Протокол невідкладної допомоги дітям з гострою лівошлуночковою серцевою недостатністю

• підвищене положення у ліжку, венозні джгути на нижні кінцівки

• оксигенотерапія з піногасниками(30% розчин етанолу через маску або 10% розчин антифомсилану), за показаннями – штучна вентиляція легень

• в/в введення фуросеміду 2-5 мг/кг

• в/в крапельно 2,4% розчин еуфіліну 1 мл/рік життя, не більше 5 мл

• в/в глюкокортикостероїди( преднізолон 5-7 мг/кг)

• в/в або в/м введення промедолу

• при гіпокінетичному типу порушення кровообігу – важливе в/в застосування симпатоміметичних амінів(допамін, добутамін) або серцевих глікозидів

• при гіперкінетичному типу порушення кровообігу – застосування гангліоблокаторів(пентамін, бензогексоній або арфонад) надзвичайно обережно повільно крапельно під ретельним контролем артеріального тиску крові у відділенні реанімації

• можливе вкрай обережне застосування периферичних вазодилятаторів(нітрогліцерин сублінгвально або в/в крапельно) у відділенні реанімації

• обов’язкова корекція кислотно-лужного балансу

• кардіометаболіти (“поляризуючи “ суміші панангін, фосфаден, кокарбоксилаза, L-карнітин тощо)

• специфічне лікування( екстрена комісуротомія при важкому ступені мітрального стенозу, антиаритмічні заходи при аритмогенній формі серцевої недостатності тощо)

• профілактичне застосування антибіотиків широкого спектру дії

• лікування основного захворювання, що призвело до розвитку гострої лівошлуночкової СН.

Протокол невідкладної допомоги дітям з гострою правошлуночковою серцевою недостатністю

Специфічне лікування захворювання, яке ускладнилося розвитком правошлуночкової СН: міотропні спазмолітики та β-адреноблокатори(пропранолол та ін.) при природжених вадах серця зі зменшеним легеневим кровообігом; при тромбоемболії легеневої артерії – гепарин та фібринолітичні засоби, емболектомія; при тяжкому приступі бронхіальної астми – глюкокортикоїди, бронхоспазмолітики, за показаннями – усунення чужорідного тіла із дихальних шляхів тощо.

• оксигенотерапія, за показаннями – штучна вентиляція легень

• в/в фуросемід

• корекція кислотно-лужного, водно-електролітного балансів

• можливе надзвичайно обережне застосування периферичних вазодилятаторів ( нітрогліцерин або нітропрусид натрію в/в крапельно) у відділенні реанімації

• серцеві глікозиди можуть поглиблювати клінічні прояви правошлуночкової серцевої недостатності, погіршувати прогноз, тому їх застосування повинно бути надзвичайно обережним.

Задишково-ціанотичний напад

При вроджених вадах серця зі збідненням малого кола кровообігу на фоні стенозу легеневої артерії( сині вади за типом тетради Фалло) декомпенсація може проявлятися -задишково ціанотичним нападом.

На тлі звичайного акроціанозу виникає напад задишки, тахікардії, посилюється ціаноз. Спочатку у дитини спостерігається збудження, потім розвивається гіпоксична кома, яка супроводжується судомами. При обстеженні дитини виявляються ознаки вродженої вади серця – розширення границь серця, грубий систолічний шум, що проводиться на всі точки, “сухі” легені. Такі явища виникають завдяки спазму вихідного відділу правого шлуночка і стенозованої легеневої артерії. При цьому зменшується інтенсивність шуму, або він зникає на легеневій артерії. Створюється повний шунт кровотоку до аорти. В крові визначаються ознаки гіпоксемії і ацидозу. При рентгенографії – послаблення легеневого малюнку. На ЕКГ – збільшення амплітуди зубця Р. Більшість нападів тягнеться 30 хвилин і проходить без лікування. Той напад, що затягується, може привести до інсульту і смерті.

Лікування

• Дитині допомагають прийняти колінно-ліктьове положення( для збільшення системного судинного кровотоку)

• дають кисень за допомогою маски

• вводять морфін в/м, п/ш 0,1-0,2 мг/кг( менш ефективно промедол)

• в/в 4% розчин натрію гідрокарбонату. Спочатку 200 мг/кг ( 5 мл/ кг) повільно впродовж 5 хвилин, потім повторюють цю ж дозу поділивши її на дві частини. Першу частину вводять в перші 30 хвилин. Другу – впродовж годин.

• якщо ціаноз зберігається вводять пропранолол 0,1-0,2 мг/кг в 10 мл 20% розчину глюкози(1мл/хв)

• при судомах застосовують натрію оксибутират 100 – 150 мг/кг повільно 20 мг/кг/год.

Діти з ВВС постійно перебувають під диспансерним спостереженням педіатра – кардіолога. Обов” язково проводиться профілактика бактеріального ендокардиту:

використання антибіотиків широкого спектра при комплексному лікуванні хронічних вогнищ інфекціі, при необхідності малих операцій, при лікуванні інтеркурентних захворювань .

Неспецифічною профілактикою ВВС є запобігання впливу несприятливих факторів в період ембріогенезу, поширення генетичного консультування населення, удосконалення пренатальної діагностики цих вад розвитку.