають право як одну з основних ознак людства («саморегуляція як ознака людськості»); відтак і поява права є природним наслідком появи людини.

Представники цього напряму справедливо обстоюють можливість існування міжнародного права в інших, аніж європейський, регіонах та епохах. Міжнародне право як системне явище не може бути виведене з таких окремих категорій, як культурна спільність, розвиток певного географічного регіону чи релігійної системи. Його появу спричинюють об'єктивні вимоги, фактори розвитку міжнародних відносин.

У межах цього напряму поширена теорія, що це право є притаманним будь-якій спільноті держав унаслідок спільності умов соціального життя, які зумовлюють необхідність одних і тих самих правових інститутів та принципів у різні часи і в різних цивілізацій. Ця думка була сформульована істориком міжнародного права Дж. Хосаком: «Виникнення права народів, таким чином, пов'язане із соціальною природою і потребами людини»2. Його позицію підтримав і розвинув О. Ніппольд, вважаючи, що «за сорок століть до Ісуса Христа вже існувала досить повна і добре розвинута система міжнародного права ... Це право, яке існувало в усі часи і в надрах усіх цивілізацій, воно не є надбанням ані нашого часу, ані нашої

1 Scelle G. Cours de Droit International Public. Montchreisten. Editions Domat, 1948. — P . 25.

2 Hosack J. The rise and growth of the law of nations, as established by general usage and by treaties, from the earliest time to the treaty of Utrecht. — London, 1882. — P. 1.

6 4

К Розділ II. Виникнення міжнародного права

культури»'. Автор називає міжнародне право «міжчасовим», бо воно належить усім історичним епохам, зберігаючи свої характерні риси від періоду античності до XX ст.

Загалом, можна говорити не лише про схожість певних рис міжнародного права для різних часів і регіонів, а й про постійність цих рис протягом історії. На думку Г. Шварценбергера, парадокс тривалості і незмінності основних міжнародно-правових положень протягом історії пояснюється однаковими вимогами в них міжнародних відносин і міжнародного суспільства в цілому: «Картина міжнародного права настільки мало змінилася порівняно з міжнародним суспільством часів Хаттусиліса III і Рамзеса II ... Ключ полягає в подібності політичної інфраструктури міжнародних суспільств»2. Так, можна назвати низку основних принципів та інститутів, які виникли в давні часи (наприклад, у відносинах Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Індії, Китаю, Греції) і залишилися властивими системі міжнародного права аж до теперішнього часу. Це свідчить, що міжнародне право володіє характерними рисами і закономірностями, завдяки яким воно існує і які впливають не лише на його подібність в усіх регіонах, а й часову безперервність.

Проте прихильники зародження і виникнення міжнародного права в стародавній період висували практично ті самі критерії і передумови його появи, як і його заперечники. Серед них вказува-

міжнародне право виникло в стародавній період, дослідники часто грунтуються на етатичній концепції появи права як результату вольової діяльності держав. Відтак вони доводять, що й міжнародне право з'являється в стародавній період внаслідок державного волеви-

1 Nippold О. Le Developpment Historique du Droit International depuis le congres de Vienne. Recueil de Cours. 1924. Tome 2 de la collection. — Paris, 1925. — P. 5 - 7.

2 Schwarzenberger G. Historical Models of International Law. Toward a Compara- tive History of Unternational Law // International Law in Comparative Perspective. Ed.

by E.Butler. Sijthoff & Noordhoff. Alpen aan den Rijn, The Netherlands. Gerniantown,

Maryland, USA, 1980. — P. 242.

6 5

явлення. Разом з тим тривалий час у давнину держав як таких не існувало (це були вождества, кланові об'єднання, інші політичні утворення додержавного типу). Дослідники йшли від протилежного — оскільки відносини між ними регулювалися правом, то й ці утворення були державами.

Дещо осібно до інших теорій стоїть марксистська теорія. Критерії, необхідні для появи міжнародного права, радянські вчені виводили з марксистської класової теорії. Основними передумовами виникнення міжнародного права радянська доктрина називала по-

діл первісного суспільства на антагоністичні класи — появу класового суспільства та держави як апарату класового примусу в такому суспільстві: «Міжнародне право виникло одночасно з поділом суспільства на класи і виникненням держав, тобто було результатом досягнення людством певного рівня економічного, політичного і соціального розвитку»'. Цього самого висновку доходили і представники інших соціалістичних держав.

Деякі радянські вчені вказували й на інші, крім появи класового

праві. Професор 1.1. Лукашук стверджував: «Міжнародне право є продуктом усвідомленої діяльності держав, які не лише формулюють норму, а й погоджуються надати їй юридичну силу ... Поява в держави певних функцій, а отже, і права, зумовлена головними і загальними потребами країни ... Усвідомлення державами необхідності правового врегулювання міжнародних зв'язків, тобто виникнення міжнародно-правової свідомості, — одна з необхідних передумов МП» . Передумовою виникнення міжнародного права автор вважав такий стан у міжнародному суспільстві, коли «МП об'єктивно необхідне для забезпечення нормального функціонування системи міжнародних відносин і створення міжнародних умов для життя кожної країни»3. Радянські вчені, як і більшість

'Л.А.Моджорян. Возникновение и развитие международного права. В кн.: Международное право. М.: «Юридическая литература», 1970, с. 4.

2Лукашук И.И. Возникновение и становление международного права // Вестник Киев, ун-та. Международные отношения и международное право. — 1984. —

№18. — С . 26-27.

1Там само, с. 31.

6 6

К Розділ II. Виникнення міжнародного права

західних, були єдині в тому, що міжнародне право в давнину було регіональним і мало в основному звичаєве походження.

В іншому ж позиції розходилися. На думку проф. Лукашука, «право тієї епохи не лише не відбивало ідеї співробітництва між народами, а й було проникнуте ненавистю до всього іноземного

...Міжнародні відносини характеризувалися загальною ворожнечею та війнами. Ні про яку спільність інтересів держав не було й мови ...елементарне регулювання міжнародних відносин здійснювалося політичними нормами та нормами релігійної моралі»'. Ідеологічні уявлення радянських учених було перенесено і на їхні дослідження стародавнього міжнародного права. Так, вважалося, що «однією з характерних рис правових поглядів пануючих класів у ту епоху було уявлення про неприпустимість рівності між людьми і державами в галузі політичних та інших відносин»2.

Питання про виникнення міжнародного права в радянській доктрині вирішується досить неоднозначно. З одного боку, її представники визнавали існування міжнародно-правового регулювання міждержавних відносин, починаючи зі стародавнього періоду, а з іншого — вони наполягали на тому, що, «початок новому періоду в становленні МП, перехідному періоду від передісторії до історії, поклала Велика Жовтнева соціалістична революція» . Цим самим стверджувалося, що історія міжнародного права починається після 1917 p., а отже, до цього воно не існує.

Концепція «де суспільство, там і право» доводить існування міжнародного права в давні часи. Основні принципи концепції: неподільність суспільства і права та якщо є суспільство, повинно існувати й право. Згідно з основними положеннями цієї теорії, «право не просто існує там, де існує суспільство, воно повинно там існувати, оскільки право є необхідною умовою існування суспільства як такого, необхідною умовою будь-якої систематизованої форми взаємовідносин»4. Досліджуючи ближче стародавню епоху, можна

1 Лукашук И.И. Возникновение и становление международного права // Вест- ник Киев. ун-та. Международные отношения и международное право. — 1984. — №18, — С. 25-26.

2 Курс международного права. — Т. 1. — М.: Наука, 1967. — С. 40.

Лукашук И.И. Возникновение и становление международного права // Вест- ник Киев, ун-та. Международные отношения и международное право. — 1984. — № 18, — С . 29.

4 Fitzmaurice G. The general principles of international law considered from the standpoint of the rule of law // Recueil des Cours, 1957.11. — P. 38.

6 7

h

дійти висновку, що тоді вже міжнародне суспільство вимагало певних міжнародно-правових норм та принципів для внормування своєї життєдіяльності. Про це свідчить велика договірна і звичаєва база стародавнього світу. Це підтверджують і два взаємодоповнюючі елементи даної концепції: 1) право існує лише в суспільстві; 2) не може бути суспільства держав без права. Концепція «ubi societas ibi jus» поклала наукову основу для виникнення згаданої вище теорії про притаманність міжнародного права будь-якій міжнародній спільноті.

3. Датування виникнення міжнародного права періодом європейського Середньовіччя із визнанням окремих його зародків (міжнародного протоправа) в стародавній період

Третій напрям датування появи міжнародного права говорить про те, що певні його зародки виникали в стародавні часи, які можна охарактеризувати як період міжнародного передправа чи протоправа, проте воно (як система регулювання міжнародних відносин) виникає в Середньовіччі. Цей напрям є об'єднуючим щодо вищенаведених двох підходів.

Професор І. Лукашук найбільш влучно сформулював суть цього напряму як доктрину «передісторії міжнародного права»: «Міжнародне право як і внутрішнє, виникає одночасно з державою...

Міжнародне право, як юридичний засіб регулювання міждержавних відносин знаходить визнання в практиці держав лише в кінці середніх віків»1.

Цей напрям склався здебільшого із запозичення аргументів концепції, яка обстоює існування протоправа в первісному суспільстві з його подальшою трансформацією в рабовласницьке міжнародне право. Відмінність полягає в тому, що представники цього напряму протоправом називають рабовласницьке міжнародне право, а правом — феодальне.

Одні (А. Нусбаум) вважали, що швидше слід говорити про існування в стародавній період своєрідного зародкового міжнародного права, а в Середньовіччі — виникнення вже нового, сучасного міжнародного права; інші (А. Фердрос) вважали, що взагалі говорити про виникнення міжнародного права як такого можна лише з етапу Середньовіччя, а в стародавній період існу-

' Лукашук И.И. Международное право. Общая часть: Учебник. — М.: Волтерс Клувер', 2008. — С. 67.

6 8

К Розділ II. Виникнення міжнародного права

вали лише окремі протоправові прояви, неправові правила поведінки, які згодом лише увійдуть як юридичні норми до системи міжнародного права.

А. Нусбаум висловлювався з більшою прихильністю до існування міжнародного права в більш давні за період античного Середземномор'я часи: «Виразна концепція права народів як права превалюючого між незалежними державами з'явилася лише протягом останніх кількох століть... У широкому сенсі історія права народів збігається з документальною історією людства. Вона починається з первісних мирних договорів Близькосхідного регіону»1.

Критерієм виникнення міжнародного права А. Нуссбаум називає укладання між державами міжнародних договорів, що дійсно збігається з періодом давніх часів. У цьому випадку слід розрізняти укладання писаного міжнародного договору як причину виникнення міжнародного права і як свідчення його дії, існуван- ня. У першому варіанті, якщо розглядати такий правовий акт як передумову появи права, то можна дійти відверто недостовірних висновків, оскільки міжнародний договір є лише формою існуван- ня, впливу міжнародного права, актом, що фіксує його дію. Тому до появи такої форми міжнародне право мало пройти тривалий шлях — мали створитись умови для його виникнення, формуван- ня звичаєвих, усних договірних та інших форм, а лише потім — письмового міжнародно-правового договору.

Якщо ж розглядати цей критерій у другому варіанті, то укладання писаних міжнародних договорів було для дослідників міжнародного права суттєвим аргументом на користь існування його зародків у стародавній період. У той же час не можна, як це роблять деякі дослідники («Поява письмових кодексів збігається для юристів із зародженням власне права»2), пов'язувати появу права з виникненням писемності. Міжнародне право виникло й почало розвиватися задовго до винайдення писемності.

Відтак слід погодитись із юристами-антропологами, які вважають, що «Писемність змінює характер права, але не створює права, а

1 Nussbaum A. A concise history of the law of nations. New York: The Macmillan company,1947. — P. 1.

" Бочаров В.В. Антропология права: антропологические и юридические аспек- ты // Человек и право. Книга о Летней школе по юридической антропологии. — М.: ИД «Стратегия», 1999. — С. 24.

6 9

є його формуючим елементом. Немає нічого дивного в тому, що «писемні» цивілізації не є обов'язково самими правовими»1.

Як чи не найбільш популярний у науці аргумент виникнення міжнародного права, фактор укладання міжнародних договорів не замінює собою всі інші причини і передумови походження міжнародного права, як і свідчення його існування. «До появи писаних договорів, — наголошував проф. В. Кузнецов, — людство пройшло довгий шлях розвитку, в ході якого родові відносини привели до появи племен, потім виникли союзи племен і т. д. Договорам про союз племен передувало усвідомлення необхідності таких союзів як форми відносин племен, а це може означати тільки одне — норма як форма усвідомлення з'явилася задовго до письмових договорів»2.

Іншим критерієм появи міжнародного права вчені цього напряму вважали виникнення і правотворцу діяльність держави. Цим пояснюється і їхня позиція щодо ідеї передісторії міжнародного права — в стародавній період держави лише почали з'являтись, у класичному вигляді про держави можна говорити лише з періоду розвинутого Середньовіччя.

Міжнародне право регулює відносини своїх суб'єктів у всій їхній сукупності; в стародавній же період, окрім держав, такими суб'єктами були й інші утворення чи особи. «У давнину і Середньовіччі ще не існували держави в сучасному розумінні, — писав Нгуен Куок Дінь. — ... Однак міжнародне право слід розглядати насамперед як право «міжобщинне» або «міжгрупове». Якщо це право застосовується щодо держав, то воно розглядає їх як окремі і незалежні «політичні співтовариства». Але такі політичні співтовариства, хоч вони й не були державами, існували вже в античні часи і середні віки. Відповідно, ще в суспільному середовищі античності і Середньовіччя виникали мінімальні умови, необхідні для появи міжнародного права»3. Проте вже тоді існували об'єктивні вимоги

вправовому врегулюванні міжнародних відносин.

1Ковлер А.И. Антропология права: Учебник. — М.: НОРМА (Издательская группа НОРМА — ИНФРА • М), 2002. — С. 10.

1Кузнецов В.И. Очерк становления и развития международного права. Вклад России: ошибки и достижения // Международное право / Отв. ред. В.И. Кузнецов. — М.: Юристъ, 2001. — С. 14.

3Nguen Quoc Dinh. Droit International Public. 3-е edition. Paris. Libraire generale de Droit et de Jurisprudence, 1987. — P. 33; Нгуен Куок Динь, Патрик Дайе, Алэн Пелле. Международное публичное право: В 2-х томах. — К.: Сфера, 2000. — С. 15.

7 0