Порядок виконання лабораторної роботи

1. Ознайомитися з інструкцію.

2. Одержати необхідні прилади для проведення лабораторної роботи та ознайомитись з прийомами виміру освітленості за допомогою люксметра.

3. Довідатися у викладача, у якому саме приміщенні передбачається виконання контроля освітлення.

4. У відповідності до функціонального призначення приміщення і його будівельних особливостей установити робочі поверхні і точки на них, де нормуються КЕО і штучна освітленість.

5. Вичертити в масштабі план і вертикальний розріз приміщення з вказівкою світлових отворів.

6. Установити для даного приміщення розряд переважних зорових робіт, нормоване значення КЕО, штучної освітленості і коефіцієнта рівномірності освітлення.

7. Підготувати форми таблиці 7.3 і 7.4 для занесення результатів експериментальних вимірів.

8. Показати результати попередньої підготовки викладачу.

9. У відповідності з приведеною далі методикою приступити до вимірів.

10. 3а результатами вимірів зробити необхідні обчислення і графічні побудови.

11. Показати викладачеві попередні результати проробленої роботи.

12. У випадку задовільних результатів експерименту здати отримані прилади і привести до ладу приміщення.

13. У домашніх умовах підготувати чистовий варіант протоколу даної лабораторної роботи та разом з чернетками показати до наступного лабораторного заняття.

14. Підготуватися до опитування по виконаній лабораторній роботі.

Методика світлотехнічних вимірів і розрахунків Загальні положення

Перед тим, як приступити до світлових вимірів, необхідно засвоїти і виконати наступні рекомендації:

• при відключеному фотоелементі стрілки­­-гальванометра люксметра повинна бути виставлена, а положення гальванометра при вимірах завжди повинне бити горизонтальним (гальванометр із футляра виймати не слід);

• межа виміру на гальванометрі повинна бути обрана таким чином, щоб забезпечувалася можливість знімання інформації без переключення меж;

• приймальна поверхня фотоелемента люксметра повинна строго сполучатися з контрольною площиною у тій точці, для якої встановлюються нормативи;

• необхідно виключати попадання на вимірювальний фотоелемент люксметра прямих сонячних променів, а також випадкових тіней (від людини або устаткування). Але якщо тіні в точці виміру створюються стаціонарно в процесі експлуатації приміщення, освітленість варто вимірювати саме в таких реальних умовах.

Природне освітлення

Ознайомитися про конструкцію світлових прорізів, установити тип віконних рам, кількість шарів скла і ступінь їхнього забруднення (чисте, задовільне або брудне).

Виміряти габаритні розміри й обчислити площу поверхні віконних отворів та підлоги , розрахувати показник освітленості приміщення

Згідно рисунку 7.1 виміряти глибину приміщення та за допомогою

таблиці 7.1 дати світлотехнічну оцінку будівельної конструкції приміщення (задовільно чи незадовільно з точки зору достатності природного світла).

При вимірюванні природної освітленості із зовні приміщення необхідно тримати фотоелемент у горизонтальній площині на витягнутій руці, знаходячись на достатньому віддаленні від значних по висоті та бічній поверхні споруджень (віддалятися від спорудження на відстань не менше однієї його висоти з метою запобігання похибок, що вносяться відбитою складовою світлового потоку). При сонячній погоді потрібно уникати попадання прямих променів сонця на фотоелемент, тому виміри варто виконувати в розсіяній (але не "густій") тіні.

Фіксується стан небозводу (ясно, хмарно, похмуро, темно), робляться виміри в трьох-п'ятьох точках і відзначається час вимірів по годинам. Дані заносяться в таблицю 7.3.

Таблиця 7.3 - Експериментальні дані

Вимір зовнішньої природної освітленості
Номер	Показання	Фактична
контрольної	люксметра при	горизонтальна
точки зовні	вимірі зовнішньої освітленості	зовнішня освітленість
приміщень	,лк	,лк
1	2	3

Розраховується середнє значення зовнішньої освітленості:

де n - число вимірювань (5...7); - результати деякого вимірювання. При чому ці вимірювання не повинні відрізнятися більш ніж на 20 %. Якщо різниця більше 20 %, то такий результат анулюється, а дані беруться з нового вимірювання (бажано в іншій точці зовнішнього середовища).

Одночасно виконуються вимірювання природної освітленості в приміщенні; при цьому вікна повинні бути повністю зашторені, а електричне освітлення відключено. Вимірювання проводяться в горизонтальній площині. Дані вимірювань заносяться до таблиці 7.4. Будується графік зміни природної освітленості по контрольній лінії (рисунок 7.2). Найменший результат вимірювань приймається в якості значення внутрішньої освітленості .

	Природна освітленість, лк				Штучна освітленість, лк			Суміщене освітленість, лк
Номер контрольної точки	Покази люксметра , лк	Фактична освітленість лк	Значення КЕО	Критерій достатності	Покази люксметра , лк	Фактична освітленість , лк	Фактична освітленість,приведена до нормально умов , лк	Покази люксометра , лк	Корегуючий спектральний множник,	Фактична освітленість , лк	Фактична освітленість Фактична освітленістьприведена до нормальних умов , лк

Таблиця 7.4 - Дослідження видів освітленості

Рисунок 7.2

Обчислюється значення фактичного коефіцієнта природної освітленості:

Аналогічно обчислюються КЕО в кожній контрольній точці.

По каталожним даним визначається нормоване значення КЕО для даного типу приміщень, на основі якого визначається критерій достатності природного світла в обстежуваному приміщенні:

Критичне значення критерію складає 0,8.

З даних таблиці 1.4 вибирається максимальне значення внутрішньої природної освітленості Е_ВТmin та обчислюєм фактичний коефіцієнт рівномірності природного освітлення:

Отриманий результат порівнюється з нормативним (каталожним) значенням коефіцієнта рівномірності природного освітлення для даного типу приміщень, на підставі чого робиться висновок про відповідність приміщення своєму функціональному призначенню.

Будується графік (ламана лінія) зміни КЕО уздовж лінії А...А_n в контрольним точкам, на якому наноситься горизонтальна пряма, що відповідає нормативному значенню КЕО (рисунок 7.3).

Рисунок 7.3