42. Витрати, їх поведінка, облік і класифікація для управлінського аналізу і планування
Існує наукова позиція, яка розділяє аналіз діяльності п-ства на 2 блоки:
Фінансовий аналіз – передбачає використання публічної звітності і виконання аналітичних процедур сторонніми особами, це зовнішній аналіз
Управлінський аналіз, який проводиться в наступних напрямках:
* Аналіз збуту і реалізації в цілому і по асортименту;
* Аналіз якості управління та планування, але в основному досліджується система витрачання матеріалів та розміру запасів
В залежності від обсягів виробництва затрати поділяють на постійні і змінні.
Постійні витрати — витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу випуску продукції і які фірма повинна сплачувати навіть тоді, коли вона нічого не виготовляє.
Змінні витрати — витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва.
Прямі витрати — витрати, що можуть бути безпосередньо пов'язані з визначеною діяльністю чи видом продукції.
Непрямі витрати - це витрати, що пов'язані з управлінням та обслуговуванням виробництва, організацією виконання проектних робіт та інші витрати, які не можуть бути віднесені економічно доцільним шляхом безпосередньо до конкретного об'єкта витрат.
Релевантні витрати - це витрати, величина яких може бути змінена внаслідок прийняття рішення.
Нерелевантні витрати - це витрати, величина яких не залежить від прийняття рішення.
Неповоротні витрати — витрати підприємства, що втрачаються при банкрутстві. До них відносяться перш за все проведені одноразові витрати, наприклад витрати на придбання ліцензії, витрати на реєстрацію підприємства, невраховані платежі.
Явні витрати - фактичні витрати фірми, включаючи заробітну плату, оклади службовців, вартість матеріалів та оренду за користання майном.
Неявні витрати - альтернативні витрати використання ресурсів, що належать власникові підприємства (або підприємству як юридичній особі). Ці витрати не передбачені договорами, що є обов'язковим для явних платежів, і тому визначаються недоотриманими.
Регульовані витрати – це витрати, величина яких може залежати від керівника (менеджера) відповідного рівня управління.
Нерегульовані витрати – це витрати, величина яких мало залежить від керівника (менеджера), а то й взагалі може не залежати від нього.
43.Методи диференціації витрат
Як відомо будь-які витрати можна представити лінійною функцією
y=a+bx
a –постійні витрати
b – на одиницю продукції
x – обсяг виробництва
Способом визначення або поділу на постійні і змінні є метод максимальної-мінімальної точки; графічний метод, метод найменших квадратів.
І метод. Диференціація витрат методом максимальної і мінімальної точки обираємо два періоди: з найбільшим і найменшим обсягами виробництва Визначаємо ставку змінних витрат (це середні змінні витрати в собівартості одиниці продукції).
де Kmax – максимальний обсяг виробництва; Kmin, % – мінімальний обсяг виробництва у % до максимального.
Визначаємо загальну суму постійних витрат:
ІІ метод. Графічний (статистичний) метод диференціації витрат
Лінія загальних витрат визначається рівнянням І ступеня:
,
Графічний (статистичний) метод грунтується на застосуванні кореляційного аналізу, хоча безпосередньо коефіцієнти кореляції не визначаються.
На графік наносяться всі дані про сукупні витрати підприємства, приблизно проводиться лінія загальних витрат: точка перетину з віссю витрат показує рівень постійних витрат.
Тоді ставка змінних витрат складає:
ІІІ метод. Диференціація витрат методом найменших квадратів
Цей метод є найбільш точним, тому що в ньому визначаються коефіцієнти a і b (рівень постійних витрат і ставка змінних витрат), а також застосовуються всі дані про сукупні витрати.