30. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки господарюючого суб'єкта.

В даний час у зв'язку з високою криміналізацією бізнесу, а також значним рівнем корупції в органах державної влади і правоохоронних органах, у всіх галузях бізнесу, так чи інакше, розглядаються і вирішуються питання забезпечення економічної безпеки. Постійне посилення факторів, що загрожують економічній безпеці підприємства і обумовлюють його депресивний розвиток, порушує питання про створення системи моніторингу стану і динаміки розвитку підприємства з метою завчасного попередження небезпеки, що загрожує і прийняття необхідних заходів захисту і протидії.

Основні цілі моніторингу повинні бути наступними:

1) оцінка стану і динаміки розвитку виробництва підприємства;

2) виявлення деструктивних тенденцій і процесів розвитку потенціалу цього виробництва;

3) визначення причин, джерел, характеру, інтенсивності впливу загрозливих факторів на потенціал виробництва;

4) прогнозування наслідків дії загрозливих факторів, як на потенціал виробництва, так і на сфери діяльності, забезпечувані продукцією і послугами цього потенціалу;

5) системно-аналітичне вивчення сформованої ситуації і тенденцій її розвитку, розробка цільових заходів щодо запобігання загроз підприємству.

Моніторинг має бути результатом взаємодії всіх зацікавлених служб підприємства. При здійсненні моніторингу повинен діяти принцип безперервності спостереження за станом об'єкта моніторингу з урахуванням фактичного стану і тенденцій розвитку його потенціалу, а також загального розвитку економіки, політичної обстановки і дії інших загальносистемних факторів.

Для проведення моніторингу необхідне відповідне методичне, організаційне, інформаційне, технічне забезпечення.

Зміст і послідовність здійснення моніторингу:

1) ідентифікація підприємства (господарюючого суб'єкта) - об'єкта моніторингу;

2) формування системи техніко-економічних показників оцінки економічної безпеки підприємства з урахуванням специфіки його функціонування;

3) збір та підготовка інформації, що характеризує стан об'єкту моніторингу;

4) виявлення (визначення) факторів, що характеризують перспективні напрямки розвитку підприємства;

5) моделювання та формування сценаріїв або стратегій розвитку підприємства;

6) розрахунок техніко-економічних показників підприємства на всю глибину прогнозного періоду;

7) проведення аналізу показників економічної безпеки підприємства;

8) розробка пропозицій щодо попередження і нейтралізації загроз економічній безпеці підприємства.

Цей методичний підхід і інструментарій аналізу і діагностики стану підприємства дозволяють з достатньою повнотою досліджувати комплекс факторів, що загрожують економічній безпеці підприємства, осмислено і цілеспрямовано організувати і виконати необхідний моніторинг, системно аналізувати динамічно мінливу соціально-економічну ситуацію, проводити техніко-економічне обґрунтування прийнятих управлінських рішень.

В даний час значна увага приділяється такому напрямку у сфері забезпечення економічної безпеки, як конкурентна розвідка (або ділова розвідка, бізнес-розвідка), яка займається збором і обробкою інформації з відкритих джерел, причому з абсолютно легальних позицій.

Н. І. Баяндін визначає конкурентну розвідку наступним чином: «Конкурентної розвідкою називається діяльність недержавної організації з добування відомостей про наявні та потенційні загрози її існуванню й інтересам за умови дотримання існуючих правових норм».

До основних завдань конкурентної розвідки, здійснюваної в інтересах забезпечення економічної безпеки підприємства можна віднести:

1) маркетингові дослідження;

2) оцінку потенційних клієнтів і партнерів;

3) пошук ринкових ніш;

4) вивчення конкурентів;

5) підбір кадрів;

6) стематизація наявних інформаційних ресурсів і пошук нових.

Теоретично конкурентна розвідка здійснюється на основі відкритих матеріалів (на відміну від промислового шпигунства, який має на увазі проникнення в конфіденційну інформацію). За оцінками багатьох фахівців з розвідки, не менше 80-90% використовуваної інформації надходить саме з відкритих джерел, тому в цілях забезпечення економічної безпеки необхідно контролювати, яка інформація про господарюючого суб'єкта потрапила у відкриті джерела.

З іншого боку, саме через ЗМІ зорганізується подача тієї інформації, яку топ-менеджерам або ключовим власникам необхідно довести до зацікавлених користувачів для того, щоб потім отримати запланований ефект. У ряді випадків представлена ​​інформація може бути і помилковою.

З метою забезпечення економічної безпеки підприємства (організації) досить часто використовується застосування методик оцінки фінансового стану для оцінки контрагентів. Причому оцінка може бути проведена як за інформацією, отриманою з офіційних джерел, або від самого контрагента (наприклад, фінансова звітність), так і за інформацією, отриманою у порядку ведення ділової розвідки.

Для цього можливо застосування спеціальних програмних продуктів.