7.14. Сортування хутряних виробів

Процес сортування - це кінцевий і найвідповідальніший етап оцінки якості хутряних виробів, коли перевіряють якість хутряного верху, зокрема стан волосяного покриву.

При сортуванні хутряні вироби поділяють за сортами, кольо­рами, кряжами (породами), групами дефектів. У виробах, виготовле­них з різних видів хутра, сорт визначають окремо за кожним його видом.

Принцип сортування овчинно-шубного фасонного і спеціаль­ного одягу відрізняється від сортування інших хутряних виробів. Ов­чинно-шубний одяг поділяється на три сорти залежно від наявності дефектів на шкірній тканині та місця їх розташування на виробі.

446

Залежно від наявності дефектів головні убори можна поділити на три групи дефектів (1, 2, 3), а одяг, жіночі убори, хутро і пластини -на чотири(1, 2, 3, 4).

У виробах інколи трапляються виробничі дефекти, які можна поділити на дефекти кушнірського виробництва і дефекти пошиття.

У цілому якість хутряного одягу залежить від його конст­рукції, якості напівфабрикату, підкладкових та інших матеріалів, а та­кож від виконання кушнірських і пошивних робіт.

При перевірці якості виробу встановлюють відповідність дано­го виробу затвердженому зразку згідно з технічним описом та вимога­ми стандартів. Визначаючи відповідність зовнішнього вигляду виробу певному зразку, виріб надягають на манекен відповідного розміру, розправляють, застібають ґудзики, оглядають його, зіставляючи зі зразком (або рисунком) і технічним описом.

Для зовнішнього огляду виробів повинне бути обладнане спе­ціальне приміщення зі столами довжиною 2 - 3 м і шириною 1,5 м, сте­лажами для складання виробів, манекенами та достатнім освітленням.

Під час огляду перевіряють якість кушнірсько-пошивних ро­біт, правильність посадки на манекені, симетричність розташування рукавів, коміра, лацканів, контролюють якість швів, їх ширину і висо­ту, частоту строчки.

Після зовнішнього огляду перевіряють основні лінії вимірю­вання виробу: довжину спинки посередині від шва втачування коміра, ширину спинки між швами втачування рукавів, довжину і ширину пілочок тощо. При оцінці якості головних уборів визначають відпо­відність моделі рисунку технічного опису моделі. У процесі оцінки якості комірів звертають увагу на вказаний у стандартах для кожного виду хутра напрям волосяного покриву .

Одяг, головні убори, коміри і жіночі хутряні убори за кряжа­ми, групами м'якості, кольором, ступенем чистоти забарвлення повин­ні відповідати нормативним документам на вичинені шкурки відпо­відних хутряних напівфабрикатів. Дефекти кушнірських і пошивних процесів не допускаються. Сорт виробу повинен відповідати сорту на­півфабрикату. Група дефектів визначається відповідно до допустимих дефектів волосяного покриву і шкірної тканини.

25

Маркування, упакування і зберігання хутряних виробів

Маркування, пакування і зберігання хутряних виробів про­водиться відповідно до вимог нормативних документів на окремі види виробів. До виробів прикріплюють товарний ярлик, на лицьовому боці якого наносять товарний знак підприємства-виготівника та його міс­цезнаходження. На зворотному боці ярлика вказується вид виробу, розмір (ріст), тип, фасон (для комірів), модель (для одягу і головних уборів), вид напівфабрикату, група дефектів, колір, сорт, артикул, да­та випуску і роздрібна ціна. Прикріплюється також контрольний яр­лик з такими реквізитами: розмір, вид хутра (для рукавичок і рука­виць), сорт, група дефектів, ціна, дата виготовлення.

У центрі кола підкладки головних уборів фарбою наносять то­варний знак підприємства. До борта напотиличної частини шапки прикріплюють товарний ярлик. Крім основного маркування, у шов на­головника або підкладки вшивають контрольний ярлик (шовкову стрічку), де вказується розмір, сорт, ціна і дата виготовлення.

Контрольний ярлик прикріплюють до жіночих хутряних убо­рів: до горжети - у головній частині, до пелерин і напівпелерин - до вішалки, до муфт - до краю виробу. У трубчастих горжетах контроль­ний ярлик вшивають у озадковій частині шкури; у горжет (плескатих), шарфах і палантинах - у шов підкладки; у пелеринах і напівпелеринах -у шов, де підкладка з'єднується з хутряним верхом. Крім того, товар­ний знак підприємства додатково вибивають на контрольному ярлику.

На хутряних комірах, пластинах, манжетах, обробках марку­вання наносять спеціальною клеймувальною фарбою. Товарні ярлики, як правило, до них не прикріплюють.

Клеймо з товарним знаком підприємства, номером стандарту або технічних умов, артикулом, найменуванням виробу, кряжем, сор­том, групою дефектів, розміром лекальної площі, роздрібною ціною, датою випуску, клеймом контролера підприємства проставляють на шкірній тканині.

Коміри, для виготовлення яких використовують підкладку, маркують так, як і жіночі хутряні убори. Хутряний одяг упаковують у ящики складеним хутром досередини. Для запобігання ушкодження

25

хутра ящики ізсередини вистеляють чистим папером і кладуть анти-мільний препарат у мішечках або пакетиках. Коміри, хутро і пластини складають волосом до волоса. Із верхнього і нижнього боків пачки прокладають картон. Хутряні вироби слід оберігати від ураження та псування міллю, гризунами. Для цього їх зберігають у чистих сухих приміщеннях. Хутряний одяг краще зберігати в підвішаному стані, у чохлах.

На полицях, стелажах, вішалках необхідно розташовувати мі­шечки і пакети з антимільними препаратами, а самі вироби періодич­но переглядати і розчісувати.

449