- •Організація соціальної реабілітації дітей з функціональними обмеженнями
- •І. Загальні положення
- •1.8. Індивідуальний план реабілітації дитини-інваліда включає:
- •1.10. Форми інтеграції дітей-інвалідів до навчальних закладів :
- •Іі. Заходи з соціальної реабілітації дітей-інвалідів
- •1. Соціальна діагностика дитини-інваліда
- •2. Соціальні характеристики родини дитини-інваліда та її батьків
- •2.1. Соціальні характеристики родини і батьків дитини-інваліда включають інформацію про:
- •4.2 Оцінка обмеженості здібностей до спілкування
- •4.3 Оцінка обмеження можливості контролювати свою поведінку
- •4.4 Оцінка обмеженості можливості до орієнтації:
- •4.5 Оцінка обмеженості можливості до пересування:
- •4.6. Оцінка обмеженості можливості до освіти включає:
- •5. Педагогічна діагностика дитини-інваліда
- •5.1. Педагогічна діагностика передбачає:
- •Програма соціальної реабілітації дитини-інваліда включає заходи :
- •1.4. Програма соціально - середовищної реабілітації дитини-інваліда передбачає:
- •1.5. Заходи з соціально-культурної реабілітації дитини-інваліда передбачають забезпечення дитини – інваліда засобами мистецтва і культури та включають:
- •2. Форми та методики соціальної реабілітації дітей – інвалідів:
- •Методики, що використовуються в процесі соціальної реабілітації
- •1.1 Оцінка обмеження здатності дитини до самообслуговування:
- •1.2 Оцінка обмеженості здібностей до спілкування
- •1.3. Оцінка обмеження можливості контролювати свою поведінку
- •1.4 Оцінка обмеженості можливості до орієнтації:
- •1.5. Оцінка обмеженості можливості до освіти включає:
- •1.6 Оцінка обмеженості можливості до пересування
- •1.7 Оцінка соціальної реабілітації
- •1.8. Організація соціального патронату
5. Педагогічна діагностика дитини-інваліда
Педагогічна діагностика включає обстеження дитини-інваліда з метою визначення педагогічних показників.
Для дитини-інваліда програма педагогічного обстеження конкретизується в залежності від віку дитини.
5.1. Педагогічна діагностика передбачає:
- оцінку освітніх можливостей (відповідність між подовженням та складністю навчання, а також якістю отриманих знань, вмінь та навичок);
- оцінку ефективності навчання (успішність, швидкість та якість освітніх можливостей);
- оцінку навчання (якість отриманих знань, продуктивності, точності, професійної ефективності);
- оцінку працездатності в процесі навчання;
- оцінку графічних навиків та письма;
- оцінку освоєння рідної мови та мовлення, математики та ін.;
- оцінку взаємовідношень з друзями;
- оцінку відношень до навчання.
5.2. Для дитини-інваліда оцінюються загальний розвиток мовлення, знання розуміння і уявлень про оточуюче середовище, соціальні зв’язки, освоєння навиків самообслуговування і ігрова діяльність.
5.3. Інформація про професійну підготовку дитини-інваліда включає:
- чи має дитина професійну підготовку, де вона була отримана;
- професія, згідно якій мається професійна підготовка;
- якщо проходить профпідготовку на теперішній час, де і за якою професією.
5.4. Професійні дані (для дитини у віці 14-18 років) включають інформацію:
- про наявність професії (спеціальності),
- про зайнятість ;
- працює (де, по якій професії або спеціальності, тип підприємства, умов і організації праці, заробітна плата, відношення до роботи);
- не працює (чи хоче працювати; професія, по якій хотів би працювати, умови і режим праці, зарплата).
5.5. Інформація про профорієнтацію дитини включає:
- проходила дитина профорієнтацію, якщо так то де, як здійснюється вибір професії, професія, по якій рекомендується навчання.
5.6.Інформація про заняття дитини-інваліда культурою, фізичною культурою і спортом передбачає вивчення таких питань:
- чи займається дитина-інвалід культурою, фізичною культурою та мистецтвом, де займається; якщо не займається, то хотів би займатися або ні; які заклади відвідує та ін.
Соціальна діагностика дозволяє всебічно обстежити і дати експертну оцінку обмежень життєдіяльності у дитини та ступені їх враженості.
ДРУГИЙ ЕТАП: СОЦІАЛЬНА РЕАБІЛІТАЦІЯ
1. Соціальна реабілітація дитини-інваліда
Соціальна реабілітація дитини-інваліда - це система відновлення здатності дитини-інваліда до самостійної громадської та сімейно-побутової діяльності, процес включення її у соціальне середовище, нормальну суспільно – корисну діяльність і адекватне взаємовідношення з однолітками.
Провідною концепцією в системі соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями здоров’я є модель ”крок за кроком”, яка полягає в можливості навчанню дитини певним навичкам саме в тому віці і саме в тому об’ємі.
При формуванні програми соціальної реабілітації дитини-інваліда необхідно означити:
- результати проведеної діагностики на першому етапі;
- строки виконання (дати початку та кінця реабілітаційних заходів);
- об’єм (зміст та кількість реабілітаційних заходів);
- залучення до активної участі в реабілітаційному процесі батьків дитини-інваліда, навчання їх засобами навчання та виховання, адекватними стану дитини.