Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Metodichka1-8_ostatochnaya_versia.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
15.11.2019
Размер:
9.28 Mб
Скачать

Контрольні питання

1. Чи допускається з світлотехнічної точки зору в умовах проведеного експерименту вважати світильник РКУО 1х250 точковим джерелом світла?

2. Чим обумовлена необхідність нахилу несущої консолі світильника РКУО 1х250 на 15°... 20° до горизонту?

3. Які міри можна рекомендувати для зниження експлуатаційної вібра­ції консольних світильників зовнішнього освітлення?

4. За рахунок яких заходів можна послабити осліплюючу дію ламп при використанні світильників зовнішнього освітлення?

Лабораторна робота №7

Контроль освітлення приміщення

Мета роботи: набути практичних навичок контролю рівня рівномірності освітлення.

Короткі теоретичні відомості

В залежності від роду живлення розрізняють природне та штучне освітлення. Необхідність в одночасному використанні натурального та штучного освітлення з'являється у вечірню пору дня або у світлу пору дня, якщо натурального світла не достатньо.

Природне освітлення

Передбачене у всіх приміщеннях з постійною наявністю людей. Джерелом природного світла у приміщенні є світлові отвори будівель (вікна, світлові ліхтарі), від розміру, орієнтації і стану яких вагомо залежить світловий клімат приміщення. Беручи до уваги непостійність у часі природного освітлення приміщення характеризується не кількісною, а відносною величиною, яка показує, у скільки разів освітленість у середині приміщення менша за зовнішню одночасну освітленість приміщення. Це відносна величина виражається у відсотках, називається коефіцієнтом природного освітлення:

,

де - природна освітленість у середині приміщення. Точка і площина, у яких виміряється залежать від розташування світлових отворів, функціонального призначення приміщення, розташування робочих місць і т.п. - одночасно вимірювана горизонтальна освітленість зовні будинку (при відсутності тимчасових і стаціонарних замінювачів), створювана розсіювальним світлом напівсфери небозводу при суцільній (десятибальній)

хмарності. Значення можна також визначити по спеціальних таблицях і графікам як функцію місцевих умов, хмарності, часу дня і року, географічної широти місцевості і т.п.

Нормами (СНІП-11-4-79) регламентуються значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для третього світлового пояса ( ). Для будинків, розташованих в інших світлових поясах, нормативне значення КПО розраховується по виразу

,

де - коефіцієнт світлового клімату, що показує, в скільки разів варто

змінити значення для даного поясу в залежності від річної кількості

природного освітлення, що забезпечується розсіяним світлом неба на відкритій горизонтальній площадці; С - коефіцієнт сонячності клімату, що враховує додатковий світловий потік, що проникає в приміщення протягом року завдяки прямому сонячному світлу. Значення коефіцієнтів і С для різних світових поясів приведені в СНІП-11-4-79.

При проектуванні будинків і споруджень необхідні площі світлових отворів виконуються в строгій відповідності зі СНІП-11-4-79, при цьому значення КЕО строго нормується в приміщеннях:

  • тільки з бічним природним світлом (вікнами) - мінімальне значення КЕО;

  • тільки з верхнім або комбінованим природним світлом - середнє значення КЕО.

Наприклад, у четвертому світловому поясі при проникненні в приміщення світла з вікон потрыбно зберігати наступні мінімальні значення КЕО:

  • > 1,5 % - в аудиторіях, лабораторіях, навчальних кабінетах, кімнатах відпочинку й інших приміщеннях, де, як правило, вирішуються зорові задачі високої і середньої точності;

  • > 0,5 % - у житлових приміщеннях;

  • > 0,2 % - у вентиляційних шахтах, коридорах, книгосховищах,

санвузлах і інших приміщеннях з тимчасовою присутністю людей.

Зазначені нормативи, як правило, виконуються, якщо при будівництві приміщень дотримуються визначені співвідношення між площею світлових прорізів і площею підлоги приміщень . Це співвідношення називається освітленням приміщення: , що істотно залежить від "глибини" приміщення, що визначається конфігурацією приміщення в плані. Під "глибиною" приміщення розуміється горизонтальна відстань по нормалі від "світлої" (заскленої) стіни приміщення до "сліпої" (протилежної до заскленої) стіни (рисунок 7.1).

Рисунок 7.1 - План досліджуваного приміщення.

У таблиці 7.1 приведено критичні значення коефіцієнта освітлення приміщень, заниження якого приводить до недостатності природного світла.

Таблиця 7.1 - Критичні значення коефіцієнта освітлення

Конструкція вікон

Критичний коефіцієнт освітлень ρ для

різних глибин приміщення 1, м

Тип віконного

Кількість

2,5...3,5

3,5...4,0

4,0...5,0

5,0.. .6,0

плетіння

слоїв скла

Одинарний

1

0,100

0,120

0,150

0,130

Спарений

2

0,125

0,140

0,185

0,220

Роздільний

2

0,135

0,155

0,210

0,250

Роздільно-

3

0,170

0,250

-

-

спарений


Якісною характеристикою природного освітлення служить рівномірність освітлення робочої поверхні, що характеризується коефіцієнтом рівномірності освітлення:

,

де чисельник і знаменник відповідно фактичне мінімальне та максимальне значення КЕО в межах робочої поверхні. Для робіт високої і

середньої точності регламентується ≥ 0,35. Чим ближче значення

до одиниці, тим вища якість природного освітлення.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]