Курсова робота з дисципліни «Фінансовий облік» на тему: «Облік наявності та руху мшп»

ПЛАН

Вступ

1. МШП: сутність, умови визнання, правова основа обліку, оцінка

2. Нормативно-правове та регламентне забеспечення обліку МШП й організація обліку на базовому підприємстві

3. Документування операцій з наявності та руху МШП

4. Складський облік МШП

5. Синтетичний та аналітичний облік МШП

6. Особливості відображення інформації про МШП у податковому обліку

7. Технологія обліку МШП із застосуванням ПК

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

В умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні зростає роль бухгалтерського обліку і економічного аналізу господарської діяльності підприємств усіх форм власності як складової частини економічної системи.

Розвиток господарських зв'язків вимагає вдосконалення нормативно-правової бази системи бухгалтерського бліку та економічної сфери в цілому. У зв'язку з тим, система бухгалтерського обліку в Україні підлягає постійній трансформації з оглядом на найкращі приклади європейських країн.

В сучасних умовах система функціонування підприємств супроводжується безперервним кругообігом ресурсів, значне місце в яких займають малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП). У зв’язку з цим питання удосконалення їх обліку, оцінки і документального оформлення набувають все більшого значення.

Зміни в правовому забеспеченні обліку МШП, недосконалість та неузгодженість нормативних документів, які регулювали і регулюють облік МШП, зумовили низку проблем в частині обліку МШП. Удосконалення обліку МШП є важливою проблемою у фінансово-господарської діяльності будь-якого підприємства. Питання обліку та контролю МШП (як частини товаро-матеріальних цінностей) з метою зниження матеріальних витрат, а отже, і собівартості продукції (робіт, послуг) не стоять у центрі уваги керівників підприємства та облікових працівників. Підприємства прагнуть забеспечити рентабельність, в першу чергу, за рахунок досить високих відпускних цін, а не за рахунок економії у витрачанні виробничих ресурсів. Однак це ненадійний і безперспективний спосіб вирішення проблем виживання підприємства (особливо в умовах ринкової економіки).

Вирішення питань, пов’язаних з теоретичним визначенням і впровадженням в практику сучасних методів обліку і внутрішньогосподарського контролю, повинно здійснюватись за допомогою їх комп’ютеризації. Потребує чіткого визначення питання МШП. Також важливою проблемою при обліку МШП є визначення критерієв визнання та вартісної межі.

Вагомий внесок в теоретичну розробку проблем організації і ведення бухгалтерського обліку і внутрішньогосподарського контролю матеріальних запасів внесли вітчизняні вчені такі, як М.О. Михайлова, М.Т. Білуха, Ф.Ф. Бутинець, А.М. Герасимович, В.Г. Лінник, Г.Г. Кирейцев, М.В. Кужельний, В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко, М.Г. Чумаченко, а також зарубіжні - В.Ф. Палій, С.О. Щенков, П.С. Безруких та інші.

Незважаючи на те, що у напрямку підвищення ефективності обліку на виробництві і посилення внутрішньогосподарського контролю ведеться визначна робота, проте залишаються проблеми, які свідчать, що аспекти обліку і контролю матеріальних запасів на підприємствах в умовах використання електронно-обчислювальних машин вивчені і розкриті недостатньо і потребують подальшого поглиблення і доповнення.

Об’єктом дослідження є МШП як складова матеріальних запасів підприємства. Предметом дослідження є предмети праці, термін експлуатації яких не перевищує року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік, умови їх визнання, оцінка та склад МШП.

Мета курсової роботи – дослідити діючу систему обліку наявності та руху МШП та виявити шляхи удосконалення обліку МШП для підвищення економічної ефективності їх використання.

Згідно с метою курсової роботи потрібно вирішити наступні завдання:

1. Вивчити наукову, навчальну, періодичну літературу по даній темі;

2. Визначити значення МШП як складової активів підприємства;

3. Охарактеризувати правове забезпечення обліку наявності та руху МШП;

4. Розглянути порядок документування операцій з МШП;

5. Охарактезувати особливості синтетичного, аналітичного та складського обліку МШП на базовому підприємстві;

6. Охарактеризувати технології обліку МШП в умовах використання ПК.

В якості суб'єкта дослідження вибрано ВАТ "Турисько-оздоровчий комплекс "Судак" (скорочене найменування – ВАТ "ТОК "СУДАК"). Підприємство створено згідно з рішенням загальних зборів ВАТ "Оздоровчий комплекс "Судак" від 30 січня 1998 року, створеного шляхом перетворення з ЗАТ "Будинок відпочинку "Судак" відповідно рішення загальних зборів від 19 вересня 1997 року. Предметом діяльності Товариства є санаторно-курортне обслуговування населення, готелі, інші місця короткотермінового проживання, їдальні і постачання готової їжі, роздрібна тогівля в неспеціалізованих магазинах, пасажирськи транспортні перевезення, будівництво, послуги туристичних агентств, туроператорів, екскурсоводів, технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів та інші напрями діяльності, які передбачені Статутом підприємства (Додаток А).

В даний час перед ВАТ "ТОК "Судак", як і перед багатьма іншими підприємствами України, гостро стоїть проблема раціонального обліку матеріальних цінностей (зокрема, МШП). Це зумовлено насамперед зростанням вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів у складі витрат виробництва.

Курсова робота виконана на 52 сторінці та складається з вступу, сьоми розділів, висновків та рекомендацій, списка використаних літературних джерел і додатків.

РОЗДІЛ І

МБП: СУТНІСТЬ, УМОВИ ВИЗНАННЯ, ОЦІНКА, ПРАВОВА ОСНОВА ОБЛІКУ

В процесі своєї господарської діяльності кожна організація набуває і використовує велику кількість предметів, які враховуються не в складі основних коштів, а в складі виробничих запасів. Такі предмети в бухгалтерському обліку прийнято називати малоцінними і швидкозношуються предметами. Хоча МШП частково виконують функції, подібні до функцій необоротних активів, але відповідно до встановленого порядку вони включаються до складу запасів. За економічним призначенням вони аналогічні до основних засобів праці, але обліковуються окремо. Це зроблено з метою спрощення планування та обліку, а також вирішення ряду фінансових питань[31].

До МШП згідно П(С)БО 9 «Запаси» відносять предмети, термін експлуатації яких не перевищує року чи нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік [8].

До 1 січня 2000 року бухгалтерський облік МШП грунтувався на методологічних принципах, викладених у Положенні про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженому постановою КМУ від 03.04.93 р. № 250, і Вказівках по організації бухгалтерського обліку в Україні, затверджених наказом Міністерства фінансів України 07.05.93 р. № 25. Вищевказаними документами були встановлені три основних критерії для розмежування МШП і основних засобів:

• вартість — не вище 500 грн. за одиницю незалежно від терміну служби;

• термін служби: МШП використовуються при виробництві продукції (робіт, послуг) протягом періоду, що не перевищує одного року незалежно від вартості;

• наявність у переліку предметів, що відносяться до МШП [33].

Введення в дію П(С)БО 9 «Запаси» та П(С)БО 7 «Основні засоби» спричинило зміни в порядку відображення МШП. Це пов’язано зі зміною критеріїв зарахування предметів до малоцінних та швидкозношуваних. Відповідно до вимог П(С)БО 9 основним критерієм для віднесення предметів до складу малоцінних є термін їхнього корисного використання.

Згідно з П(с)БО 9 і Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язання і господарських операцій підприємств і організацій починаючи з 01.01.2000р.[3] МШП можуть відноситися до необоротних активів або можуть обліковуватися в оборотних активах у складі запасів. Таким чином, підприємство самостійно повинно розподілити наявні на його балансі МШП на дві групи:

• малоцінні та швидкозношувані предмети (рахунок 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети"), які відображаються у складі запасів у другому розділі активу балансу "Оборотні активи";

• малоцінні необоротні матеріальні активи (субрахунок 112 "Малоцінні необоротні матеріальні активи"), які в бухгалтерському обліку підлягають амортизації та відображаються у складі основних засобів у першому розділі активу балансу "Необоротні активи".

Критерієм, що розмежовує віднесення предмета до однієї з розглянутих категорій (МШП чи МНМА) є термін його корисної експлуатації: якщо цей термін менше 1 року, то такий предмет враховується в складі «Запасів», а якщо більше 1 року — у складі «Необоротних активів».

Введення П(С)БО 9 надало підприємствам право самостійно приймати рішення про зарахування до складу МШП чи МНМА саме тих предметів, що відповідають зазначеному критерію. Право визначення терміну служби того чи іншого предмета надано підприємству. Рішення про це може бути прийнято посадовими особами підприємства на підставі технічної документації або експертизи і технічного висновку фахівців (працівників підприємства або сторонніх осіб). І хоча такий підхід до віднесення предметів до складу МШП без установленого вартісного критерію не завжди зручний, з економічної точки зору він цілком обгрунтований: на двох різних підприємствах той самий предмет може знаходитися в експлуатації протягом різних періодів і, отже, може бути віднесений до різних видів активів. Проте у П(С)БО 9 не визначено, які предмети належать до МШП з урахуванням їх вартісної оцінки для того, щоб вони не належали до необоротних активів, а обліковувалися у складі оборотних активів — запасів. Інструменти, господарський інвентар, спецодяг, спецвзуття тощо, що відносяться до МШП мають різний строк корисного використання і різну вартість. В наказі про облікову політику підприємство повинно визначитись з вартісною межею таких предметів, при досягненні якої малоцінні предмети будуть входити до складу основних засобів, а ті предмети, що не досягли цієї межі, будуть враховуватись в складі оборотних активів підприємства як МШП. Так, наприклад, до малоцінних та швидкозношуваних предметів слід відносити інструменти, господарський інвентар, спецодяг, спецвзуття тощо строк експлуатації яких менше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року) та вартість яких не перевищує 100 гривень за одиницю. Ті малоцінні предмети, строк експлуатації яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він більше одного року), та вартість яких становить за одиницю від 100 гривень до 1000 гривень слід враховувати як необоротні основні засоби. Ті малоцінні предмети, строк експлуатації яких більше одного року, але вартість яких за одиницю не перевищує 100 гривень, необхідно також враховувати як малоцінні та швидкозношувані предмети. З цією метою в додатку до наказу про облікову політику підприємство повинно навести повний перелік тих малоцінних предметів, які воно вважає малоцінними та швидкозношуваними предметами [31].

Методологічні принципи оцінки МШП, обліку та відображення у фінансовій звітності визначені П(С)БО 9 «Запаси», що затверджений наказом МФУ від 20.10.1999р. № 246 зі змінами, внесеними наказами МФУ від 14.06.2000р. № 131 і від 25.11.2002 р. № 989. Запаси слід характеризувати як оборотні активи, які утримуються для подальшого продажу, перебувають у процесі виробництва або утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид) [8].

До МШП, які враховуються у складі запасів підприємства, належать предмети, термін використання яких не перевищує рік (операційний цикл), зокрема інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг, інструменти та інші МШП [10] .

Як і будь-який інший актив МШП відображається в балансі якщо:

• їхня вартість може бути достовірно визначена;

• існує імовірність того, що підприємство в майбутньому одержить економічні вигоди від їхнього використання.

Згідно з Інструкцією № 291 облік МШП ведеться на рахунку 22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети» [4] та відображаються у другому розділі активу балансу у складі виробничих запасів (рядок 100 баланса «Виробничі запаси»). Субрахунки підприємство відкриває самостійно в залежності від видів МШП. Тобто до малоцінних і швидкозношуваних належать предмети, які мають відносно короткий строк використання, і включати їх вартість до витрат виробництва або обігу шляхом нарахування амортизації недоцільно. В Наказі про облікову політику підприємство зазначає, що нарахування зноса на МШП здійстнюється у розмірі 100 (ста) відсотків балансової вартості таких предметів при передачі їх зі складу в експлуатацію.

Первинною вартістю МШП у складі інших запасів, придбаних за плату, є собівартість, яка складається з таких фактичних затрат:

• суми, що сплачується згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита;

• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням малоцінних і швидкозношуваних предметів, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельні витрати (витрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту), за навантажувально-розвантажувальні роботи і транспортування запасів всіма видами транспорту до місця їх використання), включаючи затрати по страхуванню ризиків транспортування запасів;

• інші витрати, безпосередньо пов'язані з придбанням МШП і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Первинною вартістю виготовлених своїми силами інструментів та інших малоцінних предметів визнається фактична собівартість їх виготовлення, а одержаних у порядку внесків до статутного капіталу підприємства засновниками (учасниками) — справедлива вартість, узгоджена сторонами, яка визнається згідно з П(С)БО 16 «Витрати».

Первісна вартість одиниці малоцінних і швидкозношуваних предметів, придбаних в результаті обміну на подібні малоцінні і швидкозношувані предмети, дорівнює балансовій вартості переданих малоцінних і швидкозношуваних предметів. Якщо балансова вартість переданих малоцінних і швидкозношуваних предметів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих малоцінних і швидкозношуваних предметів є їх справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих малоцінних і швидкозношуваних предметів включається до складу звітного періоду.

Первісна вартість МШП, придбаних в обмін (або частковий обмін) на не подібні МШП, дорівнює справедливій вартості переданих МШП, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (отримана) в процесі обміну

До первісної вартості МШП не включаюсться, а відносяться до витрат періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

• понаднормові втрати і недостачі МШП;

• відсотки за користування позиками;

• витрати на збут;

• загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням та доставкою МШП та приведення їх у стан, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Первісна вартість МШП у бухгалтерському обліку не змінюється, крім випадків, передбачених цим П(С)БО 9 [8].

Вартість малоцінних і швидкозношуваних предметів, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів (списується з балансу) з подальшою організацією оперативного кількісного обліку таких предметів за місцями експлуатації і відповідними особами протягом строку їх фактичного використання [28;с.7].

На базовому підприємстві МШП займає вагому частину матеріальних запасів, тому їх визначення, достовірна оцінка, контроль за рухом та збереженням, правильне відображення в обліку є необхідною частиною господарського процесу.

РОЗДІЛ ІІ

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ Й РЕГЛАМЕНТНЕ ЗАБЕСПЕЧЕННЯ ОБЛІКУ МШП ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ НА БАЗОВОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Правовою основою обліку МШП є наступні основними нормативні документи, які діють в Україні, і які повинні застосовувати на всіх підприємствах при організації бухгалтерського обліку:

1. Закон України«Про бухгалтерський облік и фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.99 р. — визначаються загальні принципи ведення бухгалтерського обліку.

2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-БР від 22.05.97 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законом України №349-IVвід 24.12.2002 p., №1957-IVвід 01.07.2004 p.

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій №291, від 30.11.99p., із змінами та доповненнями за станом на 20.09.2004 р.

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затв. наказом Мінфіну України від 30.11.99р.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджені наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", документ затверджено в наказі Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. № 751/4044.

9. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

10. Положение по бухгалтерскому учету малоценных и быстроизнаши-вающихся предметов. Письмо Минфина СССР от 18 октября 1979г., № 166.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за №288/4509 (далі - ПБО 7). ПБО 7 набрало чинності з 01.07.2000 р. і регулює питання бухгалтерського обліку МНМА.

12. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів предметів" від 22.05.96 р. № 145.

Регламентне забеспечення обліку наявності та руху МШП здійснюється на основі наступних документів:

• Наказ «Про облікову політику підприємства»;

• Положення про бухгалтерію;

• Посадові інструкції головного та відповідального бухгалтера, матеріально-відповідальної особи;

• Графік документообігу.

Бухгалтерський облік господарської діяльності займає важливе місце в управлінні і контролі за наявністю та використанням МШП, формуючи повну і достатню інформацію, необхідну для контролю за доцільністю господарських операцій, станом і рухом МШП, ефективністю їх використання. Більш того, бухгалтерський облік відіграє важливу роль у запобіганні негативних результатів господарської діяльності організації та виявленні внутрішньогосподарських резервів забезпечення її фінансової стійкості.

Організація та ведення бухгалтерського обліку на підприємстві здійснюється відповідно до Закону України від 16.07.99р. № 996-Х «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також використовуються інші нормативно-правові документи з бухгалтерського обліку [1].

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та дотримання законодавства при виконанні господарських операцій несе керівник організації.

Формування облікової політики підприємства здійснюється головним бухгалтером і затверджується наказом або розпорядженням керівника (Додаток Б).

Ступінь свободи підприємства у формуванні облікової політики обмежена державною регламентацією бухгалтерського обліку, яка надана переліком методик і облікових процедур, серед яких однак припустимі альтернативні варіанти. Вона визначається можливістю вибору конкретних способів оцінки, калькуляції, переліку бухгалтерських рахунків тощо.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві обрано журнально-ордерну форму ведення бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. На підприємстві застосовується автоматизована система обробки облікових документів з використанням комп'ютерних програм бухгалтерського обліку, а саме «Акцент-бухгалтерія».

На базовому підприємстві організацію обліку фінансово-господарської діяльності, а також контроль за збереженням і правильним витратою матеріальних і грошових коштів здійснює бухгалтерія підприємства під керівництвом головного бухгалтера відповідно до законодавчих та іншими нормативними актами, затвердженими в установленому порядку.

Організаційна побудова апарату бухгалтерської служби – це форма поділу та кооперування праці, яка передбачає розподіл усього комплексу облікових, контрольних та аналітичних робіт між виконавцями. Організаційна побудова бухгалтерії залежить від її структури, яка виражає форму організації виконавців облікового процесу. На ВАТ «ТОК «Судак» бухгалтерія є централізованою, тобто бухгалтерія підприємства складається з декількох відділів, кожний з яких відповідає за окрему сферу обліку, при цьому усіх відділи безпосередньо як методично, так і адміністративно підпорядковані одному керівнику – головному бухгалтеру. На рис. 1.2. наведено схему організації бухгалтерської служби на базовому підприємстві.

Головний бухгалтер

(Заступник директора по фінансам)

Центральна бухгалтерія

Відділ з обліку запасів

Відділ з оплати праці

Каса

Відділ розрахунків з постачальниками та покупцями

Пункт обміну валют

Відділ технічного забеспечення бухгалтерії

Обліковий персонал виробничих підрозділів

Рисунок 2.1 Організаціяна структура бухгалтерії ВАТ «ТОК «Судак»

З метою правильного розподілення облікової роботи, вирішенню питань розподілу обов’язків між категоріями працівників, забезпечення єдность при розподілі посадових обов’язків і кваліфікаційних вимог, які пред’являються до робітників, на підприємстві необхідно складання пасадових інструкції для кожного робітника. Посадові інструкції розмежують завдання кожної служби, вносять узгодженість дій різних служб управління підприємства, враховують раціональне використання фонду робочого часу. Посадова інструкція бухгалтера з дипломом представлена у Додатку В.

Організація автоматизованих робочих місць з обліку матеріальних запасів є ще однією складовою ефективного обліку внутрішньогосподарських процесів. Для ефективного управління необхідна раціональна організація обліку. Для забезпечення швидкого та правильного відображення в обліку господарських операцій підприємству необхідно затвердити порядок обробки інформації, тобто скласти графік документообігу [23;с.130]. Контроль за дотриманням графіка документообігу на підприємстві, в установі здійснюється головним бухгалтером. Вимоги головного бухгалтера щодо порядку подання до бухгалтерії або на обчислювальний пристрій необхідних документів та відомостей є обов'язковими для всіх підрозділів і служб підприємства. Графік документообігу оформлюється у вигляді схеми або переліку робіт із створення, перевірки та обробки документів, що здійснюються кожним підрозділом підприємства, установи, а також усіма виконавцями із зазначенням їх взаємозв'язку і терміну виконаних робіт (Додаток Г).

З метою правильного ведення обліку запасів на підприємство повинно дотримуватися рішення комплекса питань, які наведені на рис. 2.2.