Методичні вказівки до розрахунку освітленості в заданій точці

Цей метод заснований на застосуванні заздалегідь виготовлених графіків-номограм, за допомогою яких визначаються необхідні для розрахунку величини. Приклад порядоку розрахунку наступний:

1. Визначається положення розрахункової точки А (рисунок - 2.5) щодо напрямку оптичної осі прожектора, що характеризується значенням кута β. Кут β знаходиться за графіком, представленому на рисунку - 2.6. Кут α – це кут між напрямом сили світла і перпендикуляром до освітлюваної площини.

Рисунок 2.5 - До розрахунку освітленості

від прожектора в заданій точці.

2. Визначається сила світла в напрямку до розрахункової точки з отриманого значення кута β. Ця сила світла може бути визначена, наприклад, по кривій сили світла.

Рисунок 2.6 - Графік для визначення кута β.

Рисунок 2.7 - Графік для визначення сили світла.

Формули для розрахунку горизонтальної та вертикальної освітленості, лк:

_{де Іβ – це сила світла;}

_{k – це коефіцієнт запасу, який вводиться в формулу для того, щоб урахувати зниження освітленості на освітлюваній поверхні в процесі експлуатації прожекторної установки (із-за старіння лампи, запилення і забруднення оптики); для прожекторного освітлення слід брати k=1,5.}

Контрольні запитання

1. Методи визначення та розрахунку освітленості?

2. Переваги та недоліки джерел світла?

3. Конструкція прожекторів?

4. Класифікація прожекторів?

5. Класифікація джерел світла в прожекторах?

6. Застосування прожекторів?

7. Світлотехнічні характеристики прожектору типу ML-15?

Лабораторна робота №3 Дослідження параметрів роботи побутових двоконфоркових електроплит з біметалевим терморезистором

Мета роботи: ознайомлення з конструкцією електроплит, конфорок і зняття характеристик електроплити.

Короткі теоретичні відомості

Елекртичні плити призначені для теплової обробки, варіння, смаження, тушкування та пасивування напівфабрикатів у закладах громадського харчування.

Електроплита – найбільш енергоємний і універсальний прилад, призначений для приготування їжі. Вони можуть бути стаціонарного та настільного виконання. Електроплити розрізняють по типу, числу конфорок і номінальної потужності. Конструктивна схема настільної електроплити показана на рисунку 3.1.

Рисунок 3.1 - Електроплитка ЕПТ 2 - 2,0/220.

1 - корпус; 2 - терморегулятори плавного або ступеневого регулювання; 3 - конфорки (ТЕН: стандартний, потовщений або плоский);

4 - світловий індикатор; 5 - електрошнур; 6 - ручка; 7 - фіксатори

Основними характеристиками електроплит є: номінальна напруга живлення, номінальна частота струму, номінальна споживана потужність, ступені регулювання потужності, потужність електроконфорок, діапазон температур.

Електроплити призначені для включення в мережу однофазного змінного струму напругою 220 В, або трифазного струму напругою електроплит 380/220 В. Встановлена потужність від 2 до 18 кВт. Габаритні розміри стаціонарних електроплит відповідають прийнятому модулю кухонного устаткування. Основні параметри та розміри електроплит (ГОСТ 14919-83) наведені в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 - Типи і основні параметри електроплит

Тип електроплити		Габаритні розміри, мм			Номінальна потужність, кВт	Число конфорок	Маса, кг
За призначенням	За виконанням	Ширина	Глибина	Висота
Стаціонарні	Вбудовані	400 500 600	600	850	4,6 6,5 8,0	2 3 4	60
	Блочно вбудовані	400 500 600	600	100—150	2,2—4,0	2 3 4	20
	Промислові	845 945 1370	700 900	850	12 15,8 18 21,8	4 4 4 6	90 125 135 195
Переносні	—	550	450	400	3,2-4,0	2	30