1.8. Індивідуальний план реабілітації дитини-інваліда включає:

- діагноз;

- психофізичний розвиток;

- індивідуальні особливості та можливості ;

- характеристики сім’ї;

- рекомендовані реабілітаційні заходи;

- тривалість реабілітаційного курсу (до 6 місяців).

1.9. Рекомендаційний лист – документ, який видається дитині-інваліду після закінчення курсу реабілітації та містить:

- назву та реквізити Центру;

- прізвище, ім’я, по батькові дитини-інваліда;

- перелік та обсяг наданих дитині реабілітаційних послуг;

- результати реабілітації;

- подальші рекомендації.

1.10. Форми інтеграції дітей-інвалідів до навчальних закладів :

повна інтеграція – для дітей, які за рівнем розвитку відповідають віковій нормі та підготовлені до сумісного навчання зі здоровими однолітками;

комбінована інтеграція – за якої діти з рівнем психофізичного та мовного розвитку, відповідного чи близького до вікової норми, по 1-2 дитини на рівних виховуються або навчаються в масових групах та класах, отримуючи постійну корекційну допомогу спеціаліста;

часткова інтеграція – за якої діти-інваліди ще не здатні оволодіти на рівних зі здоровими однолітками навчальною програмою, відвідують масові групи та класи лише на частину тижня по 1-2 години;

тимчасова інтеграція – за якої діти спеціальної групи з’єднаються зі здоровими дітьми не рідше 1-2 разів в місяць для проведення позакласних заходів.

Іі. Заходи з соціальної реабілітації дітей-інвалідів

Заходи з соціальної реабілітації дітей-інвалідів поділяються на три етапи:

Перший етап – соціальна діагностика;

Другий етап – соціальна реабілітація;

Третій етап – результати соціальної реабілітації.

ПЕРШИЙ ЕТАП: СОЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА

Соціальна діагностика дає можливість оцінити вид та ступінь обмеження життєдіяльності дитини – інваліда та є основою для визначення змісту програми її соціальної реабілітації.

На першому етапі реабілітаційного процесу на підставі індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда, реабілітаційною комісією Центру розробляється індивідуальний план реабілітації дитини-інваліда, що включає комплекс реабілітаційних заходів.

З метою виявлення вад розвитку дитини та її потреб фахівцями Центру проводиться первинне обстеження дитини-інваліда, спілкування з батьками та (або) законним представником дитини-інваліда.

На підставі індивідуального плану реабілітації визначається тривалість одного курсу реабілітації дитини-інваліда в умовах Центру, а також тривалість індивідуальних та групових занять.

1. Соціальна діагностика дитини-інваліда

1.1. Механізмом соціальної діагностики дитини – інваліда є :

1.1.1. Здійснення всеохоплюючого соціального обстеження.

1.1.2. Визначення соціальних критеріїв для оцінки наявності та ступеню обмеженості життєдіяльності.

1.1.3. Визначення соціальних критеріїв для оцінки реабілітаційного потенціалу і реабілітаційного прогнозу.

1.2. Соціальна діагностика включає:

1.2.1. Базові соціальні характеристики дитини та її сім’ї.

1.2.2. Характеристики видів діяльності дитини.

1.2.3. Дані соціально-побутового, соціально - середовищного, професійно-трудового та педагогічного обстеження.

1.2.4. Дані тестування дитини реабілітаційною комісією і рекомендації, що включені до індивідуального плану реабілітації.

1.2.5. Визначення соціальних критеріїв для оцінки наявності та ступеню обмеження життєдіяльності.

1.2.6. Визначення професійно-трудового, навчального, соціально-побутового і соціально - середовищного реабілітаційного потенціалу.