- •Організація соціальної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями
- •І. Загальні положення
- •1.8. Індивідуальний план реабілітації дитини-інваліда включає:
- •1.10. Форми інтеграції дітей-інвалідів до навчальних закладів :
- •Іі. Заходи з соціальної реабілітації дітей-інвалідів
- •1. Соціальна діагностика дитини-інваліда
- •2. Соціальні характеристики родини дитини-інваліда та її батьків
- •2.1. Соціальні характеристики родини і батьків дитини-інваліда включають інформацію про:
- •4.2 Оцінка обмеженості здібностей до спілкування
- •4.3 Оцінка обмеження можливості контролювати свою поведінку
- •4.4 Оцінка обмеженості можливості до орієнтації:
- •4.5 Оцінка обмеженості можливості до пересування:
- •4.6. Оцінка обмеженості можливості до освіти включає:
- •5. Педагогічна діагностика дитини-інваліда
- •5.1. Педагогічна діагностика передбачає:
- •Програма соціальної реабілітації дитини-інваліда включає заходи :
- •1.4. Програма соціально - середовищної реабілітації дитини-інваліда передбачає:
- •1.5. Заходи з соціально-культурної реабілітації дитини-інваліда передбачають забезпечення дитини – інваліда засобами мистецтва і культури та включають:
- •2. Форми та методики соціальної реабілітації дітей – інвалідів:
- •Методики, що використовуються в процесі соціальної реабілітації
- •1.1 Оцінка обмеження здатності дитини до самообслуговування:
- •1.2 Оцінка обмеженості здібностей до спілкування
- •1.3. Оцінка обмеження можливості контролювати свою поведінку
- •1.4 Оцінка обмеженості можливості до орієнтації:
- •1.5. Оцінка обмеженості можливості до освіти включає:
- •1.6 Оцінка обмеженості можливості до пересування
- •1.7 Оцінка соціальної реабілітації
- •1.8. Організація соціального патронату
1.6 Оцінка обмеженості можливості до пересування
1.6.1. Ознаки, що характеризують базові соціальні характеристики, пов’язанні з пересуванням:
- спроможність до пересування;
- здатність долати перешкоди і підніматися по сходах, ходити по пересіченій місцевості;
- здатність бігати;
- здатність пересуватися (встати з ліжка, з крісла, зі стільця, лягати та сідати, змінювати положення в ліжку);
- здатність підтримувати позу.
1.6.2. Обмеження, що виникають при пересуванні:
- зменшення здатності до пересування на великі відстані;
- збільшення часу, що витрачається на пересування;
- обмеженість пересування безпосереднім сусідством;
- обмеженість пересування у межах житла;
- повна відсутність пересування.
1.7 Оцінка соціальної реабілітації
1.7.1. Після здійснення аналізу стану дитини на завершальному етапі, фахівцями Центру проводиться тестування актуального стану дитини.
1.7.2. Результати тестування фіксуються в протоколі, який заповнюється реабілітаційною комісією Центру. Після цього проводиться якісно-кількісний аналіз результатів діяльності дитини, при цьому приділяється велика увага характеристикам якісного порядку, так як вони допомагають оцінити ступінь самостійності дитини, вміння обрати той чи інший спосіб дій, повноту та глибину розуміння завдання, здібність дитини до навчання.
Тести складаються в залежності від стану дитини-інваліда і класифікуються:
інтелектуальні;
особистісні;
швидкісні;
результативні.
Тест дає змогу отримати порівняльну оцінку, для вивчення будь-яких проявів в динаміці та інших випадках.
Результатом виконання реабілітаційної програми соціальної реабілітації дитини-інваліда є досягнення спроможності до самообслуговування, самостійного проживання, забезпечення інтеграції дитини-інваліда в суспільство.
1.7.3. Після закінчення курсу реабілітації дитині-інваліду видається Рекомендаційний лист, де вказується назва та реквізити Центру, прізвище, ім’я, по батькові дитини-інваліда, перелік та обсяг наданих їй послуг, результати реабілітації, наступні рекомендації.
1.8. Організація соціального патронату
По закінченню курсу реабілітації в разі необхідності фахівцями Центру здійснюється соціальний патронат дітей – інвалідів.
Відділення соціального патронату є підрозділом Центру, призначене для надання соціально-побутової допомоги дітям – інвалідам.
Відділення створюються за наявності не менше 50 осіб, які потребують соціально – побутової допомоги вдома.
Якщо в населеному пункті виявлено дітей – інвалідів, які потребують соціально – побутової допомоги вдома, менше ніж 50 осіб, обслуговування може бути організовано по договору з законним представником дитини – інваліда.