6.3. Життєвий цикл технології

Потенціал комерціалізації і потенціалу трансферу технологій тісно пов'язаний з питанням про те, на якій стадії життєвого циклу знаходиться кожна з технологій, наявна у підприємства. Корисно пригадати, що кожна технологія розвивається відповідно до S-подібної кривої (див. Рис. 6.2), і стратегічно дуже важливо відчути момент, коли слід переорієнтовувати свої зусилля на нову технологію. Як це зробити і яку стратегію вибрати, коли виявлена нова технологія і встановлено, що стадія її життєвого циклу далека від завершального етапу (чи то організувати дочірню нову компанію під нову технологію, чи то реорганізувати існуюче виробництво), - це питання принципове і багато в чому залежне як від менталітету керівництва, так і від величини резервів, що є біля підприємства.

Рис. 6.2. S-подібна крива життєвого циклу технологій Т1 - Т3.

Перш за все вибір між двома ключовими стратегіями (технологічне лідерство або дотримання за лідером) визначається набором можливостей, необхідних для успішної реалізації цих стратегій, а вони істотно різні:

для технологічного лідерства: - інтенсивні дослідження, які попереджають технологічні розробки; - тісний взаємозв'язок між НДОКР і плануванням нового продукту; - зелена вулиця для НДОКР; - високий ступінь ризику, пов'язаний з окремими продуктами (див. Рис. 6.3); - гнучке виготовлення прототипів, мобільність перебудови виробничої лінії;

для слідування за технологічним лідером: - інтенсивні технологічні розробки; - тісний взаємозв'язок між НІОКР, маркетингом і виробництвом; - ефективна система розвідки конкурентів; - система реалізації продукту, що швидко адаптується.

Рис. 6.3. «Смертність" ідей при розробці нового продукту

Історично склалося так, що керівництво крупних підприємств військово-промислового комплексу ніколи не було стурбоване ринковою ідеологією і вміє тільки одне: лобіювати свої інтереси у владних коридорах. Зараз у цих коридорах грошима не пахне і розраховувати можна тільки на власні ресурси, перш за все інтелектуальні. Тому організація грамотного технологічного менеджменту (і технологічного аудиту як першої стадії цього процесу) на тих підприємствах ВПК, що ще працюють, є одним із першочергових завдань (звичайно необхідна наявність решти всіх служб, що забезпечують маркетинг і стратегічне планування в ринкових умовах).

Треба відмітити, що механізм технологічного аудиту можна використовувати і для інших цілей (наприклад, для визначення потенціалу фінансування, потенціалу інших виграшів технології, у тому числі і нематеріальних, і так далі). При цьому у разі потреби технологічний аудит можна провести і без залучення сторонньої організації, за рахунок "перехресного" аудиту суміжних підрозділів. Проте, в цьому випадку особливу увагу слід звернути на неформальні (приятельські або конкурентні, обидва варіанти однаково небажані) зв'язки і стосунки учасників процесу, інакше на об'єктивність результатів аудиту розраховувати марно.

Підводячи підсумки цього розділу, можна сказати, що без попереднього технологічного аудиту власного багажу інтелектуальної власності інноваційного типа не слід починати роботу по трансферу тієї або іншої технології: дуже велика вірогідність, що вибір технології виявиться випадковим і зовсім не оптимальним.