- •7. Хутряні товари
- •7.1. Споживні властивості хутряних товарів і методи їх визначення
- •7.2. Показники споживних властивостей шкірної тканини хутряних напівфабрикатів
- •Показники споживних властивостей шкури в цілому •
- •7.3. Зимові види хутряних напівфабрикатів
- •7.4. Весняні види хутряних напівфабрикатів
- •7.5. Зимові види шкур свійських тварин
- •7.6. Весняні види шкур свійських тварин
- •7.7. Шкури морського звіра
- •7.8. Якість, сортування хутряних напівфабрикатів. Основні вимоги
- •7.9. Формування властивостей та асортименту хутряних виробів у процесі їх виготовлення
- •Кушнірське виробництво
- •7.10. Хутряний одяг
- •Одяг на хутряній підкладці
- •Хутряні деталі до одягу
- •7.11. Головні убори
- •Жіночі хутряні вироби
- •7.12. Хутряна галантерея
- •7.13. Хутряні пластини, хутро і скрої
- •7.14. Сортування хутряних виробів
- •Маркування, упакування і зберігання хутряних виробів
- •8.1.10. Маркування, пакування й зберігання текстильної галантереї
- •8.2. Металева галантерея
- •8.2.1. Матеріали
- •8.2.2. Виробництво
- •8.2.3. Класифікація, характеристика асортименту
- •Одягова фурнітура
- •8.3. Шкіряна галантерея
- •8.3.1. Характеристика асортименту
- •8.3.2. Знаряддя для зберігання документів, грошей і паперів
- •8.4. Галантерея з пластмас і виробних матеріалів
Жіночі хутряні вироби
До жіночих хутряних виробів належать пелерини, напівпе-лерини, палантини, горжети, шарфи, фасонні коміри, муфти. Усі вироби, крім трубчастих горжетів, шиють на шовковій підкладці.
Горжети виготовляють із цілих хутряних шкур з головкою, лапами з кігтями і хвостом. їх виготовляють трубчастими з нерозрізаних шкур, знятих трубкою, або в розпластаному вигляді.
Пелерина - накидка, що вдягається на плаття, закриває спину, плечі й руки без рукавів. Для пошиття використовують складні методи розкроювання та цінні види хутра (горностай, колонок, куниця, норка, соболь, песець).
Напівпелерина - менших розмірів і закриває лише частину спини, шию і плечі. За зовнішнім виглядом нагадує великий шалевий комір і виготовляється з цінних видів хутра.
Палантин - широка смуга, зшита з дрібних шматків хутра. Довжина палантина - 2,5 м, ширина - ЗО - 50 см.
Хутряний шарф - більш вузька і коротка смужка з хутра на шовковій підкладці. Шарфи можуть оздоблюватися головками, лапами, хвостами. їх шиють з хребтів білок, колонка, кроля, крота, лисиці, норки, каракульчі та ін.
Фасонний комір закриває шию і груди. Надягають на плаття або пальто та виготовляють складними методами розкрою.
Муфти - вироби з хутряного напівфабрикату круглої або овальної форми для зігрівання рук у холодну погоду.
7.12. Хутряна галантерея
Хутряна промисловість у досить великих обсягах випускає хутряну галантерею, до якої переважно відносять рукавички і рукавиці. Вони поділяються на вихідні і робочі. У торгівлю надходять шкіряні й текстильні рукавиці та рукавички на хутряній підкладці.
Рукавички - виготовляють із верхом зі шкіри, а підкладку - з овчини, козеняти та інших видів хутра.
Для верха текстильних рукавиць використовують бавовняні і змішані тканини.
444
7.13. Хутряні пластини, хутро і скрої
Із хребтів і черевець білки, тхора і ховраха та інших видів тварин або з їх частин зшивають пластини. Вони різні за формою і розмірами. Використовують для виготовлення хутряних виробів.
Під хутром розуміють дві-три пластини однакової форми, що скріплені між собою. Крім того, останнім часом налагоджено промислове виробництво окремо скроїв, з яких у подальшому шиють готові хутряні вироби.
Слід зазначити, що пластини можуть бути виготовлені з використанням складних методів розкроювання. Пластини і скрої, виготовлені з натуральних або фарбованих шкур, часом піддають поверхневому або трафаретному фарбуванню з метою покращання їх споживних властивостей.
Якість хутряних і овчинно-шубних виробів
Вимоги до якості хутряних виробів наведено в цілому ряді нормативних документів. Так, у ДСТУ 2174 "Технологія кушнірсько-підбиральних робіт. Терміни та визначення" подано терміни та визначення основних операцій кушнірських і підбиральних робіт, а ДСТУ 1844-92 "Одяг хутряний за замовленням населення. Загальні технічні умови" регламентує вимоги до хутряного одягу, який виготовляється за індивідуальними замовленнями населення. У стандарті ДСТУ 2913-94 "Шкурки хутряні. Терміни та визначення" наведено терміни та визначення основних понять стосовно дефектів хутряної сировини та вичинених хутряних шкур усіх видів. Різні за категоріями і видами стандарти, технічні умови та технічні описи моделей - це основні нормативні документи, що регламентують виробництво, оцінку рівня якості хутряних виробів. Стандарти містять перелік прикладних матеріалів, які повинні використовуватися в процесі виготовлення хутряних виробів, правила підбирання хутряного напівфабрикату, виготовлення виробів, розкроювання шкур і тканини на деталі виробів, вимоги і правила сортування, поділ виробів за групами дефектів, кольором, правила огляду та методи дослідження і перевірки якості виробів, вимоги до їх маркування, пакування, транспортування та зберігання.
445
Готові хутряні вироби повинні відповідати статурі людини за розмірами. Для їх виготовлення необхідно використовувати хутряний напівфабрикат, що відповідає стандартам і технічним вимогам. Для цього підбирають шкури однорідні за видом хутра, сортом, кольором, відтінком та блиском. Дефекти на шкурках повинні бути видаленими. Вставки в хутряному напівфабрикаті повинні бути гармонічно підібраними. У головних уборах, виготовлених зі шкур, що мають явно виражену хребтову лінію, а також чіткий рисунок за забарвленням волосяного покриву, хребти повинні симетрично розташовуватися щодо середини голівки, козирка, до крисів або бортів головного убору.
Якість пошивних робіт помітно впливає на зовнішній вигляд хутряного виробу. Шви на виробі не повинні виділятися на загальному фоні. Якість підкладки повинна відповідати цінності хутряного верху виробу. У виробах, виготовлених із шкур з тонкою шкірною тканиною, на неї наклеюють різні прокладкові тканини і бортову тасьму.
Вимоги до якості шубних виробів, як правило, такі: вироби повинні виготовлятися зі щільних, м'яких і пластичних овчин, добре вичинених і пофарбованих. Волосяний покрив повинен бути рівно підстриженим, а його забарвлення - рівномірним. Напрям волосяного покриву повинен йти зверху донизу. Поперечний розкрій овчин не допускається.