2. Соціальні характеристики родини дитини-інваліда та її батьків

З метою здійснення оцінки обмеження життєдіяльності дитини, соціального статусу родини, виявлення її соціальної недостатності, в Центрі складається соціальна характеристика родини і батьків дитини-інваліда.

Зазначене обумовлено тим, що сім’я є одним з основних виконавців реабілітаційних заходів і з нею мають тісно співпрацювати фахівці з реабілітації, психологи, соціальні працівники.

2.1. Соціальні характеристики родини і батьків дитини-інваліда включають інформацію про:

2.1.1. Батьків:

- обидва батьки живі(мати жива, батько живий);

- мати або батько померлі або про них немає інформації;

- самотня мати;

- батьків нема.

2.1.2. Шлюбний статус батьків:

- офіційно зареєстрований шлюб;

- цивільний шлюб;

- батьки розлучені;

- інформація про батьків, що розлучені (мешкають разом, окремо).

2.1.3. Вік дитини, коли батьки розлучилися.

2.1.4. Виплату аліментів батьком, який мешкає окремо від дитини:

- так;

- ні.

2.1.5. Мати та батько, опікун:

- освіта;

- соціальний статус;

- має батьківські права;

- звільнилася або змінила роботу при народженні дитини-інваліда;

- режим робочого часу.

2.1.6. Хто з родини витрачає більше часу на догляд за дитиною-інвалідом.

2.1.7 Інваліди, які ще є в сім’ї.

2.1.8. Пільги, якими користується родина, що встановлені законодавством, ступень досвідченості про це самої родини.

9. Психологічний клімат в родині.

10. . Зміну відношень в родині в зв’язку з народженням дитини-інваліда.

11. Матеріальний стан сім’ї і його зміні у зв’язку з народженням дитини інваліда.

11. Готовність та змогу батьків допомагати в корекційній та учбово-виховній роботі.

2.1.13. Благополуччя сім’ї (здоров’я, вживання алкоголю).

2.1.14. Використання платного лікування для дитини-інваліда.

2.1.15. Якість нагляду за дитиною:

- задовільне;

- незадоволене.

3. Соціально-побутове обстеження родини дитини-інваліда

3.1. Обстеження соціально-побутових умов проживання родини, в якій виховується дитина містять:

- вид житла;

- житлова площа на одну особу;

- поверх на якому проживає родина;

- благоустрій житла;

- чи має дитина окрему кімнату

- чи має можливість дитина виїхати на дачну ділянку;

- чи має дитина допоміжні засоби для самообслуговування в місті, де проживає.

4. Соціальні критерії обмеженості життєдіяльності дитини

4.1 Оцінка обмеження здатності дитини до самообслуговування

4.1.1. Базові соціальні характеристики дитини-інваліда:

- стать;

- вік;

- положення дитини в родині;

- соціально-побутові умови життя дитини.

4.1.2. Оцінка навичок самообслуговування у дітей віком 3 - 18 років:

• особиста гігієна, одягання, роздягання, прийом їжі :

- виконує самостійно;

- виконує з незначною допомогою і підказкою;

- виконує за допомогою сторонньої допомоги;

- не виконує.

4.1.3. Оцінка контролюючої екскреції (2 - 18 років):

- екскреція під контролем чи без контролю.

4.1.4. Оцінка самостійного проживання і можливості розпоряджатися грошима дається дитині-інваліду у віці 16-18 років.

4.1.5. Оцінка соціальних навичок дитини-інваліда у віці 11-18 років:

- приготування їжі, миття посуду, прибирання приміщення, ручне прання,

• користування домашніми приладами:

- здійснює самостійно;

- здійснює з незначною допомогою та підказкою;

- здійснює зі сторонньою допомогою;

- не здійснює.

4.1.6. Оцінка соціальних навичок дитини:

• оволодіння навиками ремонту одягу, в’язання, вишивання (у віці

від 11 до 18 років):

- здійснює самостійно;

- здійснює з незначною допомогою та підказкою;

- здійснює зі сторонньою допомогою;

- не здійснює.

4.1.7. Самостійне відвідування магазинів, підприємств побутового обслуговування оцінюється у дітей 15-18 років.

4.1.8. Тестування здібностей дитини до самообслуговування включає визначення здібності дитини рухати руками:

- здібність діяти пальцями (обертати кубик);

- здібність діяти кістю;

- здібність тягнути або штовхати предмет;

- здібність пересувати предмети;

- здібність діяти обома руками.