1. Класифікація і кодування товарного асортимерту

2. Перехід до обліку запасів за кодами, а не за найменуваннями

3. Правильна організація докуметообігу

4. Регулярне проведення інвентаризації запасів та залишків

Рисунок 2.2 Організація ефективного обліку МШП

Організація обліку МШП на підприємстві повинна вирішувати такі завдання:

• визначення первісної вартості придбаних і фактичної собівартості виготовлених МШП;

• правильне включення до собівартості витрат, пов'язаних з використанням МШП;

• контроль за їх зберіганням як в період перебування на складі, так і в період експлуатації в цехах, відділах підприємства;

• дотримання нормативних термінів служби МШП та їх правильне списання;

• облік витрат у результаті списання МШП, які прийшли в непридатність, зіпсованих або загублених МШП;

• раціональне використання МШП з метою зниження собівартості виробничої продукції (виконуваних робіт, послуг, що надаються) [29;с.22].

Правильна організація бухгалтерського обліку МШП на підприємстві передбачає своєчасне складання первинних документів, дотримання правил при прийманні МШП на склад і відпуску їх в експлуатацію.

Рівень облікової роботи, що проводиться на базовому підприємстві, досить високий. Це пояснюється, головним чином, професіоналізмом колективу та ступенем організації обліку на підприємстві.

РОЗДІЛ ІІІ

ДОКУМЕНТУВАННЯ ОПЕРАЦІЙ З НАЯВНОСТІ ТА РУХУ МШП

Документальне оформлення надходження, наявності та руху МШП – досить складний процес, адже структура документообігу повинна бути такою, щоб забеспечувати вчасне надходження необхідної інформації як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом виробничіх запасів.

Всі операції по надходженню і списанню матеріальних цінностей на підприємствах повинні оформлюватися типовими формами документів, затвердженими наказом Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку» № 352 від 29.12.95р.

Існуюча сукупність форм первинної документації з обліку МШП дає можливість побудови такої системи обліку, яка б відповідала масштабам підприємства, його організаційно-структурній формі та об'єктивним умовам функціонування.

В процесі документування обліку МШП, як і будь-яких інших об’єктів, розрізняють документи бухгалтерського і оперативного обліку.

До первинних документів бухгалтерського обліку відносять документи, якими фоормлюється: надходження МШП, нарахування зносу, відпуск предметів у виробництво, їх списання тощо.

Основною обліковою одиницею малоцінних та швидкозношуваних предметів є кожен окремий предмет, визначений прейскурантом або паспортом.

Основну масу МШП підприємство отримує від постачальників на основі укладених договорів.

Відпуск матеріалів постачальником підприємствм-одержувачам здійснюєтьсяється на підставі Накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей форма № М-20, яка виписується у трьох примірниках на підставі договору (контракту), нарядів та інших відповідних документів та підписується особою, яка здійснювала відпуск товарно-матеріальних цінностей, а також головним бухгалтером. Перший примірник накладної вручається підприємству-одержувачу МШП як супровідний документ, який є підставою оприбуткування МШП; другий залишається на складі підприємства-постачальника і служить підставою для списання відпущених МШП; третій екземпляр накладної передається пропускного пункту для контролю за вивезенням МШП за межі території підприємства. Другий і третій примірники накладної зазначеними службами здаються в бухгалтерію для відображення в обліку[26;с.28].

МШП, які відпускаються і вивозяться автотранспортом на сторону, оформляються товарно-транспортною накладною (форма № 1-ТН). Товарно-транспортна накладна є єдиним документом для постачальника (на списання відпущенихМШП), покупця (для оприбуткування отриманих МШП) та автотранспортного підприємства (для обгрунтування записів в шляховий лист і розрахунків з покупцем за перевезення МШП).

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" постачальник (продавець) представляє підприємству-покупцю податкову накладну, форма і порядок заповнення якої затверджені ДПА України.У цій накладній, окрім інших реквізитів, указується ціна МШП, ставка і сума ПДВ, загальна сума, що підлягає сплаті постачальнику. Податкова накладна виписується у двох примірниках, оригінал якої вручається підприємству-покупцеві, а копія зберігається у постачальника (продавця) як звітний і розрахунковий податковий документ. Податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник ПДВ, на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ постачальника при придбанні матеріальних цінностей (послуг).

На підставі накладної на відпуск товарно-матеріальних цінностей і налогової накладної постачальник виписує рахунок-фактуру та інші розрахунково-платіжні документи, що підтверджують факт передачі (відпуску) матеріальних цінностей та їх оплату з зазначенням суми ПДВ.

На МШП, що надійшли від підзвітних осіб, мають бути оформлені товарні чеки, чеки РРО, акти закупівлі.

Безкоштовне отримання МШП оформлюється укладанням угоди про дарування або інший подібний договір, який не передбачає відповідної компенсації за безоплатно надані МШП, оформлюються документи, що підтверджують факт безоплатного передання, а саме Акт приймання-передачі.

При оприбуткуванні МШП бухгалтерія складає групувальні відомості, а також веде сортову оборотну відомість аналітичного обліку.

МШП, що надходять на склади підприємства, приймаються матеріально відповідальними особами (завідувач складом, комірник) на підставі накладних, рахунків-фактур та інших товаро-супровідних документів.

Однак для скорочення обсягу роботи дозволяється замість виписки прибуткових ордерів ставити штамп або напис від руки матеріально-відповідальною особою на рахунку-фактурі або накладнії постачальника про оприбуткування МШП (якщо між фактичною кількістю матеріалів, що надійшли і даними товаросупровідних документів нема розбіжностей).

Облік руху МШП на підприємстві оформляються типовими первинними документами, затвердженими наказом Міністерства статистики України від 22.05.1996г. № 145 [14]. Усі вони мають позначення “МШ” і відповідний порядковий номер. Передбачено такі типові форми документів:

• форма № МШ-1 «Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристосувань)»;

• форма № МШ-2 «Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів»;

• форма № МШ-3 «Замовлення на ремонт чи заточення інструментів (пристосувань)»;

• форма № МШ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів»;

• форма № МШ-5 «Акт на списання інструментів і обмін їх на придатні»;

• форма № МШ-6 «Особиста картка обліку спецодягу, спец, взуття і запобЬ:сних пристосувань»;

• форма № МШ-7 «Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спец, взуття і запобіжних пристосувань»;

• форма № МШ-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів».

Призначення кожного з первинних документів з обліку МШП розглянуто у Додатку Г.

Для обліку МШП використовуються основні первинні документи, які описують операції обліку матеріальних цінностей. Крім того, можливе формування специфічних документів:

• повідомлення про здавання на склад (комору) інструмента, який втратив свою придатність до використання;

• записка майстра цеху на видавання робітникам із комори інструмента (для тривалого використання);

• акт на вибуття інструмента внаслідок зношування чи ламання.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

• Назва документа (форми);

• Дата і місце складання;

• Назва підприємства, від імені якого складено документ;

• Зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

• Посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

• Особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи здаються в бухгалтерію матеріально-відповідальними особами за реєстром прийому здачі документів, який заповнюється в одному примірнику і здається в бухгалтерію одночасно з первинними документами.

Облік операцій з переміщення та вибуття МШП ведеться в меморіальному ордері № 10.

Для обліку руху матеріалів на складі по кожному сорту, виду і розміру ведеться картка складського обліку матеріалів типової форми № М-12 яка затверджена Наказом № 193. Форма № М-12 заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу на підставі первинних прибутково-видаткових документів у той же день, коли здійснюється операція (прихід або витрата малоцінних і швидкозношуваних предметів). Відкривається форма № М-12 зазвичай щорічно із зазначенням залишків матеріалів на початок нового року.

Заготовляють картки складського обліку відповідно до номенклатури матеріалів і в міру надходження прибуткових документів працівники бухгал-терії і разом з прибутковими документами передають їх МВО під розписку в реєстрі видачі карток [22;с.281].

В отриманих картках складського обліку форми № М-12 завідуючий складом (комірник) заповнює реквізити, що характеризують місця зберігання матеріалів (стелажі, чарунки тощо). Крім того, в місцях зберігання товарно-матеріальних цінностей прикріплюється матеріальний ярлик, форма якого № М-16 затверджена Наказом № 193.

Матеріальний ярлик призначений для характеристики матеріалів каж-дого номенклатурного номера, що знаходиться в місцях зберігання. Бланк ярли ка, заповнений необхідними даними, служить для матеріальних цінностей паспортом.

Відпуск інструментів в експлуатацію здійснюється на підставі вимог цехів або фізичних осіб за формою № М-11. Ця форма застосовується для обліку руху матеріальних цінностей всередині підприємства, при відпуску в господарства свого підприємства, а також при відпуску матеріальних цінностей стороннім організаціям (у тому числі при безкоштовній передачі). Виписується накладна-вимога у двох екземплярах і обов'язково повинна бути підписана головним бухгалтером або уповноваженою на це особою. Бухгалтерія ці вимоги вносить до групувальних відомостей з метою синтетичного обліку. При відпуску матеріальних цінностей зі складу завідуючий складом (комірник) повинен перевірити наявність усіх реквізитів і підписів, передбачених формою видаткового документа.

При видачі малоцінних і швидкозношуваних предметів працівкам підприємства в коморі застосовується "Картка обліку МШП" форма № МШ-2. Вона заповнюється в одному екземпляр комірником на кожного робітника, який отримав ці предмети.

Списання МШП, що прийшли в непридатність, оформлюється Актом на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів (форма № МШ-8).

При поломці, і втраті інструментів чи інших МШП складається "Акт вибуття малоцінних і швидко-зношуються предметів" форма № МШ-4. Складається в одному екземплярі майстром і начальником цеху (ділянки) на одного або декількох робочих. При пред'явленні робітником акта вибуття йому замість непридатного чи втраченого предмета видається придатний і записується до картки обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів форма № МШ-2. Акт вибуття потім прикладається до акта списання форма № МШ-8 [20;с.129].

Для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатний-них для подальшого використання малоцінних і швидкозношуваних предметів і здавання їх в комору для утилізації. Акт складається в одному екземплярі комісією. Після здачі списаних предметів до комори для утилізації акт з розпискою комірника здаєтся в бухгалтерію.

Працівники бухгалтерії підприємства зобов'язані систематично, не рідше одного разу на тиждень (декаду), здійснювати перевірку своєчасності, достовірності записів, і оформлення первинних документів за складськими операціями, підтверджуючи їх своїм підписом на відповідній картці складського обліку.

Передача МШП зі складу в експлуатацію оформлюється Актом передачі МШП в експлуатацію. Дані первинного обліку узагальнюються в оборотних відомостях. Організація обліку МШП в експлуатації має визначені особливості в залежності від видів предметів, розглянемо специфіку обліку найбільш розповсюджених з них.

Кожен з перерахованих документів складається в момент здійснення відповідних операцій із МШП. Їх можуть виписувати комірники, інструментальники, облікові та інші працівники, які несуть матеріальну відповідальність за малоцінні та швидкозношувані предмети [26].

На різні види МШП акти на списання складаються окремо.

З метою скорочення та оптимізації документообігу на базовому підприємстві за допомогою бухгалтерської програми «Акцент - бухгалтерія» МШП оформлюється прибутковими та видатковими накладними з урахуванням найменувань.

РОЗДІЛ IV

СКЛАДСЬКИЙ ОБЛІК МШП

Складський облік запасів (зокрема МШП) є однією із трудомістких ділянок облікової роботи на підприємстві. Тому організації складу та складському (оперативному) обліку слід приділяти особу увагу. Звичайно, оперативний і бухгалтерський облік тісно пов’язані та є складовими частинами єдиної системи, але розподіл первинних документів на документи бухгалтерського та оперативного обліку є важливою передумовою правильного та ефективно функціонуючого графіка документообігу на підприємстві.

Складом називається виробниче приміщення або виробнича площа, призначені для тимчасового розміщення матеріальних цінностей, зберігання нормативних запасів сировини і матеріалів та виконання виробничо-господарських операцій з підготовки цих категорій до виробництва.

Складське господарство включає комплекс складів, спеціалізованих за видами матеріальних ресурсів і організованих з урахуванням вимог щодо їх зберігання і переробки [33]. 

Склад є одним з основних елементів господарської системи, тому він повинен розглядатися не ізольовано, а лише як інтегрована складова частина всієї системи, яка і формує організаційні, технічні та економічні вимоги до складської системі, встановлює критерії її оптимального функціонування, диктує умови зберігання матеріальних цінностей.

На базовому підприємстві функціонує декілька видів складів. Це пов’язано з тим, що підприємство досить велике та має багато різних напрямків своєї діяльності. Організація складів є складовою постачальницької, виробничої, а також розподільної діяльності підприємства. Функціонування складів пов'язане з певною спеціалізацією, призначеннями та має свої особливості, які багато в чому визначають політику технічної оснащеності складу. Запаси підприємства (зокрема МШП) на підприємствах зберігаються на складах.

Склади класифікують в залежності від їх функціонального призначення за такими видами:

• Спеціалізовані;

• Універсальні;

• Постачальницькі;

• Виробничі;

• Збутові;

• Загальнозаводські;

• Цехові тощо.

Кількість, склад, ємність і спеціалізація складів утворюють структуру складського господарства підприємства. Організація складів, їх технічне оснащення та розміщення на території мають істотне значення для роботи та економіки підприємства. Організація складського господарства впливає на пропускну здатність складів, трудомісткість і собівартість складських робіт, на величину внутрішньозаводських транспортних витрат тощо.

Сукупність складських технологічних операцій з розвантаження, переміщення, розпакуванні, приймання, розміщення, укладанні, зберігання, відпуску запасів складає зміст внутрішньо-технологічного процесу.

Кількість і характер складських операцій залежать від асортименту, фізико-хімічних властивостей, умов приймання та відпуску товарів, ступеня механізації і автоматизації операцій та інших факторів.

Раціональна організація складського процесу грунтується на дотриманні наступних основних принципів:

• Механізації та автоматизації технологічних операцій;

• Оптимального використання площі і ємності складських приміщень;

• Організації наскрізного "прямоточного" товарного потоку;

• Планомірності і ритмічності складських робіт;

• Повного збереження товарів.

Складський облік матеріалів - це сортовий, кількісний оперативно-технічний облік. Щоб забезпечити зберігання матеріальних запасів, необхідно організувати і вести належний складський облік. Матеріали повинні зберігатися в спеціально пристосованих для цього приміщеннях, які мають бути оснащені необхідним обладнанням для зважування, мірною тарою та вимірювальними приладами.

Відповідальність за приймання, зберігання і відпуск матеріальних цінностей покладається на матеріально відповідальних осіб (далі – МВО), призначених наказом керівника установи. З посадовими особами, які відповідають за зберігання матеріальних цінностей, укладається письмовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. У разі якщо МВО звільняється або змінюється, проводиться інвентаризація матеріальних цінностей. При цьому складається опис, де особа, що прийняла цінності, розписується в їх одержанні, а та, що здала, – в їх здачі.

Складський облік МШП, незважаючи на зміни у правовому регулюванні операцій з матеріальними цінностями, регулюється в частині, що не суперечить українському законодавству, "Приложением к письму Министерства финансов СССР от 18.10.79 г. №166 "Положение по бухгалтерскому учету малоценных и быстроизнашивающихся предметов"[10].

Документи оперативного (складського) обліку – це документи, які відображають передачу зазначених предметів в ремонт, поповнення їх запасу в роздавальних коморах, видачу МШП працівникам та їх повернення тощо. Форми для складського обліку затверджені Наказом Міністерства статистики України від 22.05.96 р. №145.

Складський облік матеріалів є важливим фактором контролю за зберіганням матеріальних цінностей підприємства. Організують складський облік за видами об'єктів, що зберігаються, за місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей. За необхідності складський облік організують за партіями надходження матеріальних цінностей. Кожному виду матеріальних цінностей присвоюється номенклатурний номер, що дублюється у всіх первинних документах. Перші три цифри номенклатурного номера визначають номер рахунка і субрахунка, наступні дві - номер групи, а інші - порядковий номер матеріальних цінностей у групі. За цими номерами організують і бухгалтерський облік матеріальних цінностей, що дає змогу проводити кількісну звірку даних оперативного складського й аналітичного бухгалтерського обліку.

Для забезпечення швидкого приймання та видачі, а також проведення інвентаризації матеріали розміщують на стелажах, в ячейках, піддонах з обов’язковими матеріальними ярликами. В ярликах позначають найменування матеріалу, його марку, сорт, розмір, номер, одиницю виміру, ціну, норму запасу.

Здійснюється облік матеріалів на складі за допомогою карток за формою № М-12 (табл. 3.10). Картки складського обліку матеріалів відкриваються в бухгалтерії й віддаються під розписку у реєстрі, де вказуються дата видачі, кількість карток, їх реєстраційні номери і підпис одержувача. Завідуючий складом (комірник) щоденно записує до складської картотеки (чи книги) всі операції надходження і витрат матеріалів, нумеруючи свої записи по порядку з початку року чи кварталу. Після кожного запису визначається залишок матеріалів даного номенклатурного номера. На окремих підприємствах аналітичний облік ведеться в спеціальних книгах. У цьому випадку кожному найменуванню, сорту, номенклатурному номеру виділяється одна або кілька сторінок [16;с.123].

Для проведення інвентаризації наскладах підприємства за наказом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія в складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, що очолюється керівником чи підприємства його заступником.

При проведенні інвентаризації комісія повинна визначити фактичну наявність і стан об'єктів шляхом підрахунку, виміру, зважування, огляду аж до лабораторних вимірів і аналізів у місцях збереження, а також наявність і стан об'єктів перевірки за матеріально відповідальними особами.

Інвентаризаційна комісія в присутності МВО визначає фактичну наявність залишків матеріальних цінностей і складає інвентаризаційні описи, у яких відбиваються найменування МШП, їхній номенклатурний номер, одиниці виміру, вид, сорт і інші відмітні ознаки. На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказується прописом число порядкових номерів МШП і загальна кількість у натуральних вимірниках. На останній сторінці інвентаризаційного опису матеріально відповідальна особа підтверджує своїм підписом, що всі матеріальні цінності перевірені, внесені в опис правильно і претензій до інвентаризаційної комісії вона не має.

Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства складає порівнювальні відомості, в яких відбиваються фактичні залишки МШП і ті, що числяться по даним бухгалтерського обліку. Установлені при інвентаризації розбіжності фактичної наявності матеріальних цінностей з даними бухгалтерського обліку регулюються підприємством у наступному порядку [16;с.120].

У деяких випадках, коли МШП повністю або частково втратили свої властивовості, але не можеть бути списані з будь якої причини, доцільно організувати на підприємстві так званий склад неліквідних МШП.

Записи в регістрах сортового обліку з лімітних карт потрібно робити після кожної операції, занесеної в картку. Якщо кількість лімітних карт невелика, то можна записувати у сортових картках загальні підсумки за тиждень, декаду або місяць. При цьому самі картки слід зберігати разом з відповідними картками складського обліку. Підрахований залишок після кожної реєстрації первинного документа зіставляється з нормою запасу. Це дає можливість одержати важливу інформацію про стан виробничих запасів та замовляти необхідні матеріальні ресурси. Завідуючий складом має сигналізувати відділові постачання про випадки порушення норм запасів, а також про наявність матеріалів, що тривалий час лежать без руху. Якщо складський облік ведуть за допомогою комп’ютерних програм, то програма сама зіставляє одержаний залишок (після кожної реєстрації даних того чи іншого первинного документа) з нормою запасу і може готувати документацію для наступного замовлення матеріальних ресурсів.

В умовах ручного ведення аналітичного обліку для усунення дублювання інформації в бухгалтерії доцільно застосовувати оперативно-бухгалтерський (сальдовий) метод обліку цінностей. На складі облік залишається традиційним. У бухгалтерії ж на кожне перше число та на дату інвентаризації складаються тільки сальдові відомості (книги) на підставі даних складських карток. Для забезпечення достовірності інформації на картках періодично (1 раз у декаду, тиждень, щоденно), як це передбачено графіком, бухгалтер проводить перевірку записів. У результаті оперативні дані комірника здобувають бухгалтерську вірогідність. Загальна сума залишків цінностей за сальдовою відомістю повинна рівнятися даним відповідного синтетичного рахунку [31].

Складський облік МШП має свої особливості на кожному окремому підприємстві в залежності від функціонального призначення складу та матеріальних цінностей, які на ньому зберігаються. Тому специфіка складського обліку може відрізнятися, але не суперечити методологічним принципам.

РОЗДІЛ V

СИНТЕТИЧНИЙ ТА АНАЛІТИЧНИЙ ОБЛІК МШП

Синтетичний облік наявності і руху МШП ведуть на рахунку 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети". Цей рахунок відноситься до рахунків господарських засобів, основний, матеріальний, активний.

За дебетом рахунка відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені МШП, за кредитом - за обліковою вартістю відпуск МШП в експлуатацію зі списанням на рахунки облік затрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів. Під первісною вартістю придбаних малоцінних предметів розуміють фактичну собівартість придбання, яка включає покупну вартість та транспортно-заготівельні витрати (витрати по перевезенню, вантажно-розвантажувальніроботи, оплату послуг посередницьких організацій, митні збори, включаючи ивитрати зі страхування ризиків транспортування запасів) [4].

Сальдо рахунка 22 дебетове, показує вартість МШП, які знаходяться на складі і відображається в складі статті “Виробничі запаси” у другому розділі активу балансу. Корреспонденцію рахунку 22 «МШП» з іншими рахунками наведено у таблиці 5.1:

Таблиця 5.1 Корреспонденція рахунку 22 «МШП»

За дебетом з кредитом рахунків:	За кредитом з дебетом рахунків:
23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 26 «Готова продукція» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування та цільові надходження» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядчиками» 64 «Розрахунки за податками та платіжами» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 71 «Інший операційний дохід» 74 «Інші доходи»	15 «Капітальні інвестиції» 23 «Виробництво» 28 «Товари» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 39 «Розрахунки майбутніх періодів» 42 «Додатковий капітал» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші витрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»

Оприбутковуватися МШП можуть у результаті:

• надходження від постачальників;

• виготовлення власними силами;

• внесення засновниками;

• безоплатного одержання;

• обміну.

Придбання МШП. Відповідно до П(С)БО 9 придбані (отримані) МШП зараховуються на баланс по первісній вартості.

При придбанні МШП у постачальників у бухгалтерському обліку підприємства на покупну вартість МШП, що підлягає до сплати (без ПДВ), роблять проводку: за дебетом рахунку 22 «МШП» та за кредитом рахунку 63 «Розрахунки с постачальниками та підрядчиками». Сумму податкового кредиту з ПДВ відображають за дебетом 641 «Розрахунки за податками» та кредитом 63 рахунку. На суму, сплачену постачальнику за придбані малоцінні предмети (включаюча ПДВ) роблять запис: за дебетом 63 та кредиту 31 «Розрахунки в банках» чи 301 «Каса».

Послуги по перевезенню придбаних МШП включаються до первісної вартості МШП.

Оприбуткування підприємством МШП, одержаних з інших джерел, у бухгалтерському обліку відображається записом за дебетом рахунка 22 і кредиту рахунків:

• 40 «Статуний капітал» (на вартість малоцінних предметів, внесених засновниками (учасниками) статутного капіталу підприємства);

• 23 «Виробництво» (на вартість інструментів, пристосувань та інших предметів, виготовлених у своєму виробництві);

Безкоштовне отримання МШП. Первісною вартістю МШП, отриманих підприємством безоплатно, є їхня справедлива вартість з урахуванням витрат, які передбачені П(С)БО 9 (транспортні витрати, супровідні витрати). Вартість безкоштовно отриманих МШП відбивається в складі інших доходів на рахунку 745 "Доходи від безоплатно отриманих активів" звітного періоду.

Причинами списання МШП можуть бути:

• передача в експлуатацію;

• реалізація на сторону;

• безоплатна передача;

• обмін і деякі інші.

Передача в експлуатацію. Відповідно до П(С)БО 9 вартість МШП, переданих в експлуатацію, виключається зі складу активів, тобто списується з балансу підприємства. Списання вартості запасів може відбуватися за допомогою одного з методів оцінки запасів, запропонованих у П(С)БО 9 [8]:

• Метод ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• Метод середньозваженої собівартості;

• Метод нормативних витрат;

• Метод ціни продажів;

• Метод ФІФО;

• Метод ЛІФО.

Згідно з Наказом про облікову політику на базовому пілприємстві для списання вартості запасів застосовується метод ціни продажів.

Даний метод оцінки вартості вибуття запасів використовують підприємства торгівлі, який заснований на застосуванні середнього відсотка торгової націнки на товари. Собівартість реалізації в такому випадку визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари. Сума торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари, визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки. Середній відсоток торгової націнки визначається розподілом суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів [23;с.165].

У залежності від обраного підприємством методу оцінки запасів, наприкінці звітного періоду вартість вибулих запасів списується на витрати.

Це означає, що в момент передачі МШП в експлуатацію, вони списуються з балансу, і 'їхня вартість включається до складу витрат того звітного періоду, в якому вони були передані в експлуатацію.

Надалі з метою забезпечення схоронності цих предметів в експлуатації, підприємство повинне організувати контроль за рухом таких цінностей, зокрема, вести оперативний облік у кількісному вираженні по місцях експлуатації і матеріально відповідальним особам протягом терміну їхнього фактичного використання.

У випадку повернення придатних для подальшого використання МШП на сі'лад, вони оприбутковуються по дебету рахунка 22 "Малоцінні та швидкозношені предмети" і кредиту рахунка 71 "Інший операційний доход".

Реалізація МШП. Для відображення доходу від реалізації МШП і інших оборотних активів Планом рахунків передбачений субрахунок 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів". Сума доходу, отримана від реалізації МШП (без сум ПДВ), списується на фінансовий результат і відбивається проводкою: дебет 712 "Дохід від реалізації інших оборотних активів" і кредит субрахунку 791 "Результат основної діяльності". У дебет субрахунку 791 списується собівартість реалізованих МШП, а також суми адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Інвентарізація МШП. Для запеспечення достовірності даних бухгалтерського та фінансового обліку підприємство повинно здійснювати інвентарізацію активов та забов’язань, під час якої перевіряється та документально підтверждується їх наявність, стан та оцінка. Відповідно до П(С)БО 9 суми виявлених нестач списуються на витрати іншої операційнох діяльності звітного періоду. Для відображення сум нестач МШП Інструкцієй № 291 передбачено судрахунок 947 «Нестачі й втрати від псування цінностей». Суми виявлених нестач і втрат від псування цінностей до ухвалення рішення про конкретних винних осіб відбиваються на забалансовому рахунку 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей». Аналітичний облік по цьому рахунку ведеться по кожному списаному активу [16; с.122].

Після одержання відшкодування від винної особи, підприємство списує суму нестачі з забалансового рахунка 072 «Невідшкодовані нестачі та втрати від псування цінностей» підприємство визнає заборгованість винновної особи з єдиночасним визнанням доходу. Сума нестачі у випадку коли винна особа не виявлена повинна враховуватися на субрахунку 072 не менш терміну позовної давності (3 роки) з моменту встановлення факту нестачі МШП.

Надлишки МШП, виявлені у разі інвентарізації, оприходуються як ативи у корреспонденції з субрахунком 719 «Інші доходи від операційної діяльності».

Суть аналітичного бухгалтерського обліку МШП полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами) відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображаються за їх кількістю (за прийнятими одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

Аналітичний облік МШП може створюватися:

• за відповідними субрахунками;

• за місцем знаходження і матеріально відповідальними особами;

• з окремих предметів, які належать до складу кожної групи МШП.

Згідно з Наказом про облікову політику на базовому підприємстві одиницею обліку запасів потрібно вважати кожне найменування. Аналітичний облік МШП ведеться за місцями зберігання і знаходження, а також за особами, відповідальними за їх зберігання.

При веденні аналітичного обліку надходження, передачі МШП в експлуатацію, обліку в експлуатації тощо слід використовувати первинні документи, форми яких затверджені Наказом № 145.

Аналітичні рахунки поділяються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Відповідно до прийнятих на підприємстві групувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях.

Основою побудови бухгалтерського обліку швидкозношуваних предметів є їх економічна класифікація, а головною ознакою, взятою за основу класифікації, — склад і функціональна роль цих предметів у процесі виробництва. У плануванні та обліку МШП доцільно поділяти на такі групи згідно з Положением №166 [10]:

• інструменти і пристрої загального користування (різальні, ударні, слюсарно-вимірювальні тощо);

• інструменти та пристрої спеціального призначення (моделі, прес-форми, вимірювальні прилади);

• змінне обладнання, використовуване для заміни зношених частин без ремонту;

• технологічна тара, яка багаторазово використовується у технологічному процесі;

• виробничий інвентар — робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці, шафи, стелажі, тумбочки тощо;

• спеціальний одяг, взуття і запобіжні пристрої (рукавиці, халати, комбінезони, захисні окуляри тощо);

• постільні приналежності (подушки, матраци, простирадла і т. ін.);

• інші МШП.

Цю класифікацію використовують у групуваннях, вона важлива для правильного відображення в обліку затрат діяльності (але не є обов'язковою). На підприємствах у межах груп, згідно з потребою, можна встановлювати підгрупи.

Використовують аналітичний бухгалтерський облік на рахунках для контролю зберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для підбиття підсумків , інвентаризації.

У разі організації на підприємстві номенклатурно-кількісного оперативно-складського й аналітичного бухгалтерського обліків вони (в номенклатурно-кількісному відношенні) дублюватимуть один одного, але за умов використання обчислюючих програм такого дублювання можна уникнути, якщо організувати оцінку матеріальних цінностей, враховану в оперативному складському обліку. При ручній реєстрації даних у складському обліку, використовуючи тверді облікові ціни, можна уникнути паралельного ведення бухгалтерського обліку. За твердими обліковими цінами ведуть вартісний аналітичний облік руху матеріальних цінностей за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, рахунками і субрахунками [33].

РОЗДІЛ VI

ОСОБЛИВОСТІ ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ МШП

Бухгалтерський облік і податковий облік нерозривно пов’язані між собою, тому виникає необхідність правильного відображення у податковому обліку операцій з наявності та руху МШП.

Після внесення змін Законом України від 01.07.2004 р. № 1957-IV в Законі про прибуток словосполучення "малоцінні предмети" зустрічається лише в п. 5.9 і п.п. 8.2.2. При цьому Закон про прибуток не містить поняття "малоцінні предмети" і спеціальні правила податкового обліку МШП.

Разом з тим зазначені зміни були також внесені до визначення терміна "основні фонди". Під основними фондами тепер слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у своїй господарській діяльності протягом періоду, що перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1 000 грн. і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом [2].

Таким чином, у податковому обліку існує група матеріальних цінностей, термін використання яких більше року, але вартість менше 1 000 грн. Витрати на придбання таких цінностей включаються до складу валових витрат платника податку в загальному порядку та враховуються для цілей застосування п. 5.9 ст. 5 Закону про прибуток. Детальніше це питання розглянуто в темі Облік малоцінних необоротних активів.

Якщо передбачуваний термін використання матеріальних цінностей менше року, то витрати на їх придбання включаються до складу валових витрат згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону про прибуток за умови, звичайно, що вони використовуються у господарській діяльності платника податку.

Розглянемо особливості податкового обліку МШП в частині визначення валових доходів (витрат) та ПДВ.

Витрати на придбання МШП включаються до складу валових витрат або за першою подією, або за моментом оплати, або з моменту отримання МШП. При цьому обов’язковою умовою є зв’язок здійснених витрат з виробничими потребами. У частині податкових наслідків за ПДВ підприємство, що купує МШП, має право на податковий кредит згідно з п.п. 7.4.2 п. 7.4. ст. 7 Закона про ПДВ у розмірі 20% вартості МШП у випадку використання МШП у господарській діяльності підприємства в операціях, що оподтковуються.

При безкоштовному отриманні МШП від юридичних та фізичних осіб у підприємства згідно з п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. Закона про податок на прибуток виникають валові доходи. Однак, п. 4.2 Закона про податок на прибуток передбачає деякі винятки. До складу валових доходів не включається вартість безкоштовно отриманих матеріалів (МШП), якщо вони біли отримані у вигляді:

• майнового внеску згідно з договорами про спільну діяльності без створення юридичної особи;

• міжнародної технічної допомоги іншими країнами згідно міжнародним угодам;

• безповоротна допомога громадським організаціям інвалідів та підприємствам, які створені такими громадськими організаціями інвалідів.

Підприємство-одержувач у момент отримання безкоштовних МШП не формує ані податкового кредиту та податкового зобов’язання.

Облік приросту (убутку) балансової вартості МШП ведеться відповідно до п. 5.9 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому з метою податкового обліку вартості запасів однорідної групи може бути використаний один з методів вибуття запасів. Метод вибуття запасів не може бути змінено протягом податкового року. Згідно з пп. 5.4.1 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", витрати платника податку на забезпечення найманих працівників спецодягом, взуттям, обмундируванням, необхідними для виконання професійних обов'язків (згідно з переліком, встановленим КМУ), відносяться до складу валових витрат.

При реалізації підприємством МШП виникають валові доходи на суму продажу без урахування ПДВ, а також податкове зобов’язання, яке дорівнює 20% від вартості реалізованих МШП.

Вартість нестач, виявлених при інвентаризації, у більшості випадків відноситься до складу валових витрат. У податковому обліку нестачі МШП у межах норм природного убутку та понад норм відображаються однаково.

Якщо по результатам інвентаризації виявлена нестача МШП в сумі, яка перевищує норму природного убутку, то потрібно встановити винну особу. При податковому обліку понаднормативних нестач, коли винна особа не виявлена, такі нестачі розглядаються як використання МШП, не пов’язане з господарською діяльністю. Це обумовлює необхідність коректування валових витрат [30].

Що стосується ПДВ на МШП, по яким виявлена нестача, то сума ПДВ, яка була сплачена в момент оприбуткування таких МШП та віднесена до складу податкового кредиту, підлягає коректуванню. Таке коректування здійснюється шляхом нарахування податкових зобов’язань за звичайною ціною, яка не нижче ціни покупки МШП, по яких виявлена нестача.

Сума надлишків МШП, виявлених при інвентаризації, у податковому обліку враховується до складу валових доходів як безкоштовно отримані.

Податковий облік МШП має свої характерні особливості. В умовах, коли у Україні відбувається коренева трансформація податкової системи у межах прийняття нового Податкового Кодексу, зростає необхідність відстеження нововведень та впровадження їх у практику бухгалтерського та податкового обліку МШП.

РОЗДІЛ VII

ТЕХНОЛОГІЯ ОБЛІКУ МШП ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПК

Точність і оперативність надання економічної інформації є вирішальними факторами успішного розвитку підприємства та економіки країни в цілому. Вирішальне значення при вирішенні цього завдання належить автоматизації обліку, яка значно розширює його можливості. При всій різноманітності бухгалтерських програм, наявних сьогодні на ринку, користувачу комп’ютерних систем потрібно зробити правильний вибір, виходячи із конкретних потреб, запитів та можливостей програмного забезпечення [17;с.69].

Впровадження бухгалтерської програми буде вважатись удосконаленням обліку лише тоді, коли в результаті такого впровадження підвищиться ефективність і поліпшиться якість ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.

Вдосконалення може виражатися в: упорядкуванні бухгалтерського обліку; збільшенні кількості інформації, одержуваної з бухгалтерського обліку; зниженні числа бухгалтерських помилок; підвищенні оперативності бухгалтерського обліку; підвищенні економічності бухгалтерського обліку; інших чинниках, що залежать від специфіки кожного конкретного підприємства. Якщо таких поліпшень не сталося, то автоматизація не має сенсу.

У основу класифікації комп’ютерних бухгалтерських програм доцільно покласти відповідність програм множині вимог користувачів. Чим більшу кількість цих вимог задовольняє бухгалтерська програма, тим на більш високому рівні свого розвитку вона знаходиться:

• низький рівень – програми, призначені для вирішення окремих завдань з обліку;

• середній рівень – програми комплексної автоматизації бухгалтерських завдань;

• високий рівень – програми автоматизації бухгалтерських завдань, що представляють собою систему програмування.

Забезпечити вдосконалення обліку матеріальних запасів можуть лише бухгалтерські програми, що відносяться до середнього та високого рівня розвитку.

Єдність інформаційної бази і повний автоматизований технологічний процес забезпечується за рахунок одноразового введення інформації. Інтеграція обробки даних первинного обліку і адаптація програмного забезпечення до потреб користувачів досягається шляхом застосування різних комп'ютерних програм. Крім того комп'ютерна форма обліку має ряд переваг перед ручною, серед яких основними є вбудовані бухгалтерські знання (в програму вбудовуються правила формування тих чи інших проводок господарських операцій, тобто форма бухгалтерського обліку наповнюється специфічними бyxгaлтерськими знаннями), паралельне ведення обліку за декількома стандартами (на базі одних і тих же одноразово введених даних можна отримувати декілька систем оцінок та показників, що розраховуються за різними методиками) тощо [23;с.132].

Технологічний процес обробки даних при комп'ютерній формі обліку можна поділити на три етапи.

Першим етапом облікового процесу є збір та реєстрація первинних даних для обробки на комп'ютері.

На другому етапі проводиться формування масивів облікових даних на електронних носіях: журналу господарських операцій, структури синтетичних та аналітичних рахунків, довідників аналітичних об'єктів, постійної інформації. Одночасно здійснюється контроль за процесом обробки інформації, записаної в масивах облікових даних.

Заключним етапом процесу є отримання результатів за звітний період на запит користувача або у вигляді регістрів синтетичного обліку, аналітичних таблиць, довідок з бухгалтерських рахунків, або відображенням на екрані дисплею потрібної інформації.

Основні принципи комп'ютерної форми бухгалтерського обліку наступні:

• одному журналу хронологічного запису відповідає багато регістрів систематичного запису;

• накопичення і багаторазове використання облікових даних;

• один синтетичний рахунок, але багато аналітичних рахунків (кількість рахунків аналітичного обліку залежить від цілей, поставлених керівництвом перед обліком, і нічим не обмежується);

• автоматичне отримання інформації про відхилення від встановлених норм, нормативів, завдань тощо;

• отримання звітних показників в інтерактивному режимі;

• автоматичне формування всіх облікових регістрів і форм звітності на основі даних, відображених в системі рахунків [10].

Автоматизоване оброблення даних з обліку виробничих запасів і малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП) на практиці може забезпечуватися різними способами:

• розробленням спеціалізованою фірмою на замовлення управлінської інформаційної системи підприємства (у тому числі й інформаційної системи обліку);

• придбанням універсального програмного комплексу (або його окремого модуля) на ринку програмного забезпечення;

• автоматизацією облікового процесу силами фахівців підрозділу з автоматизованого оброблення даних підприємства;

• використанням табличних процесорів обліковими працівниками для забезпеченням автоматизованого розв’язання окремих задач конкретної ділянки обліку [31].

При цьому повинно враховуватися, що облік виробничих запасів здійснюється на складах та в бухгалтерії підприємства.

Технологічний процес автоматизованого оброблення даних з обліку виробничих запасів полягає у виконанні всіх потрібних операцій введення, оброблення, збереження й надання потрібної інформації, групування даних на рахунках, із метою контролю за наявністю та витратами матеріальних засобів зі своєчасним складанням звітності.

Тому для забезпечення обліку виробничих запасів можуть використовуватися окремі програмні модулі, що обслуговують їх облік у місцях зберігання та в бухгалтерії, або створюватись різні рівні робочих місць автоматизованої ділянки обліку виробничих запасів. Останній спосіб передбачає використання комплексної системи організації первинної та вихідної інформації. Єдина база бухгалтерських записів забезпечує потрібною інформацією аналітичний, синтетичний та управлінський облік, формування конкретної звітності.

Спільна інформаційна база дає можливість спільно використовувати таку нормативно-довідкову інформацію, як довідники: зовнішніх організацій; прізвищ працівників; структурних підрозділів; статей обліку; допустимої кореспонденції рахунків; номенклатура-цінник виробничих запасів; типових господар­ських операцій; постійних даних; груп матеріалів тощо.

В автоматизації обліку МШП використовується нормативно-довідкова інформація: довідники цехів, складів та матеріально-відповідальних осіб, МШП (номенклатурних номерів), синтетичних рахунків, субрахунків та шифрів аналітичного обліку, винуватців і причин вибуття предметів із експлуатації, операцій руху предметів в експлуатації.

Інформаційна система кожного підприємства має свої особливості в залежності від сфери діяльності, структури підприємства, обсягів виробницт-ва, місця розміщення і таке інше. Теж саме стосується інформаційної системи обліку на підприємстві, як складової його загальної інформаційної системи.

До загальних рис бухгалтерських пакетів слід віднести необхідність створення своєї бази даних, можливість захисту бази від несанкціонованого доступу, використання довідників і типовість роботи з ними (прийоми робо-ти з усіма довідниками однакові у пакеті), декілька засобів внесення оперативної інформації до бази даних (через створення первинного документу, без створення документів, на основі вже створених раніше зв’язаних документів), автоматичне формування стандартних звітів (зворот-них та шахматних відомостей, журналов-ордерів, тощо), необхідність підключення форм регламентованої бухгалтерської звітності, роботу у мережному варіанті. Сучасні бухгалтерські пакети надають користувачу можливість створювати нові форми первинних документів і звітів різними засобами, але це вимагає від нього додаткових знань з програмування на спеціалізованих мовах таких пакетів [19;с.6]. До найбільш розповсюджених бухгалтерських програм слід віднести 1С Бухгалтерія, Галактика, Парус, Дебет Плюс, Акцент ті інші. Відрізняються бухгалтерські програми прийнятим інтерфейсом користувача, жорсткістю схем формування документа або низки зв’язаних документів, функціональними можливостями, глибиною приробітки окремих задач (комплексів задач) бухгалтерського обліку.

На ВАТ «ТОК «Судак» автомізація бухгалтерського обліку здійснюється за допогою програми «Акцент - бухгалтерія».

Акцент-бухгалтерія для Windows являє собою програму автоматизації бухгалтерського обліку за допомогою комп'ютера. В залежності від специфіки підприємства можливості програми можуть змінюватися. До складу такої системи входять:

1. безпосередньо, сама програма;

2. набір форм первісних документів, з використанням яких можна вводити інформацію у програму;

3. набір зразків (шаблонів) типових господарських операцій, на підставі яких можна створювати власні господарські операції;

4. набір звітів, з використанням яких можна аналізувати інформацію.

Стандартна настройка – це узгодженний набір вищеперерахованих елементів облікової системи. Вона розроблюється та підтримується безпосередньо розробником програми Акцент та завжди включається до її складу [14; с.9].

Комплекс дає можливість без переробки його модулів сполучити ріст виробничої діяльності підприємства з ростом обчислювальної потужності усього комплексу. Пакет можна використовувати в автономному і мережному режимах, у режимі «Клієнт – сервер» (якщо встановлено відповідне програмне забезпечення – модуль «Акцент – адміністратор» ).

Файл, у якому міститься база даних має розширення ADB[19; с.7].

Основу програми складає журнал обліку господарських операцій, у який заносяться всі дані про господарську діяльність підприємства. Інформація в журналі носить вичерпний характер, що дозволяє надалі аналізувати результати діяльності в будь-якому розрізі.

Програма дозволяє користувачу самостійно створювати первинні документи і звітні форми. Для цього в пакеті використовується універсальне середовище за назвою конструктор, де об'єднані засоби по створенню форм, діалогів, звітів і модулів.Крім того, у даній версії програми до об'єктів програми можна підключати документи з інших додатків, які не зв'язані з базою даних.

Акцент-бухгалтерія включає: нарахування та виплата зарплат, автоматизований розрахунок різних видів нарахувань і стягнень, облік необоротних активів та балансової вартості основних засобів, облік валових доходів та витрат, розрахунки з бюджетом, розрахунки з підзвітними особами, розрахунки з постачальниками та покупцями, облік банківських та касових операцій, можливість формування, зберігання та друку всіх необхідних документів.

При обліку готової продукції в системі Акцент вирішуються такі задачі: облік надходження готової продукції (прибуткова накладна), облік руху готової продукції (накладна на внутрішнє переміщення), податковий облік (податкова накладна), облік оплати за готову продукцію (платіжне доручення, ПКО, ВКО, рахунок). Після виконання будь-якої з перелічених задач, можна отримати реєстр документів, виписка із журналу реєстрацій проводок та встановити зв'язок документу з іншими документами.

Система містить сім довідників. Зокрема такі, як «Документи», «Рахунки», «Контрагенти», «Об’єкти», «Різне», «Подшивання» та «Шаблони».

Між синтетичними й аналітичними рахунками існує нерозривний зв’язок, тобто на аналітичних рахунках відображаються ті ж зміни, що й на синтетичних, але більш докладно, значення дебету й кредиту кожного аналітичного рахунку те ж саме, що й синтетичного рахунку; сума сальдо, сума оборотів на дебеті всіх аналітичних рахунків даної групи відповідно дорівнюють сальдо, обороту на дебеті і обороту на кредиті синтетичного рахунка. Тому загальні підсумки записів на аналітичних рахунках мають відповідати сумам, записаним на синтетичних рахунках бухгалтерського обліку.

Програма надає можливість створювати такі реєстри: реєстр документів, схема рахунку, оборотна відомість, виписка із журналу операцій, розділ Головної книги, матеріальний звіт, аналітика по кореспондентам, звіт по товару в розрізі партії, шахматка.

Акцент-бухгалтерія побудована таким чином, що вона дозволяють швидко створювати досить складні звіти.

Таким чином, застосування Акцент-бухгалтерія для автоматизації обліку на базовому підприємстві у більшості випадків задовольняє потреби бухглтерського обліку, але на даний момент не може повністю замінити паперових носіїв інформації. Напрямком для вдосконалення автоматизації обліку МШП може бути впровадження комп’ютерних програм на самих складах, інформація з яких оперативно надходила до бухгалтерії.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

В даний час перед підприємством ВАТ «ТОК «Судак» стоїть низка завдань, що потребують вирішення. Важливе значення має чіткий облік виробничих витрат і контроль за раціональним та економним використанням МШП, посилення боротьби з безгосподарністю і марнотратством. При цьому особливу увагу слід приділити проблемам вдосконалення первинного обліку МШП.

В області первинної документації основним напрямком удосконалення повинен бути повний перехід від паперових до машинних носіїв інформації з метою скорочення, мінімізація змісту інформації, що міститься в документах, шляхом поєднання її з носіями довідкової та іншої постійної інформації; створення та застосування прогресивних форм і методів обліку; посилення контрольних функцій обліку та інше.

Слід зауважити, що облік МШП розглядається в тісному зв'язку з процесами обробки облікової інформації. Широке використання в обліку МШП сучасних засобів обчислювальної техніки забезпечує більш якісну реєстрацію операцій по руху МШП, комплексну обробку отриманої інформації та її подання в будь-які інтервали часу і на різні рівні управління.

При цьому вдосконалення обліку МШП на цій основі сприяло зниженню трудомісткості, зростанню оперативності, інтеграції аналітичного та синтетичного обліку. Більш того, при більш високому ступені автоматизації обліково-обчислювальних робіт скорочується кількість і обсяг первинної документів, так як багато постійних та довідкові дані заздалегідь вводяться в комп’ютерній програмі бухгалтерського обліку.

Напрямами вдосконалення обліку МШП на базовому підприємстві є також:

• раціоналізація системи постачання підприємства МШП відповідно до укладених договорів;

• організація високорозвиненої складського господарства та системи зберігання МШП;

• попередження непродуктивних витрат і втрат МШП;

• економія коштів на основі науково-технічного прогресу.

Ґрунтуючись на тому, що на даний момент правове забезпечення обліку МШП не є ідеальним, наукове вивчення цієї проблеми має бути також спрямоване на удосконалення діючих і розробку нових нормативних актів, що стосуються МШП, які б повною мірою розкривали їх сутність і особливості і були б спрямовані на раціоналізацію обліку та ефективність їх використання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

Законодавчі та нормативні документи

1. Закон України «Про бухгалтерський облік и фінансову звітність» № 996-XIV від 16.07.99 р. — визначаються загальні принципи ведення бухгалтерського обліку.

2. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-БР від 22.05.97 р. із змінами і доповненнями, внесеними Законом України №349-IVвід 24.12.2002 p., №1957-IVвід 01.07.2004 p.

3. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій №291, від 30.11.99 p., із змінами та доповненнями за станом на 20.09.2004 р.

4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій: затв. наказом Мінфіну України від 30.11.99р.

5. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджені наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99.

6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затверджений наказом Міністерства фінансів України №87 від 31.03.99 р.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затверджений наказом Міністерства фінансів України № 87 від 31.03.99 р.

8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", документ затверджено в наказі Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. № 751/4044.

9. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2.

10. Положение по бухгалтерскому учету малоценных и быстроизнашивающихся предметов. Письмо Минфина СССР от 18 октября 1979г., № 166.

11. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 р. №92 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 р. за №288/4509 (далі - ПБО 7). ПБО 7 набрало чинности з 01.07.2000 р. і регулює питання бухгалтерського обліку МНМА.

12. Наказ Міністерства статистики України "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів предметів" від 22.05.96 р. № 145.

13. ДПАУ "Про відображення в податковому обліку витрат на придбання малоцінних предметів" від 12.01.2001 р. №286/7/15-1117

Підручники та навчальні посібники

14. Акцент 6.0. Стандартная настройка: Руководство пользователя: Проф. Инструменты для автоматизации. – Киев, Донецк, 2001. – 320с

15. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник.- К.: Київський ДТЕУ, 2000. – 692 с.

16. Бойцова М., Маханько О., Клиженко Я. Усе про облік запасів. – 2-ге вид., перероб і доп. – Х.: Фактор, 2007. – 368с.

17. Бутинець Ф. Ф., Івахненков С. В., Давидюк Т. В. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. – Житомір: ПП "Рута", 2002.—544 с.

18. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/ за ред. Проф. Ф.Ф. Бутинця-3-вид., перераб. і доп.- Житомір: ЖІТІ,2001.- 672с.

19. Войтюшенко Н.М. Робота з пакетом «Акцент - бухгалтерія». Методичні вказівки для проведення лабораторних занять і самостійної роботи студентів денної і заочної форм навчання спеціальності 7.050106 по курсу «Інформаційні системи обліку».– Донецьк, ДонДУЕТ, 2003. – 44с.

20. Волкова І.А. Фінансовий облік-1. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 228с.

21. Бухгалтерський облік і фінансова звітність в Україні. За ред. С.Ф. Голова — Дніпропетровськ: ТОВ "Баланс-Клуб", 2000. – 250с.

22. Лишиленко О.В. Фінансовий облік: Підручник. – 2-ге вид., перероб. І доп. – Київ: Вид-во «Центр навчальної літератури», 2008. – 556с.

23. Організація бухгалтерського обліку: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. / Ф.Ф. Бутинець, О.В. Олійник, М.М. Шигун, С.М. Шулепова. - 2-е вид., доп. і перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2001. – 576 с.

24. Чацкіс Ю.Д., Гейєр Е.С., Наумчук О.А., Власова І.О. Організація бухгалтерського обліку. Навчальний посібник. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – 532 с.

25. Чацкiс Ю.Д., Лисюк О.М., Михайлова Т.П. Фiнансовий облiк, ч. I i ч. II, Навчальний посібник. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2005. – 532 с.

Періодика

26. Бакун Ю. Не недооценивайте мелочей: Особенности документального движения МБП // Всё для бухгалтера в торговле. – 2006. - №8 с.28.31

27. Гопцій Р. Втрачені та неповернені МШП: наслідки для працівника та роботодавця // Все про бухгалтерський облік. - 2008. - №108. - С. 11-13

28. Заруба І. Малоцінні та швидкозношувані предмети: особливості обліку // Все про бухгалтерський облік. - 2008. - №108. - С.6-9

29. Карасев Д. МБП: особенности эффективного менеджмента //Менеджмент и менеджер. – 2005. - №4 с.20-25

30. Солошенко Л. Малоцінні активи: особливості обліку //  Податки та бухгалтерський облік. - 2006. - №77. - С.15-22

Інтернет-видання

31. www.dtkt.com.ua

32. www.vobu.com.ua

33. http://pro-u4ot.info