Наведемо деякі приклади етичних кодексів:

«Один з перших кодексів педагогічної етики розробив квінті ліан. Його дотримування повинно було призвести, на думку мислителя, до поваги й шани учителя збоку своїх вихованців. Провідними думками цього кодексу були такі:

1. Нехай учитель викличе в собі батьківські почуття до своїх учнів і постійно уявляє себе на місці тих людей, які довіряють йому своїх дітей.

2. Нехай він сам не має вад і не переносить їх на інших.

3. нехай суворість його не буде гнітючою, а ласкавість не буде розслабливою, щоб звідси не виникла ненависть або презирство.

4. Нехай будуть тривалими бесіди про моральне й добре, адже чим частішими будуть умовляння, тим меншою буде потреба в покараннях.

5. нехай учитель не буде роздратованим і водночас не потурає тим, хто потребує виправлення.

6. Нехай він буде доступним у викладанні, терплячим у роботі, більш старанним, ніж вимогливим.

7. нехай із бажанням відповідає тим, хто запитує, і нехай запитує мовчазних.

8. На похвалу він нехай не буде надто скупим, але й не буде надто щедрим, оскільки перше відбирає бажання до праці, а друге народжує безпечність.

9. При виправленні того, що потребує усунення, він не повинен бути надто суворим, тим більше сварливим. Адже у багатьох з’являється відраза д вчителя завдяки тому, що докори деяких учителів перетворюються ніби у ненависть.

10. Нехай він кожен день скаже учням що-небудь таке, що у них завжди залишиться в пам’яті»

(Квинтилиан М.Ф. О воспитании оратора// Хрестоматія по истории педагогки: В 4т. / Под общ.ред. С.А.Каменева. – Т.1: Античній мир. Срдение века. Начало нового времени / Сост. И.Ф.Свадковский. – М.: Гос.учебно-пед.изд-во, 1935. – С.54-63.)

«Етичний кодекс українського педагога (Проект)

Преамбула

Етичні засади у стосунках між людьми є основою збереження і прогресу демократичного суспільства, основою всебічного розвитку людини 

Особливого значення мораль набуває у професійній діяльності педагога, що обумовлено характером його взаємовідносин з дітьми та молоддю, а також специфікою проблем, які постають перед ним. Оскільки педагогіка має пряме відношення до майбутнього життя людини в суспільстві, її фізичного, психічного і духовного здоров’я, вона перебуває під особливою увагою і контролем з боку державних та громадських організацій. Педагог-професіонал особисто відповідальний за виконання своїх обов’язків. Ця відповідальність має бути спільною, узвичаєною, загальноприйнятою для всієї педагогічної спільноти у вигляді норм, правил і принципів професійної педагогічної етики. 

Покликання педагога – не тільки, і не стільки, передача знань, умінь та навичок, а й всебічний розвиток здібностей та можливостей учня, виховання порядного, відповідального, свідомого громадянина країни. Професійна діяльність педагога ґрунтується на верховенстві загальнолюдських цінностей, норм і принципів моралі. При її виконанні педагог виступає носієм обов’язків стосовно:  

·  учня;

·  батьків учня;

·  фахового педагогічного співтовариства в цілому й окремих педагогів;

·  самого себе;

·  суспільства.  

Досягнення мети виховання та навчання потребує від педагога усвідомлення високих етичних стандартів діяльності і поведінки, принципів істини, добра, краси і досконалості, гармонійного поєднання інтересів учня та інших людей.  

Розробка і дотримання педагогами професійних етичних норм та правил розглядається професійним педагогічним співтовариством як необхідна і фундаментальна засада повноцінного функціонування системи освіти та головна умова реалізації ним важливої соціально-культурної і духовної ролі в сучасному суспільстві.

Головна мета педагога – навчити учня мислити, відчувати та любити. 

Даний кодекс покликаний систематизувати та закріпити єдину систему норм і правил моралі в усіх видах діяльності педагога. 

Етичний кодекс українського педагога діє на всій території України, є чинним для всіх педагогів, що є членами професійних педагогічних об’єднань.