ВАЛІДАЦІЯ АНАЛІТИЧНИХ МЕТОДИК І ВИПРОБУВАНЬ

ВАЛІДАЦІЯ АНАЛІТИЧНИХ МЕТОДИК І ВИПРОБУВАНЬ

У статті описуються процедури, застосовані для валідації методик і випробувань, які включають до монографій Державної Фармакопеї України і реєстраційних документів на лікарські засоби та допоміжні речовини (окремі статті). Оскільки до окремих статей включаються різні інструментальні і неінструментальні випробування (визначення справжності, контроль домішок, кількісне визначення та ін.), вимоги до валідації випробування залежать від його типу і застосованого аналітичного методу.

А. ТЕРМІНИ І ВИЗНАЧЕННЯ, ВИКОРИСТОВУВАНІ ПРИ ВАЛІДАЦІЇ АНАЛІТИЧНИХ МЕТОДИК

1.Вступ

Валідація аналітичної методики – це експериментальний доказ того, що методика придатна для розв’язання поставлених завдань.

Усі методики і випробування, включені у Фармакопею, є валідованими і потребують проведення тільки верифікації (перевірки). Верифікація має підтвердити на підставі експериментальних даних, що дана лабораторія спроможна коректно відтворити фармакопейну методику чи випробування (тобто – для конкретного аналітичного обладнання, для даних використовуваних реактивів, у даних умовах лабораторного середовища, при виконанні аналізу аналітиками даної лабораторії і т.п. ).

Для контролю якості готових лікарських засобів фармакопейні методики можуть використовуватися тільки після підтвердження, що даний склад лікарського засобу не призводить до неприйнятного погіршення метрологічних характеристик методики (наприклад, правильності, лінійності, або прецизійності методики). Без експериментального підтвердження неможна припускати, що валідована фармакопейна методика або випробування будуть давати коректні результати для лікарського засобу з іншим складом, чим той, що використовувався при валідації фармакопейних методик і випробувань.

У даному розділі розглядаються характеристики аналітичних методик (випробувань), які підлягають валідації (далі «валідаційні характеристики»).

Валідаційні характеристики методик, застосовувані для цілей ідентифікації, контролю домішок і кількісного визначення, наведені у Таблиці 1.

2.Аналітичні випробування і методики, які підлягають валідації

У статті розглядається проведення валідації для таких випробувань:

• Випробувань на ідентифікацію;

• Кількісних випробувань для визначення домішок;

• Випробування на граничний вміст для контролю домішок;

• Кількісних випробувань для визначення діючої речовини та інших компонентів (наприклад, консервантів) у субстанціях і готових лікарських засобах.

Усі аналітичні методики і випробування, які входять до монографії і аналітичної нормативної документації, мають бути валідовані. Однак для валідації деяких випробувань, наприклад, таких як «Розчинення» або «Розмір часток», можуть бути потрібними інші валідаційні процедури, не описані у загальній статті.

СТИСЛА ХАРАКТЕРИСТИКА ВИПРОБУВАНЬ

Випробування на ідентифікацію призначені для підтвердження справжності аналізованої речовини у зразку. Звичайно це досягається шляхом порівняння якихось властивостей (наприклад, спектральних характеристик, хроматографічної поведінки, хімічної реакційної здатності і т.д.) випробовуваного і стандартного зразків.

Випробування, призначені для контролю домішок, можуть бути як кількісними, так і граничними. Призначення обох випробувань – характеризувати чистоту зразка. Для валідації кількісних і граничних випробувань необхідні різні валідаційні характеристики.

Кількісне визначення призначене для визначення аналізованої речовини у зразку. Так само валідаційна процедура може бути застосована до методики кількісного визначення, пов’язаної з іншим випробуванням (наприклад, у випробуванні «Розчинення»).

3. Валідаційні характеристики і вимоги

Набір досліджуваних валідаційних характеристик залежить від призначення аналітичної методики. Типові валідаційні характеристики:

• Правильність;

• Прецизійність;

• Збіжність;

• Внутрішньо лабораторна прецизійність;

• Специфічність;

• Межа виявлення;

• Межа кількісного визначення;

• Лінійність;

• Діапазон застосування.

Цей перелік треба розглядати як типовий для зазначених випробувань (аналітичних методик). Як правило, на стадії розробки методики вивчається також валідаційна характеристика «робасність».

Повторне проведення валідації можу бути потрібним у таких випадках:

• Зміна у синтезі лікарської субстанції;

• Зміна у складі готового лікарського засобу;

• Зміни в аналітичній методиці.

Об’єм проведення повторної валідації визначається специфікою змін. Повторна валідація може бути потрібною і в інших випадках.

4. Словник

4.1 Аналітична методика (analytical procedure) – це спосіб проведення аналізу, тобто детальний виклад усіх операцій, необхідних для виконання випробування. Вона включає в себе опис підготовки випробовуваних зразків, стандартів, реактивів; опис використовуваного обладнання із зазначенням параметрів; умови одержання калібрувальних кривих; використання розрахункових формул і т.д.

4.2 Специфічність (specificity) – здатність однозначно оцінювати аналізовану речовину у присутності інших компонентів, які можуть бути присутніми у зразку. Це можуть бути домішки, продукти розкладу, допоміжні речовини і т.д.

Недолік специфічності випробування може бути компенсований іншим (іншими) додатковими випробуваннями.

Специфічність для різних типів випробувань означає таке:

Ідентифікація — доказ того, що ідентифіковано саме аналізовану речовину.

Випробування на домішки — доказ того, що кожне випробування на домішки дозволяє однозначно характеризувати вміст домішок у зразку (наприклад, випробування «Супровідні домішки», «Важкі метали», «Вміст залишкових кількостей органічних розчинників» та ін.).

Кількісне визначення (вміст або активність)— доказ того, що методика дозволяє точно і правильно встановити вміст або активність саме аналізованої речовини у зразку.

4.3. Правильність або точність (trueness, accuracy) характеризує ступінь відповідності між відомим справжнім значенням або довідковою величиною і значенням, одержаним за даною методикою.

4.4. Прецизійність (precision) аналітичної методики виражає ступінь близькості (або ступінь розкиду) результатів для серії вимірів, виконаних за даною методикою на різних пробах одного і того самого однорідного зразка. Прецизійність може розглядатися.

Таблиця 1

Валідаційні характеристики, які розглядаються для різних випробувань і методик

Типи аналітичних методик
Характеристики	Ідентифікація	Випробування на домішки			Кількісне визначення
		Кількісні	Граничні	Розчинення, визначення лише вмісту, активності
Правильність	-	+	-	+
Прецизійність Збіжність Внутрішньолабораторна		+ +*	- -	+ +*
Специфічність**	+	+	+	+
Межа виявлення	-	-***	+	-
Межа кількісного визначення	-	+	-	-
Лінійність	-	+	-	+
Діапазон застосування	-	+	-	+

«-» - характеристика звичайно не досліджується

«+» - характеристика звичайно досліджується

* - у тих випадках, коли проводиться дослідження відтворюваності, дослідження внутрішньо лабораторної прецизійності не вимагається;

** - недолік специфічності випробування можна компенсувати іншим (іншими) додатковим(и) випробуванням(и) (див.п. 4.2);

*** - може бути потрібним у деяких випадках (наприклад, коли можна визначення і нормована межа вмісту домішки, що визначається, близькі).