Буткевич О.В. Історія міжнародного права_Частина 1

Cjp'i Література до теми

1.Альтернативные пути к цивилизации: Кол. Монография / Под ред.

Н.Н.Крадина, А.В. Коротаева, Д.М. Бондаренко, В.А. Лынши. — М.: Логос, 2000. — 367 с.

2.Бержель Ж.-Л. Общая теория права. — М.: Издат. дом «Nota Bene». — 2000. — 575 с.

3.Бурлай Є. До питання про елементарне праворозуміння: спроба ло- гіко-лінгвістичного аналізу // Український часопис міжнародного права. — 2003, — № 1, —С. 16-26.

4.Бурлай Є. Теоретико-порівняльні дослідження як напрямок правової компаративістики // Український часопис міжнародного права. — 2004. — №4, —С. 81-83.

5.Венгеров А. Теория государства и права: Учебник для юридичес-

ких вузов. — Изд. 3-е. — М.: Юриспруденция, 1999. — 528 с.

6.Вернадский В.И. Очерки по истории современного научного мировоззрения // Труды по всеобщей истории науки. — М.: Наука, 1988. — 336 с.

7.Давид Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы совре-

менности. — М.: Международные отношения, 1999. — 316 с.

8. Дмитрієв А.І. Методологія періодизації історії міжнародного права // Часопис Київ, ун-ту права. — 2005. — № 4. — С. 195-200.

9. Ерасов Б.С. Цивилизации: Универсалии и самобытность. — М.: Наука, 2002. — 524 с.

10.Есаян А.А. К вопросу о характере международного права. — В кн.: Советский ежегодник международного права, 1958. — М.: Изд-во АН

СССР, 1959. — С. 500-502.

11.Ионов КН., Хачатурян В.М. Теория цивилизаций от античности до конца XIX в. — СПб.: Алетейа, 2002. — 384 с.

12.Кашанина Т.В. Происхождение государства и права. Современные трактовки и новые подходы: Учеб. пособие. — М.: Юристь, 1999. — 335 с.

51

13.Ковлер А.И. Антропология права: Учебник для вузов. — М.: Издательство Норма (Издательская группа НОРМА — ИНФРА М), 2002. — 480 с.

14.Кох X., Магнус У. Винклер фон Моренфельс П. Международное частное право и сравнительное правоведение. — М.: Международные отношения, 2001, —480 с.

15.Любарский Г.Ю. Морфология истории: сравнительный метод и историческое развитие. — М.: Изд-во КМК, 2000. — 449 с.

16.Максимов С.И. Правовая реальность: опыт философского осмысления: Монография. — Харьков: Право, 2002. — 328 с.

17.Мамут Л.С. Становление историографии политико-правовых идей // Из истории развития политико-правовых идей. — М., 1984.

18.Поляков А.В. Общая теория права: Феноменолого-коммуникатив- ный подход. Курс лекций. — 2-е изд., доп. — СПб.: Издательство Юридический центр Пресс, 2003. — 845 с.

19.Рогожин С.Л. Международное право как диалог и столкновение цивилизаций // Москов. журн. междунар. права. — 2002. — № 3 (47). — Июль — сентябрь. — С. 16-30.

20.Рэдклифф-Браун А.Р. Метод в социальной антропологии. — М.: КАНОН — пресс — Ц, Кучково поле, 2001. — 416 с.

21.Саидов АХ. Сравнительное правоведение (основные правовые системы современности): Учебник. — М.: Юристь, 2000. — 448 с.

22.Тимченко Л. Международное право как учебная дисциплина: тенденции развития // Український часопис міжнародного права. — 2002. — №2, —С. 5-11.

23.Тойнбі Арнольд Дж. Дослідження історії. — Т. I. — К.: Основи, 1995, —614с.

24.Тойнби А.Дж. Постижение истории. Сборник. — М.: Издательство Прогресс, 1991, —731 с.

25.Цивилизации. — Вып. 5: Проблемы глобалистики и глобальной истории. — М.: Наука, 2002. — 239 с.

26.Цивилизационные модели современности и их исторические корни. — К.: Наук, думка, 2002. — 630 с.

27.Юридическая антропология. Закон и жизнь / Отв. ред.: Н.И. Новикова, В.А. Тишков. — М.: Издат. дом «Стратегия», 2000. — 224 с.

28.Allot P. International Law and the Idea of History // Journal of the History of International Law. Volume 1 /1999. Kluwer Law International. The Hague / London / Boston. — P. 3-10.

29.Barnard A. History and Theory in Anthropology. Cambridge University Press. 2000. — 243 p.

30.Butler W.E. Why study the History of International Law // Международное право XXI века / Под ред. доктора юридических наук, проф. В.Г. Буткевича. — К.: — Издательский дом «Промени», 2006. — с. 158-167.

5 2

Розділ І. Теорія історії міжнародного права

31. Butkevych О. V. History of Ancient International Law: Challenges and prospects // Journal of the History of International Law. Volume 5, Number 2. — Martinus Nijhoff Publishers, 2003. — P. 189-235.

32.International Law in Comparative Perspective. Edited by E. Butler. Sijthoff & Noordhoff. Alpen aan den Rijn, The Netherlands. Germantown, Maryland, USA, 1980. — 316 p.

33.Hendry J. An Introduction to Social Anthropology. Other People's Worlds. Macmillan Press Ltd, 1999. — 249 p.

34.Huek I.J. The Discipline of the History of International Law // Journal of the History of International Law. Volume 3, Number 2,2001. — P. 194-217.

35.Hueck I.J. «Volkerrechtgeschichte: Hauptrichtungen, Tendenzen, Perspektiven» // Wilfried Loth / Jurgen Osterhammel (eds.), Internationale Geschichte. Themen — Ergebnisse — Aussichten, Munich: Oldenbourg, 2000. — P. 267-285.

36.Grewe W. The Epochs of International Law. — Berlin. New York: Walter de Gruyter, 2000. — 780 p.

37.Korff S.A. An introduction to the history of international law. // The American Journal of international law. Vol. 18. Published by the American Society of International Law. 1924. — P. 246-259.

38.Koskenniemi Martti. The History of International Law Today (Published in Rechtsgeschichte, 2004). http://www.helsinki.fi/eci/Publications/ Koskenniemi/Mhistoiy.pdf

39.Kunz J.L. On the theoretical basis of the law of nations. // Transactions of the Grotius Society. Volume 10: Problems of Peace and War. Papers read before the Society in the year 1924. New York. Oceana Publications Inc. London. Wildy & Sons Ltd. 1962. — P. 115-142.

40.Kunz J.Z. Pluralism of Legal and Value Systems and International Law. — Changing Law of Nations. Toledo. Ohio, 1968.

41.Lauterpacht H. The Function of Law in the International Community.- Oxford: At the Clarendon Press, 1933. — 469 p.

42.Macalister — Smith P., Haggenmacher P. A New Epoch in a Classic History of Public International Law. Wilhelm G. Grewe. The Epochs of International Law // Journal of the History of International Law. Volume 3, Number 2, 2001, —P. 242-251.

43.NeffS.C. Wilhelm G. Grewe. The Epochs of International Law // Journal of the History of International Law. Volume 3, Number 2,2001. — P. 252-254.

44.Nolte G. The International Legal System: Is its Nature Changing? — Austrian review of International and European Law. Volume 8, 2003, Martinus Nijhoff Publishers. Leiden.

45.Olmsted M. Are Things Falling apart? Rethinking the Purpose and Function of International Law // Loyola of Los Angeles International and Comparative Law review. — № 27, Summer 2005. — P. 401^177.

5 3

46.Orakhelashvili A. The Idea of European International Law // The European Journal of International Law Vol. 17 no.2. — P. 315-347 http://www.ejil.org/ pdfs/17/2/77.pdf

47.Parkinson F. Why and How to Study the History of Public International Law // Contemporary Problems of International Law: Essays in honour of Georg Schwarzenberger on his eightieth birthday. Edited by Bin Cheng and E.D.Brown.-London: Stevens & Sons Limited, 1988. — 230-251 p.

48.Preiser W. Die Volkerrechtgeschichte, ihre Aufgabe und Methode // Sitzungsberichte der Wissenschaftlischen Gesselschaft an der Johann Wolfgang Goethe — Universitat., vol. IV, No. 5, 1976. — S. 600-703.

49.Rouland N. Anthropologic juridique. Droit Politique et Theorique. Presses Universitaires de France. 1998. — 496 p.

50.Steiger H. From the International Law of Christianity to the International Law of World Citizen — Reflections on the Formation of the Epochs of the History of the International Law // Journal of the History of International Law. Volume 3, Number 2, 2001. — P. 180-193.

51. Schwarzenberger G. Historical Models of International Law. Toward a Comparative History of Unternational Law // International Law in Comparative Perspective. Ed. by E.Butler. Sijthoff & Noordhoff. Alpen aan den Rijn, The Netherlands. Germantown, Maryland, USA, 1980.

52.Symposium: Europe and International Law // European Journal of International law. — Volume 16, Number 1, 2005. — P. 113-142. http://www.ejil.org/ issue.php?issue=14.

53.Symposium: Onuma Yasuaki's «When was the Law of International Society Born?» // Journal of the History of International Law. — Volume 6, Number 1. — Martinus Nijhoff Publishers, 2004. — P. 1-41.

54.Time, History and International Law. — Ed. by M.Craven, M. Fitzmaurice, M.Vogiatzi. — Leiden/Boston:Martinus Nijhoff Publishers, 2007. — 251 p.

55.The Future of International Law in a Multicultural World. Workshop. The Hague, 17-19 November 1983. Martinus Nijhoff Publishers. The Hague / Boston / London, 1984. — 491 p.

56.Truyol у Serra A., Kolb R. Doctrines sur le Fondement du Droit des Gens. — Paris : Editions A.Pedone, 2007. — 157 p.

57.Verdross A. Le Fondement du Droit International. Recueil des Cours. Academie de Droit International. 1927. I. Tome 16 de la Collection. Paris. Librairie Hachette, 1928. — P. 250 - 323.

58.Vinogradoff P. Historical Types of International Law. Lectures delivered in the University of Leiden. In: Bibliotheca Visseriana Dissertationum Ius Internationale Illustrativum. Tomus Primus. LVGDVNI Batavorum APVD E.J. Brill, 1923,—P. 3 - 70 .

59.Vollenhoven C. van. Les Trois Phases du Droit des Gens. — La Haye: Martinus Nijhoff, 1919. — 107 p.

60.Winfield P.H. The Foundations & the Future of International Law. Cambridge. At the University Press, 1941. — 125 p.

5 4

Розділ І. Теорія історії міжнародного права

61.Wooseley Т. Introduction to the Study of International Law. Designed as an aid in teaching and in historical studies. Fourth Edition, Revised and enlarged. New York: Scribner, Armstrong & Co., 1877. — 487 p.

62.Yasuaki O. Eurocentrism in the History of International Law // A Normative Approach to War. Peace, War and Justice in Hugo Grotius. Ed. by Onuma Yasuaki. Clarendon Press. Oxford, 1993.

63.Zemanek K. Is The Nature of the International Legal System Changing? // Austrian review of International and European Law. Vol. 8, 2003, Maritimes Nijhoff Publishers. Leiden. Boston.

5 5

Розділ II

ВИНИКНЕННЯ міжндроаного ПРАВА

2.1.Теорії виникнення міжнародного права

Унауці міжнародного права склалося чотири основні напрями, що датують період його виникнення: 1) Середньовіччя; 2) стародавній період; 3) поява в стародавній період зародків міжнародного права («передісторія» міжнародного права, або міжнародне «передправо») з виникненням його системи в Середньовіччі; 4) первісний (племінний) період. Існують і інші погляди на виникнення міжнародного права, проте вони менш значимі або є різновидами названих. У межах цих наукових напрямів можна виділити до кількох теорій походження міжнародного права, які розрізняються запропонованими критеріями його появи.

1.Датування виникнення міжнародного права

періодом Середньовіччя

Першим і впродовж тривалого часу найбільш авторитетним у науці міжнародного права напрямом був той, що визначав його появу в середньовічній Європі. Різні його прихильники неоднаково датують появу міжнародного права — як початком, так і серединою чи кінцем середніх віків залежно від висунутих ними передумов і каталізаторів його появи (поява незалежних держав, принципу суверенітету, папства і єдиної церковної організації, Реформація, Відродження та ін).

У другій половині XIX — початку XX ст. популярною в науці міжнародного права була ідея державного суверенітету. Тому появу міжнародного права стали датувати тим періодом, коли складалася сукупність суверенних держав. На думку Ф. Ліста, «міжнародне право могло виникнути тільки тоді, коли наприкінці середніх віків, поряд з Німецькою імперією, утворились і розвинулися великі самостійні християнські держави Європи, які усвідомлювали свій суверенітет (Іспанія, Франція, Англія, Австрія, Скандинавська Північ)».

56

Розділ II. Виникнення міжнародного права

Свою позицію він пояснював тим, що «необхідною фактичною умовою виникнення міжнародного права є одночасне існування багатьох держав приблизно однакової могутності, при чому ці держави повинні бути пов'язані спільністю культури та інтересів і мають перебувати в постійних і жвавих відносинах одна з одною»1.

жить ідея християнської спільноти»2.

Втім, не заперечуючи позитивного впливу об'єднуючої християнської церкви, не можна, по-перше, недобачати відповідних прогресивних наробок і в стародавніх народів, які не були об'єднані єдиною церквою, а по-друге, далеко не завжди християнська церква вносила конструктивний елемент у міжнародне право (тут достатньо згадати хресні походи, релігійну нетерпимість тощо). Єдина християнська церква дійсно сприяла встановленню принципів терпимості, гуманності, зокрема гуманізації ведення війни. Проте ці принципи здебільшого застосовувалися щодо народів і їх представників християнської віри — єдиновірців. Представники інших релігій з них вилучалися.

Багато вчених почали відстоювати ідеї секуляризації міжнародного права і фактично виводили його появу за релігійні межі.

ного права. «Сучасне міжнародне право, — писав Д. Анцилотті, — значною мірою є результатом дії причин, які перетворили політичний лад Європи при переході від Середніх віків до нового часу».3

Найбільш раннім етапом Середньовіччя, яким датують появу міжнародного права, є XIII ст. Часто при цьому вказують на такі критерії, як поява ліг і союзів торговельних та портових міст,

які сприяли посередницькому вирішенню спорів, надавали торговельні привілеї, вели війни, розвиток морського права і поява перших морських кодексів (Родоські морські закони VI — VIII ст., закони італійського міста Амалфі X ст., Consolato del Mare 1255 p.

' Лист Ф. Международное право в систематическом изложении. — Юрьев, 1912. — С. 17-19; подібних поглядів дотримувалися дослідники і в подальшому, називаючи Вестфальський мир 1648 р. і появу сучасної системи європейських держав, виникнення Німецької імперії та конвенційні критерії основними передумовами виникнення міжнародного права.

2 Visser Ch. de. Theory and Reality in Public International Law. Princeton, New Jersey. Princeton University Press, 1957. — P. 4.

Анцилотти Д. Курс международного права. — Т. 1. — М., 1961. — С. 19.

5 7

Реформації у розвитку сучасного міжнародного права. Популярним критерієм виникнення міжнародного права для єв-

ропейських вчених другої половини XIX — XX ст. було існування

системи міжнародного балансу сил', створення в міжнародних відносинах за допомогою міжнародно-правового регулювання стану * політичної рівноваги. Цей принцип було сформульовано Вестфальським миром 1648 р., тому саме цей рік найчастіше називають датою народження міжнародного права. Проте ця подія, що мала безумовну вагомість для розвитку європейської системи держав і права, що регулює їх відносини, не може вважатися датою появи міжнародного права як такого (сучасні вчені доходять висновку, що «через її історичну зрозумілість або внаслідок західного етноцентризму (що більш імовірно) подія, що визнається датою народження міжнародного права, має важливість виключно для Європейського континенту»1).

Не заперечуючи ролі міжнародного права у встановленні системи міжнародного балансу сил або міжнародної політичної рівноваги, слід зазначити, що вона стала проявлятися вже на ранніх етапах міжнародно-правового регулювання відносин держав. Тому дослідники стародавнього міжнародного права доводять що «для більшості держав античного періоду принцип балансу сил був зрозумілим і часто застосовувався на практиці. У Стародавньому Китаї досить часто утворювалися різні об'єднання князівств з чітко вираженою метою протидії державам, які переважали своєю могутністю, щоб запобігти можливій агресії з їхнього боку і створити засоби захисту слабких об'єднань» . Про існування найважливішої функції міжнародного права в стародавній період свідчить і те, що в той час «великі правителі не знали терміну «баланс сил», але діяли так, ніби він їм був відомий..., перебуваючи між собою у всесторонній збалансованості»3. На думку К. Філіпсона, політика балансування силою була властива всім грецьким державам і стабільно

' Bederman D. The Spirit of International Law. The University of Georgia Press. Athens & London, 2002. — P. 3.

2 Phillipson C. The International Law and Custom of ancient Greece and Rome. vol.II. Macmillan and Co. Limited. London, 1911. — P. 101.

3 Cohen R., Westbrook R. Conclusion: The Beginnings of International Relations. In: Amarna Diplomacy. The Beginnings of International Relations. Ed. by R.Cohen and R.Westbrook. Baltimore and London. The Johns Hopkins University Press, 2000. — P. 231.

5 8

Розділ II. Виникнення міжнародного права

впливала на створення об'єднань, ліг, союзів і конфедерацій, що врешті привело до появи міжнародного права в Стародавній Греції. «У зв'язку ж із римською історією, — вважав К. Філіпсон, — і навіть у взаємовідносинах між різними державами ранньої Італії ми не знаходимо такої ясної маніфестації принципу балансу сил як це бачимо у випадку грецьких общин», що, на думку автора, призвело до зниження ролі міжнародного права і зростання ролі сили'.

Часто вчені висували культурно-цивілізаційні та ідеологічні

критерії. «Сучасне міжнародне право, — писав Ф. Мартене, — є продуктом культурного життя і правосвідомості народів європейської цивілізації»2. Цим фактично в сферу дії міжнародного права включалися лише держави Європи і згодом Сполучені Штати Америки, об'єднані цінностями західно-європейської культури. Це стосується не лише вчених кінця XIX — початку XX ст., які підкреслювали свою прихильність «міжнародному праву цивілізованих націй» (М. Таубе, Ф. Мартене, Д. Анцилотті та ін.), а й деяких авторів другої половини XX ст. (А. Фердросс, Д. Старк, Ч. Фенвік, Дж. Браєрлі, В. Фрідман та ін.), які дещо перебільшували факт проголошення ООН як критерію становлення міжнародного права.

Низка авторів вважала, що для появи міжнародного права необхідний певний рівень культури держав і сповідання ними одних культурних цінностей. Такий підхід був особливо характерним для представників російської дореволюційної науки. Вони доходили висновку, що «ані цього права, ані культурного суспільства держав, якими вони остаточно є в новий період історії, який починають звичайно з XVI ст., не існувало в давні часи, коли держави були ізольовані і ворожі одна до одної»3. Найважливішою умовою виникнення міжнародного права Ф. Мартене називав «усвідомлення народами своїх потреб, духовних і матеріальних, задоволення яких вони не знаходять власними засобами, в межах своїх територій»4.

Деякі дослідники робили спроби класифікувати критерії, необхідні для виникнення міжнародного права. Запропоновані наукою

1 Phillipson С. The International Law and Custom of ancient Greece and Rome, vol. II.— P. 110.

2Мартене Ф. Современное международное право цивилизованных народов. — Т.1. — Спб., 1898, — С . 183.

3Таубе М. История зарождения современного международного права. — Т. I. — СПб., 1894.—С. X.

4Мартене Ф. Современное международное право цивилизованных народов. —

Т.1, —СПб., 1898, — С . 19.

5 9

Бугкевич О. В. ІСТОРІЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

критерії його появи, а саме — наявність кількох незалежних держав, пов'язаних між собою спільністю культури, J1. Камаровський назвав лише попередніми умовами появи міжнародного права. До об'єктивних, фактичних основ міжнародного права він відносив ті, що не залежать від чиєїсь волі, а є властивими від природи народам: 1) фізичні особливості Європи; 2) племінне родство євро- . пейських народів; 3) їхнє родство духовне; 4) паралельність їхнього історичного зростання та розвитку.

М. Таубе запропонував ширший перелік критеріїв виникнення міжнародного права: «Для існування міжнародного права необхідна наявність декількох держав (як суверенних його суб'єктів), пов'я- заних трьома основними кардинальними ідеями, сукупність яких і утворює з себе велику ідею міжнародного спілкування: а) ідея культурної єдності, тобто усвідомлення державами своєї приналежності до однієї культурної групи; Ь) ідея рівності, тобто визнання державами одна за одною однакової право- і дієздатності — усвідомлення ними загальної рівноправності, юридичної рівності в сім'ї народів; с) ідея права, тобто усвідомлення державами необхідності певного правопорядку у взаємних відносинах».1

JI. Оппенгейм, визначаючи необхідні для появи міжнародного права умови, повторював позиції попередників: «Необхідність у міжнародному праві не виникала до тих пір, поки остаточно не утворилося багато держав, зовсім одна від одної незалежних... Прогрес міжнародного права якнайтісніше пов'язаний скрізь із перемогою конституційного уряду над необмеженим чи, що те ж саме — з перемогою демократії над автократією... Прогресивний розвиток міжнародного права залежить головним чином від рівня суспільної моральності»2. Пізніше дослідники міжнародного права рідко відходили від доктрини щодо основних критеріїв, необхідних для виникнення й існування міжнародного права, яка стала традиційною. Практично повторював дослідників XIX — початку XX ст. Дж. Браєрлі, вважаючи передумовою появи міжнародного права систему сучасних європейських держав з їхніми атрибутами (суверенітет, територія, громадянство) та усвідомлення ними необхідності мирних відносин. Подібні досить загальні погляди висловлював

1 Таубе М. История зарождения современного международного права. — Т. 1. — СПб., 1894, — С . 8-9.

2 Оппенгеіім JI. Международное право. — Т.1, полутом 1. — М., 1948. — С. 92-98.

6 0