- •7.090603 – «Електротехнічні системи електроспоживання»
- •7.000008 – «Енергетичний менеджмент»
- •6.050601– «Теплоенергетика»
- •7.090603 – «Електротехнічні системи електроспоживання»
- •7.000008 – «Енергетичний менеджмент»
- •6.050601 – «Теплоенергетика»
- •7.090603 – “Електротехнічні системи електроспоживання”
- •7.000008 – «Енергетичний менеджмент»
- •6.050601– «Теплоенергетика»
- •03056, Київ, вул. Політехнічна, 14, корп. 15
- •Порядок виконання лабораторної роботи.
- •Методика світлотехнічних вимірів і розрахунків
- •.Знайшовши значення q для відповідного кута нахилу світильника освітленість розраховуємо за формулою [3], лк:
- •Відмінності прожекторів
- •Види прожекторів:
- •Застосування
- •Ескіз лабораторного стенда
- •Лабораторний стенд
- •Прожекторні освітлювальні установки
- •Порядок виконання роботи
- •Методичні вказівки до розрахунку освітленості в заданій точці
- •Лабораторна робота №3 Дослідження параметрів роботи побутових двоконфоркових електроплит з біметалевим терморезистором
- •Короткі теоретичні відомості
- •Конструкція конфорок
- •Регулювальна апаратура для конфорок
- •Вимоги безпеки
- •Підготовка до роботи
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Основні технічні характеристики
- •Безпека і чистота
- •Інші особливості
- •Загальні вказівки по використанню
- •Панель керування
- •Правила безпеки
- •Опис вимірювального приладу
- •Зовнішній вигляд приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Технічні характеристики досліджуваного обладнання
- •Методичні вказівки до виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Методика світлотехнічних вимірів і розрахунків
- •Контрольні питання
- •Штучне освітлення
- •Суміщене освітлення
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Методика світлотехнічних вимірів і розрахунків Загальні положення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Суміщене освітлення
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №8 Дослідження параметрів роботи електродного нагрівача
- •Короткі теоретичні відомості
- •Опис принципу дії установки
- •Автономне опалення. Котли фірми «Галан»
- •Електродний котел Форсаж - 3 кВт
- •Переваги електродного котла
- •Опис лабораторного стенду
- •Завдання
- •Контрольні питання
- •Список використаної літератури
Контрольні питання
1. Чи допускається з світлотехнічної точки зору в умовах проведеного експерименту вважати світильник РКУО 1х250 точковим джерелом світла?
2. Чим обумовлена необхідність нахилу несущої консолі світильника РКУО 1х250 на 15°... 20° до горизонту?
3. Які міри можна рекомендувати для зниження експлуатаційної вібрації консольних світильників зовнішнього освітлення?
4. За рахунок яких заходів можна послабити осліплюючу дію ламп при використанні світильників зовнішнього освітлення?
Лабораторна робота №7
Контроль освітлення приміщення
Мета роботи: набути практичних навичок контролю рівня рівномірності освітлення.
Короткі теоретичні відомості
В залежності від роду живлення розрізняють природне та штучне освітлення. Необхідність в одночасному використанні натурального та штучного освітлення з'являється у вечірню пору дня або у світлу пору дня, якщо натурального світла не достатньо.
Природне освітлення
Передбачене у всіх приміщеннях з постійною наявністю людей. Джерелом природного світла у приміщенні є світлові отвори будівель (вікна, світлові ліхтарі), від розміру, орієнтації і стану яких вагомо залежить світловий клімат приміщення. Беручи до уваги непостійність у часі природного освітлення приміщення характеризується не кількісною, а відносною величиною, яка показує, у скільки разів освітленість у середині приміщення менша за зовнішню одночасну освітленість приміщення. Це відносна величина виражається у відсотках, називається коефіцієнтом природного освітлення:
,
де - природна освітленість у середині приміщення. Точка і площина, у яких виміряється залежать від розташування світлових отворів, функціонального призначення приміщення, розташування робочих місць і т.п. - одночасно вимірювана горизонтальна освітленість зовні будинку (при відсутності тимчасових і стаціонарних замінювачів), створювана розсіювальним світлом напівсфери небозводу при суцільній (десятибальній)
хмарності. Значення можна також визначити по спеціальних таблицях і графікам як функцію місцевих умов, хмарності, часу дня і року, географічної широти місцевості і т.п.
Нормами (СНІП-11-4-79) регламентуються значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для третього світлового пояса ( ). Для будинків, розташованих в інших світлових поясах, нормативне значення КПО розраховується по виразу
,
де - коефіцієнт світлового клімату, що показує, в скільки разів варто
змінити значення для даного поясу в залежності від річної кількості
природного освітлення, що забезпечується розсіяним світлом неба на відкритій горизонтальній площадці; С - коефіцієнт сонячності клімату, що враховує додатковий світловий потік, що проникає в приміщення протягом року завдяки прямому сонячному світлу. Значення коефіцієнтів і С для різних світових поясів приведені в СНІП-11-4-79.
При проектуванні будинків і споруджень необхідні площі світлових отворів виконуються в строгій відповідності зі СНІП-11-4-79, при цьому значення КЕО строго нормується в приміщеннях:
тільки з бічним природним світлом (вікнами) - мінімальне значення КЕО;
тільки з верхнім або комбінованим природним світлом - середнє значення КЕО.
Наприклад, у четвертому світловому поясі при проникненні в приміщення світла з вікон потрыбно зберігати наступні мінімальні значення КЕО:
> 1,5 % - в аудиторіях, лабораторіях, навчальних кабінетах, кімнатах відпочинку й інших приміщеннях, де, як правило, вирішуються зорові задачі високої і середньої точності;
> 0,5 % - у житлових приміщеннях;
> 0,2 % - у вентиляційних шахтах, коридорах, книгосховищах,
санвузлах і інших приміщеннях з тимчасовою присутністю людей.
Зазначені нормативи, як правило, виконуються, якщо при будівництві приміщень дотримуються визначені співвідношення між площею світлових прорізів і площею підлоги приміщень . Це співвідношення називається освітленням приміщення: , що істотно залежить від "глибини" приміщення, що визначається конфігурацією приміщення в плані. Під "глибиною" приміщення розуміється горизонтальна відстань по нормалі від "світлої" (заскленої) стіни приміщення до "сліпої" (протилежної до заскленої) стіни (рисунок 7.1).
Рисунок 7.1 - План досліджуваного приміщення.
У таблиці 7.1 приведено критичні значення коефіцієнта освітлення приміщень, заниження якого приводить до недостатності природного світла.
Таблиця 7.1 - Критичні значення коефіцієнта освітлення
Конструкція вікон |
Критичний коефіцієнт освітлень ρ для |
||||
|
|
різних глибин приміщення 1, м |
|||
Тип віконного |
Кількість |
2,5...3,5 |
3,5...4,0 |
4,0...5,0 |
5,0.. .6,0 |
плетіння |
слоїв скла |
|
|
|
|
Одинарний |
1 |
0,100 |
0,120 |
0,150 |
0,130 |
Спарений |
2 |
0,125 |
0,140 |
0,185 |
0,220 |
Роздільний |
2 |
0,135 |
0,155 |
0,210 |
0,250 |
Роздільно- |
3 |
0,170 |
0,250 |
- |
- |
спарений |
|
|
|
|
|
Якісною характеристикою природного освітлення служить рівномірність освітлення робочої поверхні, що характеризується коефіцієнтом рівномірності освітлення:
,
де чисельник і знаменник відповідно фактичне мінімальне та максимальне значення КЕО в межах робочої поверхні. Для робіт високої і
середньої точності регламентується ≥ 0,35. Чим ближче значення
до одиниці, тим вища якість природного освітлення.