Стаття 100. Наслідки пропущений строків звернення до адміністративного суду

Сб, 02/07/2009 - 23:28 — Консультант

 

1. Пропущений строку звернення до адміністративного

суду є підставою для відмови у задоволенні адміністра-

тивного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.

2. Якщо суд визнає причину пропущений строку звернення до

суду поважною, адміністративна справа розглядається і

вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.

3. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним

судом незалежно від закінчення строку звернення до

адміністративного суду.

1.  Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін. Це означає, що внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду наступають негативні юридичні наслідки.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністра­тивного судочинства України, певних процесуальних дій. Так, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку встановленого законом або судом. У цьому контексті необхідно зазначити, що ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює строк на звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи. Це може бути річний строк, або інший строк встановлений кодексом адміністративного судочинства України та іншими законами, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, коментована стаття встановлює, що пропущення строку звернення до відповідного адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, проте умовою такого рішення певного суду є відповідна заява іншої сторони, яка повинна бути зроблена на ім'я суду і з якої суд може дійти висновку, що сторо­на наполягає на такій підставі відмови у задоволенні позову. Ця заява може бути письмовою або усною.

2.  Відповідно до ч. 2ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Це означає, що Кодекс адміністративного судочинства України надає право стороні, яка пропустила строк на звернення до суду поновити пропущений строк у разі, якщо причини, які його спричинили, були поважними. У цьому випадку суд розглядає відповідне клопотання, за результатами якого суд постановляє ухвалу. Ця ухвала суду може бути про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку. Ця ухвала суду може бути оскаржена особами, які беруть участь у розгляді адміністративної справи.

Отже, слід зазначити, що: 1) пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі; 2) питання про поновлен­ня чи продовження пропущеного строку суд вирішує з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належно повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання; 3) ухвала суду про відмову в поновленні чи продовженні пропущеного процесуального строку може бути оскаржена особами, які беруть участь у справі.

Після поновлення строку суд розглядає адміністративний позов по суті і порядку, встановленому Кодексом адміністративного судо­чинства України.

Під час прийняття постанови, відповідно до п. 2. ч. 1 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання, чи є фактичні дані, що стосуються пропущення строку звернення до суду, які мають значення для вирішення конкретної адміністративної справи, та докази на їх підтвердження. Якщо зазначені фактичні дані знаходять своє підтвердження у справі, то це є підставою для визнання причини пропущення строку звернення до суду поважною, та розгляду адміністративної справи в порядку, встановленому Кодексом адміні­стративного судочинства України.

Таким чином, за результатами розгляду клопотання може бути прийнята постанова про відмову в задоволенні адміністративного позову на підставах пропущення строку звернення до адміністра­тивного суду за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін, у цій постанові суд вирішує питання про поважність пропущення зазначе­ного строку. Крім того, як вже зазначалося, можливе також винесення постанови за результатами розгляду справи по суті, якщо суд дійде висновку про поважність пропущення строку на звернення до адміністративного суду.

3. Відповідно до ч. З ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністратив­ного суду. Це означає, що певний адміністративний суд зобов'язаний прийняти позовну заяву до розгляду, а вже потім вирішити питання щодо вимог, які зазначені в ній на підставі чинного законодавства.