Порядок виконання роботи

Перед виконанням лабораторної роботи слід довести до уваги наступне:

• Лабораторна робота і її обладнання лише імітує роботу печей опору.

• Тиристорне кероване джерело живлення в Л.Р. замінене на тиристорний регулятор потужності, які по своїми технічними характеристикам дещо відрізняються, але побачити принцип регулювання та створювану несинусоїдальність вдається.

• В лабораторній роботі для визначення коефіцієнту гармонік використовується пристрій SATEK PM 172 EН (можна використовувати альтернативний йому), якого, нажаль, поки що немає, тому щоб провести Л.Р. до неї додаються додатки зі скріншотами (додатки), де показано як за допомогою SATEK PM 172 EН здійснюють виміри в Л.Р.

• Результуючі дані отримані в ході Л.Р. дають якісну оцінку! В реальних умовах нелінійні спотворення не повинні перевищувати 5 %, відповідно ГОСТ 13109-97.

1. Отримати завдання у викладача на значення уставок температур, при яких слід проводити дослідження.

2. Зібрати схему досліджуваної установки відповідно рисунку 5.1 і показати її викладачу, попередньо встановивши межі зміни приладів відповідно з очікуваними значеннями струмів, напруги та потужності.

3. Перевести регулятор у праве положення. По черзі встановлюючи різні значення кута запалювання, які відповідають трьом положенням регулятора, зняти показання вимірювальних приладів згідно таблиці 5.1.

4. На підставі даних, отриманих в результаті вимірювань заповнюються графи таблиці 5.1.

5. Показати результати вимірювань викладачеві, відключити установку, розібрати схему.

6. У домашніх умовах підготувати чистовий варіант протоколу лабораторної роботи (індивідуально) і на міліметровому папері побудувати графічні залежності: , , за даними таблиці 5.1.

№ п/п

Положення регулятора

Виміри

Розрахунки

, В

I, A

Р, Вт

, В

kг,%

k

S, ВА

p

1 2 3

1 2 3

Таблиця 5.1- Експериментальні та розрахункові дані.

7. Проаналізувати отримані залежності і зробити відповідні висновки

Контрольні питання

1. Призначення та класифікація печей опору по режиму роботи, температурним умовам та ін.

2. Як визначаються вимоги до надійності електропостачання печей опору?

3. Чим викликана необхідність регулювання печей опору?

4. Який елемент електричної схеми установки призводить до появи в кривих напруги та струму вищих гармонійних складових?

5. Які є засоби вимірювання температури печей опору і методи їх встановлення?

Додатки

Положення І

Положення ІІ

Положення ІІІ

Лабораторна робота №6

Дослідження світлотехнічних характеристик світильника зовнішнього освітлення

Мета роботи: ознайомитися з конструкцією світильника типу РКУО 1x250, пристроєм зовнішнього освітлення і набути навичок світлотехнічних вимірювань і роз­рахунків.

Короткі теоретичні відомості

Світильники систематизовані по ГОСТ 13828-74 "Свитильники. Виды и обозначения". Світильником називається світловий прилад, що перерозподіляє світло джерела (лампи) усередині великих тілесних кутів (аж до 4π) і що забезпечує кутову концентрацію світлового потоку з коефіцієнтом посилення не більше 30. Світильники призначені, як правило, для освітлення відносно близько розташованих об'єктів або для сигналізації на невеликих відстанях.

Особливості світильників зовнішнього освітлення:

• конструкція, що передбачає постійну роботу світлового приладу на відкритому повітрі;

• відносно висока продуктивність (світловий потік світильника, як пра­вило, не менше 10 клм);

• всі світильники зовнішнього освітлення від­носяться до приладів прямого світла (весь світловий потік випромінюється­ в нижню напівсферу);

• спосіб установки світильників зовнішнього освітлення - кріплення на опорах (стовпах) або тросах;

• за типом кривої сили світла більшість світильників відносяться до ши­рокого або напівширокого типу світлорозподілу (рисунок 6.1).

Рисунок 6.1-Види світильників за типом світлорозподілу

Поперечна (напівширока) та повздовжня криві світла вуличного освітлення.

Світильник РКУО 1x250 є освітлювальним приладом відкритого типу (без розсіювача), з дзеркальним відбивачем. Світлорозподіл світильника - бічний, широкий. За формою фотометричного тіла світильник відноситься до освіт­лювальних приладів з двома площинами симетрії (поздовжня і поперечна криві сили світла на рисунку 6.1).

Світильник кріпиться на кінці консолі трубчастого поперечного перерізу під кутом 15...20° до горизонту. Підставка консолі зазвичай знаходиться на вершині освітлювальної опори, а виліт консолі направлений у бік об'єкту освітлення.

Як джерело світла в світильнику РКУО 1x250 використовуються розрядні лампи високого тиску, потужністю не більше 250 Вт (звичайно лампи ДРЛ-250, рідше ДРИ-250). Індуктивний баласт (дросель) і інші елементи пускорегулюючого апарату вбудовані в корпус світильника.

Установки стаціонарного зовнішнього освітлення вулиць, площ, доріг і автострад повинні створювати на робочій поверхні (дорожньому покритті) необхідні умови зорової роботи водіїв механізованого транспорту і пішохо­дів, що забезпечують своєчасне виявлення перешкод. Фотометричною харак­теристикою, що визначає рівень видимості об'єктів зовнішнього освітлення, є яскравість дорожнього покриття, яка залежить від кутів падіння світла, хара­ктеру і стану самого покриття, спектрального складу світла та ін. У разі прос­тих покриттів, що мають дифузний характер віддзеркалення (фунт, щебінь), яскравість однозначно зв'язана з освітленістю, тому застосовується також ме­тод нормування по освітленості. Нормативні значення середньої яскравості і середньої освітленості дорожніх покриттів згідно СНИП-II-4-79 приведені в табліці 6.1.

Таблиця 6.1 - Нормативні значення середньої яскравості і середньої освітленості дорожніх покриттів

Категорія	Вулиці, дорогі, площі		Найбільша інтенсив­ність руху транспорту в обох на­прямах, Од./год		Середня яскравість дорожньо­го покрит­тя, кд/м2		Середня горизонта­льна осві­тленість покриття, лк
1	2		3		4		5
	Швидкісні дороги, магістральні		3000		1,6		20
А	вулиці загальноміського зна-		1000-3000		1,2		20
	чення, головні площі,		500-1000		0,8		15
	транспортні, передмостові і ба-		500		0,6		15
А		гатофункціональних транспор-
		тних вузлів
Б		Магістральні вулиці районного		2000		1,0	15
		значення, загальноміські дороги		1000-2000		0,8	15
		вантажного руху, площі перед		500-1000		0,6	10
		крупними громадськими будів-		500		0,4	10
		лями
В		Вулиці і дороги місцевого зна-		500		0,4	6
		чення: житлові вулиці, дорогі		500		0,2	4
		промпідприємств і комунально-
		складських районів, населені
		вулиці і дороги
		Селищні вулиці, площі перед		-		-	4
		громадськими будівлями і спо-
		рудами селищного значення

У якісному відношенні зовнішнє освітлення регламентується показни­ком засліпленості (обмежується нижня межа висоти опор) і рівномірністю освітлення (коефіцієнт рівномірності по яскравості і освітленості в межах освітлюваної поверхні не повинен перевершувати 1:3-1:5).

Світлотехнічний розрахунок установки зовнішнього освітлення (для ви­браних джерел світла, світильників, опор) зводиться зазвичай до визначення відстані d, м, між сусідніми світильниками. По критерію забезпечення серед­ньої яскравості :

по критерію забезпечення середньої освітленості:

де - нормована середня яскравість, кд/м2; - нормована середня освітленість, лк; - коефіцієнт запасу нормованої величини; 𝑏 - ширина проїpджої частини дороги, м; M - число рядів світильників уздовж освітлю­ваної полоси; - коефіцієнт використання світильника і-го ряду по яскраво­сті; - світловий потік ламп світильника в і-му ряду, лм; - число світи­льників на одній опорі в і-м ряду; - теж, по освітленості.

За основу вибирається найменше з розрахованих значень d.

Обслуговування світильників зовнішнього освітлення здійснюється за допомогою спеціальних автомашин, обладнаних підйомними майданчиками (корзинами).