Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Горбачук ЕД конспект.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
815.1 Кб
Скачать
  1. Методи планування витрат на в-цтво і реалізацію продукції

Можна виділити найбільш вживані методи планування собівартості:

  1. Метод повного включення витрат в собівартість продукції

  2. Метод директ-костинг(прямих витрат)

  3. Метод повних витрат

Всі витрати п-ства повністю включаються в собівартість продукції, тобто прямі і непрямі разом розподіляються пропорційно між між реалізованою продукцією і залишками готової продукції на складі. В Планову калькуляцію по наперед встановленим нормам включаються як прямі так і непрямі витрати

Непрямі витрати розподіляються за видами готової продукції за допомогою наперед розрахованих коеф. розподілу.

Згідно методу прямих витрат всі витрати поділяються на змінні і постійні. При цьому собівартість планується тільки на змінні витрати. Постійні витрати в планову калькуляцію не включаються а періодично списуються на фінансові рез-ти, тобто враховуються при розрахунку прибутків і збитків.

  1. Операційний аналіз в управлінні поточними витратами

Операційний аналіз відомий як аналіз затрати-об’єм-прибуток(CVP). Розглядає зміни прибутку як функції від постійних і змінних витрат, ціни, продукції, обсягу і асортименту. Такий аналіз передбачає наступні умови:

  1. Витрати можна поділити на постійні і змінні

  2. Товар або асортимент залишається незмінним протягом досліджуваного періоду

  3. Витрати і виручка є функцією обсягу в-цтва

  4. Змінюється тільки обсяг в-цтва, всі інші компоненти незмінні.

  5. Аналіз здійснюється короткому часовому періоді зазвичай рік чи менше.

Ключовими елементами операційного аналізу є: точка беззбитковості, маржинальний прибуток, коеф. маржинального прибутку, запас фінансової міцності, аналіз асортиментної політики, операційний важіль.

Маржинальний дохід — це дохід, який отримує фірма при продажі однієї додаткової одиниці продукції.

Маржинальний прибуток обчислюється за формулою

ПМ = В – СЗ ,

В — виручка від продажу продукції;

СЗ — змінні витрати за цей же період.

Значення такого показника, як маржинальний дохід на одиницю продукції, полягає в тому, що перед тим, як одержати прибуток, підприємство мусить покрити свої постійні видатки.

Коефіцієнт маржинального доходу (КМД) – це співвідношення суми маржинального доходу і суми доходу від реалізації.

Точка беззбитковості – це такий обсяг реалізації, коли доходи підприємства дорівнюють його затратам, а підприємство не має ні прибутку, ні збитків.

Маржинальні витрати – це витрати на виробництво, утримання або реалізацію додаткової одиниці продукції.

Запас фін міцності- допустима величина зниження обсягу реалізації продукції (за несприятливої кон'юнктури ринку), яка дає змогу підприємству здійснювати беззбиткову діяльність. Цей показник (Зфм) можна обчислити за формулою

Зфм = Ор-ов.

де Ор - фактично досягнутий (чи плановий) обсяг реалізації продукції; Ов - обсяг реалізації продукції в точці беззбитковості.

З.ф.м. можна виразити й відносною величиною - коефіцієнтом фінансової безпеки (КфБ), який обчислюють за формулою

Кфб = Зфм : Ор

Операційний важіль – співвідношення постійних і змінних витрат, що забезпечує більший % зростання обсягу продажу.