10. Ситема аналітичного та синтетичного обліку на підприємстві

У кожному господарстві відкривають таку кількість рахунків, скільки є первинних господарських фактів – явищ і процесів. На кожний господарський факт має бути відкритий рахунок. Ця система рахунків називається аналітичними рахунками, оскільки ни них уся система господарства подана з повною деталізацією.

Проте для управління господарством не завжди потрібні деталізовані дані. Іноді досить мати узагальнені показники, які характеризують ту чи іншу сукупність господарських факторів.у таких випадках дані аналітичних рахунків узагальнюються на окремих так званих синтетичних рахунках.

Синтетичні рахунки відрізняються від аналітичних лише кількістю видів цінностей або інших об»єктів обліку, що узагальнюються на них.

Аналітичними називають такі рахунки, на яких обчислюють окремі види цінностей, джерел господарських засобів або господарських процесів –розрахунків.

Синтетичними називають такі рахунки, які узагальнюють однорідних видів господарських фактів – явищ або процесів.

Іноді є потреба окремі синтетичні рахунки поділити на проміжні складові. Такі проміжні субрахунки назтвають субрахунками.

11. Організація управлінського обліку та калькулювання собівартості продукції на підприємстві

В СТОВ «Добробут» виробничу собівартість 1 ц цукрових буряків визначають шляхом ділення загальної суми витрат для їх вирощування і збирання (без вартості гички, оціненої за нормативно-розрахунковими витратами) на фізичну масу буряків.

Собівартість живої маси молодняку тварин і тварин на відгодівлі та птиці всіх вікових груп визначають відповідно до витрат на їх вирощування і

відгодівлю в поточному році (без вартості побічної продукції), вартості худоби і птиці, що були в групі на початок року та надійшли з основного стада чи з інших груп, ферм і підприємств, та вартості приплоду (без вартості загиблих тварин). Кількість живої маси становитиме масу реалізованих, забитих, переведених в інші групи та залишених на кінець року тварин.

Собівартість 1 ц живої маси худоби і птиці визначають шляхом ділення їх вартості на кількість центнерів живої маси (без маси тварин, які загинули).

У молочному скотарстві визначають собівартість 1 ц молока і однієї голови приплоду. Собівартість однієї голови приплоду розраховують за вартістю 60 кормо-днів утримання корови, а собівартість одного кормо-дня –

діленням усієї суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо-днів. Для визначення собівартості 1 ц молока необхідно загальну суму

витрат на утримання корів (без вартості приплоду та побічної продукції) поділити на кількість центнерів одержаного молока.

Собівартість об’єктів будівельно-монтажних робіт складається з прямих витрат, безпосередньо пов’язаних із будівництвом, що включаються за прямою ознакою, та непрямих (накладних), пов’язаних з організацією та управлінням діяльністю будівельної організації або структурного підрозділу загалом.

Зазначені витрати включаються у собівартість об’єктів обліку за спеціальними способами.

Прямі та непрямі (накладні) витрати групують за статтями витрат залежно від призначення та місця здійснення виробничих процесів.

Витрати на експлуатацію будівельних машин і механізмів спочатку нагромаджують на субрахунку “Витрати на експлуатацію машин і обладнання”, а потім розподіляють на об’єкти обліку основного виробництва пропорційно до кількості відпрацьованих машино-змін чи фізичного обсягу виконаних робіт .

Загальновиробничі витрати в кінці місяця розподіляють на об’єкти аналітичного обліку основного виробництва пропорційно до фактичної суми прямих витрат за тими видами витрат, котрі лімітуються щодо суми прямих витрат і пропорційно до фактичної оплати праці робітників основного виробництва за тими видами, ліміт за котрими встановлено відповіднодо цієї

статті витрат.

При розподілі витрат збуту розподіляють не всю суму, нагромаджену за дебетом рахунка 93 “Витрати на збут”, а лише ті, що обліковують за статтями 1 “Витрати на перевезення”, 8 “Витрати на зберігання, підсортування, оброблення, пакування і передпродажну підготовку товарів” та 10 “Відсотки за кредит”. Витрати збуту за рештою статей не розподіляють, а списують на реалізовані товари. Тому спочатку від загальної місячної суми обігу за дебетом рахунка 93 “Витрати на збут” потрібно відняти суму обігу за цими трьома статтями. Отриманий результат буде загальним обігом за рештою статей, що необхідно списати без розподілу кореспонденцією рахунків дебет 79 “Фінансові результати”, кредит 93 “Витрати на збут”.