1. Програма соціальної реабілітації дитини-інваліда включає заходи :

1.1.1. Інформування і консультування сім’ї дитини – інваліда з питань соціальної реабілітації та по правовим питанням.

1.1.2. Соціально-психологічний патронат сім’ї дитини-інваліда, що має забезпечувати діагностику сімейних відносин і їх корекцію, особливо у несприятливих та неповних сім’ях, в сім’ях риску, організацію навчання родичів методам психологічного впливу на дитину, організацію психологічної допомоги.

1.1.3. Соціально-культурний патронат сім’ї дитини-інваліда, забезпечення залучення дитини до активних ігор, пізнавальну позашкільну діяльність, відвідування (або запрошення до дому) видовищних вистав, а також учать у спортивних заходах.

1.1.4. Адаптаційне навчання сім’ї дитини-інваліда, яке має забезпечувати інформування, консультування і навчання дитини-інваліда і його сім’ї основам здійснення побутової та громадської діяльності.

1.1.5. Надання допомоги дитині-інваліду в підборі технічних засобів реабілітації, відповідно до медичних показників, навчання дитини-інваліда користуванню технічними засобами реабілітації.

1.2 Програма самообслуговування дитини – інваліда включає навчання:

1.2.1. Навичкам індивідуального догляду.

1.2.2. Соціальним навичкам; індивідуальній цілісності.

1.2.3. Пересуванню (здібності до зміни та утримання положення тіла, до збереження рівноваги при пересуванні та у стані спокою, до подолання перешкод при ходьбі і т.д.).

1.2.4. Орієнтації (здібності до орієнтації у часі, місцезнаходженні та ін., у тому числі за допомогою технічних засобів).

1.2.5. Спілкуванню (здібності до налагодженню контактів між людьми шляхом сприйняття, переробки та передачі інформації, у тому числі з використанням при необхідності допоміжних технічних засобів допомоги).

1.3 Програма соціально – побутової реабілітації передбачає формування у дітей з обмеженими можливостями здоров’я побутових навичок та включає:

1.3.1. Формування у дитини - інваліда уміння концентрувати увагу, контроль за руховою діяльністю.

1.3.2. Формування навичок самообслуговування (харчування, одягання, особиста гігієна, прибирання приміщень, спілкування, культура поведінки).

1.3.3. Розвиток ігрових навичок.

1.3.4. Виховання навичок використання інформації (знаки дорожнього руху, телефон, годинник, гроші).

1.3.5. Забезпечення незалежного існування дитини - інваліда передбачає здійснення наступних заходів:

- розробка рекомендацій по адаптації житла до потреб дитини – інваліда та сприяння у їх здійсненні;

- взаємодія з іншими реабілітаційними установами, які приймають участь у медико – соціальній реабілітації дитини – інваліда;

- адаптаційне навчання родини дитини – інваліда;

- підбір технічних засобів реабілітації та навчання користуванню ними;

- необхідність перепланування житлових та санітарно – гігієнічних приміщень;

- необхідність знання нормативних вимог до показників (площа, устаткування, обладнання) функціональних зон та до елементів квартир, адаптованих до потреб дитини – інваліда:

- житлова зона;

- зона кухні та обіднього місця;

- санітарна зона;

- допоміжні приміщення.