Тема 4. Продукція як основний результат діяльності підприємства

1. Обсяг товарної продукції розраховується в діючих і порівняльних цінах і включає:

а) вартість готової продукції (ГП), яка міститься на складі підприємства:

ГП = ΣАі х Ці,

де аі - річний випуск продукції і-го найменування;

Ці - діюча ціна і-го найменування продукції.

б) вартість напівфабрикатів, комплектуючих, вироблених основними цехами і призначених для постачання на сторону;

в) вартість запчастин, пристосувань, інструментів власного виробництва для свого капітального будівництва і капітального ремонту, а також необхідних для постачання на сторону;

г) вартість капремонту і модернізації устаткування;

д) вартість виготовлення тари;

е) послуги допоміжних цехів на сторону, своєму капітальному будівництву або непромисловим господарствам свого підприємства;

ж) вартість продукції, що випускається побічними цехами підприємства (тобто тими, які випускають не профільну продукцію, наприклад, цех товарів широкого вжитку);

з) роботи промислового характеру, зв'язані з освоєнням і впровадженням нової техніки.

2. Обсяг валової продукції (ВП) розраховується в порівняльних цінах за формулою:

ВП = ТП - НЗВп + НЗВк - Іп + Ік,

де НЗВп, НЗВк - залишки незавершеного виробництва на початок і кінець планового періоду;

Іп, Ік - залишки інструментів і пристосувань власного виробництва на початок і кінець планового періоду;

Залишки незавершеного виробництва на початок періоду приймаються на фактичному рівні, на кінець періоду - на нормативному рівні.

3. Обсяг реалізованої продукції (РП) розраховується в діючих цінах за формулою:

РП = ТП + ГПсп - ГПск + ГПвп - ГПвк,

де ГПсп, ГПск - залишки готової продукції на складі на початок і кінець планового періоду;

ГПвн, ГПвк - залишки готової продукції відвантаженої, але не реалізованої на початок і кінець планового періоду.

4. Виконання плану з номенклатури і асортименту:

де Вф(п)і - фактичний випуск продукції і-го виду в межах плану (не більше плану),

Вт - плановий випуск продукції і-го виду.

Тема 5. Економічна ефективність виробництва

1. Для відбору найкращого відносно інших варіанту господарського рішення (за наявність більше двох варіантів) застосовується формула приведених витрат. Критерієм ефективності в цьому випадку служить мінімум приведених витрат, які являють собою сумарну величину поточних і одночасних витрат, приведених до одного тимчасового періоду (одного року або нормативного терміну окупності капітальних вкладень).

У разі приведення витрат до одного року їх формула має наступили вигляд:

В = С + Ен х Ку,

де В - приведені витрати на одиницю продукції;

С - собівартість одиниці продукції;

Ку - питомі (на одиницю продукції) капітальних вкладення;

Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень.

Ен - характеризує мінімально допустиму величину ефекту, що приходиться на 1 грн. капітальних вкладень. Величина, зворотна Ен, являє собою нормативний термін окупності капітальних вкладень (Тн), який дорівнює 6,66 років.

2. Коефіцієнт ефективності і термін окупності додаткових капітальних вкладень:

де С₁, С₂ - собівартість одиниці продукції при базовому і новому варіантах відповідно;

К₁, К₂ - питомі капітальні вкладення при базовому і новому варіантах відповідно.

Новий варіант, для реалізації якого потрібні додаткові капітальні вкладення, є економічно ефективним, якщо:

Ед > Ен, або Тд < Тн

У іншому випадку більш ефективним є базовий (менш капіталомісткий) варіант.

3. Для вирішення ряду виробничих задач (наприклад, підвищення якості продукції, що виробляється) потрібні додаткові як одноразові, так і поточні витрати. У цьому випадку позитивний результат (ефект) буде полягати не в зниженні собівартості продукції, а у підвищенні прибутку.

Розрахунок Ед і Тд потрібно проводити за формулами:

,

де П₁, П₂ - питомий (на одиницю продукції) прибуток при базовому і новому варіантах.

4. Сума річного економічного ефекту може розраховуватись наступним чином:

Е = (В₁ - В₂) А₂ = (ΔС- ЕнΔК)А₂;

Е = (ΔП - ЕнΔК)А₂,

Де В₁, В₂ - приведені витрати на одиницю продукції при базовому і новому вар»антах;

А₂ - річний обсяг при новому вариант.

До складу показників, що використовуються в сучасному аналізі економічної ефективності інвестиційних проектів, входять: чистий приведений прибуток, індекс прибутковості, період окупності, внутрішня норма прибутковості.

5. Чистий приведений прибуток (ЧПП) - різниця між приведеними до справжньої вартості (шляхом дисконтування) сумою грошового потоку (прибуток і амортиза-ційні відрахування) за період експлуатації інвестиційного проекту (ПГП) і сумою коштів, що інвестуються в проект протягом усього періоду його реалізації (П І).

ЧПП = ПГП – П І;

де Т - період реалізації (життєвий цикл) інвестиційного проекту;

Е - ставка дисконтування (приведення до справжньої вартості), виражена десятинним дробом. У вказаних розрахунках як ставку дисконтування можна використати рівень середньої процентної ставки по депозитним внескам;

ГП_t: - величина грошового потоку в t -му році реалізації проекту;

І _t - величина коштів, що інвестуються на t - му році реалізації проекту.

коефіцієнт дисконтування

Інвестиційний проект, за яким показник чистого приведеного прибутку е негативною величиною або рівний нулю, повинен бути відхилений, оскільки він не принесе інвестору прибуток на вкладений капітал.

6. Дисконтовий індекс прибутковості:

До реалізації можуть бути прийняті інвестиційні проекти тільки зі значенням індексу прибутковості вище за одиницю.

7. Дисконтований період окупності:

де ДПО - дисконтований період окупності інвестицій;

П І - сума інвестиційних коштів, що направляються на реалізацію проекту (приведена до справжньої вартості);

ПГПс - середньорічна сума грошового потоку (в справжній вартості) за період реалізації проекту, що розраховується за формулою:

ПГП ПГП с = -----;

Т

Тоді: