Штучне освітлення

Розраховується світлотехнічний індекс обстежуваного приміщення. Для прямокутного приміщення (див.рисунок 7.1):

де b - довжина приміщення; l - глибина приміщення; hp - розрахункова висота підвісу світильників над робочою поверхнею: _,

(I - висота обвисання світильників під стелею; Н - будівельна висота приміщення; h - висота робочої поверхні над підлогою).

При складній конфігурації приміщення в плані світлотехнічний індекс можна розрахувати по виразу:

де - площа підлоги; - площа стін у межах розрахункової висоти ,

- горизонтальний периметр приміщення).

Встановлюється освітлення, типи джерел світла, світильників, їхнє розміщення на плані приміщення, спосіб прокладки освітлювальної електропроводки, перелік електроустановчих виробів, спосіб керування електроосвітлювальною установкою.

Підраховується встановлена потужність світильників у приміщенні,

Вт

де n - число використовуваних типів світильників ; m - число ламп в світильниках даного типа; K_ij - коефіцієнт втрати потужності в ПРА, який для світильників з лампами розжарювання дорівнює 1, з лампами ДРЛ, ДРН, ДНаТ - 1,15; з люмінесцентними - 1,35;P _ij - потужність лампи у світильнику даного типу.

Обчислюється питоме освітлювальне навантаження в приміщенні, Вт.

Методика виконання світлотехнічних вимірів при штучному освітленні припускає виключення проникнення в приміщення природного світла, тому вимір рекомендується робити або вночі, або при цілком затемнених вікнах. Виміри виконуються в точках площини робочої поверхні, заздалегідь нанесених на плані приміщення. Дані вимірів заносять у таблицю 7.4.

Вольтметром необхідно виміряти напругу в освітлювальній мережі. Слід пам'ятати, що зміна напруги на ±1% від номінального викликає зміну освітленості на 3,75% при використанні ламп розжарювання. Для люмінесцентних ламп можна вважати, що зміна напруги в мережах +5 % практично не впливає на їх світловий потік. Зазначене виправлення на відхилення напруги варто врахувати при підрахунку штучної освітленнлсті

,

Фіксується стан світильників: їх запиленість, число не запалених ламп, число ламп, що працюють незадовільно, що відповідними умовними позначеннями наноситься на експлікацію світильників на плані приміщення. На підставі цих даних вносяться корективи у встановлену потужність освітлювальної установки та у питоме освітлювальне навантаження, після чого обчислюється та .

Уздовж контрольної лінії по даним таблиці 1.4 розраховується коефіцієнт штучного освітлення:

де чисельник і знаменник відповідно мінімальне і максимальне значення штучного освітлення для даного приміщення. Розрахований по фактичним даним коефіцієнт порівнюють з його нормативним значенням.

Суміщене освітлення

Приступають до виміру суміщеного освітлення, для чого цілком знімають затінення з вікон при включених світильниках. Виміри роблять у контрольних точках на лінії, а дані вимірів заносять у таблицю 7.4.

На підставі даних вимірів для кожної токи обчислюють коригувальний спектральний множник світла:

+ ,

де - показання люксметра при суміщеному освітленні.

Для кожної точки розраховується сполучена освітленість

.

Побудувати графіки (ламані лінії) зміни штучної, природної і сполученої освітленості уздовж лінії ... , в контрольних точках (див.рисунок 7.2). На графік наносять горизонтальну пряму лінію, що відповідає нормативному значенню штучної освітленості (рисунок 7.2 і 7.4).

Рисунок 7.4

Фактичне освітлення приміщення в кожній контрольній точці

порівнюють з нормативами освітленості. Якщо в якій-небудь з цих точок нормативи не виконуються, то необхідно письмово вказати причину.

Де K_відх – коефіцієнт відхилення фактичного освітлення від нормативного, чисельник і знаменник відповідно мінімальний та максимальний показ люксметра в точках ... . Роблять висновок про відповідність фактичного коефіцієнта відхилення комбінованого освітлення нормативному значенню.